Рішення

від 17.05.2021 по справі 910/2395/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.05.2021Справа № 910/2395/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Солонь

про 297976,30 грн,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ :

У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Солонь про стягнення 297976,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду м. Києва по справі №910/11006/18 від 28.11.2018 зобов`язано ТОВ Солонь повернути ТОВ Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс майно, передане на відповідальне зберігання згідно з актом приймання-передачі обладнання на відповідальне зберігання від 15.04.2014 № б/н загальною вартістю 297976,30 грн. Проте, як зазначає позивач відповідне рішення не було виконано про що 28.11.2019 винесено постанову в рамках ВП №59357890 про закінчення виконавчого провадження. У зв`язку із вищевикладеними обставинами, позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст. 1213 ЦК України вартість неповернутого майна, яка складає 297976,30 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

03.03.2021 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 19.03.2021, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 29.03.2021 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 09.04.2021. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 05.04.2021.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.10.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18.

Однак, станом на дату розгляду справи на адресу Господарського суду міста Києва повернувся поштовий конверт №0105477278384 із відміткою про повернення у зв`язку із тим, що за даною адресою товариство не зареєстровано.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Також господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 09.03.2021 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/11006/18 від 28.11.2018 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс до Товариства з обмеженою відповідальністю Солонь задоволено повністю. Зобов`язано ТОВ Солонь повернути ТОВ Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс майно, передане на відповідальне зберігання згідно з актом приймання-передачі обладнання на відповідальне зберігання від 15.04.2014 № б/н: перукарське крісло на ніжці, що крутиться, артикул №610117 вартістю 17416,67 грн, у кількості чотирьох штук загальною вартістю 69666,68 грн; мийка з кріслом, артикул №610221 вартістю 58758,33 грн у кількості дві штуки загальною вартістю 117516,66 грн; педикюрне крісло bianco, артикул №8997 вартістю 42166,67 грн; стілець майстра манікюру, артикул №8073 вартістю 3162,50 грн, у кількості двох штук загальною вартістю 6325 грн; стілець для майстра перукаря Paris, артикул №3440 вартістю 3025 грн; столик для експрес манікюру Ніло, артикул №9269 вартістю 2745 грн; пеньюар жіночий білий 35 % котон, 65 % поліестер, артикул №612500 вартістю 374,46 грн, у кількості десяти штук загальною вартістю 3744,60 грн; пеньюар чоловічий білий 35 % котон, 65 % поліестер, артикул №612501 вартістю 374,46 грн., у кількості п`яти штук загальною вартістю 1872,30 грн; м`яка підставка на сидіння для дітей бежевого кольору (20см), артикул №610517 вартістю 1521,67 грн. Стягнуто з ТОВ Солонь на користь ТОВ Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс 1762 грн судового збору.

Постановою Північного апеляційного суду 04.03.2019 апеляційну скаргу ТОВ Солонь на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі №910/11006/18 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі №910/11006/18 залишено без змін.

19.03.2019 на виконання рішення у справі №910/11006/18 Господарського суду міста Києва від 28.11.2018, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 та набрало законної сили 04.03.2019 видано відповідні накази.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 у справі №910/11006/18 обставини, відповідно до приписів вищевказаних положень законодавства України, не підлягають повторному доказуванню.

Як зазначає позивач, у зв`язку із невиконанням відповідачем вищезазначеного рішення у добровільному порядку ТОВ Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс звернулось із відповідною заявою про примусове виконання відповідного рішення до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ).

Судом встановлено, що постановами від 06.11.2019 та від 28.11.2019 у ВП №59357890 за невиконання рішення суду на боржника - ТОВ Солонь накладено штраф у розмірі 5100 грн та 10200 грн відповідно. Окрім того, зобов`язано відповідача виконати рішення протягом десяти робочих днів та попередити про кримінальну відповідальність.

Постановою від 28.11.2019 у ВП №59357890 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві головного територіального управління юстиції у м. Києві Коваль Л.І. закінчено виконавче провадження у зв`язку з невиконанням рішення, яке не може бути виконано без участі боржника.

Листом №33235 від 13.10.2020 Печерським районним відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції повідомлено позивача, що 28.11.2019 державним виконавцем підготовлено подання про розгляд питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ Солонь за невиконання наказу Господарського суду міста Києва у справі №910/11006/18 від 19.03.2019. Також, повідомлено, що відповідно до п. 11 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження , державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з ч. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/11006/18 від 28.11.2018, яке залишено без змін постановою Північного господарського апеляційного суду від 16.03.2019 встановлено, що 15.04.2014 між уповноваженими представниками ТОВ Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс та ТОВ Солонь було підписано та скріплено печатками юридичних осіб акт приймання-передачі обладнання на відповідальне зберігання, за яким позивачем передано, а відповідачем прийнято на відповідальне зберігання обладнання, зокрема: артикул - 610117; найменування - крісло на ніжці що крутиться перукарське; кількість - 4; ціна - 17416,67 грн; сума - 69666,68 грн; - артикул - 610221; найменування - мийка з кріслом; кількість - 2; ціна - 58758,33 грн.; сума - 117516,66 грн; - артикул - 8997; найменування - крісло педикюрне bianco; кількість - 1; ціна - 42166,67 грн; сума - 42166,67 грн; - артикул - 8073; найменування - стілець майстра манікюру; кількість - 2; ціна - 3162,50 грн.; сума - 6325 грн; - артикул - 3440; найменування - стілець майстра перукаря Paris; кількість - 1; ціна - 3025 грн; сума - 3025 грн; - артикул - 9269; найменування - столик для експрес манікюру Нило; кількість - 1; ціна - 2475 грн; сума - 2475 грн; - артикул - 612500; найменування - пеньюар жіночий білий 35% котон, 65% поліестер; кількість - 10; ціна - 374,46 грн; сума - 3744,60 грн; - артикул - 612501; найменування - пеньюар чоловічий білий 35% котон, 65% поліестер; кількість - 5; ціна - 374,46 грн; сума - 1872,30 грн; - артикул - 610517; найменування - м`яка підставка на сидіння для дітей бежевого кольору (20 см); кількість - 1; ціна - 1521,67 грн.; сума - 1521,67 грн, разом без ПДВ - 248313,58 грн; ПДВ - 49662,72 грн; всього з ПДВ - 297976,30 грн.

Вищезазначеним рішенням позовні вимоги ТОВ Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс щодо повернення переданого на зберігання обладнання визнано обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України визначено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Таким чином, беручи до уваги, що рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/11006/18 від 28.11.2018 встановлено порушення ТОВ Солонь умови договору зберігання, у зв`язку з чим, утримання відповідачем переданого на зберігання обладнання після отримання від позивача вимоги про повернення майна з відповідального зберігання є незаконним утриманням. Окрім того, невиконання відповідачем у добровільному порядку рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 по справі №910/11006/18 та неможливість виконання вказаного рішення під час примусового виконання є підставою для застосування положень ст. 1213 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи не було подано жодних заперечень щодо позовних вимог позивача чи повернення безпідставно набутого майна або сплати його вартості.

Враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Солонь (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18; ідентифікаційний код 35060220) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, просп. Леніна , буд. 68-А; ідентифікаційний код 24155428) 297976 (двісті дев`яносто сім тисяч дев`ятсот сімдесят шість) грн 30 коп. безпідставно набутого майна, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 4469 (чотири тисячі чотириста шістдесят дев`ять) грн 64 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 17.05.2021.

Суддя Я.В. Маринченко