Постанова

від 17.05.2021 по справі 640/11764/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/11764/20 Суддя (судді) першої інстанції: Клочкова Н.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Романович І.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзіп" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

28.05.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрзіп" (далі - ТОВ "Укрзіп") звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, яким просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 116694 від 27 березня 2020 року, прийнятого комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 129026 від 10 квітня 2020 року, прийнятого комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних виключити ТОВ Укрзіп з переліку ризикових платників податку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "Укрзіп" відповідачем безпідставно включено до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, оскільки товариство не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків.

При цьому, позивач зауважив, що у оскаржуваному рішенні зазначено лише загальні фрази про те, що не відслідковується ланцюг постачання товару, що на думку позивача є безпідставним висновком податкового органу, оскільки ТОВ Укрзіп було надано всю інформацію та документи які підтверджують весь ланцюг постачання товару від моменту його купівлі у ТОВ С.К.С до моменту його продажу ТОВ Укрзіп юридичній особі - нерезиденту, а податковим орган, в свою чергу, не надав жодного доказу на підтвердження того, що ланцюг постачання товару не відслідковується.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2020 р. адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Приймаючі рішення у справі суд першої інстанції зробив висновок, твердження позивача про безпідставне внесення його до переліку ризикових платників податків підтверджується матеріалами справи, тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що контролюючим органом порушено принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, якою просять скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтовано тим, що відповідач діяв в межах та у спосіб визначений законом, оскільки ТОВ Укрзіп було включено до переліку ризикових платників податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, які викладені в Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165.

Крім того, ГУ ДПС у м. Києві, посилаючись на правові висновки Верховного Суду, зазначив, що спірні рішення про включення ТОВ Укрзіп до переліку ризикових платників податку не створюють для нього жодних правових наслідків, а тому не порушують будь-які права позивача, внаслідок чого відсутні підстави для судового захисту.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про правильність висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст.311 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ Укрзіп є юридичною особою, яка зареєстрована 13 травня 2003 року, що підтверджується записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 1 068 120 0000 000529.

Видами діяльності товариства з обмеженою відповідальністю УКРЗІП є: виробництво інших текстильних виробів, н. в. і. у.; виробництво дорожніх виробів, сумок, лимарно-сідельних виробів зі шкіри та інших матеріалів; лиття легких кольорових металів; виробництво інших готових металевих виробів, н. в. і. у.; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля фруктами й овочами; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах; виробництво іншої продукції, н. в. і. у. (основний).

27 березня 2020 року ТОВ Укрзіп через електронний кабінет отримало рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 116694 від 27 березня 2020 року, яке прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. (т. 1 арк. 21).

З аналізу рішення № 116694 вбачається, що комісією регіонального рівня встановлена відповідність платника податку товариству з обмеженою відповідальністю Укрзіп критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Також зазначено, що в ході аналізу бази даних ДПС України отримано податкову інформацію: товар - кукурудза 3-го класу (код УКТЗЕД 1005900000) придбаний у ТОВ С.К.С (код 38591109) не відслідковується по ланцюгу постачання.

З метою виключення ТОВ Укрзіп з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, позивас 03 квітня 2020 року надало інформацію (пояснення) та копії підтверджуючих документів щодо реальності господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю С.К.С (ідентифікаційний код 38591109).

10 квітня 2020 року ТОВ Укрзіп через електронний кабінет отримало рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 129026 від 10 квітня 2020 року, яке прийняте комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до якого з урахуванням отриманих від платника податків інформації та копій документів від 03 квітня 2020 року № 1 прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У вказаному рішенні відповідачем зазначено, що використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення й документи, проведено аналіз діяльності товариства з обмеженою відповідальністю Укрзіп , в процесі якого встановлено, що товар - кукурудза 3- го класу (код УКТЗЕД 1005900000) придбаний у ТОВ С.К.С (код 38591109) не відслідковується по ланцюгу постачання. Крім того, підприємством здійснюється придбання/реалізація товару у/на суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ ЗІППЕР , ТОВ ЛІОМ УКРАЇНА .

З метою оскарження рішення № 116694 та рішення № 129026 позивачем 22 квітня 2020 року подано скаргу № 22 до Державної податкової служби України, за наслідками розгляду якої Державна податкова служба України рішенням від 06 травня 2020 року № 15272/6/9900-06-05-01-06 запропонувало подати документи для розгляду питання відповідно до пункту 6 Порядку, не розглянувши скаргу позивача.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятих відповідачем рішень про відповідність ТОВ Укрзіп критеріям ризиковості платника податку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У п. 201.16 ст. 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На момент прийняття Головним управлінням ДПС у м. Києві рішень № 116694 від 27 березня 2020 року та № 129026 від 10 квітня 2020 діяв Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165), який набрав чинності з 01.02.2020.

Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, до яких належать:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

З огляду на викладене вбачається, що як включення, так і виключення платника податку до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознаками ризиковості здійснюється за рішеннями комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Проаналізувавши зміст спірних рішень відповідачів, колегія суддів зауважує, що за формою та змістом оскаржувані рішення контролюючого органу № 116694 від 27 березня 2020 року та № 129026 від 10 квітня 2020 року відповідають формі рішення, викладеного в Додатку № 4 до Порядку № 1165.

Так, у рішенні податкового органу зазначено про відповідність платника податку (позивача) критеріям ризиковості платника, зокрема, пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку) та яка повинна бути розшифрована.

Разом з тим, оскаржувані рішення № 116694 від 27 березня 2020 року та № 129026 від 10 квітня 2020 року вмотивовані тим, що використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення й документи, проведено аналіз діяльності товариства з обмеженою відповідальністю Укрзіп , в процесі якого встановлено, що товар - кукурудза 3- го класу (код УКТЗЕД 1005900000) придбаний у ТОВ С.К.С (код 38591109) не відслідковується по ланцюгу постачання. Крім того, підприємством здійснюється придбання/реалізація товару у/на суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ ЗІППЕР , ТОВ ЛІОМ УКРАЇНА .

При цьому, судом першої інстанції вірно встановлено, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняті оскаржувані рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем надано не було, як і не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику.

Водночас, колегією суддів встановлено, що з метою виключення ТОВ Укрзіп з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, позивач надав інформацію та копії підтверджуючих документів щодо реальності господарських операцій з ТОВ С.К.С. , зокрема, договір поставки від 02.07.2018 № П/У-0207, видаткові накладні, податкові накладні, товарно- транспортні накладні, а також документи на підтвердження подальшої реалізації товару контрагентам Вінагро-Фуд на підставі договору комісії.

Водночас, позивачем вказано ще як один доказ реальності господарської операції та ланцюгу реалізації товару за договором поставки між ТОВ УКРЗІП та ТОВ С.К.С -результати перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01,2016 по 31.03.2019, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.03.2019 іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

В рамки вказаної перевірки був включений й період (березень місяць) у якому була поставка товару по вищеописаним операціям.

Податковий орган, під час перевірки не виявив жодних порушень, в тому числі у ланцюзі реалізації придбаного товару.

Враховуючи вищевикладене, при здійснені господарської операції між ТОВ УКРЗІП та ТОВ С.К.С були складені всі первині документи, які містять всі обов`язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в України , а саме головне:

- прослідковуеться ланцюг реалізації придбаного товару за договором поставки, та

- зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю, що підтверджує реальність операцій між ТОВ УКРЗІП та ТОВ С.К.С за договором поставки.

З урахуванням наведеного вище та наявних в матеріалах справи первинних документів, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення, та які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань, суд вважає оскаржувані рішення необґрунтованими та таким, що підлягають скасуванню.

При цьому, колегією суддів враховуються висновки Європейського суду з прав людини щодо особливої важливості принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що рішення відповідача свідчать про порушення як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, призводять до непрозорості та непередбачуваності дій відповідачів, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Так, згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доводи відповідача про відсутність факту порушення спірними рішеннями прав та інтересів позивача колегія суддів відхиляє, оскільки саме внесення позивача до переліку ризикових платників було підставою для автоматичного зупинення реєстрації поданих податкових накладних/розрахунків коригування згідно з пунктом 6 Порядку №117, що фактично позбавляє можливості ТОВ Укрзіп належним чином провадити свою господарську діяльність, змушує щоразу подавати письмові пояснення та додаткові документи.

Отже, в даному випадку рішення відповідачів про включення ТОВ Укрзіп до переліку ризикових платників податку безумовно порушує охоронюваний законом інтерес позивача, який полягає у прагненні позивача до безперешкодного здійснення господарської діяльності, користування механізмом системи електронного адміністрування ПДВ, своєчасної реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, без додаткових ускладнень, які створює для нього перебування підприємства у зазначеному переліку.

При цьому, такі додаткові ускладнення у вигляді необхідності надання позивачем додаткових документів та пояснень задля здійснення реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування після зупинення їх реєстрації, ставлять позивача у нерівне становище відносно інших платників податку, не включених до переліку ризикових, податкові накладні/розрахунки коригування яких реєструються у ЄРПН безперешкодно та своєчасно.

З огляду на пункт 7 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Практикою ЄСПЛ встановлено, що дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях (рішення у справі Вілліс проти Сполученого Королівства (Willis v. The United Kingdom), заява № 36042/97, п. 48).

Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю. Договірна держава користується свободою розсуду при визначенні того, чи та якою мірою відмінності в інших схожих ситуаціях виправдовують різне ставлення (рішення від 21 лютого 1997 року у справі Ван Раалте проти Нідерландів (Van Raalte v. The Netherlands), п. 39).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що включення позивача до переліку ризикових платників податку без наявності достатніх для цього правових підстав фактично призводить до дискримінаційного ставлення до нього порівняно з іншими платниками податку, не включених до такого переліку, оскільки вимагає від позивача вчинення додаткових дій задля реєстрації ПН/РК в ЄРПН, які інші платники податку здійснювати не повинні.

З огляду на все вищевикладене у сукупності, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог позивача в частині визнання протиправними та скасування рішень відповідача.

Щодо іншого висновку суду першої інстанції про задоволення інших позовних вимог колегія суддів зазначає, що враховує висновок Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 20.10.2011 р. у справі Рисовський проти України , в якому ЄСПЛ зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Згідно зі ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Крім того, перевіряючи рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги, судова колегія також зазначає, що відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, застосування у даній справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання відповідача виключити ТОВ Укрзіп з переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, є належним способом захисту порушених прав позивача і не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим ст. 2 КАС України.

Аналогічний підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 р. по справі № 825/849/17 та від 06.03.2018 р. по справі № 826/4475/16.

Разом з тим, у рішенні від 30.01.2003 р. N 3-рп/2003 Конституційний Суд України зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Крім того, у рішенні від 10.04.2008 р. по справі Вассерман проти Росії Європейський суд з прав людини також наголосив на тому, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути ефективним як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів не приймає до уваги всі наведені доводи апелянта.

Надаючи оцінку доводам апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що …хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід… .

Отже, проаналізувавши всі доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду і апелянти, які є суб`єктами владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не довели тих обставин, на які вони посилаються, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Повне судове рішення складено 17.05.2021 року.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2020 р. - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзіп" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263 , п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель