Рішення

від 12.04.2021 по справі 524/3374/20

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/3374/20

Провадження №2/524/174/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2021 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі

Головуючого судді Кривич Ж.О.,

секретаря судового засідання Шрамко В.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці справу за позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів

У С Т А Н О В И В:

04.06.2020 року до Автозаводського районного суду міста Кременчука надійшов позов Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 , позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 114 566 грн 77 коп. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідно даних з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 08.05.2020 року ОСОБА_1 у період з 01.06.2017 року по 19.02.2020 року був власником гаражу з надбудовою тренажерного залу та офісних приміщень по АДРЕСА_1 .

У період з 01.06.2017 року по 19.02.2020 року відповідач не вчинив дій щодо оформлення документів на право користування вищезазначеною земельною ділянкою. Відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для експлуатації нежилої будівлі, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

У зв`язку із такою поведінкою відповідача Кременчуцька міська рада Полтавської області не отримала дохід від орендної плати за землю в сумі 114 566 грн 77 коп. Відповідачем не було добровільно сплачено кошти. Позивач вважає, що проведені розрахунки відповідають вимогам законодавства і не спростовані відповідачем.

Ухвалою судді від 16.06.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В судовому засіданні представники позивача Шинкарннко Н.М. підтримала позов та просила позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, надіслав суду відзив, в якому зазначив, що із позовом він не погоджується. Вказав, що він ніколи не користувався земельними ділянками у площах, що були зазначені позивачем, що відомості про земельну ділянку відсутні на кадастровій карті та відомості про неї відсутні в Державному земельному кадастрі. Враховуючи підстави позову вважає, що позивач мав надати докази існування протягом зазначеного у позові періоду земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав. З цих підстав вимоги позивача вважає безпідставними. Звертав увагу, що позивачем не було надано доказів, які б підтверджували нормативно грошову оцінку земельної ділянки з 01.06.2017 року по 19.02.2020 року.

Представник відповідача адвокат Федосєєв Д.О. зазначив, що позивачем не було надано доказів, які б підтверджували те, що земельна ділянка були сформовані до 2004 року, а з наданих позивачем доказів вбачається, що технічна документація розроблялась після 01.01.2004 року. Вказав, що відповідно до вимог законодавства формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві. Наголошував на висновках Полтавського окружного адміністративного суду у рішенні від 02.10.2020 року у справі № 440/4475/20.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, встановив такі фактичні обставини.

На підставі дублікату договору купівлі-продажу, виданого замість втраченого, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В. 01.08.2012 року за р. № 1991, серія та номер р. 1438, виданого 20.06.2018 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В. ОСОБА_1 на праві приватної власності належать гаражі з надбудовою тренажерного залу та офісних приміщень по АДРЕСА_1 . Право власності припинено 19.02.2020 року.

Сторони під час розгляду не заперечували той факт, що договір оренди землі з відповідачем не укладався.

Згідно проведеного позивачем розрахунку, сума збережених відповідачем коштів за період з 01.06.2017 року по 19.02.2020 року включно становить 114 566 грн 77 коп.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно ст. 80 Земельного кодексу України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на який вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

В частині першій та другій статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

В ст. 1, ч. 5 ст. 5, ст. 18 Закону України Про оцінку земель зазначено, що земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ст. 1, п. 2 розділу VII Закону України Про Державний земельний кадастр державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; Земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або їхніх спадкоємців чи особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом або іншої, визначеної законом особи. Державна реєстрація таких земельних ділянок може бути здійснена також без подання заяв зазначених осіб центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. У разі відсутності у зазначеного органу документації із землеустрою з визначенням координат поворотних точок меж земельних ділянок цей орган забезпечує організацію проведення робіт з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок і здійснення державної реєстрації таких земельних ділянок. Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок. У разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 01 січня 2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 01 січня 2013 року в порядку, встановленому законом. У разі якщо до 01 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою в порядку, встановленому законом.

Суд виходить з того, що право на земельну ділянку в набувача будинку, будівлі або споруди виникає з моменту набуття права на будинок, будівлю або споруду незалежно від будь-яких подальших дій набувача щодо оформлення права на земельну ділянку. Таке оформлення може мати місце в подальшому, в тому числі шляхом підписання відповідного договору (оренди, емфітевзису, суперфіцію).

Заперечуючи проти задоволення позову представник відповідача вказує, в тому числі на те, що земельна ділянка не є сформованою, а тому стягнення коштів за її користування не можливо.

З наданого відповідачем повідомлення з Держгеокадастру вбачається, що інформація про ділянку 5310436100:06:003:0025 відсутня в Державному земельному кадастрі (а.с. 46).

Відомостей про те, що Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області, як представник територіальної громади, зверталась до відповідного органу з метою проведення державної реєстрації земельних ділянок суду надано не було, як і не надано відомостей про те, що технічна документація із землеустрою на вказані земельні ділянки була розроблена до 2004 року.

Отже, позивачем не було доведено належними доказами факт користування відповідачем земельною ділянкою площею 312 кв.м, з огляду на відсутність доказів про місце розташування, опис меж, площі, координати поворотних точок меж та інше.

Крім того, суд враховує те, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 року встановлено наступне:

Відповідно до частини 1 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно з частинами 3, 4 статті 79-1 Земельного кодексу України, сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відтак, підставою формування витягів для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є, зокрема, відомості Державного земельного кадастру.

Водночас, як встановлено судом, у витязі НГО №4318/0/212-19 від 17.09.2019 зазначено кадастровий № 5310436100:06:003:0025 спірної земельної ділянки, тоді як у витязі НГО №1401 від 12.05.2020 року кадастровий номер відсутній.

Згідно повідомленням Державного кадастрового реєстратора від 23.07.2020 року № ПВ-5300030292020 земельна ділянка з площею 312 кв.м, із кадастровим номером 5310436100:06:003:0025 не має геоданих і вона відсутня в Державному земельному кадастрі.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про протиправність формування відповідачем витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за № 4318/0/212-19 від 17.09.2019 року та № 1401 від 12.05.2020 року, оскільки спірна земельна із кадастровим номером 5310436100:06:003:0025 не може бути об`єктом цивільних прав внаслідок відсутності інформації про неї у Державному земельному кадастрі.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати суд покладає на позивача.

Відповідно до 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у період з 01.06.2017 року по 19.02.2020 року у розмірі 114 566 грн 77 коп. - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 17.04.2021 року.

Суддя Ж.О. Кривич