Ухвала

від 12.05.2021 по справі 757/14227/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/14227/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Камишин Волгоградської області Російської Федерації, громадянина України, одруженого, працюючого директором ТОВ «Армада ЮГ», зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 265 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор другого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000000353 від 04.03.2021 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 265 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлений досудовим розслідуванням час в невстановленому досудовим розслідуванням місці у директора ТОВ «Армада ЮГ» ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на використання джерел іонізуючого випромінювання без передбаченого законом дозволу за наступних обставин.

ТОВ «Мікс Лайн» (код ЄДРПОУ 35603472) за договором поставки від 15.11.2019 № SS-159/19 придбало у ТОВ «Скан системс» (код ЄДРПОУ 34980750) два промислових рентгенотелевізійних інтроскопи Rapiscan 620XR, заводські номери НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , серійні номери SA17-48-24, SA17-47-08.

Також, отримано повідомлення ТОВ «Скан системс» до Державного регістру джерел іонізуючого випромінювання про постачання на адресу ТОВ «Мікс Лайн» нерадіонуклідних установок, що генерують іонізуюче випромінювання, а саме - систем «Rapiscan 620XR», заводські номери НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , серійні номери SA17-48-24, SA17-47-08, а також отримано форми реєстраційних карток вказаних нерадіонуклідних установок, що генерують іонізуюче випромінювання.

Згадане обладнання на підставі до ст. 1 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» є джерелом іонізуючого випромінювання.

Відповідно до актів приймання-передачі обладнання та виконання робіт по його встановленню від 20.11.2019 № 01/SS-159/10 та від 21.02.2020 №02/SS-159/19, вказані інтроскопи були поставлені, змонтовані, введені в експлуатацію співробітниками ТОВ «Скан системс» для потреб ТОВ «Мікс Лайн». Крім того, відповідно до вказаних актів, ТОВ «Скан системс» провело тренінг співробітників ТОВ «Мікс Лайн» для роботи з поставленим обладнанням.

Відповідно до повідомлення про постачання, а також відповідно до вказаних актів введення в експлуатацію, зазначене обладнання було встановлено за адресою: Центральний аеропорт, 2, м. Одеса.

Так ОСОБА_9 відповідно до актів прийому передачі майна в суборенду від 22.11.2019 та 21.01.2020 прийняв від ТОВ «Мікс Лайн» в особі директора ОСОБА_8 нерадіонуклідні установки, що генерують іонізуюче випромінювання, а саме - систем «Rapiscan 620XR», заводські номери 6175153, НОМЕР_2 , серійні номери SA17-48-24, SA17-47-08, без передбачених законом дозволу, а саме без санітарного паспорту.

Відповідно до акту прийому передачі майна в суборенду від 01.07.2020 передав ТОВ «Армада ЮГ» в особі директора ОСОБА_4 нерадіонуклідні установок, що генерують іонізуюче випромінювання, а саме - систем «Rapiscan 620XR», заводські номери НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , серійні номери SA17-48-24, SA17-47-08, без передбачених законом дозволу а саме без санітарного паспорту.

В подальшому вказані джерела іонізуючого випромінювання використовувалися за адресою: АДРЕСА_2 , без передбачених законом дозволу а саме без санітарного паспорту.

Водночас, згідно з п. п. 1.1, 1.2 державних санітарних правил «Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 02.02.2005 № 54 на всі види виробничої діяльності, а також на використання джерел іонізуючого випромінювання поширюється дія цих правил.

До джерел іонізуючого випромінювання належить пристрої, що створюють випромінювання, включаючи споживчу продукцію, закриті джерела, відкриті джерела, генератори випромінювання, включаючи пересувне радіографічне обладнання.

Разом із тим до п. 1.9 Правил заборонено здійснювати купівлю, продаж, оренду, володіння, використання, отримання, передачу, введення в експлуатацію, експлуатацію, перевезення, зберігання джерел іонізуючого випромінювання без передбаченого законодавством дозволу.

Відповідно до п. 3.1 Правил роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання здійснюються з дозволу державної санітарно-епідеміологічної служби.

Водночас п. 10.4 правил забороняється передача будь-яких джерел іонізуючого випромінювання, якщо сторона, що одержує джерело, не має санітарного паспорта.

Висновком експертизи Інституту ядерних досліджень НАН України від 20.08.2020 № 9-2020 встановлено, що «джерело іонізуючого випромінювання фізичний об`єкт, крім ядерних установок, що містить радіоактивну речовину, або технічний пристрій, який створює або за певних умов може створювати іонізуюче випромінювання (Закон України від 08.02.1995 № 39/95-ВР «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»)» чи «об`єкт, що містить радіоактивну речовину або технічний пристрій, який створює або в певних умовах здатний створювати іонізуюче випромінювання. На стадії проектування будь-якої практичної діяльності джерело іонізуючого випромінювання розглядається як джерело, яке опромінює як поточно, так і потенційно (Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України», Наказ МОЗ України від 02.02.2005 № 54)».

Тому промислові рентгенотелевізійні інтроскопи «Rapiscan 620XR», що використовують генератор рентгенівського випромінювання, є «технічними пристроями, які створюють чи в певних умовах здатні створювати іонізуюче випромінювання» і за наведеними визначеннями належить до джерел іонізуючого випромінювання.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» використання ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання на території України базується на дозвільному принципі. Дозвіл на кожен окремий вид діяльності надається органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.

Оскільки максимальний витік радіації на поверхні зовнішніх панелей всієї продукції виробника «Rapiscan Systems» не перевищує 0,1 мР/год (1 мкЗв/год), то при можливому максимальному витоку 1 мкЗв/год і референтній тривалості опромінення 1700 год на рік для персоналу категорії А та Б (таблиця п.2.1 Державних гігієнічних нормативів «Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)) доза становитиме 1700 мкЗв (1,7 мЗв). Тому продукція виробника «Rapiscan Systems», зокрема пристрій «Rapiscan 620XR» не відповідає за всіх можливих реальних обставин критеріям звільнення, а отож виконання робіт зі згаданим приладом потребує видачі дозволу санітарного паспорту.

Згідно з п. 10.4 правил передача з одного підприємства в інше будь-яких джерело іонізуючого випромінювання, у тому числі зразків після опромінення в реакторі або на прискорювачі, допускається тільки за замовленнями-заявками, погодженими з територіальними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України за місцем перебування як підприємства, що передає, так і підприємства, що приймає. Не допускається передача джерела, якщо сторона, що одержує, не має санітарного паспорта і ліцензії на використання таких джерел іонізуючого випромінювання.

Статтею 8 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» норми, правила і стандарти з ядерної та радіаційної безпеки це критерії, вимоги і умови забезпечення безпеки під час використання ядерної енергії. Дотримання норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки є обов`язковими при здійсненні, будь-якого виду діяльності у сфері використання ядерної енергії.

Отже додержання норм радіаційної безпеки та основних санітарних правил, що встановлені чинним нормативними документами, при поводженні (експлуатації тощо) з двома промисловими рентгентелевізійними інстроскопами «Rapiscan 620XR» є необхідним.

Таким чином, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 265 КК України, тобто придбання та використання джерел іонізуючого випромінювання без передбаченого законом дозволу.

11.02.2021 складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 265 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності.

ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 265 КК України та явки його до Офісу Генерального прокурора на адресу: АДРЕСА_1 , направлено повідомлення про підозру.

Крім цього, працівникам Департаменту контррозвідки СБ України було надано доручення на встановлення місця перебування ОСОБА_4 та забезпечення явки останнього до Офісу Генерального прокурора для допиту як підозрюваного.

Відповідно до відповіді Департаменту контррозвідки СБ України від 04.03.2021, в ході виконання доручення, встановити фактичне місцезнаходження ОСОБА_4 та вручити останньому повістки або іншим способом повідомити про необхідність явки до Офісу Генерального прокурора, не представилось можливим.

04.03.2021 з кримінального провадження № 12020000000000688 виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні незаконних дій із джерелами іонізуючого випромінювання, за ознаками ч. 1, 3 ст. 265 КК України, які у подальшому об`єднані у кримінальне провадження №12021000000000353.

05.03.2021 у зв`язку із тим, що під час досудового розслідування кримінального провадження № 12021000000000353 місце знаходження підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не вбачається за можливе встановити, від явок до Офісу Генерального прокурора він ухиляється та про причини неприбуття не повідомляє, винесено постанову про оголошення його розшуку та зупинення досудового розслідування.

22.03.2021 ухвалою слідчого судді надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Орган досудового розслідування вважає, що підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, має реальні можливості для знищення, переховування або спотворення будь-яких із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

У зв`язку з цим, виникла необхідність у застосуванні до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що може забезпечити виконання підозрюваним обов`язків, покладених на нього КПК України та уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання з підстав в ньому зазначених.

Підозрюваний та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання. Зазначили, що підозра у вчиненні вказаного кримінального правопорушення не є обґрунтованою. Ризики передбачені ст. 177 КПК України відсутні та не доведені прокурором. Крім того, просили врахувати, що ОСОБА_4 було порушено приписи Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 02.02.2005 № 552/10832, що тягне за собою адміністративну відповідальність, а саме охоплюється диспозицією статті 42 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Як наслідок, ОСОБА_4 вже було притягнуто до відповідальності, а саме адміністративної за ст. 42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що стверджується відповідною постановою № 2132 від 03 грудня. Таким чином, ОСОБА_4 не може бути повторно притягнутий до відповідальності за вчинення тих же діянь. На підставі наведеного, просили відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Як встановлено під час судового розгляду клопотання ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 265 КК України, а саме у використанні джерел іонізуючого випромінювання без передбаченого законом дозволу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).

Разом з цим, як вбачається із постанови Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 2132 про накладення адміністративного стягнення, ОСОБА_4 03.12.2020 року визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 42 КУпАП, оскільки останній порушив ст. 23 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, п. 10.4 Наказу Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження державних санітарних правил «Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України», від 02.05.2005 № 54 та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Таким чином, ОСОБА_4 вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за дії, які інкримінуються останньому у кримінальному провадженні № 12021000000000353 від 04.03.2021 за ч. 1 ст. 265 України.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно із ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

За таких обставин, ваховуючи положення ст. 61 Коснституції України, відповідно до яких ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, слідчий суддя прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання, оскільки надані сторонами кримінального провадження докази не доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

Так, постановою Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 2132 про накладення адміністративного стягнення, ОСОБА_4 03.12.2020 року визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 42 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, а тому повторне притягнення до юридичної відповідальності не допускається.

За таких обставин, слідчий суддя не знаходить підстав для застосування запобіжного заходу, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 177-179, 193, 194, 309, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора другого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1