Ухвала

від 17.05.2021 по справі 507/670/21

ЛЮБАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 507/670/21

Провадження № 2-з/507/1/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2021 р. смт Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Вужиловського О.В.

за участю секретаря судового засідання - Вододюка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Любашівка заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства Гіперіон про визнання договору оренди недійсним та скасування запису про державну реєстрацію договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Любашівського районного суду Одеської області із позовною заявою до фермерського господарства Гіперіон про визнання договору оренди недійсним та скасування запису про державну реєстрацію договору оренди землі.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення вказаного позову шляхом заборони ФГ "Гіперіон" вчиняти певні дії, а саме заборонити фермерському господарству Гіперіон користуватись (обробляти, засівати, збирати врожай) земельною ділянкою площею 8.85 га, що знаходиться на території Бобрицької сільської ради масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_1 з кадастровим номером №5123380600:01:001:0408, яка належить позивачу.

У своїй заяві про забезпечення позову позивач вказує, що він є власником земельною ділянки площею 8.85 га, що знаходиться на території Бобрицької сільської ради масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_1 з кадастровим номером №5123380600:01:001:0408. У квітні 2021 року під час обробки власної земельної ділянки на його земельну ділянку прийшли представники фермерського господарства Гіперіон із поліцейськими і заборонили позивачу засіювати земельну ділянку, так як саме вони планували її обробляти, посилаючись на наявність договору оренди земельної ділянки. Позивач взагалі не підписував ніякого договору оренди належної йому земельної ділянки. Вказуючи на те, що відповідач зможе почати користуватись його земельною ділянкою (обробляти, засівати, збирати врожай), що утруднить виконання рішення суду, представник позивача просив прийняти заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 УПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши вказане клопотання про забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до ч. 1,2 ст.149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов`язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п.2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема забороною вчиняти певні дії.

При цьому, відповідно до вимог ч.3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Так, відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Також, зазначено, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого об`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Згідно п. 10 ст. 150 ЦПК України Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Судом встановлено, що предметом спірних правовідносин є договір оренди землі укладений від імені ОСОБА_1 та ФГ Гіперіон від 04 грудня 2018 р..

Дослідивши подану заяву суд дійшов переконання, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки заявником не обґрунтовано, яким саме чином незабезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку визнання договору оренди землі недійсним, а також не надано доказів співмірності заявлених позовних вимог з обраним видом забезпечення позову, що вказує на відсутність підстав та ризиків, визначених ст.149 ЦПК України, для забезпечення позову.

Керуючись статтями ст. ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства Гіперіон про визнання договору оренди недійсним та скасування запису про державну реєстрацію договору оренди землі - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 15-денний строк з дня її проголошення (складання). Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.В. Вужиловський