Ухвала

від 15.03.2021 по справі 757/292/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/292/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання виконувача обов`язків прокурора першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами ЦА НПУ Департаменту нагляду за додержанням законів НПУ та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020000000000925, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд слідчого судді надійшло клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про накладення арешту на майно, вилучене під час проведення обшуку за місцем здійснення діяльності незаконного пункту обміну валют, який організований ОСОБА_6 , а контролюється ОСОБА_7 , що розташований в квартирі, яку використовують як нежитлову за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: кошти у вітчизняній та іноземній валюті, зокрема: 2275 євро, 4518 гривень, 776 доларів США, 100 румунських леїв, 120 білоруських рублів, 35 фунтів стерлінгів, 20 швейцарських франків, 5 канадських доларів, 240 польських злотих, 20 грузинських ларі, 20 ізраїльських шекелів та 5060 російських рублів.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні №12020000000000925, відомості щодо яких внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.09.2020, за фактом привласнення бюджетних коштів за попередньою змовою групою осіб, що діють в окремих областях України, використовуючи підконтрольні їм транзитно-конвертаційні суб`єкти господарювання, в особливо великих розмірах, та за фактом оформлення групою осіб завідомо неправдивих офіційних документів з використанням підконтрольних їм транзитно-конвертаційних суб`єктів господарювання, що спричинило тяжкі наслідки у формі привласнення бюджетних коштів, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що на території м. Львова та м. Києва організовано діяльність протиправного фінансового механізму, члени якого причетні до впровадження на базі ГУ ДПС у Київській області та ГУ ДПС у м. Києві протиправної фінансової схеми, направленої на незаконне переведення безготівкових грошових коштів у готівку, зменшення податкового навантаження на вітчизняні СГД та розкрадання державних/бюджетних коштів.

Проведеними співробітниками 3-го відділу 1-го управління ГУ БКОЗ СБ України заходами встановлено, що членами угрупування ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 та іншими організовано діяльність ряду підконтрольних підприємств (ТОВ «Мештара» (код ЄДРПОУ 43284119), ТОВ «Себрос» (код ЄДРПОУ 43149376), ТОВ «Левел ХХІ» (код ЄДРПОУ 43077747), ТОВ «Ландмаш» (код ЄДРПОУ 42937081), ТОВ «Вестнант» (код ЄДРПОУ 42889054), ТОВ «Хім агроімпорт» (код ЄДРПОУ 42874300), ТОВ «Західстот» (код ЄДРПОУ 42687933), ТОВ «Глобал спірітс» (код ЄДРПОУ 42615539), ТОВ «Сток-он-трейд» (код ЄДРПОУ 42529534), ТОВ «БВЕ Україна» (код ЄДРПОУ 38821435), ПП «Еверест» (код ЄДРПОУ 22340133), ТОВ «Еверест імпекс» (код ЄДРПОУ 43731223), ТОВ «Рівне торг груп» (код ЄДРПОУ 43539166), ТОВ «Айдікей трейд» (код ЄДРПОУ 43293469), ТОВ «Френдс груп» (код ЄДРПОУ 42461623) та інші, що зареєстровані на номінальних керівників та засновників, які реального відношення до їх діяльності не мають.

На рахунки вказаних підприємств перераховують кошти підприємства - замовники протиправних фінансових послуг, зацікавлені в незаконній мінімізації податкових платежів, переведенню їх у готівку та подальшому привласненню.

У подальшому отримані безготівкові кошти учасники протиправного фінансового механізму частково переводять на рахунки невстановлених фізичних осіб, відкриті в низці банківських установ, з яких вони знімаються готівкою та за відрахуванням відповідного відсотку, видаються посадовим особам або представникам підприємств - замовників протиправних послуг.

При цьому, з метою уникнення інтересу до діяльності протиправної схеми з боку представників контролюючих та правоохоронних органів, членами протиправного фінансового механізму в податковій звітності відображається придбання підконтрольними підприємствами товарно-матеріальних цінностей у реально діючих підприємств, які за специфікою власної діяльності отримують невраховані готівкові кошти та потребують документального відображення «фіктивних» продаж власних товарів за безготівкові кошти, які насправді реалізуються за готівку (металопродукція, м`ясна продукція, будівельні матеріали тощо).

На виконання доручення ГСУ НП України в порядку ст. 40 КПК України оперативними співробітниками СБ України встановлено, що в період з січня 2020 по теперішній час невстановлені керівники центральних функціональних підрозділів Державної митної служби України, зловживаючи службовим становищем, давали незаконні вказівки співробітникам окремих підпорядкованих підрозділів Держмитслужби та регіональних митниць щодо сприяння вищевказаним підконтрольним підприємствам з окремими ознаками фіктивності у провадженні зовнішньоекономічної діяльності, а саме: в оформленні товарів із заниженими індикативними показниками митної вартості, неналежного виконання своїх посадових обов`язків в частині проведення митного контролю під час митного оформлення товарів та транспортних засобів, сприяння представникам окремих вищезазначених суб`єктів ЗЕД в ухиленні від адміністративної відповідальності при порушенні митних правил, а також щодо створення штучних перешкод у митному оформленні шляхом впровадження додаткових митних формальностей, з метою систематичного отримання неправомірної вигоди від фактичних власників вказаних суб`єктів ЗЕД.

Встановлено, що протягом 2020 року в зоні діяльності Галицької митниці Держмитслужби (митний пост «Городок», відділи митного оформлення № 1 та № 2) на регулярній основі здійснюється митне оформлення вантажів товарів широкого вжитку (одягу, взуття, тканини, сантехніка, ручний інструмент, автозапчастини тощо) в режимі «імпорт».

Товари, які було випущено у вільний обіг на митній території України оформлено без здійснення належного митного контролю та проведення реальних митних формальностей за митними деклараціями та товаро-супровідним документам, які містять неправдиві відомості щодо числових значень митної вартості, коду згідно з українською класифікацією товарів зовнішньо економічної діяльності (далі УКТЗЕД), опису товару, торгівельної марки, виробника, країни походження, маси нетто/брутто та ін.).

Оформлені у митному відношенні вантажі реалізовувались на території України за «готівкові кошти» за реальною вартістю замовникам, поза межами податкового контролю без відображення відповідних відомостей у податковій та бухгалтерській звітності.

Одночасно, з метою уникнення інтересу до діяльності протиправної схеми з боку представників контролюючих та правоохоронних органів, членами протиправного фінансового механізму в податковій звітності відображається фіктивний продаж ТМЦ та відповідне формування податкового кредиту (за матеріальну винагороду 2-5% від загальної суми зареєстрованих ПН) в адресу підприємств транзитно-конвертаційної групи, які фактично оформлені на підставних осіб та мають окремі ознаки фіктивності.

В подальшому, відповідно до проведеного аналізу матеріалів Єдиного реєстру податкових накладних, підтверджується відсутність реалізації вказаної групи товарів по ланцюгу постачання, при цьому загальна сума реалізації інших груп товарів компаніями транзитно-конвертаційної групи дорівнює сумі придбаних імпортних ТМЦ.

Дані операції можуть свідчити про заниження об`єкту оподаткування та несплати податків по ланцюгу постачання, у зв`язку із чим вказані дії призводять до втрат дохідної частини Державного бюджету України та дають змогу мінімізації податкових зобов`язань для СГД реального сектору економіки, а кошти які б необхідно було сплатити в якості податків привласнюються організаторами злочинного угрупування.

Також встановлено основних клієнтів-замовників протиправних фінансових послуг, а саме: ПП «ШАХ Дистрибьюшн» (код ЄДРПОУ 43500673), ТОВ «Вест сейл груп» (код ЄДРПОУ 43354484), ТОВ «Ек-тракс» (код ЄДРПОУ 43102940), ТОВ «Вімм» (код ЄДРПОУ 42992362), ТОВ «Мега карс» (код ЄДРПОУ 42897369), ТОВ «Бедриківці солар енерджі» (код ЄДРПОУ 42026644), ТОВ «Уніфлам Україна» (код ЄДРПОУ 41409735), ТОВ «Сейвен» (код ЄДРПОУ 40833282), ТзОВ «Рейдж енерджі» (код ЄДРПОУ 40632306), ТОВ «Буковинська універсальна компанія» (код ЄДРПОУ 40504963), ТОВ «Вест логістік сервіс» (код ЄДРПОУ 40330649), ТОВ «Принципал солушнз» (код ЄДРПОУ 40298679), ТОВ «Інсталпласт» (код ЄДРПОУ 39670260), ТОВ «Екіджі» (код ЄДРПОУ 38135398), ТОВ «Мега-тракс» (код ЄДРПОУ 33805162), ПП «Навантажувач-сервіс» (код ЄДРПОУ 33510685), ТОВ «Джерела» (код ЄДРПОУ 23251213), Приватна виробничо-комерційна фірма «В.С.К.» (код ЄДРПОУ 20546451), ТОВ «Адітон» (код ЄДРПОУ 21870366).

Злочини, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких, оскільки санкція статті за їх вчинення передбачає основне максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.

В результаті проведених заходів встановлено, що членами угрупування в своїй діяльності з метою її прикриття, а саме ОСОБА_6 організовано, а ОСОБА_7 контролюється діяльність незаконних пунктів обміну валют, один з яких розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно інформації з ОКП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» Львівської обласної ради встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ПАТ «УкрСиббанк». Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.08.2004 № 772 приміщення квартири АДРЕСА_3 дозволено використовувати як нежитлове.

На підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_14 від 10.12.2020 у справі №757/54818/20-к за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем знаходження незаконного пункту обміну валют, який контролюється ОСОБА_7 , 29.12.2020 в період часу з 12:22 год. до 16:05 год. проведено обшук, в ході якого окрім речей, дозвіл на вилучення яких прямо надано вищевказаною ухвалою Печерського районного суду м. Києва, також вилучено майно, зокрема кошти у вітчизняній та іноземній валюті, а саме: 2275 євро, 4518 гривень, 776 доларів США, 100 румунських леїв, 120 білоруських рублів, 35 фунтів стерлінгів, 20 швейцарських франків, 5 канадських доларів, 240 польських злотих, 20 грузинських ларі, 20 ізраїльських шекелів та 5060 російських рублів, які відповідно мають статус тимчасово вилученого майна.

В ході проведення обшуку ОСОБА_7 , якому було оголошено ухвалу суду на проведення обшуку та який був присутній в ході проведеного обшуку, не зміг пояснити походження коштів за місцем знаходження пункту обміну валют, окрім того як повідомив, що це його особисті кошти. В ході проведення вищевказаного обшуку встановлено, що за місцем здійснення діяльності вищевказаного пункту обміну валют відсутня будь-яка офіційна документація (касові книги, прибуткові/видаткові накладні, відомості про залишок коштів в пункті обміну валют, відомості про зарахування коштів від діяльності на будь-які розрахункові рахунки, відомості щодо законності діяльності самого обмінного пункту, щодо відношення ОСОБА_7 до пункту обміну валют) тощо. Також ОСОБА_7 пояснив, що пункт обміну валют не працював з початку грудня 2020 року, проте при фрагментальному перегляді відеозаписів з встановленої в пункті обміну валют камери спостереження виявлено відомості та відеозаписи, датовані 28.12.2020, де на відеозображенні видно ОСОБА_7 , що знаходиться в даному пункті обміну валют та надає послуги по обміну валюти невстановленій особі чоловічої статі. Після виявлення даного відеозапису при його перегляді разом з ОСОБА_7 на запитання останньому з приводу того, що відбувається на відеозаписі, він нічого не відповів.

З метою унеможливлення подальшого вчинення незаконних дій членами злочинної групи, а також з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане тимчасово вилучене майно.

Метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.

Окрім того, прокурор просив поновити строк на подання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, пославшись на те, що обшук було проведено на території Львівської області слідчими Головного слідчого управління НП України 29.12.2020, тобто слідчі дії проводились в іншому регіоні, що не дало прокурору можливості з об`єктивних причин своєчасно звернутись до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

Прокурор в кримінальному провадженні ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання про арешт майна підтримав, просив задовольнити. Додатково пояснив, що у кримінальному провадженні було призначено експертизу, в тому числі речей та документів, які були вилучені під час вказаного обшуку.

Адвокат ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 , у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечила, посилаючись на те, що вилучене під час обшуку майно належить операційній касі №86 операційного управління ТОВ «Фінансова компанія «Конверсія», яка здійснює свою діяльність на законних підставах, а ОСОБА_7 є касиром операційної каси. Стверджує, що вилучене майно не відповідає вимогам, встановленим ч.1 ст.98 КПК України, тому доводи прокурора, викладені в клопотанні, є необґрунтованими. Жодної підозри у даному кримінальному провадженні не вручено, в тому числі і ОСОБА_7 . Ухвалою слідчого судді, на підставі якої проведено обшук, відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про проведення обшуку в частині виявлення та вилучення грошових коштів. Також зазначила, що прокурором пропущено строк на подання клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, передбачений ч.5 ст.171 КПК України. Можливість поновлення такого строку не передбачена діючим КПК України. Просила у задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши пояснення прокурора та представника особи власника майна, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя надходить до наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів клопотання, наказом Національної поліції України від 28.12.2020 слідчих у даному кримінальному провадженні відряджено з 28.12.2020 терміном на 4 доби до ГУНП у Львівській області. Обшук проведено 29.12.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді від 10.12.2020, час закінчення обшуку 16-05 год. З копії конверту, в якому клопотання надійшло до суду, вбачається, що таке здано на поштове відділення 31.12.2020 (точний час встановити неможливо, проте з урахуванням клопотання прокурора є підстави вважати, що відправлення передане до відділення поштового зв`язку 31.12.2020 після 16-05 год.). З огляду на вказане, те, що строки звернення із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна обумовлені об`єктивними чинниками, невиправданого зволікання слідчим суддею не виявлено, а тому наявні підстави для поновлення строку звернення із клопотанням.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні №12020000000000925, відомості щодо яких внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.09.2020, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідності такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Обов`язок доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого чи прокурора також і ч. 3 ст. 132 КПК України.

Звертаючись до слідчого судді із даним клопотанням, фактично слідчий підставність арешту майна обґрунтовує необхідністю збереження речових доказів та можливої конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу) та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу) (п.2, п.3 ч.2 ст.173 КПК України).

Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Так, доводи прокурора в частині накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, є необґрунтованими, оскільки матеріали клопотання не містять доказів того, що вилучене майно є предметом, доказом злочину, здобуте внаслідок вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди.

Згідно наданих представником власника майна в судовому засіданні документів, ТОВ «ФК «Конверсія» має ліцензію Національного банку України №7 від 26.03.2019 на здійснення валютних операції (торгівля валютними цінностями у готівковій формі), Наказом директора ТОВ «ФК «Конверсія» ОСОБА_15 №6-оф від 21.01.2019 створено діяльність операційної каси №86 ОПЕРУ ТОВ «Фінансова компанія «Конверсія» за адресою АДРЕСА_4 , та підпорядковано її Одеському операційному управлінню ТОВ «ФК «Конверсія», касиром даної операційної каси є ОСОБА_7 .

Вказаних посилань адвоката прокурором в судовому засіданні не спростовано, а отже і не доведено, що вилучені в ході обшуку грошові кошти здобуті протиправним шляхом, містять на собі сліди вчинення злочину та можуть бути використані як докази. На підставі викладеного вважаю відсутніми підстави для арешту тимчасово вилученого майна з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки відсутні підстави для тверджень, що вилучені грошові кошти відповідають критеріям ст. 98 КПК України.

Відносно накладення арешту на тимчасово вилучене майно з метою конфіскації майна як виду покарання, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що прокурором не доведено, що в провадженні будь-якій особі повідомлено про підозру, а тому накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання є передчасним.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведена можливість використання тимчасово вилученого майна як доказу у кримінальному провадженні № 12020000000000925 та конфіскація майна як виду покарання, у зв`язку з чим в задоволенні клопотання слід відмовити.

Відмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього тимчасово вилученого майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про поновлення строку на звернення з клопотанням про арешт майна задовольнити.

Поновити прокурору строк для звернення з клопотанням про арешт майна.

В задоволенні клопотання про арешт майна - відмовити.

Повернути ОСОБА_7 майно, вилучене 29.12.2020 в ході проведення обшуку за місцем здійснення діяльності пункту обміну валют, в квартирі, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- кошти у вітчизняній та іноземній валюті, зокрема: 2275 євро, 4518 гривень, 776 доларів США, 100 румунських леїв, 120 білоруських рублів, 35 фунтів стерлінгів, 20 швейцарських франків, 5 канадських доларів, 240 польських злотих, 20 грузинських ларі, 20 ізраїльських шекелів та 5060 російських рублів.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1