Постанова

від 13.05.2021 по справі 554/7645/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/7645/20 Номер провадження 22-ц/814/317/21Головуючий у 1-й інстанції Чуванова А.М. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Одринської Т.В.

суддів: Карпушина Г.Л., Панченка О.О.

за участю секретаря - Філоненко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дяченко В.А. про визнання договору купівлі-продажу недійсним,

за апеляційню скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , яка приєдналася до апеляційної скарги, на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 09 грудня 2020 року, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2020 року представник позивача ОСОБА_4 звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій прохав вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборонити іншим особам вчиняти будь- які дії щодо вказаної квартири.

Свою заяву обґрунтовував тим, що у провадженні Октябрського районного суду м. Полтави знаходиться цивільна справа № 554/7645/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та скасування державної реєстрації права власності.

Вказував, що є підстави вважати, що вищевказану квартиру у подальшому може бути відчужено на користь третіх осіб, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтава від 09 грудня 2020 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 та заборонено іншим особам вчиняти будь- які дії щодо вказаної квартири.

З вказаною ухвалою не погодилися ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , яка приєдналася до апеляційної скарги ОСОБА_3 .

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 вказував, що він є чоловіком ОСОБА_2 , тому майно набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Вказує, що судом при постановленні ухвали про забезпечення позову було враховано виключно інтереси позивача, та не враховано те, що квартира на яку накладено арешт, належить йому з відповідачем на праві спільної часткової власності.

Зазначав, що ухвала суду про застосування заходів забезпечення шляхом накладення арешту на майно відповідача не лише не містить умови для їх застосування, але й не відповідає змістовній меті застосування цих засобів забезпечення виконання потенційно можливого рішення, яким позовні вимоги позивача будуть задоволені.

Вважає, що заходи забезпечення позову вжиті судом без належного з`ясування всіх обставин та є передчасними, при постановленні оскарженої ухвали були допущені порушення норм діючого процесуального законодавства, а ухвала суду в частині накладення арешту на рухоме і нерухоме майно відповідачів підлягає скасуванню.

В заяві про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_2 вказує, що квартира на яку судом накладено арешт, придбана нею виключно для потреб дітей її багатодітної сім`ї, при цьому оскаржуваним ОСОБА_1 правочином не було порушено права останньої, тобто вважає що відсутній предмет спору взагалі.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , просять скасувати ухвалу судді Октябрського районного суду м. Полтави від 09 грудня 2020 року про забезпечення позову у справі № 554/7645/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дяченко В.А. про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Відповідно до ст. 43 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України особи, які приймають участь у справі своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи за адресами, які були зазначені в матеріалах справи.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відповідно до норм ЦПК України, вважаються належним чином повідомлені, оскільки судові повістки направлені за адресою їх місця проживання, зазначеними, в апеляційних скаргах, повернулись без вручення адресату із відміткою Укрпошти про відсутність адресату (т. 1 а.с. 126, 128, 140, 142, 152-160, 187 -183). Заяви про зміну місця проживання до суду не подавали.

Особи, що подали апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , не з`явились до апеляційного суду, причини неявки не повідомили, будь-яких письмових клопотань, у тому числі і про перенесення розгляду справи, заперечень або пояснень у справі від них не надходило.

За таких обставин, відповідно до ст.372 ЦПК України, розгляд справи в апеляційній інстанції проводиться без їх участі.

Відповідно до ч.1 ст.367 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову

За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містить, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Положеннями статті 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.

Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до частин першої, другої статті 149, частин першої, шостої статті 154 ЦПК України суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

З виділених матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , існує спір щодо дійсності договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 та реєстрації права власності на вказане майно за ОСОБА_2 .

Встановивши, що в даній цивільній справі є майновий спір між сторонами, у зв`язку з чим існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки відповідач в подальшому може здійснити будь-яким чином відчуження квартири, що унеможливить виконання рішення суду у справі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про обґрунтованість доводів заяви.

Доводи апеляційної скарги про неможливість, у даній справі, вжиття такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на квартиру, так як майно є спільною сумісною власністю подружжя, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки майно, яке належить одному з подружжя на праві особистої правної власності у порядку статті 57 СК України, повністю та автоматично не перетворюється у спільну сумісну власність, що узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 161/17237/19 від 24 березня 2021 року.

Доводи ОСОБА_2 , зводяться до незгоди з заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу та реєстрації відповідного права власності, які можуть бути розглянуті в ході розгляду справи по суті, а не при вирішення питання вжиття заходів забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 та заяви ОСОБА_2 висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 , яка приєдналася до апеляційної скарги ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу судді Октябрського районного суду м. Полтави від 09 грудня 2020 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17.05.2021р.

Головуючий суддя Т.В. Одринська

Судді Г.Л. Карпушин

О.О. Панченко