Ухвала

від 06.05.2021 по справі 607/7851/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.05.2021 Справа №607/7851/21 провадження № 1-кс/607/2544/2021

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернопіль клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12020210010000694 від 11 березня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 1 ст. 364 КК України, про арешт майна,

встановила:

до слідчого судді надійшло вказане клопотання, у якому прокурор просить накласти арешт на об`єкт нерухомого майна, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:07:001:0175, площею 0.1521 га, яка належить ОСОБА_5 , шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження.

Клопотання мотивоване тим, що вказана земельна ділянка є речовим доказом у кримінальному провадженні. З метою її збереження слід накласти на неї арешт, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вказані вимоги підтримав з мотивів, викладених у клопотанні, та просив їх задовольнити.

Представник ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти задоволення даного клопотання, оскільки вважає його безпідставним.

Заслухавши пояснення, розглянувши клопотання та додані до нього копії документів, слідчий суддя вважає, що у його задоволенні слід відмовити з огляду на таке:

слідчими СВ Тернопільського РУП ГУНП у Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210010000694 від 11 березня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 1 ст. 364 КК України.

Як зазначеноу клопотанні,досудовим розслідуваннямвстановлено,що 11 березня 2020 до Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області надійшла ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_6 , щодо задоволення скарги ОСОБА_7 , про зобов`язання посадової особи Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України. За даним фактом 11 березня 2020 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210010000694, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України. Крім того, в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження №12020210010000694 від 11 березня 2020 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст.356 КК України, виявлено факт можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 КК України зі сторони службових осіб Тернопільської міської ради, щодо правомірності виділення ОСОБА_8 земельної ділянки по вул. Енергетична у м.Тернополі. За даним фактом, 19 жовтня 2020 року внесено відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42020211180000110 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. Постановою прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_9 від 20 жовтня 2020 року матеріали досудових розслідувань №12020210010000694 та № 42020211180000110 об`єднано в одне провадження за № 12020210010000694.

06 квітня 2020 року допитано ОСОБА_10 , який повідомив, що ОСОБА_11 у 1982 році подарував своїй дочці ОСОБА_12 9/50 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1 , житлова проща будинку 49,8 м2, який розташований на земельній ділянці площею 0,1648 гектара. Згідно рішення Тернопільського міського суду від 16 квітня 2002 року №2-522/2002 встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві спільної часткової власності, 9/50 - ОСОБА_12 , 41/100 - ОСОБА_13 та 41/100 - ОСОБА_14 . Так, 24 серпня 2019 року ОСОБА_12 звернулася до Тернопільської міської ради для приватизації вищевказаної земельної ділянки, на що отримала відмову та повідомлення про те, що земельну ділянку передано безоплатно ОСОБА_8 . Також встановлено, що рішенням Тернопільської міської ради від 25 жовтня 2019 року №7/39/160 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_3 та передано безоплатно у власність вказану земельну ділянку ОСОБА_15 . В ході досудового слідства допитано ОСОБА_16 інженера-землевпорядника, котра повідомила, що здійснювала розроблення проекту землеустрою, який був затверджений рішенням Тернопільської міської ради від 25 жовтня 2019 року №7/39/160. В подальшому ОСОБА_8 було здійснено приватизацію земельної ділянки 6110100000:07:001:0163. Також було допитано як свідка ОСОБА_17 яка повідомила про те, що 08 листопада 2019 року ОСОБА_8 , яка являється бабусею її чоловіка, на підставі доручення посвідченого приватним нотаріусом уповноважила ОСОБА_17 представляти ОСОБА_8 у всіх державних органах щодо замовлення, та одержання всіх необхідних документів для продажу земельних ділянок 0,01 га, кадастровий номер №6110100000:13:014:0815, та земельної ділянки прощею -0,10 га кадастровий номер 6110100000:07:001:0163, та в подальшому ОСОБА_17 у 2019 році вчинила правочин в інтересах ОСОБА_8 та відчужила вказані земельні ділянки особі, прізвища якої не пам`ятає.

13 травня 2020 року проведено огляд земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено, що дійсно у ОСОБА_7 будинок за адресою АДРЕСА_2 , огороджено парканом, та обмежено його володіння, на сусідній земельній ділянці здійснюються підготовчі та будівельні роботи. Після проведення огляду земельної ділянки 6110100000:07:001:0163 постановою слідчого СВ Тернопільського РУП ОСОБА_18 її визнано речовим доказом. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_17 в інтересах ОСОБА_8 продала земельну ділянку 6110100000:07:001:0163 по АДРЕСА_3 , а той перепродав її ОСОБА_5 , який здійснив об`єднання вказаної земельної ділянки з сусідньою та новосформованій земельної ділянці по АДРЕСА_3 присвоєно кадастровий номер 6110100000:07:001:0175.

В рамках кримінального провадження постановою слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області призначено земельно-технічну експертизу. Враховуючи, що за наслідками проведення Тернопільським відділення КНДІСЕ земельно-технічної експертизи, існує ризик того, що підстави набуття у власність, спосіб вилучення земельної ділянки із користування попереднього власника, а в подальшому процедура виготовлення, оформлення технічної документації могла бути проведеною з порушенням вимог земельного законодавства, а також те, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що проведення будівельних робіт на вказаній земельній ділянці може спричинити шкоду законним інтересам громадян та з метою збереження речових доказів, слід накласти арешт на земельну ділянку, зазначає прокурор.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу.

Окрім цього,відповідно доч.3ст.132КПК України,застосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження,одним ізяких єарешт майна,не допускається,якщо слідчий,дізнавач,прокурор недоведе,що: існуєобґрунтована підозращодо вчиненнякримінального правопорушеннятакого ступенятяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно із абзацом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобіганняможливості йогоприховування,пошкодження,псування,знищення,перетворення,відчуження /абзац 2 ч. 1 ст. 170 КПК України/.

Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та ч. 3 ст. 170 КПК України, на яку посилається прокурор як наюридичну підставудля обмеженняправ власниказемельної ділянки, арешт майнадопускається зметою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказамиє матеріальніоб`єкти,які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,в томучислі предмети,що булиоб`єктом кримінальнопротиправних дій,гроші,цінності таінші речі,набуті кримінальнопротиправним шляхомабо отриманіюридичною особоювнаслідок вчиненнякримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Частиною 1 ст. 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Втручання у таке право особи повинно бути виправданим, переслідувати легітимну мету та відбуватись у спосіб та в порядку, визначених законом.

Поданим прокурором клопотанням та долученими до нього доказами не підтверджується, що у випадку накладення арешту, про який він просить, вказаних вимог буде дотримано.

Так, із клопотання вбачається, що земельна ділянка, на яку прокурор просить накласти арешт, є об`єктом нерухомості, створеним внаслідок об`єднання як земельної ділянки, щодо виділення якої проводиться досудове розслідування, так і іншої, котра не має відношення до кримінального провадження.

Таким чином, наклавши арешт на «об`єднану» земельну ділянку неминуче матиме місце обмеження прав власника щодо тієї її частини, яка не має значення для досудового розслідування, що порушує принцип збалансованості.

Також прокурором не доведено, що накладенням арешту на вказану земельну ділянку буде досягнуто завдання такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Ним не обґрунтовано, шляхом надання відповідних доказів, що може мати місце приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, чи відчуження вказаної земельної ділянки.

Не підтверджується і жодним доказом твердження про можливість спричинення шкоди законним інтересам громадян. При цьому така обставина не є завдання арешту.

Отже прокурор не довів необхідності такого арешту, а також наявності ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу.

Це і є підставою для відмови у задоволенні клопотання відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України.

Окрім цього, всупереч п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 132 КПК України, прокурор не довів, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в його клопотанні, а також того, що може бути виконане завдання, для виконання якого він прокурор звертається із клопотанням.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,

постановила:

у задоволенні клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , поданого в рамках кримінального провадження №12020210010000694 від 11 березня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 1 ст. 364 КК України, про арешт майна, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою при оголошенні ухвали протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1