Рішення
від 14.04.2021 по справі 216/444/19
ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/444/19

Провадження № 2/216/302/21

РІШЕННЯ

іменем України

14 квітня 2021 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Кузнецова Р.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Кузь А.Ю.,

представника позивача - адвоката Морозової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду у місті Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Криворізької міської організації профспілки працівників науки, виробництва та фінансів про визнання інформації недостовірною та її спростування, відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, яку в подальшому уточнив та обгрунтовував тим, що 20.04.2018 він був обраний головою Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ТОВ Ливарно-механічний завод . 29.10.2018 директору ТОВ Ливарно-механічний завод було відправлено повідомлення №29 від ОСОБА_2 , яка діяла як в.о. голови Криворізької міської організації профспілки працівників науки, виробництва та фінансів. У даному повідомленні до директора товариства вона звинуватила позивача як голову Первинної профспілкової організації в тому, що він знаходиться у змові з ОСОБА_3 , незаконно здійснює профспілкову діяльність всупереч Статуту профспілки та не виконує постанову №7/1 від 21.09.2018 та постанову від 21.09.2018 вищого органу профспілкової організації Центрального комітету Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів. Крім того, у своєму повідомленні відповідач вказує, що 20.10.2018 ОСОБА_1 незаконно приймав участь у конференції Криворізької міської організації працівників науки, виробництва та фінансів. Вказана інформація є недостовірною, оскільки носить стверджувальний характер, однак інформація не відповідає дійсності, так як відповідач вказала лише частину подій, проігнорувавши певні механізми реалізації тих чи інших дій, відсутність яких в цілому перекручують реальність подій та призводять до неправдивих висновків. Крім того, зазначену інформацію було поширено шляхом надсилання повідомлення директору ТОВ Ливарно-механічний завод та згодом дана інформація була поширена широкому колу осіб, а саме: 1700 працівникам заводу, що негативно вплинуло не лише на його честь та гідність, але й на його ділову репутацію. Позивач вказує, що постанови №7/1 та №7/2 від 21.09.2018, якими відповідач обгрунтовує вчинені ним порушення, фактично не мають ніякого відношення до його діяльності як голови Первинної профспілкової організації. Також, на думку позивача, його участь у Конференції Криворізької міської організації профспілки працівників науки, виробництва та фінансів є законною, так як на той момент він був головою Первинної профспілкової організації, а тому міг бути присутнім на будь-яких подіях Криворізької міської профспілки з метою володіти актуальною інформацією про стан діяльності профспілки. Поширення відповідачем вищевказаного повідомлення серед працівників підприємства призвело до формування хибної думки серед колективу, який почав вважати його спільником ОСОБА_3 та обвинувачують його у використанні не за призначенням грошових коштів профспілки, в особистому привласненні коштів профспілкових внесків взагалі іншої профспілки. Таким чином, позивач зазначає, що аналіз поширеної ОСОБА_2 інформації, яка діяла як уповноважений представник Криворізької міської організації профспілки працівників науки, виробництва та фінансів, вказує на те, що вона містить не лише оціночне суб`єктивне судження щодо його діяльності, що спричинило формування негативного образу та ганьбить ділову репутацію позивача як голови профспілки, а також стало підставою для поширення відомостей щодо можливої незаконної діяльності Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ТОВ Ливарно-механічний завод , що загалом спричинило не лише зменшення чисельності профспілки, а також те, що підприємство на якому діяла профспілка припинило перераховувати профспілкові внески на поточний рахунок. Вказане завдало шкоди не лише його діловій репутації, а й спричинило значну шкоду діяльності Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ТОВ Ливарно-механічний завод , головою якої він є. На підставі вищевикладеного позивач просив суд: визнати недостовірною та такою, що принижує його гідність та ділову репутацію, інформацію поширену 29.10.2018 ОСОБА_2 , яка діяла як в.о. голови Криворізької міської організації профспілки працівників науки, виробництва та фінансів, про те, що ОСОБА_1 у змові з ОСОБА_3 незаконно здійснюють діяльність всупереч статутним вимогам та постановам ЦК ВП НВФ та зобов`язати ОСОБА_2 у строк 10 календарних днів з дня набрання законної сили судовим рішенням спростувати поширену 29.10.2018 недостовірну інформацію, шляхом надсилання директору ТОВ Ливарно-механічний завод офіційного повідомлення наступного змісту: ОСОБА_1 не перебуває у змові з ОСОБА_3 та не здійснює незаконну діяльність всупереч статутним вимогам та постановам ЦК ВП НВФ ; стягнути з відповідачів на свою користь моральну шкоду в розмірі 70000,00 грн.

Представник позивача - адвокат Морозова О.С. у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності. Крім того, надала суду відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що з огляду на зміст листа від 29.10.2018 вбачається, що зазначені в ньому відомості та, які на думку позивача порочать його честь, гідність та ділову репутацію, безпосередньо пов`язане з тим, що він був присутнім на конференції Криворізької міської організації профспілки працівників науки, виробництва та фінансів, проведення якої було ініційовано колишнім його головою ОСОБА_3 та яка відбулась 20.10.2018. Так, дійсно, відповідно до постанови Центрального комітету Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів №7/2 від 21.09.2019 було прийнято рішення про проведення звітно-виборної конференції 20.10.2018. Однак, 19.10.2019 постановою Центрального комітету Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів №9/1 було прийнято рішення про ліквідацію Криворізької міської організації профспілки та про перепідпорядкування первинних профспілкових організацій, у тому числі й Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ТОВ Ливарно-механічний завод - обласній організації профспілки. У зв`язку з цим було скасовано проведення конференції, призначеної на 20.10.2018, про що був повідомлений позивач. Незважаючи на те, що проведення конференції було скасовано повноважними органами профспілки, її проведення було ініційовано колишнім головою Криворізької міської організації профспілки Гапоном С.Г. Позивач, будучи обізнаним про те, що оголошення проведення конференції особою, яка не це не була уповноважена, є таким, що суперечить положенням Статуту профспілки, а тому прийняття участі в такій конференції є порушенням вимог п.п. 4.3, 6.2.2 Статуту профспілки. Саме ці обставини стали підставою для звернення Криворізької міської організації профспілки до керівництва ТОВ Ливарно-механічний завод з листом №10 від 29.10.2019. При цьому, відповідач вважає, що зазначені в ньому відомості повністю відповідають дійсності. Крім того, зазначене у листі речення: Таким чином, ОСОБА_1 у змові з ОСОБА_3 незаконно здійснюють діяльність у супереч Статутним вимогам та вказаних вище Постанов ЦК ВП НВФ є таким, що носить характер оціночного судження, тобто є висловлюванням, яке не містить фактичних даних та за своїм змістом є нічим іншим, як оцінка дій. А тому просила суд відмовити в задоволенні уточнених позовних вимог.

Представник відповідача Криворізької міської організації профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Власенко Н.В. у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала суду заяву, в якій просила розглядати справу за відсутності представника профспілки. Разом з цим, надала до суду письмові пояснення в яких зазначила, що зазначена в листі №10 від 29.10.2019 інформація не відповідає дійсності та законодавству України та є недостовірною. Очолювана позивачем первинна профспілкова організація підпорядкована Міській профспілці, а про припинення її діяльності питання ніколи не порушувалося та не розглядалося ні на засіданнях міськкому, ні на конференції, а лише було бажанням секретаря КМО ОСОБА_2 та заступника голови профкому Струкова С.М., які звертались з цим проханням до ОСОБА_4 для того, щоб переказувати кошти на ЦК профспілки на пряму з ППО ВП НВФ ПАТ АМКР . Тому керівний орган Криворізької міської організації профспілки працівників науки, виробництва та фінансів, в особі членів міськкому не приймав участі ні в прийнятті таких рішень, ні в їх виконанні. Така поведінка ОСОБА_2 показала з негативного боку позивача та завдала шкоди його діловій репутації. Її позиція, викладена в листі №10 від 29.10.2018 не відповідає позиції Міської профспілки, а є її особистим міркуванням, у зв`язку з чим, Криворізька міська організація профспілки працівників науки, виробництва та фінансів не визнає позовних вимог до себе, однак вважає обґрунтованими вимоги позивача до ОСОБА_2 .

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення уточненого позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому згідно роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 Про судове рішення у цивільній справі рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Судом встановлено, що 20.04.2018 установчими зборами працівників товариства з обмеженою відповідальністю Ливарно-механічний завод членів Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів було постановлено створити профспілкову організацію Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ТОВ Ливарно-механічний завод , а також обрано головою первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ТОВ Ливарно-механічний завод ОСОБА_1 , що підтверджується протоколом №1 від 20.04.2018 (а.с. 10-11).

Зі змісту повідомлення № 10 від 29.10.2018 (а.с. 12) вбачається, що в.о. голови Криворізької міської організації профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ОСОБА_5 повідомила таким адресатам: голові первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ТОВ Ливарно-механічний завод ОСОБА_1 , директору ТОВ Ливарно-механічний завод ОСОБА_6 та голові Центрального комітету Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 у змові з ОСОБА_3 незаконно здійснюють діяльність у супереч статутним вимогам та вказаних вище Постанов ЦК ВП НВФ .

Дана інформація послугувала необхідністю звернення позивача за захистом своїх прав та інтересів, оскільки, на його думку, поширення такої інформації завдало приниження його гідності, діловій репутації та моральних страждань.

Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Кожен має право на свободу вираження поглядів у розумінні статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

За змістом частини першої статті 302 ЦК України фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Беручи до уваги положення статей 32, 34 Конституції України, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, згідно зі статтею 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

У своїй практиці ЄСПЛ розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, то правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлювання думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справі Лінгенс проти Австрії від 08 липня 1986 року). Однак, навіть якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя (рішення у справі Де Хаес і Гійселс проти Бельгії від 24 лютого 1997 року, пункт 47).

У разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, також повинен враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація) та рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998 рік) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі - Резолюція).

Зокрема, у Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

Тобто публічна особа, державний службовець повинен бути готовим до підвищеного рівня критики, в тому числі у різкій формі, до прискіпливої уваги суспільства та підвищеної зацікавленості до його діяльності та/або особистого життя, адже вони, обираючи кар`єру публічної особи, погодилися на таку увагу.

У зв`язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Як вбачається із матеріалів справи, в.о. голови Криворізької міської організації профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ОСОБА_5 повідомила своїм листом голові первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ТОВ Ливарно-механічний завод ОСОБА_1 , директору ТОВ Ливарно-механічний завод ОСОБА_6 та голові Центрального комітету Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ОСОБА_4 , серед іншого, про те, що ОСОБА_1 у змові з ОСОБА_3 незаконно здійснюють діяльність у супереч статутним вимогам та вказаних вище Постанов ЦК ВП НВФ .

Поясненнями свідка ОСОБА_3 , наданими у судовому засіданні, встановлено, що він був головою Криворізької міської організації профспілки працівників науки, виробництва та фінансів до 21.09.2018. У жовтні 2018 року він був запрошений ОСОБА_7 та іншими особами на конференцію Криворізької міської організації профспілки працівників науки, виробництва та фінансів, в якості бувшого голови, де він звітував про свою діяльність за минулий час. На час своїх повноважень голови, він надав вказівки та вимагав їх виконання з ОСОБА_1 . На вказаній конференції було прийнято рішення поновити ОСОБА_3 на правах голови міської профспілки, але протокол такої конференції не зареєстрували, оскільки були відсутні підписи керівних органів. Про зміст листа ОСОБА_2 № 10 від 29.10.2018 він дізнався від ОСОБА_1 , який надав йому для ознайомлення ОСОБА_6 . Також свідок зазначив, що вказаний лист було опубліковано на сторінці у Фейсбуці , проте суд дані пояснення не сприймає в якості обставин для встановлення істини у справі, оскільки ОСОБА_3 повідомив, що не має свого акаунта на вказаній сторінці в мережі Інтернет. Жодних відомостей про негативний вплив листа ОСОБА_2 № 10 від 29.10.2018 на честь, гідність та ділову репутацію позивача свідок не вказав.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Нормами ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. ч. 1, 3ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує їх відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У порушення вимог статті 81 ЦПК України, позивачем по справі не було надано об`єктивних та переконливих доказів, підтверджуючих наявність поширення негативної та недостовірної інформації в трудовому колективі працівників та членів профспілки ТОВ Ливарно-механічний завод , як і доказів, що така інформація ганьбить честь та гідність позивача, завдає шкоди його діловій репутації і потребує відшкодування збитків немайнового характеру.

У зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що наведені в листі № 10 від 29.10.2018 слова відповідача не є викладенням фактів, а лише виражають її оцінку дій позивача в частині його участі в конференції, яка відбулась за її відсутності та результати якої в подальшому не були зареєстровані у передбаченому законом порядку. За вказаних обставин, будучі на той час в.о. голови Криворізької міської організації профспілки працівників науки, виробництва та фінансів, ОСОБА_2 мала право скласти свою суб`єктивну думку щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 , а тому висловлювання відповідача щодо дій позивача як публічної особи, зокрема голови первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ТОВ Ливарно-механічний завод , мають ознаки оціночного судження.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги відсутність наявних та допустимих доказів в підтвердження позовних вимог позивача, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову за встановлених судом обставин та відмову в задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з відповідачів на його користь моральної шкоди, оскільки вони є похідними від основних позовних вимог.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі наявних у справі матеріалів, а також розподіл судових витрат між сторонами, правове регулювання якого міститься в положеннях ст.ст. 141, 142 ЦПК України.

За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 137, п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що в задоволенні позовної заяви відмовлено, суд приходить до висновку, що відповідні судові витрати повинні бути покладені на позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 34, 68 Конституції України, ст.ст. 10, 16, 277, 302 ЦК України, ст. 30 Закону України Про інформацію , ст.ст. 12, 79-82, 89, 133, 141, 258, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Криворізької міської організації профспілки працівників науки, виробництва та фінансів, про визнання інформації недостовірною та її спростування, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

-позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

-відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

-відповідач: Криворізька міська організація профспілки працівників науки, виробництва та фінансів , ЄРДПОУ: 25725750, місце знаходження: 50006, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр.-т Металургів, буд. 34, кв. 41.

Повний текст рішення складено 12 травня 2021 року

Рішення надруковане суддею в одному примірнику.

Суддя Р.О. Кузнецов

СудЦентрально-Міський районний суд м.Кривого Рогу
Дата ухвалення рішення14.04.2021
Оприлюднено18.05.2021
Номер документу96958105
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —216/444/19

Рішення від 14.04.2021

Цивільне

Центрально-Міський районний суд м.Кривого Рогу

Кузнецов Р. О.

Ухвала від 30.09.2020

Цивільне

Центрально-Міський районний суд м.Кривого Рогу

Кузнецов Р. О.

Ухвала від 30.09.2020

Цивільне

Центрально-Міський районний суд м.Кривого Рогу

Кузнецов Р. О.

Ухвала від 02.04.2020

Цивільне

Центрально-Міський районний суд м.Кривого Рогу

Кузнецов Р. О.

Ухвала від 26.06.2019

Цивільне

Центрально-Міський районний суд м.Кривого Рогу

Кузнецов Р. О.

Ухвала від 24.01.2019

Цивільне

Центрально-Міський районний суд м.Кривого Рогу

Кузнецов Р. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні