Рішення

від 06.05.2021 по справі 364/1012/20

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/1012/20

Провадження № 2/364/55/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2021 р. Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Макаренко Л. А.,

при секретарі судового засідання Кулинич Г. І.

за участю:

учасники справи - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у приміщенні Володарського районного суду Київської області в смт Володарка Київської області цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

до Пархомівської сільської ради Володарського району Київської області,

правонаступником якої є Володарська селищна рада

Білоцерківського району Київської області,

про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 26.10.2020 р. надійшов зазначений позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Пархомівської сільської ради Володарського району Київської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, в якому Позивачі просять суд: визнати за кожним з них у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/3 земельної ділянки площею 2,4000 га, кадастровий номер 3221685600:04:001:0054, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Пархомівської сільської ради Володарського району Київської області, згідно з державним актом серії КВ № 012488, виданого 17.12.2003 р.

На обґрунтування заявлених позовних вимог представник Позивача ОСОБА_5 (ордери адвоката серії ЧК № 167425, № 167426, № 167427, а.с. 18, 21, 24) у позовній заяві зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько Позивачів ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина - названа вище земельна ділянка. Після смерті спадкодавця Позивачі звернулись до державного нотаріуса, однак нотаріусом було відмовлено у видачі їм свідоцтв про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на майно (а.с. 1-2).

Після усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали суду від 30.10.2020 р. (а.с. 31-32) ухвалою суду від 27.11.2020 р. відкрито провадження у справі, визначено здійснення розгляду справи у порядку загального позовного провадження, встановлено Відповідачеві строк для подання відзиву, призначено підготовче судове засідання на 12.01.2021 р. (а.с. 28-29), відкладене на 02.02.2021 р. через неявку учасників справи.

Ухвалою суду від 02.02.2021 р. зазначену позовну заяву залишено без руху в порядку частини одинадцятої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) через з`ясування неповноти і недостовірності зазначених у цій заяві адрес Позивачів, що не дозволяли суду забезпечити їх належне повідомлення про дату, час і місце судових засідань, а також у зв`язку з отриманням судом повідомлення про припинення повноважень Відповідача (а.с. 80). Надалі ухвалою суду від 19.02.2021 р. зазначену позовну заяву залишено без руху через неусунення у повному обсязі недоліків позовної заяви на виконання згаданої ухвали суду від 02.02.2021 р., суд продовжив строк виконання названої ухвали суду, надавши Позивачам та їх представникові додатковий час для виконання вимог закону і суду (а.с. 93-94).

Після усунення недоліків ухвалою суду від 09.03.2021 р. призначено підготовче судове засідання на 13.04.2021 р., залучено до участі у справі в якості правонаступника Відповідача Володарську селищну раду Білоцерківського району Київської області, встановлено останній строк подання відзиву з викладенням заперечень проти позову (а.с. 100-102).

Ухвалою суду від 13.04.2021 р. цивільну справу призначено до судового розгляду по суті на 06.05.2021 р. (а.с. 115-116).

У судове засідання 06.05.2021 р. Позивач та їх представник ОСОБА_5 не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені, що підтверджено відповідними поштовими повідомленнями (а.с. 118-120). У позовній заяві викладено клопотання про розгляд справи за відсутності Позивача у присутності представника ОСОБА_5 (а.с. 2). У свою чергу названий представник Позивача подала до суду 01.02.2021 р. заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності Позивачів (а.с. 79).

Представник Відповідача - Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області до суду не з`явився, 23.04.2021 р. до суду подано заяву про розгляд справи без їх участі за наявними матеріалами справи (а.с. 121).

За загальним правилом частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (частина третя статті 211 ЦПК України); у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).

Суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), вирішуючи справу, виходить з такого.

За наявними матеріалами справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 18.04.2018 р. Виконавчим комітетом Пархомівської сільської ради Володарського району Київської області, актовий запис № 6 (а.с. 3).

Позивачі є дітьми названого спадкодавця, ступінь їх родинного зв`язку підтверджено такими доказами.

Так, Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 5), є сином згаданого вище ОСОБА_4 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 21.06.1986 р. Відділом реєстрації актів цивільного стану Володарського районного виконкому Київської області, актовий запис № 51 (а.с. 15).

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 7), також є сином ОСОБА_4 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 24.11.1990 р. Красногірською сільською радою Голованівського району Кіровоградської області, актовий запис № 18 (а.с. 14).

Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 9), є дочкою ОСОБА_4 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 01.10.1988 р. Відділом реєстрації актів цивільного стану Володарського районного виконкому Київської області, актовий запис № 94 (а.с. 13).

Додана до позовної заяви копія державного акта на право власності на спірну земельну ділянку серії КВ № 012488, виданого Володарською районною державною адміністрацією Київської області 17.12.2003 р. на підставі розпорядження цієї державної адміністрації від 01.12.2003 р. № 438, щодо земельної ділянки площею 2,4000 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Пархомівської сільської ради, кадастровий номер 3221685600:04:001:0054, містить відомості щодо власника цієї земельної ділянки, а саме: ОСОБА_4 (а.с. 11); копія цього державного акта завірена представником Позивачів ОСОБА_5 26.10.2020 р. з написом з оригіналом вірно .

Разом з тим, до позовної заяви додано лист державного нотаріуса Дяченко Л.Є. від 21.10.2020 р. № 212/02-14 про відмову Позивачеві ОСОБА_3 у видачі їй свідоцтва про право на спадщину (земельну ділянку площею 2,400 га) через відсутність правовстановлюючого документа на спадщину (а.с. 4). При цьому ця відмова адресована лише одному з Позивачів - ОСОБА_3 та, як вбачається зі змісту цього листа, не поширюється на інших Позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 4).

З витребуваної судом ухвалою від 27.11.2020 р. про відкриття провадження у справі (а.с. 47-48) копії спадкової справи спадкодавця ОСОБА_4 № 296/2018 (а.с. 49, 50, 52-70), вбачається, що всі троє Позивачів звертались до державного нотаріуса із заявами про прийняття спадщини (а.с. 53, 54, 55), усім трьом Позивачам було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, але на іншу земельну ділянку площею 4,5352 га на території Роздольської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області (а.с. 68, 69, 70). Проте спадкова справа ОСОБА_4 не містить ані копій свідоцтв Позивачів про їх право на спадщину на спірну земельну ділянку площею 2,4000 га на території Пархомівської сільської ради Володарського району Київської області, ані копій відмови Позивачів (всім чи окремим з них) у видачі зазначених свідоцтв.

Отже, жодних доказів на підтвердження належності спадкодавцю ОСОБА_4 спірної земельної ділянки площею 2,4000 га матеріали справи не містять та суду надано не було. Відтак, якщо оригінал згаданого державного акта на спірну земельну ділянку наявний, то він мав бути поданий до нотаріуса для оформлення відповідного свідоцтва про спадщину (за наявності передбачених законом підстав), в іншому разі - суду мали бути надані докази видачі такого державного акта спадкодавцю, яких матеріали справи не містять.

Також суду не надано і матеріали справи не містять доказів відмови нотаріуса у видачі свідоцтв про право на спадщину Позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В ухвалі суду від 27.11.2020 р. про відкриття провадження в цій справі (а.с. 47-48) учасникам справи було роз`яснено положення, зокрема, частин першої, третьої, четвертої статті 12 ЦПК України про те, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до приписів частин першої, другої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 16, частини першої статті 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

За нормами статті 328, частини другої статті 373 ЦК України, частини другої статті 78, пункту г частини першої статті 81 Земельного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом; право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону; громадяни набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (частина перша статті 1225 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (статті 1217, 1220 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з нормами статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово; кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України). При цьому спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Відповідно до положень статей 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати, зокрема, нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1270, частиною першою статті 1272 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом цього строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців (частини перша, друга статті 1296 ЦК України).

За роз`ясненнями пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому чинним на момент такої нотаріальної дії законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину та можливості подальшого оформлення своїх спадкових прав у порядку, передбаченому законом, вимоги про визнання права на спадщину в судовому порядку задоволенню не підлягають у зв`язку з відсутністю порушених прав спадкоємців, щодо захисту яких вони звернулися до суду. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за захистом своїх спадкових прав за правилами позовного провадження.

Таким чином, зверненню до суду з позовом має передувати вирішення питання про видачу Позивачеві(ам) нотаріусом або органом чи службовою особою, уповноваженою вчиняти нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину (зокрема, постанова Верховного суду від 16.01.2019 р. у справі № 2-390/2006).

Натомість, як зазначалося вище, матеріали справи не містять і суду не були надані докази на підтвердження належності спадкодавцю ОСОБА_4 спірної земельної ділянки площею 2,4000 га. Так, за наявності оригіналу відповідного державного акта на цю земельну ділянку він мав бути наданий нотаріусу для оформлення спадщини як правовстановлюючий документ, але нотаріусом було відмовлено Позивачеві ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність такого документа 21.10.2020 р. (а.с. 4), хоча представник Позивача ОСОБА_5 , звертаючись до суду з позовної заявою, додає до неї копію державного акта на спірну земельну ділянку, завірену нею 26.10.2020 р. з поміткою з оригіналом вірно (а.с. 11). Також суду не надано і матеріали справи не містять доказів відмови нотаріуса у видачі свідоцтв про право на спадщину Позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

З огляду на це доказів про вчинення Позивачами всіх передбачених законом дій щодо прийняття ними спадщини на спірну земельну ділянку суду не надано, а відтак доведено належними і допустимими доказами.

Зважаючи на усе викладене вище, неведені законодавчі приписи і висновки Верховного Суду, враховуючи встановлені судом обставини і недоведення стороною Позивачів наявність передбачених законом підстав для задоволення позову, тому суд дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

У разі відмови в позові судові витрати покладаються на Позивача (частина перша, пункт 2 частини другої статті 141 ЦПК України).

Зважаючи на складність справи та обсяг наявних у ній доказів складання повного рішення суду відкладено в межах десятиденного строку з дня закінчення розгляду справи (частина шоста статті 259 ЦПК України) з урахуванням частини третьої статті 124 ЦПК України щодо визначення закінчення процесуальних строків, що припадає на вихідний (неробочий) день.

Відповідно до статей 16, 328, 1216-1218, 1220, 1223, 1258, 1268, 1296 ЦК України, керуючись статтями 2-4, 12, 13, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351-355, підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Пархомівської сільської ради Володарського району Київської області, правонаступником якої є Володарська селищна рада Білоцерківського району Київської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - відмовити повністю.

Копії цього рішення суду направити учасникам справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, обчислюючи цей строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано; в разі подання такої скарги - рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 17.05.2021 р.

Суддя Л. А. Макаренко