Постанова

від 27.04.2021 по справі 910/12729/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2021 р. Справа№ 910/12729/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Козир Т.П.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 27.04.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-тара"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2020

у справі №910/12729/20 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-тара"

до 1) Головного управління Національної поліції у Рівненській області

2) Державної казначейської служби України

про відшкодування шкоди у розмірі 160115,58 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-тара" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції у Рівненській області та Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди у розмірі 160115 грн 58 коп., а саме: 28800 грн вартості чотирьох шин, 35199 грн 98 коп. вартості чотирьох акумуляторів, 93653 грн 60 коп. вартості палетної заготовки першого сорту та 2462 грн вартості палетної заготовки другого сорту.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у зв`язку з неправомірними діями Головного управління Національної поліції у Рівненській області щодо неналежного зберігання майна, вилученого Головним управлінням Національної поліції у Рівненській області на виконання ухвали слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 23.01.2020 у справі №556/109/20 щодо накладення арешту на зазначене майно, яку в подальшому скасовано ухвалою Рівненського апеляційного суду від 19.02.2020, позивачу була завдана шкода у розмірі 160115 грн 58 коп.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач-1 у відзиві зазначав, що відшкодування шкоди у даній справі може здійснюватись лише за рахунок Державного бюджету України. Крім того, відповідач-1 вказує, що позивачем не надано доказів відсутності чотирьох акумуляторів, а рахунок від 29.04.2020 № Ж000979 не є підтвердженням придбання акумуляторних батарей позивачем. Також, відповідач-1 зазначає про відсутність в матеріалах справи доказів, на підставі яких позивачем визначено розмір матеріальної шкоди внаслідок пошкодження палетної заготовки.

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву зазначав про відсутність одного з обов`язкових елементів складу цивільного правопорушення, зокрема, факт наявності рішення щодо бездіяльності та незаконності дій органів поліції. Крім того, за твердженнями відповідача-2, відповідальність за пошкоджений та неналежним чином збережений речовий доказ повинні нести Державне підприємство "Рафалівське лісове господарство" та Володимирецьке ВП Вараського ВП ГУНП в Рівненській області.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 у справі №910/12729/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України (Державна казначейська служба України) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-тара" шкоду в сумі 28800 грн. Стягнуто з Головного управління Національної поліції у Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-тара" витрати на правничу допомогу у розмірі 1798,70 грн та суму судових витрат на оплату послуг експерта в розмірі 1041,66 грн. В іншій частині позову щодо заявлених вимог в частині стягнення 35199,98 грн вартості чотирьох акумуляторів, 93653,60 грн вартості палетної заготовки першого сорту та 2462 грн вартості палетної заготовки другого сорту відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що позивачем належним чином доведене порушення його прав з боку Головного управління Національної поліції у Рівненській області, яким не забезпечено збереження вилучення майна у зв`язку з чим позивачем понесено збитки на суму вартості чотирьох шин у розмірі 28800 грн. Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення 35199 грн 98 коп. вартості чотирьох акумуляторів, 93653 грн 60 коп. вартості палетної заготовки першого сорту та 2462 грн вартості палетної заготовки другого сорту, суд виходив з недоведеності факту понесення позивачем цих збитків та відповідно необгрунтованості даних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-тара" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 у справі №910/12729/20 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм процесуального та матеріального права. Апелянт стверджує, що ряд тверджень, викладених в рішенні суду є такими, що порушують права позивача гарантовані йому Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950; оскаржуваним рішенням суд позбавив позивача можливості володіти своїм майном; бездіяльність органу державної влади, що призвела до пошкодження та втрати майна позивача підлягає відшкодуванню.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-тара" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 у справі №910/12729/20; призначено до розгляду апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-1 просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду в частині задоволених позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-тара" шкоди в сумі 28800 грн та відмови в позові про стягнення 35199 грн 98 коп. вартості чотирьох акумуляторів, 93653 грн 60 коп. вартості палетної заготовки першого сорту та 2462 грн вартості палетної заготовки другого сорту, постановлено у відповідності до вимог чинного законодавства. При цьому, відповідач-1 вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Суд апеляційної інстанції не враховує подані позивачем 11.02.2021 додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги, з огляду на порушення останнім встановленого частиною 1 статті 266 ГПК України порядку зміни та доповнення апеляційної скарги.

31.03.2021 через канцелярію суду від відповідача-1 надійшло клопотання про здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника Головного управління Національної поліції у Рівненській області.

В судове засідання апеляційної інстанції 27.04.2021 представники відповідачів не з`явились.

Колегія суддів звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення сторонам.

Враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників відповідачів.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 у справі №910/12729/20 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

22.01.2020 в с. Більська Воля, Володимирецького району, Рівненської області було зупинено вантажний сідловий тягач марки DAF, державний номер НОМЕР_1 , із напівпричепом марки Kogel-Snco-24, державний номер НОМЕР_2 . Вищевказаний транспортний засіб здійснював перевезення пиломатеріалів.

Ухвалою слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 23.01.2020 у справі № 556/109/20 (номер провадженні 1-кс/556/21/2020) клопотання слідчого СВ Володимирецького ВП Вараського ВП ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції Гутника В.А., погоджене з прокурором Володимирецького відділу Сарненської місцевої прокуратури Чеберяком Є.В. про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до ЄРДР за № 12020180230000041 від 23.01.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, задоволено; накладено арешт на вантажний сідловийтягач марки DAF, державний номер НОМЕР_1 , разом із напівпричепом до нього марки Kogel-Snco-24, державний номер НОМЕР_2 , належні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , та лісоматеріали - палетну заготовку в кількості 29,8 м куб, без відповідних на те документів, яка знаходяться у напівпричепі марки Kogel-Snco-24, державний номер НОМЕР_2 , належного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони власнику (співвласникам) чи іншим особам, будь-яким чином розпоряджатись, відчужувати та користуватись зазначеним майном до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні № 12020180230000041 від 23.01.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України; визначено місце зберігання лісоматеріалів - палетної заготовки в кількості 29,78 м куб, без відповідних на те документів у ДП "Рафалівське лісове господарство", що знаходиться за адресою: Рівненська обл., Володимирецький район, селище міського типу Рафалівка, вулиця Привокзальна, будинок 1; визначено місце зберігання вантажного сідлового тягача марки DAF, державний номер НОМЕР_1 , разом із напівпричепом до нього марки Kogel-Snco-24, державний номер НОМЕР_2 , на території Володимирецького ВП Вараського ВП ГУНП в Рівненській області, що за адресою: смт. Володимирець, вул. Грушевського, 63, Володимирецького району, Рівненської області.

На виконання вказаної ухвали, 23.01.2020 за участю ОСОБА_3., ОСОБА_2 та понятих, слідчим Володимирецького ВП Вараського ВП ГУНП в Рівненській області складено протокол огляду на вантажний сідловий тягач марки, державний номер державний номер НОМЕР_1 , разом із напівпричепом до нього марки Kogel-Snco-24, державний номер НОМЕР_2 , та передано слідчому Гутнику В.А. ключі від транспортного засобу разом з документами, а також палетну заготовку в кількості 29,8 м куб, що знаходилися у напівпричепі Kogel-Snco-24, державний номер НОМЕР_2 .

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 19.02.2020 у справі № 556/109/20 апеляційну скаргу представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-тара" ОСОБА_3. задоволено частково; ухвалу слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 23 січня 2020 року щодо накладення арешту на тимчасово вилучене майно: вантажний сідловий тягач марки, державний номер НОМЕР_1 , разом із напівпричепом до нього марки Kogel-Snco-24, державний номер НОМЕР_2 , належного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та лісоматеріали палетну заготовку в кількості 29,8 метрів кубічних скасовано та призначено новий розгляд клопотання в суді першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 18.03.2020 у справі № 556/109/20 (номер провадженні 1-кс/556/49/2020) у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12020180230000041, а саме на вантажний сідловий тягач: марки DAF, державний номер НОМЕР_1 , напівпричіп марки Kogel-Snco-24, державний номер НОМЕР_2 та лісоматеріали палетну заготовку в кількості 29,8 метрів кубічних - відмовлено; постановлено тимчасово вилучене майно - вантажний сідловий тягач: марки DAF, державний номер НОМЕР_1 , напівпричіп марки Kogel-Snco-24, державний номер НОМЕР_2 , та лісоматеріали палетну заготовку в кількості 29,8 метрів кубічних - негайно повернути власнику у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України, про що повідомити слідчого суддю.

Позивач зазначає, що 24.03.2020 директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-тара" прибув до Володимирецького ВП Варашського ВП ГУНП в Рівненській області для отримання вантажного сідлового тягача марки, державний номер НОМЕР_1 разом із напівпричепом до нього марки Snco-24, державний номер НОМЕР_2 , а також палетної заготовки в кількості 29,8 метрів кубічних.

При огляді вантажного сідлового тягача, напівпричепа та вантажу директором виявлено пошкодження транспортного засобу та вантажу, зокрема, позивач вказує, що при огляді транспортного засобу було виявлено пошкодження коліс на вантажному сідловому тягачі марки, державний номер НОМЕР_1 , а саме на чотирьох шинах ведучих коліс було виявлено велику кількість проколів, у зв`язку з чим подальше транспортування вантажу було неможливим. Окрім того, при отриманні транспортного засобу було виявлено відсутність чотирьох акумуляторних батарей. Також, позивач зазначає, що у зв`язку із неналежними умовами зберігання, палетна заготовка в кількості 29,8 метрів кубічних втратила свої властивості, а тому не може бути використана в подальшій господарській діяльності.

Позивач вважає, що у зв`язку із бездіяльністю, а саме незабезпеченням відповідальними працівниками поліції відповідних умов зберігання вилученого та арештованого майна, палетна заготовка в кількості 29,8 метрів кубічних втратила свої властивості, а тому не може бути використана в подальшій господарській діяльності. Також, Володимирецьким ВП Вараського ВП ГУНП в Рівненській області не було забезпечено збереження речових доказів, а саме - сідлового тягача марки, державний номер НОМЕР_1 разом із напівпричепом до нього марки Snco-24, державний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого було пошкоджено чотири шини та зникло чотири акумулятори.

Предметом позову у даній справі є стягнення з державного бюджету шкоди у розмірі 160115 грн 58 коп. (28 800 грн вартості чотирьох шин, 35199 грн 98 коп. вартості чотирьох акумуляторів, 93653 грн 60 коп. вартості палетної заготовки першого сорту та 2462 грн вартості палетної заготовки другого сорту), заподіяної неправомірними діями Головного управління Національної поліції у Рівненській області щодо неналежного зберігання вилученого та арештованого майна.

Згідно зі ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 Цивільного кодексу України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 Цивільного кодексу України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 Цивільного кодексу України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст. 1173, 1174 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 Цивільного кодексу України.

Статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 920/715/17 від 12.03.2019.

Дії (бездіяльність) відповідача-1, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (ст. 11 ЦК України).

Статтею 16 КПК України визначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За змістом статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Обов`язок уповноваженої службової особи забезпечити схоронність тимчасово вилученого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, визначений частиною четвертою статті 168 Кримінального процесуального кодексу України.

Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 (далі - Порядок № 1104) визначені правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.

Пунктом 5 Порядку №1104 визначено, що умовою зберігання речових доказів повинне бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Забороняється зберігання речових доказів в умовах, що можуть призвести до їх знищення чи псування. У разі потреби необхідне вжиття невідкладних заходів для приведення таких речових доказів до стану, що дає змогу забезпечити їх подальше зберігання.

Відповідно до пункту 27 Порядку №1104 схоронність тимчасово вилученого майна до повернення майна власнику у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно, забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку.

Отже, обов`язок належно зберігати тимчасово вилучене майно та негайно повернути тимчасово вилучене майно у разі прийняття відповідного рішення прямо передбачений чинним законодавством.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Частинами 1 та 2 статті 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до наведених вище положень Цивільного кодексу України, та відповідачем у справі є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Таким органом у цій справі є Головне управління Національної поліції у Рівненській області як особа, відповідальна у спірний період за збереження та повернення тимчасового вилученого майна, та Казначейська служба, яка здійснює списання коштів з державного бюджету на підставі рішення суду.

При цьому, згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права, викладеного в постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами КПК України, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

З огляду на вищенаведене, твердження відповідача-2 стосовно відсутності в матеріалах справи рішення щодо бездіяльності та незаконності дій органів поліції правомірно відхилено судом першої інстанції.

На підтвердження недотримання відповідачем-1 покладених на нього обов`язків із забезпечення збереження вилученого майна, як це передбачено в Порядку № 1104, позивачем надано суду копію висновку експерта від 27.03.2020 № О - 11, за результатами проведення товарознавчої експертизи на замовлення позивача, складеного судовим експертом Ілюшик Ю.С. (свідоцтво № 1944 від 20.04.2018).

Зі змісту вказаного висновку вбачається, що огляд вантажного сідлового тягача марки DAF, державний номер НОМЕР_1 разом із напівпричепом до нього марки Snco-24, державний номер НОМЕР_2 , проводився експертом 24.03.2020 на території стоянки автомобілів поліцейської станції Володимирецького відділення поліції Вараського ВП ГУНП в Рівненській області. Огляд розвантаженої палетної заготовки проводився експертом в світлу пору дня при денному освітленні 26.03.2020 на території ТОВ "Еко-Тара". Так, при зовнішньому огляді в світлу пору дня вантажного тягача марки DAF, державний номер НОМЕР_1 із напівпричепом до нього марки Snco-24, державний номер НОМЕР_2 , виявлено велику кількість проколів на чотирьох шинах ведучих коліс (на територію стоянки автомобілів поліцейської станції Володимирецького відділення поліції Вараського ВП ГУНП в Рівненській області тягач марки, державний номер НОМЕР_1 , разом із напівпричепом до нього марки Snco-24, державний номер НОМЕР_2 , завантажений палетною заготовкою доїхав своїм ходом , у робочому стані, без виявлених пошкоджень). Крім того, на водійській дверці була пошкоджена бирка із зазначенням ПІП слідчого та дати арешту. При відкриті тенту напівпричепа неозброєним оком видно пошкоджену деревину грибковими ураженнями. Після візуального огляду вантажного сідлового тягача почалися проводитися роботи із заміни автомобільних шин, оскільки чотири шини були пошкоджені настільки, що робили неможливе подальше транспортування палетної заготовки.

З висновку вбачається, що 25.03.2020 в світлу пору дня при денному освітлені було проведено вивантаження палетної заготовки з напівпричепа марки Snco-24, державний номер НОМЕР_1 , вантажного тягача марки DAF, державний номер НОМЕР_2 . Візуальним оглядом встановлено, що найбільш уражені грибком від темно-сірого до чорного кольорів пиломатеріали хвойних порід (сосна) в місцях перепадів між шарами у стосі. Серед дефектів на палетній заготовці були виявлені численні грибкові ураження, зокрема, цвіль та зовнішня порохнява гнилизна.

Також, у висновку зазначено, що умови зберігання палетної заготовки не відповідали нормативним вимогам через відсутність вентиляції. При виявленні на деревині грибків або нашарування плісняви пилопродукцію не перекладали та не дезінфікували. Порушення умов зберігання призвело до втрати споживчих властивостей та зниження якості.

Колегія суддів приймає вказаний висновок від 27.03.2020 № О - 11 як належний доказ у справі, що підтверджує факт проколів на чотирьох шинах ведучих коліс, а також факт неналежних умов зберігання палетної заготовки, що призвело до втрати її споживчих властивостей та зниження якості.

На підтвердження вартості шин позивачем долучено до матеріалів справи рахунок-фактуру Товариства з обмеженою відповідальністю "Макслєр" від 25.03.2020 № СФ-0000565 на суму 28800 грн 00 коп., а також висновку Товариства з обмеженою відповідальністю "Макслєр" від 24.03.2020, з якого вбачається, що відремонтувати пошкодження шин є неможливим, останні відновленню не підлягають та в подальшому використовуватись не можуть.

Таким чином, у зв`язку із незабезпеченням збереження вилученого майна, позивач поніс збитки на суму вартості чотирьох шин у розмірі 28800 грн, відтак, позовні вимоги про відшкодування шкоди у розмірі 28800 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У позовній заяві позивач стверджує, що при отриманні транспортного засобу було виявлено відсутність чотирьох акумуляторних батарей, які зникли під час перебування вантажного сідлового тягача на території Володимирецького відділення поліції Вараського ВП ГУНП в Рівненській області. На підтвердження вказаних доводів позивач посилається на протокол огляду місця події від 23.01.2020, в якому вказано, що у вантажному автомобілі наявні шість акумуляторних батарей, п`ять з яких із позначкою DAF.

Водночас в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту відсутності чотирьох акумуляторних батарей, які зникли, за твердженнями позивача, під час перебування вантажного сідлового тягача на території Володимирецького відділення поліції Вараського ВП ГУНП в Рівненській області. Про наявність/відсутність акумуляторних батарей не зазначено також і у висновку експерта.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що доданий до позовної заяви рахунок ТОВ фірма Журавлина на передоплату запчастин та розхідних матеріалів №Ж000979 від 29.04.2020, на який позивач посилається як на доказ на підтвердження вартості чотирьох акумуляторних батарей, які, як стверджує позивач, зникли під час перебування вантажного сідлового тягача на території Володимирецького відділення поліції Вараського ВП ГУНП в Рівненській області, не є належним доказом вартості цих елементів живлення, з огляду на те, що у вказаному рахунку не зазначено виробника (марки) акумуляторної батареї, тоді як в протоколі огляду місця події від 23.01.2020 зазначено про наявність у вантажному автомобілі шість акумуляторних батарей, п`ять з яких із позначкою DAF (марки DAF).

Відтак, як вірно зазначено судом першої інстанції, зазначені обставини є недоведеними, а тому вимоги в частині стягнення з відповідачів збитків у розмірі 35199 грн 98 коп. вартості чотирьох акумуляторів є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підтвердження вартості збитків у розмірі 93653 грн 60 коп. вартості палетної заготовки першого сорту та 2462 грн 00 коп. вартості палетної заготовки другого сорту позивачем долучено до матеріалів справи лист Державного підприємства "Камінь-каширське лісове господарство" від 17.03.2020 № 292. У вказаному листі зазначено про готовність Державного підприємства "Камінь-каширське лісове господарство" реалізувати позивачу палетну заготовку І сорту за умови 100 % передплати, а також зазначено наступні ціни: заготовка для європіддонів природної вологості І сорт пиляними розмірами в мм по ціні 3340,00 грн з ПДВ за 1 м куб.; заготовка для європіддонів природної вологості ІІ сорт пиляними розмірами в мм по ціні 1400,00 грн з ПДВ за 1 м куб.; тирса по ціні 170 грн з ПДВ за 1 м куб щільний.

Водночас, як вірно зазначив місцевий господарський суд, вказаний лист не є підтвердженням вартості палетної заготовки. У висновку експерта від 27.03.2020 №О-11, за результатами проведення товарознавчої експертизи на замовлення позивача, складеного судовим експертом Ілюшик Ю.С. (свідоцтво № 1944 від 20.04.2018), також не вказано розмір збитків, завданих відповідачем-1 внаслідок незабезпечення належних умов зберігання товару.

Також суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні відомості про накладення арешту на палетну заготовку першого сорту та другого сорту.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає недоведеними належними та допустимими доказами збитки у розмірі 93653 грн 60 коп. вартості палетної заготовки першого сорту та 2462 грн вартості палетної заготовки другого сорту, а тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-тара" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 у справі №910/12729/20 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-тара".

4. Матеріали справи №910/12729/20 повернути Господарському суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 17.05.2021.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

Т.П. Козир