Постанова

від 17.05.2021 по справі 904/6665/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2021 року м.Дніпро Справа № 904/6665/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Антоніка С.Г., Березкіної О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Христофорівського житлово-комунального підприємства на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2021 , ухвалене суддею Бондарєвим Е.М., повний текст якого складений 10.02.2021, у справі №904/6665/20

за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна, буд. 6А, ідентифікаційний код 03341316)

до Христофорівського житлово-комунального підприємства (53052, Дніпропетровська область, Криворізький район, смт. Христофорівка, вул. Азарнова, буд. 1, ідентифікаційний код 32193407)

про стягнення 98 790,00 грн. заборгованості за послуги з централізованого постачання холодної води, 2 719,51 грн. пені, 679,87 грн. 3% річних, 1 023,78 грн. інфляційних втрат

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Христофорівського житлово-комунального підприємства заборгованості на загальну суму 103 213,16 грн., з яких: 98 790,00 грн. заборгованість за послуги з централізованого постачання холодної води за період з червня по жовтень 2020 року; 2 719,51 грн. пеня за період з 07.08.2020 по 19.11.2020; 679,87 грн. 3% річних за період з 07.08.2020 по 19.11.2020; 1 023,78 грн. інфляційні втрати за період з вересня по жовтень 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконання відповідачем своїх договірних зобов"язань в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг з постачання холодної води. Зокрема, в результаті технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення представниками позивача в Акті №262/20 ТІ від 10.07.2020 зафіксовано, що на об`єкті споживача виявлене порушення цілісності опломбування дроту в місці з`єднання манометру до трубопроводу Ду=150 мм, що є порушенням п.5.18 Правил №190; Позивачем на підставі договору, Акту №262/20 ТІ від 10.07.2020, акту №4429 ТІ від 17.06.2020, розрахунку обсягу витрат води по повному перерізу та швидкості руху води 2м/сек відповідно до п.п. 3.3, 5.14, 5.18 Правил №190 відповідачу виписані рахунки на загальну суму 104 290,00 грн.:

- №23561/01/390н від 23.06.2020 на суму 18 844,39 грн.;

- №28210/01/390н від 23.07.2020 на суму 30 976,75 грн.;

- №34284/01/390н від 26.08.2020 на суму 27 397,40 грн.;

- №38377/01/390н від 24.09.2020 на суму 14 981,35 грн.;

- №43724/01/390н від 27.10.2020 на суму 12 090,11 грн.

та направлені поштою разом з листом від 07.10.2020 №9221. На дату подання позову оплата за надані послуги за вказаний період від відповідача була здійснена частково, у розмірі 5500,00 грн.

Вказані вище обставини стали підставою для нарахування штрафних санкцій, зокрема пені, передбаченої п.6.3 договору та нарахувань, передбачених ст.625 ЦК України.

19.01.2021 позивачем подана заява про часткове закриття провадження у справі у розмірі сплаченого відповідачем основного боргу у сумі 10 000,00 грн., тому станом на 14.01.2021 сума заборгованості складає 93 213,16 грн., з яких: 88 790,00 грн. заборгованість за послуги з централізованого постачання холодної води за період з червня по жовтень 2020 року; 2 719,51 грн. пеня за період з 07.08.2020 по 19.11.2020; 679,87 грн. 3% річних за період з 07.08.2020 по 19.11.2020; 1 023,78 грн. інфляційні втрати за період з вересня по жовтень 2020 року.

26.01.2021 Христофорівським житлово-комунальним підприємством подано відзив на позов, а також клопотання про зменшення розміру пені на 90%, в якому відповідач посилаючись на норми ст.233 ГК України та те, що він є об"єктом критичної інфраструктури, збитковим підприємством, перебуває у скрутному матеріальному становищі, яке зумовлене наявністю загальної дебіторської заборгованості перед підприємством в розмірі 126 609,29 грн. в такого основного дебітора, як населення за послугу з централізованого водопостачання - 79 276,00 грн. та за послугу з утримання будинків, прибудинкових територій - 47 333,29 грн., а кредиторська заборгованість Христофорівського ЖКП становить 134 417,66 грн., зазначає, що пеня, заявлена позивачем є несправедливою та неспівмірною із розміром завданих збитків в результаті порушення зобов"язань відповідачем.

04.02.2021 позивачем уточнені позовні вимоги та зазначено, що оскільки відповідачем після звернення позивача до суду здійснена часткова оплата основного боргу в розмірі 10 000,00 грн., він вважає необхідним стягнути: суму основного боргу в розмірі 88790,00 грн., 2 684,29 грн. пені за період з 07.08.2020 по 19.11.2020; 672,91 грн. 3% річних за період з 07.08.2020 по 19.11.2020; 1 314,44 грн. інфляційні втрати за період з вересня по жовтень 2020 року. Вказану заяву прийнято судом до розгляду.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2021 у справі №904/6665/20 позов задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Христофорівського житлово-комунального підприємства на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" 88790,00 грн. заборгованості за послуги з централізованого водопостачання, 672,91 грн. 3% річних, 1314,44 грн. інфляційних втрат, 2684,29 грн. пені та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду в частині стягнення 2415,86 грн пені, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Христофорівське житлово-комунальне підприємство, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, нез"ясування обставин справи, невідповідності висновків суду, викладених у рішенні, фактичним обставинам та матеріалам справи, необґрунтованої відмови у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, просить рішення суду від 09.02.2021 скасувати в частині стягнення 2415,86 грн пені, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову, в решті - рішення залишити без змін.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що суд, при відмові у задоволенні клопотання не надав жодної правової оцінки тому факту, що відповідач є підприємством критичної інфраструктури, соціально значущим підприємством в життєдіяльності смт. Христофорівка та, що підприємство не є кінцевим споживачем послуги, відповідно, розрахунки залежать від розрахунків кінцевих споживачів перед відповідачем.

Вважає, що покладення на відповідача надмірного додаткового фінансового тягаря призведе до зупинки роботи підприємства та припинення водопостачання у смт. Христофорівка.

Неналежне фінансове становище підтверджене відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема, довідкою Христофорівського ЖКП про стан дебіторської та кредиторської заборгованості, фінансовою звітністю.

Звертає увагу, що позивачем не доведений розмір збитків через порушення зоов"язань відповідачем.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, зазначає, що судом рішення винесено з дослідженням всіх обставин справи та доводів сторін. Зауважує, що відповідачем не надано доказів явної неспіврозмірності неустойки наслідкам порушення зобов"язання, зокрема, що покладений розмір збитків кредитора, які могли виникнути внаслідок порушення зобов"язань значно вище основного невиконаного зобов"язання. Також відповідачем не доведено, що вказаний випадок у цій справі є винятком, як передумови для зменшення неустойки.

Позивач звертає увагу, що завданням неустойки є дисциплінування боржника та захист майнових інтересів кредитора у разі порушення зобов"язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов"язання.

Позивач звертає увагу, що в даній справі розмір неустойки (пені) є невеликим порівняно із сумою основної заборгованості, таким чином, виходячи із критеріїв розумності та справедливості, судом зазначено, що сторони в даних умовах є рівними суб"єктами господарювання й карантинні обмеження вплинули однаково на обох сторін, отже, сам по собі цей факт не є підставою для зменшення пені.

Таким чином, судом, з урахуванням всіх критерії розглянуто клопотання відповідача, даний випадок не визнаний винятковим та обґрунтовано відмовлено у зменшенні неустойки.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2021 (суддя Іванов О.Г.) відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору; апеляційну скаргу відповідача залишено без руху з підстав не подання доказів оплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (3153,00 грн), з наданням апелянту строку на усунення недоліків скарги.

Доказів отримання вказаної ухвали суду відповідачем на момент відкриття провадження у справі матеріали справи не містять.

15.03.2021 від скаржника до суду надійшло клопотання про усунення недоліків скарги (подано до відділення поштового зв"язку 12.03.2021) з долученим до нього платіжним дорученням № 239 від 09.03.2021 про сплату 3153,00 грн належного до сплати судового збору.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2021 у справі №904/6665/20; з урахуванням ціни спору та положень ч.10 ст.270 ГПК України розгляд справи вирішено здійснювати в порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) сторін; сторонам наданий строк для подання відзиву, заяв, клопотань.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

17.06.2020 між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (далі - виконавець) та Христофорівським житлово-комунальним підприємством (далі - споживач) укладено договір про надання послуг з центрального водопостачання та водовідведення №508 (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого водопостачання, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Орієнтовний обсяг послуг з централізованого водопостачання складає 100 000 м 3 /рік та орієнтовний обсяг послуг з централізованого водовідведення складає 0 м 3 /рік. (п. 1.2. договору).

Згідно з п. 1.2.1. договору об`єкти користування водопостачання розташовані за адресою: Дніпропетровська обл., Криворізький район, смт. Христофорівна (водопроводу споживача ду150 мм до водогону «Карачуни-Волове» ду 300 мм виконавця).

Відповідно до п. 1.3. договору договірний обсяг централізованого водопостачання та водовідведення може бути змінений за письмовою заявкою споживача. Заявка повинна бути надіслана на адресу виконавця та отримана останнім не пізніше, ніж за один місяць до початку кварталу.

Згідно до п.1.4 договору характеристика встановленого засобу обліку води: лічильник POWOGAZ заводський № 17354372, встановлений Дніпропетровська обл. Криворізький район, смт. Христофорівка водопроводу споживача Ду - 150 мм до водогону «Карачуни-Волове» Ду - 300 мм виконавця.

Тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення на день підписання договору затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №283 від 04.02.2020 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП «Кривбасводоканал» тарифи становлять з 05.02.2020: на централізоване водопостачання - 5,03 грн. за 1 куб. м. (без ПДВ).

У випадку зміни тарифів, оплата здійснюється споживачем по новим тарифам без зміни інших умов Договору. Зміна тарифі відбувається з моменту набуття чинності відповідної постанови компетентного органу, яким є Національна комісія що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та житлово-комунальних послуг. Споживач здійснює оплату за надані послуги по новим тарифам без додаткового узгодження. (п. 2.1., п.2.2. договору).

Відповідно до п.3.1. договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Застосовується щомісячна оплата послуг. За згодою сторін можливе застосування авансової форми розрахунків: авансовий платіж вноситься споживачем згідно виставленого виконавцем рахунку по мірі фінансування.

Згідно п. 3.2. договору оплата виставлених виконавцем рахунків здійснюється споживачем протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту його (рахунку) пред`явлення.

Відповідно до п. 3.4 договору, визначення обсягу спожитих послуг з централізованого водопостачання здійснюється на підставі даних засобів обліку води, встановлених споживачем у відповідності до виданих виконавцем технічних умов, що є невід`ємною частиною договору та оформлюється актом приймання-передачу послуг.

Згідно з п. 4.1. договору вузли обліку беруться виконавцем на абонентський облік після їх опломбування представником виконавця в місцях їх приєднання до трубопроводів. Неопломбовані вузли обліку до експлуатації не допускається.

Споживач зобов`язаний своєчасно, в повному обсязі у відповідності до умов договору вносити плату за рахунками, які виставлені виконавцем (п.5.2.1. договору).

Відповідно до п. п. 6.1., 6.5. договору споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за:

- порушення цілісності засобів обліку води і стоків, пломб і деталей пломбуванням, встановлених представниками територіальних органів у сфері метрологічної діяльності та виконавцем в місцях з`єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місцях його розташування;

- у разі встановлення виконавцем факту порушенням норм законодавства у сфері централізованого водопостачання або неналежне виконання умов договору, споживач сплачує виконавцю додаткову плату як за безоблікове водокористування, яка розраховується згідно пунктів 3.3, 3.4, 3.14 правил №190 (за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією повним перерізом протягом 24 годин на добу. Розрахунковий період встановлюється з дня початку порушення. Якщо термін початку порушення встановити неможливо, розрахунковий період становить один місяць).

Цей договір набирає чинності з 01.03.2020 року і діє в частині надання послуг з водопостачання до 31.12.2020, а в частині здійснення розрахунків за надані послуг - до повного погашення заборгованості (п.9.1. договору).

Згідно з п. п. 10.4., 10.5. договору для контрою витрат води у споживача, який не має технічних засобів обліку, а також для перевірки показників встановлених засобів обліку виконавець має право встановлювати на вводах технічні засоби, що внесені до державного реєстру засобів вимірювальної техніки, показання яких є підставою для розрахунків до встановлення споживачем технічних засобів обліку.

Споживач для підписання акту про кількість отриманих послуг та отримання рахунку авансового платежу направляє свого представника у відділ по роботі з юридичними особами служби технічної інспекції не пізніше 26 числа розрахункового місяця. Якщо представник споживача не прибув у встановлений термін, або відмовився від підписання акту, виконавець на підставі даних технічних засобів обліку води в односторонньому порядку складає акт, який вважається узгодженим споживачем та є підставою для здійснення нарахувань та подальшої оплати останнім, один примірник акту в триденний строк направляється на адресу споживача.

15.03.2017 сторонами складено Акт розмежування балансової належності водогінних мереж і експлуатаційної відповідальності сторін, який підписано обома сторонами.

18.06.2018 працівниками КП «Кривбасводоканал» в присутності представника відповідача Якименко В.Л. складено акт №1541 контрольного зняття показів вузлу обліку марки POWOGAZ заводський №17354372, покази вузла обліку на момент обстеження 022226 м 3 . Лічильник опломбований пломбою С42172347 - не порушена. Обвідна лінія опломбування пломбою С42172348 - не порушена. Манометр №1541 перед приладом обліку опломбований пломбою С42172346 - не порушена.

10.07.2020 уповноваженими представниками позивача в присутності відповідача Якименко В.Л. (начальник) здійснено технічне обстеження систем водопостачання та водовідведення споживача послуг за договором №508 від 17.06.2020 на об`єкті, розташованому за адресою: смт. Христофоріка, про що був складений акт №262/10 ТІ технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення споживача послуг від 10.07.2020.

Вказаним актом зафіксовано, що при обстеженні систем водопостачання виявлено, що цілісність опломбованого дроту в місці з`єднання манометру до трубопроводу Ду 150 мм порушено, що є порушенням п. 5.18. правил користування №190. Розрахунок витрат спожитої води буде здійснюватись за п. 3.3., п.3.4. правил користування №190. Здійснено фото та відеофіксацію. Представниками КП «Кривбасводоканал» здійснено повторне опломбування манометру до приладу обліку.

На підставі Акту №262/20 ТІ від 10.07.2020 технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення споживача, Договору №508 від 17.06.20 та на підставі п.п. 3.2., 3.3., 5.18 правил №190 від 11.06.2020 позивачем здійснено розрахунок витрат води за безоблікове водокористування за період з 11.06.2020 по 10.07.2020 у обсязі 918,00 м 3 на суму 5 541,05 грн.

10.09.2020 уповноваженими представниками позивача в присутності представника відповідача Токар Ю.А. (бухгалтер) здійснено технічне обстеження систем водопостачання та водовідведення споживача послуг за договором №508 від 17.06.2020 на об`єкті, розташованому за адресою: смт. Христофоріка, про що був складений акт №4429 ТІ технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення споживача послуг від 10.09.2020. Даним актом зафіксована договірна заборгованість відповідача у розмірі 68 315,00 грн.

Позивачем згідно умов Договору №508 від 17.06.2020 за період з 01.06.2020 по 31.10.2020 були виписані відповідачу рахунки за послуги з централізованого водопостачання:

- №23561/01/390н від 23.06.2020 на суму 18 844,39 грн.;

- №28210/01/390н від 23.07.2020 на суму 30 976,75 грн.;

- №34284/01/390н від 26.08.2020 на суму 27 397,40 грн.;

- №38377/01/390н від 24.09.2020 на суму 14 981,35 грн.;

- №43724/01/390н від 27.10.2020 на суму 12 090,11 грн.

Таким чином, загальна вартість послуг з постачання холодної води за період з 01.06.2020 по 31.10.2020 становить 104 290,00 грн.

Вищевказані рахунки за період 01.06.2020 по 31.10.2020 вручені позивачем представнику відповідача, що підтверджується підписами та печатками на реєстрах-попередженнях про вручення рахунків.

16.11.2020 між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків, яким підтверджено заборгованість відповідача перед позивачем на 01.11.2020 у сумі 104 290,00 грн.

Позивач стверджує, що відповідач частково сплатив заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у сумі 5 500,00 грн. (12.11.2020 на суму 4000,00 грн та 16.11.2020 на суму 1500 грн), що підтвердив реєстром оплат та копією виписки банку.

Відтак, сума основної заборгованості на момент подачі позову (10.12.2020) становить 98 790,00 грн.

Несплата вказаної суми і стала підставою звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду та є предметом спору у даній справі.

Крім того, позивачем згідно умов п.6.3 договору нараховано відповідачу пеню у розмірі 2719,51 грн за період 07.08.2020 по 19.11.2020, та згідно зі ст..625 ЦК України 3% річних у розмірі 679,87 грн за період з 07.08.2020 по 19.11.2020, інфляційні втрати у розмірі 1023,78 грн за серпень-листопад 2020 року.

19.01.2020 позивачем подана суду заява про часткове закриття провадження у справі, яка обґрунтована оплатою відповідачем 30.12.2020 суми основного боргу в розмірі 10 000 грн.

Разом з відзивом на позов відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру неустойки (пені) на підставі ст.233 ГК України, ст..551 ЦК України на 90%.

В подальшому, відповідачем заперечено щодо зменшення неустойки у відповіді на відзив, подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просив суд стягнути з відповідача 88 790 грн основного боргу, 2684,29 гнр пені, 672,91 грн - 3% річних, 1314,44 грн інфляційних втрат. Вказану заяву прийнято судом до розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі (в редакції заяви від 01.02.2021), господарський суд виходив з того, що наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності підтверджують факт безоблікового водокористування, в зв"язку з чим позивачем здійснене нарахування за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.06.2020 по 31.10.2020, відповідачу вручені відповідні рахунки на оплату, яка не здійснена у передбачені п.3.2 договору строки, в зв"язку з чим сума основної заборгованості становить 88 790 грн та підлягає примусовому стягненню, що є підставою для задоволення позовних вимог в частині основної заборгованості.

Крім того, враховуючи несвоєчасність здійснення розрахунків обґрунтованими є вимоги позивача по стягненню пені, передбаченої п.6.3 договору, в сумі 2684,29 грн. за загальний період з 07.08.2020 по 19.11.2020, трьох відсотків річних в сумі 672,91 грн за аналогічний період та інфляційних втрат в сумі 1314,44 грн за період серпень-листопад 2020 року.

В задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені відмовлено, з огляду на не віднесення вказаного випадку до виняткового.

Саме в частині стягнення пені та, відповідно, незадоволення клопотання про зменшення її розміру оскаржує рішення господарського суду відповідач в апеляційній скарзі, в зв`язку з чим, на підставі ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення лише в межах заявлених вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо незадоволення клопотання про зменшення розміру пені з наступних мотивів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору про надання послуг є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

За змістом частини першої ст. 901, частини першої ст. 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору про надання послуг, є господарськими зобов`язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

На обґрунтування заявленого клопотання про зменшення розміру пені відповідач послався на те, що:

- підприємство відповідача є підприємством критичної інфраструктури, соціально значущим підприємством в життєдіяльності смт. Христофорівка та з урахуванням змін, внесених у законодавство, відповідач не має законного впливу на кінцевих споживачів послуг, оскільки навіть за умови несплати або сплати не в повній мірі за надані послуги відповідач не має можливості припинити постачання такої послуги кінцевим споживачам;

- основною причиною скрутного фінансового становища товариства є значна заборгованість кінцевих споживачів перед відповідачем за надані населенню послуги, зокрема загальна дебіторська заборгованість перед підприємством складає 126 609,29 грн.: за послуги з централізованого водопостачання - 79 276,00 грн. та за послуги з утримання будинків, прибудинкових територій - 47 333,29 грн.

- складний фінансовий стан (Христофорівське житлово-комунальне підприємство є збитковим підприємством, перебуває у скрутному матеріальному становищі, яке зумовлене наявністю як дебіторської заборгованості, так і кредиторської заборгованості, яка становить 134 417,66 грн.

На підтвердження скрутного фінансового стану відповідачем надано наступні документи: копію довідки Лозуватської сільської ради Криворізького району від 25.01.2021 № 115, якою підтверджено, що відповідач є об"єктом критичної інфраструктури; Довідку відповідача від 25.01.2021 №11 про стан дебіторської та кредиторської заборгованості за підписом начальника Христофорівського ЖКП, фінансову звітність малого підприємства за 2020 рік, виписку по рахунку відповідача.

Проаналізувавши обставини справи на предмет ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) суд першої інстанції вказаний висновок до виняткових не відніс та відмовив у задоволенні заявленого відповідачем клопотання.

Колегія суддів з вказаними доводами суду першої інстанції погоджується та зауважує наступне.

Частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов`язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому суд може прийняти рішення про зменшення розміру неустойки за власною ініціативою.

З положень наведених норм випливає, що суду надано можливість пом`якшити розмір неустойки у випадку її надмірності порівняно з наслідками порушення зобов`язання. Це є одним з правових способів, наданих законом, який направлений проти зловживання правом вільного визначення розміру неустойки, тобто, по суті, направлений на реалізацію вимог частини другої ст. 13 Цивільного кодексу України, відповідно до якої при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утриматися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Підставою для зменшення розміру штрафних санкцій є співвідношення суми таких санкцій з сумою збитків.

Тобто, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи зі ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язань, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду і за відсутності у чинному законодавстві України переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

При цьому, під винятковістю слід розуміти такі обставини, які дозволяють суду при обов`язковому застосуванні штрафних санкцій, передбачених договором або законом, їх зменшити, а не в будь-якому випадку, в разі подання стороною у справі клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Також суд повинен встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми, як неустойку, змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Слід зауважити, що штрафні санкції за своєю природою є засобами стимулювання боржника належним чином виконати свій обов`язок, а не покласти на нього додатковий, тому слід розуміти, що передбачені законом санкції будуть застосовані в разі порушення зобов`язань, а їх зменшення скоріше є виключенням.

Таким чином, законодавство України передбачає неустойку як засіб забезпечення виконання зобов`язань й захід майнової відповідальності за їх невиконання або неналежне виконання, а правом на пом`якшення неустойки наділений суд задля усунення явної її неспівмірності й подальшого порушення зобов`язань.

Враховуючи комплексний характер цивільно-правової відповідальності під співрозмірністю суми неустойки у результаті порушення зобов`язань, закон допускає виплату кредитору такої компенсації його витрат, які будуть адекватними й співрозмірними з порушеним інтересом.

У даному випадку, при вирішенні питання по зменшенню розміру неустойки (пені) суд першої інстанції враховував:

- що сторони знаходяться в рівних умовах, і карантинні обмеження вплинули не лише на відповідача, а й на позивача, отже, даний факт сам по собі, як і незадовільне фінансове становище підприємства, не може бути підставою для зменшення розміру штрафу;

- що розмір нарахованої пені є невеликим порівняно із сумою основного боргу;

- відповідач в обґрунтування своїх вимог та заперечень не надав суду поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків такого невиконання.

Таким чином, підстав для віднесення даного випадку до виняткового суд першої інстанції не встановив, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції

Додатково суд апеляційної інстанції наголошує, що:

- із розміру наданих послуг в сумі 104 290, 00 грн відповідачем оплачено лише 15 500 грн; при цьому, 10000 грн тільки після звернення позивача до суду з позовом;

- несплата заборгованості триває у часті понад півроку, тобто відповідачем не вживаються заходи негайного добровільного усунення винною стороною порушення;

- відповідачем не надано суду поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків такого невиконання, зокрема при наявній дебіторській заборгованості кінцевих споживачів перед відповідачем останнім на наведено суду першої інстанції доводів та не подані докази ведення претензійно-позовної роботи зі стягнення належної заборгованості відповідачу.

Таким чином, оцінивши у сукупності всі критерії необхідні для зменшення розміру неустойки, а не лише майновий стан відповідача, вказаний випадок обґрунтовано не визначено судом першої інстанції, як винятковий та відмовлено у задоволенні поданого відповідачем клопотання.

Доводи апелянта стосовно віднесення його підприємства до критичної інфраструктури та незадовільного майнового стану не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції, як підстави ля зменшення розміру пені, оскільки тільки вказані фактори не є підстави для задоволення його клопотання.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Оскільки загальна ціна позову становить 93461, 64 грн, тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України дана справа відноситься до категорії малозначних справ, у зв`язку з чим відповідно до ст. 287 ГПК України судові рішення у даній справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Христофорівського житлово-комунального підприємства на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2021 у справі №904/6665/20 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2021 у справі №904/6665/20 - залишити без змін.

Судові витрати Христофорівського житлово-комунального підприємства за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.05.2021.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя С.Г. Антонік

Суддя О.В. Березкіна