Рішення

від 18.05.2021 по справі 922/3572/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2021м. ДніпроСправа № 922/3572/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерград", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Рей", м. Дніпро

про стягнення 106 916,94 грн

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімерград" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Рей" заборгованості у сумі 106 916,94 грн, з яких: 68 631,48 грн - інфляційні втрати, 38285,46 грн - 3% річних.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати товару, поставленого за договором № 914111 від 07.09.2018.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.11.2020 позовні матеріали передані згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Господарського процесуального кодексу України за територіальною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2020 справу № 922/3572/20 передано на розгляд судді Коліснику І.І.

Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2020 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач відзиву на позов не надав. Про відкриття судового провадження у справі відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України. Однак, направлені на адресу відповідача ухвали повернулися з відмітками «за закінченням терміну зберігання» , проставленими органом поштового зв`язку.

За частиною третьою статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною десятою статті 242 цього Кодексу судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За змістом статей 9, 14, 17 Закону України № 755-IV від 15.05.2003 (із змін. і доп.) «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» відомості про місцезнаходження юридичної особи у Єдиному державному реєстрі зазначаються на підставі поданих нею документів.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації з нею, зв`язку зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

Правила надання послуг поштового зв`язку визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (із змін і доп.) (далі - Правила).

Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок» , цих Правил (п. 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень покладається саме на юридичну особу.

Процедура вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає, окрім іншого, повідомлення одержувача через абонентську поштову скриньку (ст.ст. 19, 23 Закону України «Про поштовий зв`язок» , п.п. 101, 110 Правил).

У разі неможливості вручення одержувачам поштових відправлень останні зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження до об`єкта поштового зв`язку місця призначення (п. 116 Правил).

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення повертаються відправнику (п. 117 Правил).

За таких обставин можна дійти висновку, що повернення судових ухвал відбулося через незабезпечення відповідачем вимог законодавства щодо можливості реального вручення йому поштових відправлень за його офіційним місцезнаходженням.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та за вказаних обставин відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що відповідно до статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладено на сторони, справа підлягає розгляду за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полімерград" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крафт Пайп", яке відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань змінило 07.09.2020 найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Білдінг Рей" (далі - відповідач, покупець), укладено договір поставки № 914111 від 07.09.2018 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 постачальник зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупця товар у певній кількості, відповідної якості і за погодженою ціною, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених у цьому договорі.

Під товаром у цьому договорі розуміється: поліетилен ВД, поліетилен НД, поліпропілен, полістирол (пункт 1.2 договору).

Кількість і асортимент кожної партії товару вказуються в накладній, яка є невід`ємною частиною цього договору. Накладні оформляються на кожну партію товару і мають силу специфікацій до цього договору (пункт 1.3 договору).

За умовами пункту 2.1 договору поставка товару здійснюється на умовах самовивозу товару покупцем, місце відвантаження - м. Харків, склад постачальника. За домовленістю сторін поставка може здійснюватися на інших умовах.

Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що постачальник зобов`язується здійснити відвантаження партії товару протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання передоплати. У разі відвантаження з відстрочкою платежу - протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту узгодження умов з поточного відвантаження.

Ціна на товар, що постачається за цим договором, є договірною і вказується у гривнях у накладних на кожну партію товару (пункт 5.1 договору).

Відповідно до пункту 5.3 договору покупець здійснює оплату на умовах: 100% передоплата або відстрочка платежу строком на 14 (чотирнадцять) календарних днів. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків - до повного виконання взаєморозрахунків сторін (пункт 9.1 договору).

На виконання договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 2489797,00 грн відповідно до видаткових накладних № РН07-09-03 від 07.09.2018 на суму 520900,00 грн, № РН08-10-05 від 08.10.2018 на суму 667 422,00 грн, № РН19-10-09 від 19.10.2018 на суму 521 700,00 грн, № РН02-11-05 від 02.11.2018 на суму 779 775,00 грн (а.с. 15 - 18). Зазначені видаткові накладні підписані сторонами без зауважень.

У період з 07.09.2018 по 30.06.2020 відповідачем було сплачено за отриманий товар 1710022,00 грн (а.с. 21 - 45).

Крім того, за накладними №№ 2 від 20.12.2019, № 1 від 09.07.2020 відповідач здійснив повернення товару на суму 155 955,00 грн та 623 820,00 грн відповідно , а всього - на суму 779775,00 грн (а.с. 49-50).

Причиною спору є оплата відповідачем товару з порушенням строку, встановленого договором.

Предметом доказування є обставини, пов`язані з поставкою товару й виконанням/невиконанням обов`язку щодо своєчасної його оплати.

Спірні правовідносини мі сторони характерні для договору поставки.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 Цивільного кодексу України).

За змістом частин першої та другої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до пункту 5.3 договору відповідач зобов`язаний оплатити отриманий товар у наступні строки:

за видатковою накладною № РН07-09-03 від 07.09.2018 на суму 520 900,00 грн - не пізніше 21.09.2018;

за видатковою накладною № РН08-10-05 від 08.10.2018 на суму 667 422,00 грн - не пізніше 22.10.2018;

за видатковою накладною № РН19-10-09 від 19.10.2018 на суму 521 700,00 грн - не пізніше 02.11.2018;

за видатковою накладною № РН02-11-05 від 02.11.2018 на суму 779 775,00 грн - не пізніше 16.11.2018.

Оплата поставленого товару була здійснена відповідачем повністю (з урахуванням повернення товару). Спір між сторонами щодо цього відсутній.

Разом з тим оплата товару здійснена відповідачем з прострочкою, що є порушенням договірних зобов`язань.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних розраховані ним у загальній сумі 38 285,46 грн, з яких:

7800,43 грн - за несвоєчасну оплату товару за видатковою накладною № РН19-10-09 від 19.10.2018 на суму 521 700,00 грн за період з 03.11.2018 по 19.12.2019;

30485,03 грн - за несвоєчасну оплату товару за видатковою накладною № РН02-11-05 від 02.11.2018 на суму 779 775,00 грн за період з 17.11.2018 по 08.07.2020.

Перевіркою розрахунку встановлено арифметичні помилки у визначенні 3% річних у сумі 30485,03 грн за прострочку в оплаті товару за видатковою накладною № РН02-11-05 від 02.11.2018 на суму 779 775,00 грн.

Фактично, з урахуванням меж позовних вимог, 3% річних за прострочку оплати за цією видатковою накладною будуть становити 30 472,25 грн, з яких:

25508,26 грн - із заборгованості у сумі 779775,00 грн за період з 17.11.2018 по 19.12.2019;

4472,61 грн - із заборгованості у сумі 299758,00 грн за період з 20.12.2019 по 18.06.2020;

270,26 грн - із заборгованості у сумі 299748,00 грн за період з 19.06.2020 по 29.06.2020;

221,12 грн - із заборгованості у сумі 299736,00 грн за період з 30.06.2020 по 08.07.2020.

Відтак, заявлені до стягнення 3% річних підлягають зменшенню й фактично будуть становити 38 272,68 грн (7800,43 + 30472,25 = 38272,68).

Заявлені до стягнення інфляційні втрати розраховані позивачем у загальній сумі 68631,48 грн, з яких:

19961,84 грн - із заборгованості за видатковою накладною № РН 19-10-09 від 19.10.2018 на суму 521 700,00 грн за період з листопада 2018 року по грудень 2019 року;

48669,65 грн - із заборгованості за видатковою накладною № РН 02-11-05 від 02.11.2018 на суму 779 775,00 грн.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

За результатом здійсненого судом перерахунку правових підстав для зменшення заявлених до стягнення інфляційних втрат не встановлено.

Отже, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 106 904,16 грн, з яких: 38 272,68 грн - 3% річних, 68631,48 грн - інфляційні втрати.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

За змістом статті 123 цього Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач у позові попередньо визначив витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12000,00 грн.

На підтвердження витрат на послуги адвоката позивачем надані: договір про надання правової допомоги № 34 від 02.04.2020; додаткова угода № 2 від 27.07.2020 до договору про надання правової допомоги № 34 від 02.04.2020;ордери на надання правничої допомоги; акти № 3 від 31.10.2020 та № 4 від 28.12.2020 наданих послуг за договором у сумі 9800,00 грн та 1000,00 грн відповідно; детальний опис робіт (наданих послуг) із визначеною та заявленою у підсумку сумою до стягнення 10800,00 грн, платіжне доручення № 1276 від 03.11.2020 на суму 9800,00 грн (а.с.78 - 84, 107 - 109).

При цьому за змістом пунктів 1, 2 додаткової угоди № 2 від 27.07.2020 до договору про надання правової допомоги № 34 від 02.04.2020 сторони погодили, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімерград" (далі - клієнт) доручає, а адвокатське об`єднання Харківська юридична компанія Альфа-Лекс (далі - адвокатське об`єднання) приймає на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу щодо стягнення у судовому порядку з відповідача у справі сум інфляційних втрат та 3 річних за період прострочення виконання грошового зобов`язання за договором № 914111 від 07.09.2018. Вартість правничої допомоги сторони визначили у сумі 800,00 грн за кожну годину, витрачену адвокатським об`єднанням.

Згідно з актами наданих послуг № 3 від 31.10.2020 та № 4 від 28.12.2020 адвокатом на користь позивача в межах укладеного ними договору були надані наступні послуги:

- усні юридичні консультації - кількість годин - 1;

- складання вимоги до ТОВ Білдінг Рей про відшкодування інфляційних втрат та сплату компенсації за період прострочення виконання грошового зобов`язання за договором № 9141111 від 07.09.2018 - кількість годин - 2;

- збирання доказів - кількість годин - 0,25;

- складання позовної заяви до ТОВ Білдінг Рей про стягнення відшкодування матеріальних втрат у зв`язку з неналежним виконанням умов договору поставки №9141111 від 07.09.2018 - кількість годин - 9;

- складання клопотання про розгляд справи в судовому засіданні в режимі відеоконференції з повідомлення (викликом) сторін - кількість годин - 1;

- складання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським об`єднанням для надання правничої допомоги - кількість годин - 0,25.

Усього: обсяг наданих послуг (у годинах) за актом № 3 від 31.10.2020 - 12,25 год та за актом № 4 від 28.12.2020 - 1,25 год.

Отже, вартість наданих послуг становить 10800,00 грн із розрахунку 800,00 грн за кожну годину.

За обставинами справи докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані позивачем до суду в межах передбаченого законом строку.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, що за загальним правилом, передбаченим статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Відтак, за результатом розгляду справи на відповідача покладається судовий збір у сумі 2101,75 грн (106904,16 х 2102,00/106916,94 = 2101,75) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10798,71 грн (106904,16 х 10800,00/106916,94 = 10798,71).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерград" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Рей" про стягнення 106 916,94 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Рей" (ідентифікаційний код 36507701, місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, вул. Яворницького, буд. 22) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерград" (ідентифікаційний код 36122130; місцезнаходження: 61145, м. Харків, провулок Інженерний, буд. 9, 4 пов., ліве крило, кімната 1, 5, 6, 8) 3% річних у сумі 38 272,68 грн, інфляційні втрати у сумі 68 631,48 грн, судовий збір у сумі 2101,75 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 798,71 грн.

У решті позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 18.05.2021.

Суддя І.І. Колісник