ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" травня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2928/20
Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши матеріали справи
за позовом Виконувача обов`язків керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, м. Київ
до 1) Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе
2) Комунального підприємства Управління розвитку території Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області , Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе
3) Товариства з обмеженою відповідальністю Спецвисотмонтаж-Буд , м. Київ
про визнання недійсним рішення, договору оренди земельної ділянки, договору суборенди земельної ділянки
представники:
від позивача - не з`явився
від відповідачів - не з`явились
від прокуратури - О.О.Ганзенко
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Виконувача обов`язків керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Вишневе Києво-Святошинського району Київської області №15/3-4вих20 від 21.09.2020 (вх. №2970/20 від 08.10.2020) (далі - позивач) до Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - відповідач 1), Комунального підприємства Управління розвитку території Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - відповідач 2), Товариства з обмеженою відповідальністю Спецвисотмонтаж-Буд (далі - відповідач 3 ) про визнання недійсним рішення, договору оренди земельної ділянки, договору суборенди земельної ділянки.
Ухвалою суду від 19.10.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2928/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.11.2020 року.
До суду від відповідача 1 надійшло клопотання б/н від 17.11.2020 року (вх. №25415/20 від 17.11.2020) про відкладення розгляду справи.
Позивач та відповідачі 2, 3 належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 17.11.2020 року не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Відповідачі відзиви на позовну заяву не надали.
Ухвалою суду від 17.11.2020 року відкладено підготовче засідання на 15.12.2020 року.
До суду від Громадської організації Зелений патруль м. Вишневе надійшла заява б/н від 10.11.2020 (вх. №25559/20 від 18.11.2020) про залучення ГО Зелений патруль м. Вишневе до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Позивач та відповідачі 1, 3 належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 15.12.2020 року не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Відповідачі відзиви на позовну заяву не надали.
Представник відповідача 2 у судовому засідання 15.12.2020 року заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 15.12.2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/2928/20 на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 09.02.2021 року.
Позивач та відповідачі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 09.02.2021 року не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Відповідачі відзиви на позовну заяву не надали.
Ухвалою суду від 09.02.2021 року відкладено підготовче засідання на 09.03.2021 року.
Позивач та відповідачі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 09.03.2021 року повторно не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Відповідачі відзиви на позовну заяву не надали.
Ухвалою суду від 09.03.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.04.2021 року, однак, судове засідання, призначене на 06.04.2021 року не відбулось.
Ухвалою суду від 19.04.2021 року призначено судове засідання у справі №911/2928/20 на 11.05.2021 року.
Позивач та відповідачі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 11.05.2021 року не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.
Прокурор у судовому засіданні 11.05.2021 року позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач 1 та 2, належним чином повідомлені про дати та час проведення судових засідань, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Судом враховано, що ухвали Господарського суду Київської області направлялись відповідачу 3 - ТОВ Спецвисотмонтаж-БУД на юридичну адресу: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, поштові конверти, адресовані відповідачу 3, повернуто суду підприємством зв`язку із зазначенням причин повернення: адресат відсутній за вказаною адресою .
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 року №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Крім того, ухвали суду у справі офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, вони знаходяться у вільному доступі, тоді як згідно ст.ст. 2, 4 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Беручи до уваги викладене, суд вважає, що відповідачі належним чином та завчасно повідомлялись про розгляд справи, а також, керуючись ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, яка зобов`язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважних представників відповідачів.
Згідно ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 11.05.2021 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Київською обласною прокуратурою встановлено порушення вимог земельного та водного законодавства під час передачі в оренду земельної ділянки на території міста Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, в обґрунтування чого прокурором в позовній заяві зазначено наступне.
Рішенням XI сесії VII скликання Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області від 21.04.2016 року №1-01/ХІ 7-23 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,17 га, кадастровий номер № 3222410600:01:009:5056 та надано вказану земельну ділянку за рахунок земель комунальної власності Вишневої міської ради в користування на умовах оренди терміном на 10 років Комунальному підприємству Управління розвитку території Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області для будівництва багатоквартирного житлового будинку, за адресою: м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 17-б.
В подальшому, між Комунальним підприємством Управління розвитку території Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області та Вишневою міською радою 07.06.2016 року укладено Договір оренди земельної ділянки площею 0,17 га, кадастровий номер №3222410600:01:009:5056 для будівництва багатоквартирного житлового будинку, за адресою: м. Вишневе, вул., Машинобудівників, 17-б.
Також, 27.02.2017 року між Комунальним підприємством Управління розвитку території Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області та ТОВ СПЕЦВИСОТМОНТАЖ-БУД укладено Договір суборенди земельної ділянки площею 0,17 га, кадастровий номер №3222410600:01:009:5056 для будівництва багатоквартирного житлового будинку, за адресою: м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 17-б.
Так, прокуратурою встановлено, що спірна земельна ділянка розташована у прибережній захисній смузі водного об`єкту - ставка, який влаштовано в руслі малої річки (струмка) Желань - і перекриває нормативну прибережну захисну смугу на відстань 15,9 м.
До матеріалів справи долучено науково-експертний висновок від 31.08.2018 року, складений Інститутом водних проблем та меліорації НААН України, наданий Щодо статусу малої річки Желань в м. Вишневе відповідно до якого зазначено, що мала річка Желань є лівою притокою річки Нивка в басейні річки Ірпінь, проходить по м. Вишневе, місцями у колекторі під землею. Довжина річки становить приблизно 4,9 км. Існування та гідрографічні характеристики малої річки Желань, підтверджено картографічними матеріалами та матеріалами аерокосмічної зйомки високої роздільної здатності. В руслі малої річки Желань влаштовано штучний ставок площею 0,33 га, який розташовано на земельній ділянці з кадастровим номером 3222410600:01:009:5222, є штучною водоймою (ставком), а зайнята нею земля є землями водного фонду. Прибережна захисна смуга малої річки Желань та влаштованого в її руслі штучного ставка з урахуванням крутизни схилів більше трьох градусів повинна становити 50 метрів. Земельна ділянка для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з кадастровим номером 3222410600:01:009:5056 знаходиться в межах прибережної захисної смуги досліджуваного ставка і накладається на неї у створі 1-1 на відстань 15,9 м. Об`єкт незавершеного будівництва (фундамент багатоквартирного житлового будинку) розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222410600:01:009:5056 знаходиться в межах прибережної захисної смуги досліджуваного ставка і накладається на неї у створі 1-1 на відстань 8,4 м.
Відповідно до листа Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра від 06.04.2020 року №01-12/344 зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222410600:01:009:5056 розташована на р. Желань, яка проходить на даній ділянці в закритому колекторі. Відповідно до ст. 73 Земельного кодексу України, уздовж трубопроводів встановлюються охоронні зони - території обмеженої господарської діяльності, які не повинні були потрапити до земель житлової забудови.
Прокурор також зазначає, що факт накладення спірної земельної ділянки на прибережну захисну смугу вказаного водного об`єкта встановлено рішенням Верховного Суду від 29.04.2020 року у справі №810/4566/17. Враховуючи зазначене, на думку прокурора, відведення спірної земельної ділянки в користування відповідача 2 на умовах оренди є порушенням вимог ст. 1 Водного кодексу України та ст.ст. 59, 61 Земельного кодексу України.
Так, у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 року у справі №810/4566/17, зокрема встановлено, що судом апеляційної інстанції досліджено науково-експертний висновок Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України від 31.08.2018 року щодо статусу малої річки Желань в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області. Зі змісту вказаного висновку вбачається, що мала річка Желань в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області знаходиться поруч із земельною ділянкою, на забудову якої видано містобудівні умови та обмеження. В руслі останньої знаходиться штучний ставок. Наведена обставина підтверджується даними публічної кадастрової карти України, супутникових знімків та наданих позивачем у даній справі фотознімків, а тому, відсутні сумніви щодо існування цих водойм.
Верховним Судом також зазначено, відсутність на сайті Державного водного кадастру відомостей щодо належності річки Желань до об`єктів водного фонду не змінює правового статусу такого водного об`єкта за умови фактичного існування. Відповідно до зазначеного вище висновку Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України від 31.08.2018 року щодо статусу малої річки Желань в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області у районі забудови річка Желань протікає у закритому обвідному колекторі.
Частиною 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Згідно ст. 3 ЗК України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 58 ЗК України, до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів; ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів. Для створення сприятливого режиму водних об`єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.
Згідно ст. 4 Водного кодексу України (далі - ВК України), до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.
Відповідно до ст. 87 ВК України, для створення сприятливого режиму водних об`єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.
Статтею 60 ЗК України визначено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації. Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.
Згідно ст. 61 ЗК України, прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: а) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; б) зберігання та застосування пестицидів і добрив; в) влаштування літніх таборів для худоби; г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; ґ) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; д) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки. Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.
Статтями 88, 89 ВК України визначено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 та - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 га - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. Прибережні захисні смуги є природоохоронними територіями з режимом обмеженої господарської діяльності, в яких забороняється будівництво будь-яких споруд, розорювання земель, садівництво та городництво, зберігання та застосування пестицидів і добрив, влаштування літніх таборів для худоби, миття та обслуговування транспортних засобів і техніки, влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо. Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.
Відповідно до ст. ст. 1, 20, 50-54 Закону України Про землеустрій , проект землеустрою - це сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів із використання та охорони земель, яким встановлюються межі об`єктів землеустрою. Правовий механізм визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них регулюється Порядком визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 р. №486 (далі - Порядок).
Пунктами 1, 4, 5 Порядку передбачено, що розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації, яка узгоджується з Мінприроди, Держводагентством і територіальними органами Держземагентства.
Враховуючи вищевикладене, вбачається, що фактичний розмір і межі прибережної захисної смуги визначені нормами закону, а проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги є документом, який містить графічні матеріали та відомості про обчислену площу в розмірі й межах, встановлених законодавством. Водночас, відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги та невизначення відповідними органами державної влади на території межі прибережної захисної смуги в натурі не може трактуватися як відсутність самої прибережної захисної смуги та можливість до її встановлення передавати у приватну власність ділянки, що підпадає під нормативно визначену 50-метрову зону від урізу води. Сама по собі відсутність землевпорядної документації не змінює правовий режим захисної смуги.
Відповідно до пункту 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Мінприроди України 05.11.2004 року №434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 року №486 Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них , з урахуванням конкретної ситуації.
Таким чином, при наданні у власність чи користування земельної ділянки навколо водних об`єктів необхідно ураховувати положення щодо меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг шляхом урахування при розгляді матеріалів про надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення меж, з урахуванням конкретної ситуації.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 21.05.2014 року у справі №6-14цс14.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду.
Згідно ст. 85 ВК України, порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством. У постійне користування землі водного фонду надаються військовим частинам Державної прикордонної служби України з метою забезпечення національної безпеки і оборони для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам, установам і організаціям, в яких створено спеціалізовані служби по догляду за водними об`єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані. У користування на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об`єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт. Користування цими ділянками у зазначених цілях здійснюється з урахуванням вимог щодо охорони річок і водойм від забруднення, засмічення та замулення, а також з додержанням правил архітектури планування приміських зон та санітарних вимог у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Частиною 4 ст. 59 ЗК України визначено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.
Встановленим вище підтверджується, що чинне на час прийняття спірних рішень водне та земельне законодавство не передбачало можливість відведення земельних ділянок водного фонду на умовах оренди для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
Таким чином, спірне рішення XI сесії VII скликання Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області від 21.04.2016 №1-01/ХІ7-25 Про затвердження КП Управління розвитку території Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,17 га, кадастровий номер 3222410600:01:009:5056 в користування на умовах оренди терміном на 10 років для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою: м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 17-б прийнято з порушенням вимог ст. ст. 4, 85 Водного кодексу України, ст. ст. 58, 59 Земельного кодексу України.
Згідно ст. ст. 18, 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, які мають особливий правовий режим, в тому числі землі житлової забудови, сільськогосподарського призначення та землі водного фонду.
Згідно ст. 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Згідно ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Згідно ч. 3 ст. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Таким чином, враховуючи, що землі водного фонду не підлягають передачі у власність, Вишнева міська рада Києво-Святошинського району Київської області приймаючи спірне рішення, вийшла за межі наданих їй повноважень, незаконно змінила цільове призначення спірної земельної ділянки, внаслідок чого її неправомірно відведено відповідачу на умовах оренди для будівництва та обслуговування будинку, спірне рішення є таким, що прийнято з порушенням норм діючого законодавства, незаконним та необґрунтованим, порушує інтереси держави та встановлений порядок державного управління.
Частиною 1 ст. 21 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Також, згідно ч. 1 ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 ст. 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Прокурором доведено суду, що рішення Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області від 21.04.2016 №1-01/ХІ7-25 прийнято з порушенням вимог ст. ст. 59, 60 ЗК України та ст.ст. 85, 88, 89 Водного кодексу України, а також, вказаним рішенням порушено права та інтереси держави і територіальної громади при розпорядженні землями водного фонду.
Оскільки, рішення Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області від 21.04.2016 №1-01/ХІ7-25 Про затвердження КП Управління розвитку території Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,17 га, кадастровий номер 3222410600:01:009:5056 в користування на умовах оренди терміном на 10 років для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою: м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 17-б прийнято з порушенням вимог статей 59, 60, ЗК України та ст. 85, 88, 89 ВК України, таке рішення підлягає визнанню недійсним.
За таких обставин, позовні вимоги виконувача обов`язків керівника Київської обласної прокуратури в інтересах територіальної громади міста Вишневе Києво-Святошинського району Київської області про визнання недійсним рішення Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області 21.04.2016 №1-01/ХІ7-25 Про затвердження КП Управління розвитку території Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,17 га, кадастровий номер 3222410600:01:009:5056 в користування на умовах оренди терміном на 10 років для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою: м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 17-б , є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно вимог прокурора про визнання недійсними Договору оренди земельної ділянки від 07.06.2016 №3140, укладеного між Комунальним підприємством Управління розвитку території Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області та Вишневою міською радою щодо оренди земельної ділянки площею 0,17 га, з кадастровим номером 3222410600:01:009:5056 для будівництва багатоквартирного житлового будинку, за адресою: м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 17-б та Договору суборенди земельної ділянки від 27.02.2020 №206, укладеного між Комунальним підприємством Управління розвитку території Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області та ТОВ СПЕЦВИСОТМОНТАЖ-БУД щодо земельної ділянки площею 0,17 га, з кадастровим номером 3222410600:01:009:5056 для будівництва багатоквартирного житлового будинку, за адресою: м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 17-б суд зазначає наступне.
Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Таким чином, прокурором доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачем 1 земельного та водного законодавства при прийнятті спірного рішення щодо надання в оренду земельної ділянки та при укладенні спірного договору оренди між відповідачем 1 та відповідачем 2 та договору суборенди між відповідачем 2 та відповідачем 3. Враховуючи зазначене та оскільки, рішення XI сесії VII скликання Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області від 21.04.2016 №1-01/ХІ7-25 Про затвердження КП Управління розвитку території Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,17 га, кадастровий номер 3222410600:01:009:5056 в користування на умовах оренди терміном на 10 років для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою: м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 17-б визнано судом недійсним то і відповідно Договір оренди земельної ділянки №3140 від 07.06.2016 року та Договір суборенди земельної ділянки №206 від 27.02.2020 року, укладені на виконання вказаного рішення є такими, що суперечить вимогам законодавства, а тому підлягають визнанню судом недійсними.
Стосовно підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі територіальної громади м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області та обраного способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.
Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з нормами ст. 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
За положеннями ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. При цьому, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Дійсно, відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. №3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), встановлено, що Інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор або його заступник у кожному випадку самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави в конкретних правовідносинах, які підлягають вирішенню в судовому порядку. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та ін.) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності України, гарантування її державної, економічної безпеки, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.
При цьому, право комунальної власності територіальної громади захищається державою на рівних умовах з правом власності інших суб`єктів, кожне порушення закону щодо порядку використання комунальних земель є порушенням інтересів держави. Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. За приписами ст. ст. 7, 142 Конституції України, держава гарантує місцеве самоврядування, а також, бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.
У даному випадку, з урахуванням того, що органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, є Вишнева міська рада Києво-Святошинського району Київської області, але, саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття незаконного рішення та підписання договору оренди, який визнано судом недійсним, та з урахуванням того, що зазначене рішення та договір порушують інтереси держави в особі територіальної громади м. Вишневе, у зв`язку з чим Вишнева міська рада Києво-Святошинського району Київської області є відповідачем у даній справі, а іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади м. Вишневе виходячи із спірних правовідносин не існує, а тому, виконувач обов`язків керівника Київської обласної прокуратури правомірно звернувся до суду з даним позовом з метою захисту інтересів держави в особі територіальної громади міста Вишневе Києво-Святошинського району Київської області.
Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду України від 05.10.2016 у справі №916/2129/15, від 23.11.2016 у справі №916/2144/15, від 25.01.2017 у справі №916/2131/15, від 15.03.2017 у справі №916/2130/15.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 (про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), яке згідно ст. 69 Закону України про Конституційний Суд України є обов`язковим, обираючи форму представництва прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту. Водночас інтереси держави можуть як збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття інтереси держави є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.
У постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 927/246/18 (пункти 20, 25, 27.1, 28, 29) вказано, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом.
Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох виключних випадках: (1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (2) у разі відсутності такого органу.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
При цьому, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
У даній справі єдиним уповноваженим органом, що представляє інтереси територіальної громади є саме Вишнева міська рада, однак, останньою, на думку прокурора, всупереч волі територіальної громади та вимог чинного законодавства прийнято незаконне рішення та укладено в подальшому на його підставі договір оренди та договір суборенди.
Викладене є підставою для представництва прокурором інтересів територіальної громади (держави), в особі Вишневої міської ради.
Судом також враховано, що позов обґрунтовується перевищенням органом місцевого самоврядування - Вишневою міською радою Києво-Святошинського району Київської області, що здійснює правомочності власника майна, належного територіальній громаді, встановлених законом меж її владних повноважень, а також, необхідністю захисту інтересів держави в частині забезпечення права місцевої громади розпоряджатися землею, яка їй належить. Захист інтересів держави в особі територіальної громади міста має здійснювати відповідна міська рада, проте, у разі якщо саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем, іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі №916/749/17.
Стосовно клопотання прокурора, викладеного у прохальній частині позову, про поновлення строку позовної давності слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
При цьому, початок перебігу строку позовної давності для звернення до суду пов`язується як з об`єктивним моментом - наявністю порушення прав особи, так і з суб`єктивним, коли особа, яка звертається до суду, дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 25.08.2013 року у справі №6/17-4909-2011, від 27.05.2014 року у справі №5011-5213806-2012, правові висновки якого обов`язкові для всіх судів України.
Прокурором зазначено, що про наявні порушення вимог закону, інтересів держави та необхідність їх захисту в судовому порядку йому стало відомо лише у 2020 році під час здійснення представницької діяльності за результатами опрацювання інформації різних органів державної влади, місцевого самоврядування установ і організацій, отриманої під час здійснення представницької діяльності, а саме: опрацювання науково-експертного висновку від 31.08.2018 року Інституту водних проблем і меліорації НААН України щодо статусу малої річки Желань в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області де було зазначено про наявні порушення земельного та водного законодавства; інформації Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра від 06.04.2020 року; звернення ГО Зелений патруль міста Вишневого від 27.02.2020 року, де зазначено про допущення органом місцевого самоврядування вказаних порушень вимог закону.
З позовом №15/3-4вих20 від 21.09.2020 року про визнання недійним рішення Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, договору оренди земельної ділянки та договору суборенди земельної ділянки виконувач обов`язків керівника Київської обласної прокуратури звернувся 08.10.2020 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції №2970/20 від 08.10.2020 року.
Враховуючи зазначене, судом встановлено, що з позовом про визнання недійсним рішення та договору оренди і договору суборенди прокурор звернувся в інтересах держави в особі територіальної громади м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області в межах строку позовної давності.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Зважаючи на те, що відповідачами такої заяви зроблено не було, відсутні правові підстави для розгляду судом вказаного клопотання.
Враховуючи встановлені факти та вимоги правових норм, за наслідками розгляду спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, у зв`язку з доведеністю в сукупності наданих прокурором доказів та встановлених судом фактичних обставин порушення відповідачем 1 вимог земельного та водного законодавства при прийнятті спірного рішення та укладення в подальшому на його підставі договору оренди земельної ділянки та договору суборенди земельної ділянки.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів в рівних частках.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги виконувача обов`язків керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Вишневе Києво-Святошинського району Київської області до Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, Комунального підприємства Управління розвитку території Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області , Товариства з обмеженою відповідальністю Спецвисотмонтаж-Буд про визнання недійсним рішення, договору оренди земельної ділянки, договору суборенди земельної ділянки задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним рішення XI сесії VII скликання Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області від 21.04.2016 №1-01/ХІ7-25 Про затвердження КП Управління розвитку території Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,17 га, кадастровий номер 3222410600:01:009:5056 в користування на умовах оренди терміном на 10 років для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою: м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 17-б .
3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 07.06.2016 №3140, укладений між Комунальним підприємством Управління розвитку території Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, будинок 29, код ЄДРПОУ 35520522) та Вишневою міською радою Києво-Святошинського району Київської області (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, будинок 29, код ЄДРПОУ 04054628) щодо оренди земельної ділянки площею 0,17 га, з кадастровим номером 3222410600:01:009:5056 для будівництва багатоквартирного житлового будинку, за адресою: м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 17-б.
4. Визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки від 27.02.2020 №206, укладений між Комунальним підприємством Управління розвитку території Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, будинок 29, код ЄДРПОУ 35520522) та Товариством з обмеженою відповідальністю СПЕЦВИСОТМОНТАЖ-БУД (01601, м. Київ, вул. Мечникова, будинок 2, код ЄДРПОУ 33056888) щодо земельної ділянки площею 0,17 га, з кадастровим номером 3222410600:01:009:5056 для будівництва багатоквартирного житлового будинку, за адресою: м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 17-б.
5.Стягнути з Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, будинок 29, код ЄДРПОУ 04054628) на користь прокуратури Київської області (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996; назва банку: ДКСУ м. Київ; МФО банку 820172; р/р UA028201720343190001000015641; отримувач: прокуратура Київської області) 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
6. Стягнути з Комунального підприємства Управління розвитку території Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, будинок 29, код ЄДРПОУ 35520522) на користь прокуратури Київської області (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996; назва банку: ДКСУ м. Київ; МФО банку 820172; р/р UA028201720343190001000015641; отримувач: прокуратура Київської області) 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
7.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спецвисотмонтаж-Буд (01601, м. Київ, вул. Мечникова, будинок 2, код ЄДРПОУ 33056888) на користь прокуратури Київської області (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996; назва банку: ДКСУ м. Київ; МФО банку 820172; р/р UA028201720343190001000015641; отримувач: прокуратура Київської області) 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
8. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 18.05.2021 року.
Суддя Д.Г. Заєць
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 11.05.2021 |
Оприлюднено | 20.05.2021 |
Номер документу | 96963002 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Заєць Д.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні