Рішення

від 13.05.2021 по справі 914/687/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2021 справа № 914/687/21

За позовом: Буського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс , смт. Олесько Буського району Львівської області,

до відповідача: Комунального підприємства Львівської обласної ради Львівторф , м. Львів,

про: стягнення заборгованості в розмірі 9100,00 грн,

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання А.П. Полянський

За участю представників сторін:

від позивача: Р.О. Андрусишин - представник позивача за довіреністю від 13.04.2021 б/н.;

від відповідача: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Буського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс до Комунального підприємства Львівської обласної ради Львівторф про стягнення заборгованості в розмірі 9100,00 грн.

Ухвалою суду від 24.03.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено 19.04.2021 року.

В звязку з неявкою представника відповідача в судове засідання 19.04.2021 розгляд справи було відкладено на 13.05.21.

В судове засідання 13.05.21 з`явився представник позивача, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовано наявністю заборгованості у відповідача за договором про надання поворотної фінансової допомоги, згідно платіжних доручень №146 від 02.04.19 та №161 від 12.04.19 на суму 9100,00 грн.

В судове засідання 13.05.2021 представник відповідача не з`явився, причини неявки не повідомив, вимог ухвали суду від 24.03.2021 не виконав.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 24.03.2021 була направлена судом 26.03.2021 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвала суду від 19.04.2021 була направлена судом 20.04.2021 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа Скопелліті проти Італії від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа Папахелас проти Греції від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі Смірнова проти України ).

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі Красношапка проти України ).

Роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на адресу відповідача копії ухвал у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.

Суд, враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, не вважає відсутність представника відповідача у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 13.05.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Між Буським ДЛГП Галсільліс та комунальним підприємством Львівської обласної ради Львівторф року укладено договір №01/04/19ФД від 01 квітня 2019 року про надання поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Позикодавець зобов`язується надати Позичальнику поворотну фінансову допомогу у розмірі 9100,00 грн. (Дев`ять тисяч сто гривень, 00 коп.) без ПДВ, а Позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти у термін, передбачений даним Договором.

На виконання умов договору Буським ДЛГП Галсільліс перерахувано КП ЛОР Львівторф на їх банківський рахунок кошти у сумі 9100,00 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями №146 від 02.04.2019 року.- 4100,00 грн. та №161 від 12.04.2019р.-5000,00 грн.

Згідно пункту 2.2. Договору, Сторони погодили між собою, що поворотна фінансова допомога надається Позичальнику на безпроцентній основі, тобто будь-яка плата за користування грошовими коштами та сплата процентів чи інших видів компенсацій Сторонами не стягується.

Відповідно до пункту 2.4., передача Позикодавцем суми грошових коштів, передбаченої п. 2.1. даного Договору Позичальнику, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника з поточного рахунку Позикодавця.

Як вбачається з пункту 3.1. Сторони погодили, що поворотна фінансова допомога надається Позичальнику на строк до 31 грудня 2019 року, з дати платежу, передбаченої п. 2.5 даного Договору.

Також між Буським ДЛГП Галсільліс та КП ЛОР Львівторф 26 грудня 2019 року укладено додаткову угоду №1 до договору № 01/04/ФД від 01.04.2019 року про надання поворотної фінансової допомоги, у якій сторони погодили що поворотна фінансова допомога надається Позичальнику на строк до 30 червня 2020 року.

Оскільки відповідачем не здійснено погашення заборгованості у встановлений строк, позивачем вживались заходи щодо погашення існуючої заборгованості шляхом скерування претензії до відповідача з проханням вирішити питання оплати за Договором (копія претензії від 16.06.2020р. № 63 додається).

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідачем станом на 01.02.2021 року не погашена і становить 9 100,00 грн.

Відтак, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору Позичальником щодо повернення наданих йому коштів, Буське дочірне лісогосподарське підприємство ЛГП Галсільліс , звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 9 100,00 грн - основного боргу та 2270, 00 грн. сплаченого судового збору.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу вимог статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1049 ЦК України, Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як установлено судом, правовідносини сторін у справі, яка розглядається, виникли з договору №01/04/19ФД про надання поворотної фінансової допомоги від 01.04.2019.

Відтак, на виконання умов Договору позивачем були надані відповідачу грошові кошти на загальну суму 9 100, 00 грн шо підтверджується платіжними дорученнями.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, Відповідач не повернув надані йому кошти.

Таким чином, станом на 13.05.2021 заборгованість відповідача становить 9 100, 00 грн.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини справи, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

Згідно із статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові втрати підлягають відшкодуванню з відповідача .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Львівської обласної ради Львівторф (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 8; код ЄДРПОУ 02968183) на користь Буського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс (80533, Львівська область, Буський р-н., смт. Олесько, вул. Замкова, 10а; код ЄДРПОУ 31148180) 9100,00 грн основного боргу та 2270, 00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17.05.2021.

Суддя Н.Є. Березяк