Рішення

від 17.05.2021 по справі 280/9216/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 травня 2021 року Справа № 280/9216/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управлінням соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації (54050, м. Миколаїв, вул. Янтарна, 61, код ЄДРПОУ 03194660) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації (далі відповідач, Управління), в якій позивач просить суд:

1) визнати протиправними дії відповідача, які полягають у нарахуванні позивачу разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року як учаснику бойових дій, який не відповідає статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 №3-р/2020 у справі №1-247/2018 (3393/18);

2) зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та здійснити її виплату з урахуванням фактично виплаченої суми.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є учасником бойових дій та отримує разову грошову допомогу до 5 травня відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 №3551-XII (далі Закон №3551-XII). У 2020 році відповідач виплатив позивачу разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 1 390,00 грн, що не відповідає розміру, встановленому статтею 12 Закону №3551-XII. Позивач звернувся до Управління для проведення перерахунку виплаченої разової грошової допомоги до 5 травня, однак йому було повідомлено, що Управління срціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області виплату разової допомоги до 5 травня у 2020 році не здійснювало, а виплата здійснена управлінням, до якого територіально відноситься військова частина. З посиланням на рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020, яким встановлено неконституційність окремих положень Бюджетного кодексу України щодо делегування Кабінету Міністрів повноважень визначати порядок та розмір виплат, передбачених нормами Закону №3551-XII, позивач просить здійснити виплату разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 21.12.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на 20.01.2021.

13.01.2021 на адресу суду від представника Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області надійшло клопотання про заміну неналежної сторони у справі, а саме відповідача Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області.

Також, 22.02.2021 від представника Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області надійшло аналогічне клопотання про заміну неналежної сторони у справі, а саме відповідача Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області.

В обґрунтування клопотання зазначено, що позивач перебуває на обліку в управлінні у Єдиному державному автоматизованому реєстрі пільговиків як учасник бойових, але з метою уникнення подвійних виплат щодо допомоги до 5 травня за списками військової частини НОМЕР_1 до управління надійшов запит від 12.03.2020 № 1759/07 Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації, що розташовано за адресою: 54050, м. Миколаїв, вул. Янтарна, 61, та яке і здійснило виплату грошової допомоги. Відповідно до Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків позивач через управлінні соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області отримав лише щорічну адресну грошову допомогу у розмірі 500,00 гри. до Дня захисника України (14 жовтня) у жовтні місяці 2020 року відповідно до обласної програми, затвердженої рішенням 34 сесією сьомого скликання Запорізької обласної ради від 12.12.2019 № 135 Про Цільову програму соціальної підтримки населення Запорізької області Назустріч людям на 2020-2024 роки. На підставі зазначеного, враховуючи, що виплату до 5 травня позивачу управлінням соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області не здійснювалась Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області просить змінити первісного відповідача по справі на Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації, юридична адреса: 54050, м. Миколаїв, вул. Янтарна, 61.

Ухвалою суду від 22.02.2021 розгляд справи було відкладено, повідомлено про наступне судове засідання на 24.03.2021 та зобовязано позивача надати до суду письмові пояснення про згоду або не згоду на заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Ухвалою від 12.04.2021 замінено первісного відповідача Управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області належним відповідачем Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації, відкладено розгляд справи на 13.05.2021.

На підставі матеріалів справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 01.08.2019.

У зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020, 21.09.2020 адвокатом Вороніним І.О. в інтересах позивача подано до Управління адвокатський запит, у якому, крім іншого, просить провести перерахунок та виплатити позивачу разову грошову допомогу як учаснику бойових дій у належному рівні, а саме провести доплату у розмірі 7 170.00 грн.

Листом від 29.09.2020 №2253/01-01-07 Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області повідомило представника позивача, що виплату разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році не здійснювало. Виплата здійснена управлінням, до якого територіально відноситься військова частина, де на даний час проходить військову службу ОСОБА_1 .

Судом також встановлено, що на адресу Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області надійшов лист № 1759/07 від 12.03.2020 від УПСЗН Вітовської районної державної адміністрації, де повідомлялось, що за списками військової частини НОМЕР_1 у Вітовському районі Миколаївської області на виплату разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році включений, в тому числі, позивач ОСОБА_1 .

Крім того, відповідно до Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків позивач через управлінні соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області отримав лише щорічну адресну грошову допомогу у розмірі 500,00 гри. до Дня захисника України (14 жовтня) у жовтні місяці 2020 року відповідно до обласної програми, затвердженої рішенням 34 сесією сьомого скликання Запорізької обласної ради від 12.12.2019 № 135 Про Цільову програму соціальної підтримки населення Запорізької області Назустріч людям на 2020-2024 роки.

Не погодившись з нарахуванням та виплатою щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році в розмірі меншому, ніж передбачено частиною 5 статті 12 Закону №3551-XII, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон №3551-XII. Цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Пільги часникам бойових дій встановлені статтею 12 вказаного Закону №3551-XII.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Як визначено статтею 17 цього Закону, фінансування витрат, пов`язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Підпунктом б підпункту 1 пункту 20 розділу II Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 №107-VI (набрав чинності 01.01.2008) частину 5 статті 12 Закону №3551-XII викладено у новій редакції, за змістом якої разова грошова допомога учасникам бойових дій до 5 травня виплачується щорічно у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 у справі №1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України.

Поряд із цим, правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 також врегульовані пунктом 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України.

Так, Законом України Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин від 28.12.2014 №79-VІІІ (набрав чинності 01.01.2015) розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.

На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №112, якою встановлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).

Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України у цьому рішенні зазначив, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Встановлення пунктом 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.

Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з 27.02.2020 норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. У даному випадку застосуванню підлягають положення статті 12 Закону №3551-XII в редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 №367-XIV, частиною 5 якої встановлено виплату разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Вищенаведене відповідає правовому висновку, викладеному у рішенні Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 29.09.2020, прийнятому у зразковій справі №440/2722/20 (провадження №Пз/9901/14/20) та залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік від 14.11.2019 №294-IX встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2020 1 638,00 гривень.

Отже, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2020 році становить 8 190,00 грн (1 638,00 грн х 5).

Таким чином, виплата позивачу у 2020 році разової грошової допомоги до 5 травня у сумі 500 грн. не відповідає статті 12 Закону №3551-ХІІ та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Суд також зазначає, що неможливість застосування для обчислення щорічної разової грошової допомоги до 5 травня мінімального розміру пенсії за віком, встановленого Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та що норми Закону №3551-ХІІ, який є спеціальним у спірних правовідносинах, не містять окремого визначення поняття мінімальна пенсія за віком для цілей обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, а тому підлягає застосування норма загального закону, який регулює відносини у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про протиправність дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту у редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 №367-XIV.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд керується рішенням Верховного Суду у зразковій справі, та вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

У Рішенні від 27.11.2008 у справі № 1-37/2008 Конституційний Суд України вказав, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов`язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов`язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.

Відповідно до статей 1, 3 Конституції України та принципів бюджетної системи (стаття 7 Кодексу) держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов`язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства (абзаци другий, третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення 27.11.2008 у справі № 1-37/2008).

Таким чином, законодавство, що визначає фінансові зобов`язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово констатував, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. Окрім того, відповідно до рішень ЄСПЛ Кечко проти України (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та Ромашов проти України (заява № 67534/01, пункт 43), реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними.

Щодо строку звернення до суду з даним позовом, суд звертає увагу, що відповідно до положень статті 17-1 Закону №3551-XII особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Таким чином перебіг строку звернення до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2020 року.

За положеннями частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом 08.12.2020 (засобами поштового зв`язку), визначений частиною 2 статті 122 КАС України строк звернення до суду не пропущений.

Аналогічної правової позиції дотримується також Верховний Суд, зокрема, у постанові від 06.05.2018 по справі №389/1042/17 (2-а/389/47/17) (провадження №К/9901/18757/18) Верховний Суд сформулював правовий висновок, згідно якої 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги, - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована, а тому перебіг строку звернення позивача до суду слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України Про судовий збір, питання про розподіл судових витрат не вирішується

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту у редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 №367-XIV.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 18.05.2021.

СуддяА.В. Сіпака