Рішення

від 17.05.2021 по справі 640/9058/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2021 року м. Київ № 640/9058/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Сектор Безпеки доГоловного управління ДПС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Сектор Безпеки з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 03.04.2020 №23637-10 та рішення про опис майна у податкову заставу від 03.04.2020 №23637-10.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ТОВ Сектор Безпеки оскаржило у судовому порядку податкове повідомлення-рішення від 26.02.2020 №0006280504, що не враховано відповідачем під час формування оскаржуваних податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про те, що відповідно до ст.ст. 56, 60 Податкового кодексу України податкова вимога від 03.04.2020 №23637-10 відкликана, а в інтегрованій картці ТОВ Сектор Безпеки податковий борг з податку на додану вартість відсутній. Внаслідок викладеного, рішення про опис майна у податкову заставу є таким, що втратило правову силу. На додаток, представником відповідача наголошено на тому, що предмет позову відсутній, що, у силу п. 8 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для закриття провадження у справі.

Від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій останнім вказано про відсутність у відзиві посилання на будь-яку з перелічених у ст. 60 Податкового кодексу України обставин для відкликання оскаржуваної податкової вимоги, а тому, за твердженням останнього, є всі підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявленого представником відповідача клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Головним управлінням ДПС у м. Києві сформовано податкову вимогу від 03.04.2020 №23637-10, якою ТОВ Сектор Безпеки повідомлено про те, що станом на 02.04.2020 сума податкового боргу вказаного платника податків становить 403 008,39 грн., у тому числі з податку на додану вартість у розмірі 403 008,39 грн.

Крім того, на підставі викладеного, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення від 03.04.2020 №23637-10 про опис майна у податкову заставу, яким, заступник начальника управління - начальник відділу стягнення боргу з юридичних осіб управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у м. Києві Сурма В.О., відповідно до ст. 89 Податкового кодексу України, вирішив здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віддані або оперативному управлінні) платника податків ТОВ Сектор Безпеки з приміткою, що у разі, якщо на момент складання акту опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, - також того майна, права власності на яке він набуде у майбутньому.

Вважаючи вказані податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Приписами ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

При цьому, у силу п. 1 розділу ІІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610, податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - ІТС) контролюючих органів.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії витягу з інтегрованої картки ТОВ Сектор Безпеки за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні (робіт, послуг) на дату формування оскаржуваної податкової вимоги за особовим рахунком позивача обліковувався податковий борг зі сплати податку на додану вартість у розмірі 403 008,39 грн.

Проте, з вказаної копії витягу з інтегрованої картки ТОВ Сектор Безпеки за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні (робіт, послуг) також вбачається, що вже станом на 09.04.2020 спірний податковий борг не обліковувався.

Згідно з пп. 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, зокрема, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення .

У випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі (п. 60.2 ст. 60 Податкового кодексу України).

Отже, враховуючи наведені вище положення ст. 60 Податкового кодексу України та встановлені у справі обставини, суд дійшов до висновку, що оскаржувана податкова вимога вважається відкликаною у силу закону, відтак, не порушує права позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2020 у справі №816/1125/16.

При цьому, суд звертає увагу на те, що у силу п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Так, сторонами підтверджено, що підставою для формування оскаржуваної податкової вимоги слугувало визначене у податковому повідомленні-рішення від 26.02.2020 №0006280504 податкове зобов`язання ТОВ Сектор Безпеки з податку на додану вартість.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2020 у справі №640/6313/20 відкрито провадження у справі за позовом ТОВ Сектор Безпеки до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.02.2020 №0006280504 та №0006270504.

Разом з тим, представником відповідача у відзиві зазначено про те, що ухвала суду від 18.03.2020 у справі №640/6313/20 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшла із запізненням, що і слугувало підставою для формування податкової вимоги від 03.04.2020 №23637-10 та її подальше відкликання. У свою чергу, доказів отримання контролюючим органом ухвали суду від 18.03.2020 у справі №640/6313/20 до моменту формування оскаржуваної податкової вимоги позивачем не надано, а з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається.

Крім того, відповідно до п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

При цьому, майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку (пп. 93.1.1 п. 93.1 ст. 93 Податкового кодексу України).

Відтак, з урахуванням відкликання податкової вимоги від 03.04.2020 №23637-10, з огляду на його погашення органом стягнення, податкова застава, яка у межах спірних правовідносин виникла на підставі рішення від 03.04.2020 №23637-10 про опис майна у податкову заставу, є припиненою, а вказане рішення не порушує права позивача, з огляду на факт вичерпання його дії.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та, як наслідок, про відмову у задоволенні останніх.

Керуючись ст.ст. 12, 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Сектор Безпеки (код ЄДРПОУ 40363433, адреса: 02232, м. Київ, вул. Миколи Закревського, 95-В, кв. 183) до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок