Ухвала

від 17.05.2021 по справі 640/25910/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 травня 2021 року

м. Київ

справа № 640/25910/19

адміністративне провадження № К/9901/15338/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2021 у справі № 640/25910/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Іскростан до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Іскростан звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому, з урахуванням змін, просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві: № 1203888/41304232 від 25.06.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 02.05.2019; №1352343/41304232 від 27.12.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 05.06.2019; рішення (без номеру та дати) про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 20.09.2019; №1352344/41304232 від 17.12.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 23.09.2019; №1443577/41304232 від 24.01.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 04.07.2019; №1443576/41304232 від 24.01.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 11.06.2019; №1443578/41304232 від 24.01.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №14 від 31.07.2019; №1443583/41304232 від 24.01.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 19.12.2019; №1443580/41304232 від 24.01.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 12.11.2019; №1443581/41304232 від 24.01.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 08.11.2019; №1443579/41304232 від 24.01.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 01.10.2019; №1443582/41304232 від 24.01.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 03.01.2020;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 04.07.2019 №3, від 11.06.2019 №4, від 31.07.2019 №14, від 19.12.2019 №4, від 08.11.2019 №5, від 12.11.2019 №8, від 01.10.2019 №1, від 03.01.2020 №1, від 02.05.2019 №1, від 05.06.2019 №1, від 20.09.2019 №2, від 23.09.2019 №3.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2021, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1203888/41304232 від 25.06.2019; №1352343/41304232 від 27.12.2019; №1352344/41304232 від 17.12.2019; №1443577/41304232 від 24.01.2020; №1443576/41304232 від 24.01.2020; №1443578/41304232 від 24.01.2020; №1443583/41304232 від 24.01.2020; №1443580/41304232 від 24.01.2020; №1443581/41304232 від 24.01.2020; №1443579/41304232 від 24.01.2020; №1443582/41304232 від 24.01.2020, зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 04.07.2019 №3, від 11.06.2019 №4, від 31.07.2019 №14, від 19.12.2019 №4, від 08.11.2019 №5, від 12.11.2019 №8, від 01.10.2019 №1, від 03.01.2020 №1, від 02.05.2019 №1, від 05.06.2019 №1, від 23.09.2019 №3 ТОВ Іскростан датами їх фактичного надходження. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження, скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення:

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Водночас у поданій касаційній скарзі скаржник не вказує, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, висновок щодо застосування якої, на його думку, наявний у постановах Верховного Суду, а також не обґрунтовує у чому саме полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права.

Крім того, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

Подана касаційна скарга фактично містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до того, що, на переконання скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно оцінили наявні у матеріалах справи докази.

Крім того, звертаючись з касаційною скаргою відповідач посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не повністю дослідили доказову базу у даній справі. Ураховуючи те, що касаційна скарга містить посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, доводи щодо неправильної (неповної) оцінки доказів не можуть бути самостійною підставою для відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 № 460-IX і які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2021 у справі № 640/25910/19 - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Шишов