Ухвала

від 18.05.2021 по справі 280/4825/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 травня 2021 року

м. Київ

справа № 280/4825/19

адміністративне провадження № К/9901/6575/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №280/4825/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Владимир до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Владимир звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №0008431407, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем Податок на прибуток приватних підприємств на суму 5675452,50грн; №0008441407, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем Податок на додану вартість на суму 3439820,00грн; №0008451407, яким позивачу зменшено від`єме значення з податку на додану вартість на суму 1452183,00грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року у справі №280/4825/19 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області 23 лютого 2021 року звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2021 року касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оскільки касаційна скарга подана після закінчення процесуальних строків і особа, яка її подала не ставить питання про їх поновлення; статті 330 КАС України, у зв`язку зі сплатою судового збору у розмірі меншому ніж визначено законом, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом та надати документ про доплату судового збору.

Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 25 березня 2019 року, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102932742923.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Так в обґрунтування заявленого клопотання податковий орган зазначає, що копію оскаржуваного рішення було отримано представником лише 28 січня 2021 року, що підтверджується копією листа Третього апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року.

Таким, доводи податкового органу щодо несвоєчасного отримання оскаржуваного рішення підтверджуються належними доказами, а процесуальний строк має бути поновлений.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з`ясовані такі обставини.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Владимир задоволено повністю.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області звернулось до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання документа про сплату судового збору.

16 березня 2020 року від Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області до суду надійшло клопотання про надання подовженого строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яка обґрунтована відсутністю коштів для сплати судового збору, що створює необхідність подовжити строк для усунення недоліків.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2020 року в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, а апеляційну скаргу повернуто заявнику.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області вдруге 21 липня 2021 року звернулось з апеляційною скаргою та заявою про поновлення процесуального строку до Третього апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку відповідач вказує на те, що вже з вертався до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою проте останню було повернуто ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2020 року. На думку відповідача звернення вперше в межах строку на апеляційне оскарження та повторне звернення з належно оформленою апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції в межах річного строку є підставою для поновлення процесуального строку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху оскільки наведені підстави пропуску процесуального строку визнані неповажними та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання обґрунтованої заяви про поновлення процесуального строку.

На виконання вимог ухвали до суду від заявника апеляційної скарги надійшли клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою.

В обґрунтування підстав для поновлення строку звернення з апеляційною скаргою заявник посилається на те, що вперше з апеляційною скаргою заявник звернувся у строк, визначений статтею 295 КАС України, проте у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань для сплати судового збору апеляційну скаргу було повернуто.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року наведені в заяві підстави пропуску процесуального строку визнані неповажними та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року у справі №280/4825/19.

Відмовляючи у відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції зазначив, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 17 серпня 2020 року надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге податної апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Визнати поважним підстави пропуску Головним управлінням Державної податкової служби у Запорізькій області строку на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №280/4825/19.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №280/4825/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Владимир до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева І.А. Гончарова