Постанова

від 18.05.2021 по справі 557/468/16-ц

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2021 року

м. Рівне

Справа № 557/468/16-ц

Провадження № 22-ц/4815/523/21

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Шимківа С.С.,

суддів: - Боймиструка С.В., Хилевича С.В.,

секретар судового засідання - Пиляй І.С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2020 року (ухвалене у складі судді Пацка Д.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя,-

в с т а н о в и в :

Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 23 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя - задоволено.

15 жовтня 2020 року представник позивача звернувся до суду з заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення по справі.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 23 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя - позовні вимоги задоволено повністю. Проте, судом не вирішено питання розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. Позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4700 грн.; витрати за проведення експертної грошової оцінки у розмірі 1400 грн.; витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1826,63 грн..

Додатковим рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2020 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1826 гривень 63 копійки - судового збору; 1400 гривень - витрати за проведення експертної грошової оцінки; 4700 гривень - судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката.

Не погоджуючись із додатковим рішенням місцевого суду, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі вказує на недобросовісне використання позивачем своїх процесуальних прав, зокрема, подання необґрунтованих заяв про збільшення та зменшення позовних вимог, що призвело до штучного затягування справи. У зв`язку з чим, він поніс невиправдані витрати, що свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 9 ст. 141 ЦПК України, для покладення судових витрат на позивача. Крім того, переконаний, що є підстави для відмови позивачу у відшкодуванні судових витрат, оскільки докази про їх понесення подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, яка позивачем не подавалася.

З наведених міркувань просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції, ухваливши нове, яким судові витрати у справі покласти на позивача.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві представник позивача просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а додаткове рішення місцевого суду - без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про часткове її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання судових витрат.

Таким чином, додаткове рішення у справі може бути ухвалене виключно у випадку, якщо питання судових витрат підлягало вирішенню судом під час ухвалення рішення, проте вирішено не було.

Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 23 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя задоволено повністю.

Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майно, набуте сторонами під час шлюбу:

- житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку 0.2500 га, що розташована на території с. Посягва, Гощанський район, Рівненська область, цільове призначення - обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 561285900:04:004:0001;

- земельну ділянку 0.2166 га, що розташована на території с. Посягва, Гощанський район, Рівненська область, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5621285900:04:004:0002;

- транспортний засіб: автомобіль марки Fiat 2232 моделі Doblo, номер кузова НОМЕР_1 , 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Здійснено поділ домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом визнання за кожним із них по 1/2 (одна друга) ідеальній частці з припиненням права спільної сумісної власності на це домоволодіння.

Здійснено поділ земельної ділянки площею 0,2166 га, що розташована на території с. Посягва, Гощанського району, Рівненської області, кадастровий номер земельної ділянки 5621285900:04:004:0002, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом визнання за кожним із них по 1/2 (одна друга) ідеальній частці з припиненням права спільної сумісної власності на цю земельну ділянку.

Здійснити поділ земельної ділянки площею 0.2500 га, що розташована на території с. Посягва, Гощанського району, Рівненської області, кадастровий номер земельної ділянки 5621285900:04:004:0001, цільове призначення: для обслуговування житлового будинку, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом визнання за кожним із них по 1/2 (одна друга) ідеальній частці з припиненням права спільної сумісної власності на цю земельну ділянку.

Здійснено поділ автомобіля марки Fiat моделі Doblo, номер кузова НОМЕР_1 , 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом визнання за кожним із них по 1/2 (одна друга) ідеальній частці з припиненням права спільної сумісної власності на цей автомобіль.

Питання розподілу судових витрат вказаним рішенням суду не вирішувалося.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч.ч.1-3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною першою ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Частиною 8 вищевказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

23 вересня 2020 року представником позивача була подана заява про те, що докази щодо розміру правничої допомоги будуть надано після рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4700 грн.; витрати за проведення експертної грошової оцінки у розмірі 1400 грн.; витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1826,63 грн., що підтверджується наявними у справі квитанціями та актом приймання-передачі виконаних робіт до Договору про надання правничої допомоги адвокатом №09/09/2020 від 09 вересня 2019 року.

Колегія суддів вважає, що надані представником позивача докази про понесення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 4700 грн. є достатніми, допустимими і достовірними, а розмір витрат на оплату послуг адвоката - обґрунтованим, доведеним і співмірним із складністю справи, тривалістю її розгляду, обсягом виконаних робіт (наданих послуг) і часом, витраченим на виконання цих робіт (послуг).

Оцінюючи поведінку, дії, бездіяльність учасників справи, апеляційний суд не вбачає підстав для висновку про недобросовісну поведінку сторони позивача та зловживання останнім процесуальними правами.

Доводи апеляційної скарги в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу та витрат за проведення експертної грошової оцінки є необґрунтованими, по своїй суті зводяться до незгоди скаржника із висновками місцевого суду та ґрунтуються на переоцінці доказів та власному тлумаченні обставин справи та норм процесуального права.

За таких обставин, апеляційний суд вважає законним та обґрунтованим додаткове рішення місцевого суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1400 гривень - витрати за проведення експертної грошової оцінки та 4700 гривень судових витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката.

Разом з цим, відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_2 1 826 гривень 22 копійки судового збору, з огляду на наступне.

26 листопада 2019 року ОСОБА_2 подав до суду заяву, якою визнав позовні вимоги, які визначені позивачем у заяві про зменшення позовних вимог (а.с. 186).

Ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області від 10 лютого 2020 року закрито підготовче провадження, а справа призначена до розгляду по суті.

За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічну норму містить ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

З наявних у матеріалах справи квитанцій № 218 від 13 липня 2016 року та №102 від15 листопада 2016 року вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 1826,22 грн..

Таким чином, суд, враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, у своєму рішенні мав самостійно вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, місцевий суд безпідставно стягнув з відповідача 913,11 грн. судового збору.

Водночас, з відповідача, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню інша частина судового збору в сумі 913,11 грн..

З огляду на вищенаведене, додаткове рішення місцевого суду підлягає скасуванню у частині розподілу судового збору з ухваленням нового судового рішення про повернення ОСОБА_1 з державного бюджету 913,11 грн. судового збору, сплаченого за подання позову та стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача 913,11 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Додаткове рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1826,63 грн. судового збору - скасувати.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 913,11 грн. судового збору , сплаченого при поданні позову згідно квитанції № 218 від 13 липня 2016 року .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 913,11 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.

У решті додаткове рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Хилевич С.В.