Рішення

від 18.05.2021 по справі 475/299/19

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Доманівський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/299/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18.05.2021смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді: Кривенко О.В.,

за участю секретаря: Маташнюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду у цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Варяг» про усунення перешкод в користування земельними ділянками та скасування держаної реєстрації договору оренди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненим позовом до СФГ «Варяг» про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками загальною площею 4,05 гектара , у тому числі, рілля богарна 3.7934 га - кадастровий номер 4822784600:02:000:0004, рілля зрошувана 0,2627 га, кадастровий номер 4822784600:01:000:0278, шляхом зобов`язання СФГ ' Варяг' повернути йому земельні ділянки та скасувати реєстрацію договору між ним та селянським (фермерським)господарством Варяг від 09.10.2012 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Доманівському районі вза №482270004002279, стягнення з відповідача коштів за користування земельною ділянкою в розмірі 13787.89 грн. та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Уточнений позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок загальною площею 4,05 гектара (ділянка № НОМЕР_1 площею 3,79 га, кадастровий номер 4822784600:02:000:0004; ділянка № НОМЕР_2 площею 0,26 га , кадастровий номер 4822784600:01:000:0278) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані в межах території Щасливської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, що підтверджується державним актом серії МК №075206, зарееєстрованого Доманівською РДА 13.04. 2004 року за №010401300077.

В 2018 році, звернувшись до відділу у Доманівському районі Головного Управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_1 дізнався, що вищезазначені земельні ділянки перебувають у користуванні відповідача, СФГ Варяг на підставі договору оренди від 09.10.2012 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Доманівському районі 09.11.2012 року за №482270004002279, договір укладено на 25 років.

Проте даного договору він не підписував, істотні умови не погоджував, орендної плати протягом 2012- 2020 роки не отримував.

Згідно з договором оренди земельної ділянки від 09.10.2012 року земельна ділянка площею 4,05 га, що належить ОСОБА_2 строком на 25 років передана в оренду СФГ Варяг .

Відповідно до прикінцевих положень договору, спірний договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Даний договір оренди землі був зареєстрований у відділі Держкомзему у Доманівському районі 09. 11. 2012 року за №482270004002279.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не укладав договір оренди, то користування відповідачем його земельними ділянками без договірних відносин є незаконним.

Вважає, що ефективним способом захисту позивача є звернення до суду з позовом про повернення земельних ділянок, які є предметом договору оренди.

Оскільки договір оренди землі від 09.10. 2012 року є неукладеним, тому саме з цих підстав підлягає скасуванню державна реєстрація (записів) договорів оренди землі, проведена 09.11.2012 року.

Беручи до уваги, що відповідач фактично з 2013 року користувався земельними ділянками, то відповідно зобов`язаний сплатити позивачу за користування - 13 787, 89 грн.

Для вирішення питання про підроблення підпису на договорі позивач провів почеркознавчу експертизу.

Висновком судової почеркознавчої експертизи №20-599 від 24 листопада 2020 року встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 Орендодавець" в договорі оренди землі від 09.10.2012 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

З зазначеного позивач робить висновок про сфальсифікованість договору та незаконність користування відповідачем його земельними ділянками, що порушує права позивача як власника, а саме право на розпорядження своєю власністю.

Посилаючись на порушення при укладенні договру положень ст.16 Закону України "Про оренду землі", п.3 ст.203 ЦК України, а саме відсутність при підписанні угоди внутрішньої волі позивача, тобто його волевиявлення, позивач ОСОБА_1 просить уточнений позов задовольнити.

Представник відповідача СФГ "Варяг" Пшесмецька Т.М. на позов подала заперечення (по суті відзив на позов та на уточнений позов), в яких відповідач повністю не визнав позовні вимоги, посилаючись на їх безпідставність. Вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню оскільки навесні 2012 року позивач особисто отримав проекти оспорюваного договору з метою їх вивчення та аналізу. У вересні 2012 року позивач особисто повернув вже підписані примірники договору, які в подальшому 09.11.2012 р. були передані на реєстрацію до відділу Держкомзему у Доманівському районі та, після реєстрації, один примірник було надано особисто позивачу. СФГ ОСОБА_3 не мав підстав не довіряти проставленим підписам в оспорюваному договорі та СФГ Варяг не володіє спеціальними знаннями або ж повноваженнями, які б надавали можливість встановлювати справжність підписів орендодавця.

Також, представник відповідача звертає увагу суду на той факт, що, виходячи з обставин викладених в уточненому позові, понад шість років позивача взагалі не турбував стан його земельної ділянки та чому він не отримував жодного розрахунку пов`язаного з орендною платою за користування даною земельною ділянкою. Вважає, що позивач пропустив строки позовної давності у зверненні з даним позовом до суду. У своєму позові позивач вказує на те, що про порушення своїх прав він дізнався лише в 2018 році, звернувшись до відділу у Доманівському районі Головного Управління Держгеокадастру у Миколаївській області. Разом з тим, позивачем жодним чином не доведено та не обґрунтовано, що він був позбавлений можливості довідатися про дані обставини ще в 2012 році. Напривала до суду клопотання в якому просила застосувати строки позовної давності

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, просили уточнений позов задовольнити, справу розглядати за їх відсутності.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, до суду надійшло клопотання про застосування строків позовної давності та розгляд справи без участі відповідача та його педставника.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Право власності на земельну ділянку площею 4,05 га у межах території Щасливської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належить ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серія МК №075206, виданого 13.04.2004 р. на підставі розпорядження Доманівської районної державної адміністрації від 19.05.2003 р. за №245, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №010401300077.

09 жовтня 2012 р. між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем СФГ "Варяг" в особі голови ОСОБА_5 , що діє на пілставі статуту затвердженого 30.07.2003 р. укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,05 га, у тому числі, рілля богарна 3.7934 га - кадастровий номер 4822784600:02:000:0004, рілля зрошувана 0,2627 га, кадастровий номер 4822784600:01:000:0278 нормативна грошова оцінка становить 62 716,06 грн. Договір укладений на строк 25 років.

Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Доманівському районі про що у Державному реєстрі земель вчинений запис 08 листопада 2012 р. за №48227004002279.

Як вбачається з данного договру, він підписаний ОСОБА_1 та від імені СФГ "Варяг" головою ОСОБА_5 .

При цьому, відповідно до змісту висновку судово-почеркознавчої експертизи №20-599, виконаної експертами Миколаївського відділення Одеського Науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 24.11.2020 року, аналізуючи результатаи порівняльного дослідження, слід констатувати, що встановлені розбіжні ознаки стійкі, суттєві та достатні для категоричного висновку про те, що досліджуваний підпис від імені орендодавця ОСОБА_1 на договорі оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та СФГ ОСОБА_3 від 09.10.2012 р. зареєстрованому у відділі Держкомзему у Доманівському районі від 08.11.2012 р. За №482270004002279 належить не ОСОБА_1 , а іншій особі.

Відповідно до змісту вимог ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

При вирішенні вказаного спору судом враховано висновок Великої Палати Верховного Суду України в справі №145/2047/16-ц від 16 червня 2020 року, де зазначено, що підписи сторін є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Відповідно до ст.204ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій ст. 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок, що узгоджується із висновками викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц.

Позивач ОСОБА_1 звернувся з вимогою про усунення перешкод у користуванні належними йому земельними ділянки шляхом їх повернення із незаконного користування СФГ Варяг посилаюсь на те, що спірну угоду він не підписував, її умови не погоджував, тож відповідач безпідставно відмовляє в поверненні використовуваних земельних ділянок позивачу як власнику ції ділянок, посилаючись на умови договору, підписаного невстановленою особою замість позивача.

Та обставина, що позивач спірний договір не підписував та, відповідно, істотних умов цього договору не погоджував, знайшла своє підтвердження під час судового розгляду.

Доводи відповідача про те, що волевиявлення позивача на укладення оспорюваного договору оренди землі підтверджується фактом, що на весні 2012 р. ОСОБА_1 особисто отримав пректи договору з метою їх вивчення та аналізу. У вересні 2021 р. ОСОБА_6 особисто повернув вже підписані примірники договору, які в подальшому 09.11.2012 р. були передані на реєстрацію до відділу Держкомзему у Доманівському районі та після реєстрації один прмірник було надано особисто ОСОБА_1 , є неспроможними та вказані обставини не можуть слугувати доказом укладення сторонами письмового договору, так як саме підписи сторін є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину.

Таким чином, порушене відповідачем право позивача підлягає захисту шляхом усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом задоволення вимоги позивача про повернення йому земельної ділянки.

Вимога про скасування державної реєстрації неукладеного договору оренди є похідною до вимоги про повернення позивачу земельної ділянки, і в цьому випадку обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації буде також ефективним. Задоволення цих позовних вимог забезпечить реальне відновлення порушеного права позивача.

Стосовно заявленого стороною відповідача клопотання про застосування строку позовної давності до вимог позивача, то суд зазначає, що вимога про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном, визначена ст.391 ЦК України як негаторний позов. При цьому до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.

Таким чином, поки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном. А тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.

Підлягають стягненню на користь позивача кошти за фактичне коористування земельною ділянкою в розмірі 13787.89 грн. Відповідач не спростував доказами вказане.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати пов`язані із проведення експертизи та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги позивача у повному обсязі, то понесені ним судові витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню в сумі 2305,20 грн. Крім того, підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати за проведення експертизи, вартість якої склала 6 028,80 грн.

Що стосується витрат на оплату правової допомоги суд виходить з наступного.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Таким чином з огляду на кількість судових засідань, тривалість розгляду та на надану представником позивача квитанцію до прибуткового касового ордера № 2 від 23.01.2021 року на суму 5000,00 грн. на оплату правничої допомоги, договір про надання правової допомоги від 14.03.2019 року, яким погоджено розмір правової допомоги 5000 грн, суд вважає, що є достатні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача саме таку суму сплаченої позивачем на оплату правничої допомоги.

Керуючись ст.ст. 13, 81,89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Варяг» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та стягнення орендної плати задовольнити.

Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 земельними ділянками загальною площею 4,05 гектара, у тому числі рілля богарна 3.7934 га - кадастровий номер 4822784600:02:000:0004, рілля зрошувана 0,2627 га, кадастровий номер 4822784600:01:000:0278, розташованих в межах території Щасливської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, шляхом зобов`язання селянського (фермерського) господарства Варяг повернути ОСОБА_1 вказані земельні ділянки.

Скасувати реєстрацію договору оренди земельних ділянок загальною площею 4,05 гектара, у тому числі , рілля богарна 3.7934 га - кадастровий номер 4822784600:02:000:0004 , рілля зрошувана 0,2627 га , кадастровий номер 4822784600:01:000:0278, між ОСОБА_1 та селянським (фермерським) господарством Варяг від 09.10.2012 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Доманівському районі від 09.11.2012 року за №482270004002279 .

Стягнути із селянського (фермерського) господарства Варяг (код ЄДРПОУ 32517187, юридична адреса 56415, с. Володимирівка, вул. Шевченка, буд. 47 Доманівського району Миколаївської області) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) - 13787.89 грн за фактичне користування земельною ділянкою, 2305 (дві тисячі триста п`ять грн.) 20 коп в повернення сплаченого судового збору, 6 028 ( шість тисяч двадцять вісім) грн 80 коп. витрат на проведення судової експертизи та 5 000 (пять тисяч) грн. судових витрат за надання професійної правничої допомоги.

Рішення набирає чинності через 30 днів, якщо не буде оскаржене.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги у 30-денний строк безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Доманівський районний суд Миколаївської області.

Суддя : О. В. Кривенко