Рішення

від 12.05.2021 по справі 127/27200/20

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/27200/20

Провадження № 2/127/4636/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2021 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Бессараб Н.М.,

при секретарі Мельнику Б.О.,

з участю позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Білана В.В.,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визначення розміру частки земельної ділянки та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вінницької міської ради про визначення розміру частки земельної ділянки та визнання права власності і просив суд ухвалити рішення, яким визначити, що померлій ОСОБА_3 належить Ѕ частки земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частки земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ; судові витрати залишити за позивачем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка до дня своєї смерті проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 склала заповіт в Першій вінницькій державній нотаріальній конторі 01.06.1993 року за реєстровим №5-3005, яким заповіла позивачу ОСОБА_1 належну їй частину житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Померла ОСОБА_3 та рідна бабуся позивача - ОСОБА_4 були рідними сестрами та співвласниками житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач отримав 24.02.1995 року за реєстровим №6-862 в Першій вінницькій держаній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом на Ѕ частку вказаного житлового будинку після смерті своєї бабусі ОСОБА_4

В 2009 році позивач разом з ОСОБА_3 приватизували земельну ділянку (в спільну сумісну власність), на якій розташований належний на праві спільної часткової власності (а саме по Ѕ частці кожному) житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана земельна ділянка була приватизована набагато пізніше ніж посвідчувався заповіт.

Після смерті ОСОБА_3 , 23.11.2011 року за реєстровим №3-3201 позивач отримав в Першій вінницькій державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом на Ѕ частку житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

19.09.2020 року позивач звернувся до Першої вінницької державної нотаріальної контори з проханням видати на його ім`я свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на належну їй частку земельної ділянки та отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, де зазначено, що не можливо визначити склад спадкового майна, а саме на яку частку вищевказаної земельної ділянки необхідно видати свідоцтво про право на спадщину в зв`язку з тим, що земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності.

Оскільки позивачу з померлою ОСОБА_3 житловий будинок належав в рівних частках, тобто по Ѕ частці, а отже і земельна ділянка відповідно до законодавства також належить їм в рівних частках, тобто по Ѕ частці, а позивач є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , тому звернувся до суду з даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Білан В.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, пославшись на обставини викладені у позовній заяві, просили позов задовольнити, судові витрати залишити за позивачем.

Представник відповідача - Вінницької міської ради Сторчак Т.В. в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, при вирішенні позовних вимог щодо визначення частки померлої ОСОБА_3 у земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 покладалася на розсуд суду, а щодо позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності на Ѕ частку спірної земельної ділянки заперечувала, оскільки позивач не надав доказів щодо наявності в нього перешкод в отриманні свідоцтва про право на спадщину, після пред`явлення нотаріусу рішення суду про визначення частки померлої в земельній ділянці.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.02.1995 року позивач ОСОБА_1 набув у власність 1/2 частку жилого будинку з відповідною часткою господарських будівель, розташованого по АДРЕСА_1 , яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 (а.с. 7-8).

Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №776776 від 14.09.2009 року на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 0,0679 га, кадастровий номер 0510136600:02:012:0054, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом ДРАЦС Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 20.01.2011, актовий запис №203 (а.с. 5).

За життя ОСОБА_3 склала заповіт в Першій вінницькій державній нотаріальній конторі 01.06.1993 року за реєстровим №5-3005, яким заповіла ОСОБА_1 належну їй частину житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.11.2011 року, зареєстрованого в КП Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації 05.06.2012 року, ОСОБА_1 набув у власність Ѕ частку житлового будинку з прибудовою господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с. 10-11).

На а.с. 89-96 надані позивачем копії документів, які на його думку підтверджують факт родинних відносин між позивачем та спадкодавицею ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 Першою вінницькою державною нотаріальною конторою 02.03.2011 року було заведено спадкову справу №233/2011 року, копія якої надана на виконання ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 16.12.2020 року та приєднана до матеріалів справи (а.с. 50-74).

З матеріалів спадкової справи встановлено, що 02.03.2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Першої вінницької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та 23.11.2011 року отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на Ѕ частку житлового будинку з прибудовою господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Інші спадкоємці відсутні.

Постановою державного нотаріуса Першої вінницької державної нотаріальної контори від 19.09.2020 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки площею 0,0679 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 0510136600:02:012:0054, належну ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки частка померлої ОСОБА_3 у вказаній земельній ділянці, що є об`єктом права спільної сумісної власності, не визначена (а.с. 12).

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" № 20 від 22.12.1995 року, частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Також суд при ухваленні рішення бере до уваги правову позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, закріплену в п. 3.4. інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, де зазначено, що у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

Відповідно до п. 23 постанови ПВСУ № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах (ч. 1 ст. 1226 ЦК України).

Отже, судом встановлено, що в земельній ділянці площею 0,0679 га, кадастровий номер 0510136600:02:012:0054, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , частки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є рівними та становлять по 1/2 частці кожного.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визначення розміру часток співвласників у спільній сумісній власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , підлягають задоволенню і необхідно визначити, що розмір частки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0679 га, кадастровий номер 0510136600:02:012:0054, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_1 Ѕ (ідеальну) частку.

Разом з тим, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання права власності на 1/2 частку земельної ділянки з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Статтею 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку здійснюється нотаріусом відповідно до Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5.

Згідно із пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Як вбачається із матеріалів справи, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , в шестимісячний строк, спадкоємець ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 Першою вінницькою державною нотаріальною конторою 02.03.2011 року було заведено спадкову справу №233/2011 року, копія якої надана на виконання ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 16.12.2020 року та приєднана до матеріалів справи.

Інших спадкоємців, крім ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Постановою державного нотаріуса Першої вінницької державної нотаріальної контори від 19.09.2020 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки площею 0,0679 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 0510136600:02:012:0054, належну ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки частка померлої ОСОБА_3 у вказаній земельній ділянці, що є об`єктом права спільної сумісної власності, не визначена.

Оскільки нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину лише з підстав невизначення частки померлої ОСОБА_3 у земельній ділянці, що є об`єктом права спільної сумісної власності і суд захистив права позивача шляхом визначення розміру частки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0679 га, кадастровий номер 0510136600:02:012:0054, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_1 - становить Ѕ (ідеальну) частку, тому позовні вимоги щодо визнання права власності на частину земельної ділянки в порядку спадкування є передчасними і задоволенню не підлягають.

Позивач не надав суду належних і допустимих доказів щодо наявності будь-яких інших перешкод для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину на частину змельної ділянки, належної померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

У випадку наявності обґрунтованої постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, з інших підстав, крім невизначення частки померлої ОСОБА_3 у земельній ділянці, що є об`єктом права спільної сумісної власності, позивач має право звернутися до суду за захистом своїх прав.

За клопотанням позивача судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 355, 357, 372, 392, 1216, 1233, 1268-1270, 1296, 1297 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визначити, що розмір частки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0679 га, кадастровий номер 0510136600:02:012:0054, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_1 Ѕ (ідеальну) частку.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання права власності на 1/2 частку земельної ділянки - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 19.05.2021 року.

Суддя: