Рішення

від 27.08.2007 по справі 45/300а-4/390н

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

45/300а-4/390н

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.07                                                                                 Справа № 45/300а-4/390н.

Суддя Батюк Г.М.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Міністерства вугільної промисловості України, м.Київ

до 1-відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Кассіопея- ГЗФ «Михайлівська», м.Донецьк

2- відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика «Михайлівська», м.Первомайськ Луганської області

3- відповідача: Закритого акціонерного товариства «Михайлівське», м.Первомайськ Луганської області

про визнання недійсним рішення акціонерів 2- відповідача, додаткової угоди до договору оренди та зобов'язання 3- відповідача повернути нерухоме майно.

в присутності представників сторін:

від позивача –не прибув ( явка обов'язкова);

від 1- відповідача –Сліщенко К.Ю., дов.№ б/н від 09.10.06;

від  2- відповідача -           не прибув ( явка обов'язкова);

від- 3 відповідача - не прибув ( явка обов'язкова).                

Суть справи:  заявлені вимоги про: визнати недійсним рішення акціонерів ВАТ «ГЗФ «Михайлівська»(2-відповідача) про передачу майна до статутного капіталу Закритого акціонерного товариства «Михайлівське»(3-відповідача); зобов'язати ЗАТ «Михайлівське»

(3-відповідач) повернути нерухоме майно, а саме, будинки та споруди ВАТ «ГЗФ «Михайлівська», які були передані до статутного капіталу ЗАТ «Михайлівське»;  визнати недійсним додаткову угоду до договору оренди № 162/17 від 29.10.01, згідно якої права орендодавця за договором оренди переходять до ЗАТ «Михайлівське»(3-відповідача).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.10.06 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 45/300а.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.04.07 по справі № 45/300а  передано за підсудністю до господарського суду Луганської області позовну заяву № 45/300а.  

Постановою Донецького апеляційного господарського суду  від 29.05.07 по справі 45/300а ухвалу господарського суду Донецької області від 04.04.07 по справі № 45/300а  залишено без змін, апеляційну скаргу ТОВ фірма «Кассіопея - Групова збагачувальна фабрика «Михайлівська», м.Донецьк без задоволення .

Представник 1-відповідача  у відзиві на позовну заяву від 03.08.07 та в судових засіданнях пояснив, що між 1-відповідачем  та 3-відповідачем  додаткова угода до договору № 162/17 від 29.10.01 ніколи не укладалась. Позовні вимоги щодо визнання недійсним рішення про передачу майна до статутного капіталу 3-відповідача не визнає у повному обсязі, Також зазначив, що  позивачем до теперішнього часу не надано доказів обставин на які він посилається у позові, а саме додаткову угоду до договору № 162/17 від 29.10.01 та документи які б підтверджували належність позивача 49; акцій 1- відповідача та інші.

Представник 2- відповідача у запереченні на позовну заяву  № б/н від 23.07.07  позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що  Міністерство вугільної промисловості України не є акціонером ВАТ ГЗФ «Михайлівська», згідно реєстру власником акцій 2-відповідача  є держава в особі Міністерства палива та енергетики України. Також затверджує, що позивачем при подачі позовної заяви до суду порушені вимоги ст. 57 ГПК України, а саме не надані документи, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, таким чином на час порушення справи у суду відсутні будь-які документи та відомості що підтверджують існування обставин викладених позивачем.  Крім того, сповістив суд, що спірної угоди до договору оренди № 162/17 не існує, будь-яких угод до договору оренди з жодним з відповідачів не укладав.

Представник  3- відповідача відзив на позовну заяву не надав,  в   судове   засідання  не  з'явився, поважної  причини неявки до суду не сповістив.

Представник позивача в судові засідання 23.07.07, 13.08.07, 27.08.07, не з'явився, хоча про час і місце слухання справи належним чином повідомлявся.

В той же час, додаткових документів витребуваних господарським судом ухвалою суду від 23.07.07 та 13.08.07, не надав. Не уточнив письмово відповідно до положень ст.22 ГПК України позовні вимоги стосовно оспорюваного рішення акціонерів 2-відповідача, не надав його до суду; не визначився з переліком майна (споруд і будівель) та його місцем знаходження, не обґрунтував недійсність спірної угоди до договору оренди, не надав інших витребуваних судом документів, які мають суттєве значення для розгляду справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника 1-відповідача судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

                                          встановив :

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на статут ВАТ ГЗФ

«Михайлівська»(2-відповідача у справі), статут ЗАТ «Михайлівське»(3-відповідача  у справі) , свої повноваження як засновника 2-відповідача  та володіння 49 % статутного капіталу

2-відповідача, відсутність рішення Загальних зборів акціонерів 2-відповідача щодо

прийняття рішення про передачу до статутного капіталу 3-відповідача будинків та

споруд.

Ухвалою  господарського суду Донецької області від 12.10.06 по справі №45/300а  за клопотанням позивача від 12.10.06 на підставі положень ст.66,67 Господарського процесуального кодексу України були вжиті заходи щодо забезпечення позову, а саме:

1.  Заборонено 1- відповідачу: Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Кассіопея –ГЗФ " Михайлівська", м.Донецьк; 2- відповідачу:  Відкритому акціонерному товариству " Групова збагачувальна фабрика " Михайлівська", м. Золоте –5,  м.  Первомайськ  Луганської області та 3- відповідачу: Закритому акціонерному товариству " Михайлівське", м. Золоте –5,  м.  Первомайськ  Луганської області відчужувати майно у будь-який спосіб, а також здійснювати будь-які дії по передачі цілісного майнового комплексу «ГЗФ «Михайлівська»між відповідачами.

          Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.06 по справі №45/300а у задоволенні касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства " Групова збагачувальна фабрика " Михайлівська" (2-го відповідача) відмовлено. Ухвалу господарського суду Донецької області від 12.10.06  по справі №45/300а залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.07.07 № 45/300а-4/390н  на підставі положень ст.ст. 68,86 ГПК України скасовані заходи забезпечення позову в частині здійснення будь-яких дій по передачі цілісного майнового комплексу «ГЗФ «Михайлівське»між відповідачами, згідно з ухвалою господарського суду Донецької області від 12.10.06 по справі №45/300а.

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо визнання недійсним рішення про передачу майна до статутного капіталу, позивач посилався на Статут Державного ВАТ «ГЗФ «Михайлівська» ДП ДХК «Луганськвуглепереробка», а саме п.4.1, з якого вбачається, що засновником державного підприємства є Міністерство вугільної промисловості України, а також Указ Президента України № 1123/2005 р. від 25.07.05 «Про заходи вдосконалення державного управління вугільною промисловістю», Розпорядження Кабінету Міністрів України № 417-р від 01.10.05 «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств та повноважень з управління корпоративними правами держави щодо господарських товариств», наказ Міністерства     вугільної  промисловості   України»№  40 від   24.11.05 «Про  затвердження         переліку         державних підприємств та   господарських   товариств, що належать до сфери управління Мінвуглепрому».

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо зобов'язання 3-відповідача  повернути нерухоме майно, позивач посилався на знаходження у його розпорядженні будинків та споруд, переданих йому 2-відповідачем .

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо визнання недійсною додаткову угоду до договору оренди № 162/17 від 29.10.01, позивач посилався на наказ Міністерства палива та енергетики України № 496 від 17.10.01, відповідно до якого цілісний майновий комплекс Державного ВАТ «ГЗФ «Михайлівська»було передано в оренду ТОВ «Кассіопея»(1-відповідач ), укладення спірної додаткової угоди між ЗАТ «Михайлівське»(3-відповідач) та ТОВ «Кассіопея», відповідно до якої останній безпідставно сплачує орендні платежі 3-відповідачу.

1-відповідач позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

2-відповідач позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

3-відповідач відзив на позовну заяву не надав.

          Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою з вимогами про: визнати недійсним рішення акціонерів ВАТ «ГЗФ «Михайлівська»(2-відповідача) про передачу майна до статутного капіталу Закритого акціонерного товариства «Михайлівське»(3-відповідача); зобов'язати ЗАТ «Михайлівське» (3-відповідач) повернути нерухоме майно, а саме, будинки та споруди ВАТ «ГЗФ «Михайлівська», які були передані до статутного капіталу ЗАТ «Михайлівське»;  визнати недійсним додаткову угоду до договору оренди № 162/17 від 29.10.01, згідно якої права орендодавця за договором оренди переходять до ЗАТ «Михайлівське»(3-відповідача).

Як вбачається з матеріалі справи, на підставі наказу Міністерства вугільної промисловості України № 410 від 25.08.1999 шляхом перетворення було створене Державне відкрите акціонерне товариство «Групова збагачувальна фабрика»Михайлівська»- дочірнє підприємство Державної холдінгової компанії «Луганськвуглепереробка»(далі -ДВАТ «ГЗФ «Михайлівська»ДП ДХК «Луганськвуглепереробка»).

На підставі наказу Міністерства палива та енергетики України № 496 від 17.10.01 цілісний майновий комплекс Державного ВАТ «ГЗФ «Михайлівська»був переданий в оренду ТОВ «Кассіопея»(1-відповідач ).

29.10.01 був укладений договір оренди цілісного майнового комплексу № 162/17 від 29.10.01, який затверджений Міністром палива та енергетики 15.11.01. Строк дії договору оренди сторони встановили на п'ять   років.

19.08.04 згідно рішення загальних зборів акціонерів з Державного ВАТ «ГЗФ Михайлівська»ДП ДХК «Луганськвуглепереробка»було створене Відкрите акціонерне товариство «ГЗФ «Михайлівська»(2-відповідач), відповідно до п.п.1.1, 2.3. товариство є правонаступником Державного  ВАТ «ГЗФ «Михайлівська»ДП ДХК «Луганськвуглепереробка»

Пунктом 2.6. Статуту 2-відповідача  встановлено, що товариство є власником майна, переданого йому Засновником та акціонерами у власність як вклад до статутного капіталу. Статутний капітал товариства становить 1 187 774 грн., який поділений на 4 751 096 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, (п.п.4.1., 4.2.).

Відповідно до п.п. 8 пункту 7.3. Статуту до компетенції загальних зборів акціонерів

2-відповідача  віднесені повноваження щодо прийняття рішень про участь товариства у створені інших господарських товариств, у тому числі на базі майна товариства, їх реорганізація та ліквідація, затвердження установчих документів та положень.

25.10.05 була проведена реєстрація юридичної особи ЗАТ «Михайлівське»(3-відповідач), товариство було засноване у результаті об'єднання майна Засновників та підставі Загальних зборів засновників ЗАТ «Михайлівське»(протокол № 1 від 22.10.05 ).

Як вбачається з Статуту 3-відповідача, засновниками товариства стали: ВАТ «ГЗФ «Михайлівська»(2-відповідач ), ТОВ «Фінансова компанія «Лідер», ТОВ «Фінансова компанія «Стоїк»(п.5.3.).

Як вбачається зі змісту пункту 5.2. Статуту ЗАТ «Михайлівське», статутний капітал    товариства   становить 17 348 479 грн.

ВАТ «ГЗФ «Михайлівська»(2-відповідач) передав до статутного капіталу ЗАТ «Михайлівське»акції на суму 6 765 907 грн. шляхом внесення до статутного фонду 3-відповідача  нерухомого майна, а саме будинків та споруд, згідно акту прийому-передачі, що становить 39 % статутного капіталу товариства.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ «ГЗФ «Михайлівська», визначена держава в особі Міністерства палива та енергетик України.

Відповідно до Указу Президента України № 1123/20005 від 25.07.05 Міністерство палива та енергетики України було реорганізоване шляхом виділення із його складу Міністерства вугільної промисловості України.

Як убачається з пункту 3 вказаного Указу, Кабінету Міністрів України необхідно було визначитись з переліком об'єктів державної власності, що передаються в управління Міністерства вугільної промисловості України.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 417-р від 01.10.005 р. було затверджено Перелік цілісних майнових комплексів, що передаються до сфери управління Міністерства вугільної промисловості, у тому числі під № 1178554 - Групова збагачувальна фабрика «Михайлівська»- дочірнє підприємство державної холдінгової компанії «Луганськвуглепереробка»(м.Первомайськ, Луганської області).

Наказом Міністерства вугільної промисловості України № 40 від 24.11.05 був затверджений Перелік державних підприємств та господарських товариств, що належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості (а.с.16-41,том 2), з якого вбачається що під №190 значиться Державне ВАТ «Групова збагачувальна фабрика «Михайлівська»- дочірнє підприємство ДХК «Луганськвуглепереробка»(а.с.27,том 2).

Враховуючи вищевикладене, судом встановлені факти щодо реорганізації вугільної промисловості, в той же час з вказаних документів не вбачається, що позивач по справі є засновником 2-відповідача .

Крім того, суд звертає увагу та той факт, що відповідно до Переліку, затвердженого Наказом Мінвуглепрому № 40 від 24.11.05, до сфери управління вказаного Міністерства віднесено Державне ВАТ «ГЗФ «Михайлівська»- ДП ДХК «Луганськвуглепереробка», в той час як відповідно до статуту 2-відповідача (п. 1.1.) вбачається, що вказане державне підприємство на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 19.08.04 було перетворене у Відкрите акціонерне товариство «ГЗФ «Михайлівська».

Як вбачається з усних та письмових пояснень, наданих до суду 1-відповідачем та 2-відповідачем, будь-яких додаткових угод до договору оренди № 162/17 від 29.10.01, відповідно до яких би були змінені повноваження орендодавця, сторони не укладали.

Також, 1-відповідач  в судових засідання заперечував проти сплати орендних платежів на користь 3-відповідача  - ЗАТ «Михайлівське».

На вимогу суду, позивач не надав документів, які б підтвердили існування додаткової угоди до договору оренди № 162/17 від 29.10.01 та будь-яких розрахунків з орендної плати на користь 3-відповідача .

Позивач додаткових документів витребуваних господарським судом ухвалою суду від 23.07.07 та 13.08.07, а саме підтвердження: належності  позивачу 49% акцій 1-відповідача; існування  угоди згідно якої права орендодавця за договором оренди переходять до 2-відповідача; рішення акціонерів 2-відповідача про передачу майна до статутного капіталу 3-відповідача  не  надав.

Як вбачається з матеріалів справи,  позивач не надав до суду  доказів  понесення витрат  за  користування вагоном № 65944829 в зв»язку з додатковим часом затраченим на розморожування та вивантаження вугілля, а також  платіжного доручення № 470 від 27.12.05, за яким, з пояснень позивача, здійсненна оплата за користування вагоном № 65944829 в сумі 989 грн. 38 коп.,  доказів оплати рахунку за користування  вагоном № 65944829

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідності до 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як свідчать матеріали справи, позивачем не надано обґрунтованих доказів , які підтверджують   викладені в позовній заяві обставини, а саме: щодо ВАТ «ГЗФ «Михайлівська»(2-відповідача) про передачу майна до статутного капіталу Закритого акціонерного товариства «Михайлівське»(3-відповідача) ; щодо  ЗАТ «Михайлівське»

(3-відповідач) повернути нерухоме майно, а саме, будинки та споруди ВАТ «ГЗФ «Михайлівська», які були передані до статутного капіталу ЗАТ «Михайлівське».

Суд вважає вимоги позову про: визнати недійсним рішення акціонерів ВАТ «ГЗФ «Михайлівська»(2-відповідача) про передачу майна до статутного капіталу Закритого акціонерного товариства «Михайлівське»(3-відповідача); зобов'язати ЗАТ «Михайлівське»

(3-відповідач) повернути нерухоме майно, а саме, будинки та споруди ВАТ «ГЗФ «Михайлівська», які були передані до статутного капіталу ЗАТ «Михайлівське»;  визнати недійсним додаткову угоду до договору оренди № 162/17 від 29.10.01, згідно якої права орендодавця за договором оренди переходять до ЗАТ «Михайлівське»(3-відповідача) такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вони не  підтверджені матеріалами справи.

За таких обставин позовні вимоги слід визнати необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення .           

З огляду на викладене слід визначити, що позивачем не доведені вимоги про: визнати недійсним рішення акціонерів ВАТ «ГЗФ «Михайлівська»(2-відповідача) про передачу майна до статутного капіталу Закритого акціонерного товариства «Михайлівське»(3-відповідача); зобов'язати ЗАТ «Михайлівське»(3-відповідач) повернути нерухоме майно, а саме, будинки та споруди ВАТ «ГЗФ «Михайлівська», які були передані до статутного капіталу ЗАТ «Михайлівське»;  визнати недійсним додаткову угоду до договору оренди № 162/17 від 29.10.01, згідно якої права орендодавця за договором оренди переходять до ЗАТ «Михайлівське»(3-відповідача),  у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог  слід відмовити.

Як свідчать матеріали справи, позивачем не надано безспірних доказів, що підтверджують обставини , на яких ґрунтуються позовні вимоги.

На підставі викладеного, суд робить висновок, що позивач не надав суду безспірних доказів своїх позовних вимог тому, у задоволенні позову слід відмовити.

Ухвалою  господарського суду Донецької області від 12.10.06 по справі №45/300а  за клопотанням позивача від 12.10.06 на підставі положень ст.66,67 Господарського процесуального кодексу України були вжиті заходи щодо забезпечення позову, а саме:

1.  Заборонено 1- відповідачу: Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Кассіопея –ГЗФ " Михайлівська", м.Донецьк; 2- відповідачу:  Відкритому акціонерному товариству " Групова збагачувальна фабрика " Михайлівська", м. Золоте –5,  м.  Первомайськ  Луганської області та 3- відповідачу: Закритому акціонерному товариству " Михайлівське", м. Золоте –5,  м.  Первомайськ  Луганської області відчужувати майно у будь-який спосіб, а також здійснювати будь-які дії по передачі цілісного майнового комплексу «ГЗФ «Михайлівська»між відповідачами.

          1-відповідач надав до суду заяву від 16.07.07 № 1607/01, в порядку ст. 68 ГПК України, про скасування заборони на здійснення будь-яких дій по передачі цілісного майнового комплексу «ВАТ»ГЗФ «Михайлівська»між відповідачами.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.07.07 № 45/300а-4/390н  на підставі положень ст.ст. 68,86 ГПК України скасовані заходи забезпечення позову в частині здійснення будь-яких дій по передачі цілісного майнового комплексу «ГЗФ «Михайлівське»між відповідачами, згідно з ухвалою господарського суду Донецької області від 12.10.06 по справі №45/300а.

У зв'язку з закінченням розгляду справи, та відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог, тому ухвала  господарського суду Донецької області від 12.10.06 по справі №45/300а  про  вжиття заходів щодо забезпечення позову  підлягає скасуванню.

У судовому засіданні 27.08.07 за згодою 1-відповідача була оголошена  вступна  та резолютивна частина рішення.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по державному миту та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються на позивача.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44,49,82,84,85 Господарського процесуального  кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову відмовити.

2.Судові витрати покласти на позивача.

3. Ухвалу  господарського суду Донецької області від 12.10.06 по справі №45/300а  про  вжиття заходів щодо забезпечення позову   скасувати.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Дата підписання рішення –03.09.07.

     Суддя                                                                                                  Г.М.Батюк

     Помічник судді                                                                                А.О. Сакідон