Рішення

від 19.05.2021 по справі 508/210/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Одеської області

Справа№ 508/210/21

Провадження№2-о/508/21/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.21 року Миколаївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого - судді Банташ Д.С.

з участю: секретаря с/з - Мазарак Н.А.

заявника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Миколаївка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Миколаївська селищна рада Одеської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

ОСОБА_1 , 26 березня 2021 року, звернувся з заявою до Миколаївського районного суду Одеської області, заінтересована особа: Миколаївська селищна рада Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення, при цьому, наполягав на встановлені факту допущеної помилки в структурі кадастрового номеру земельної ділянки 5123585000:01:001:0386 в Державному акті на право власності на земельну ділянку Серія ОД № 091903, від 04 жовтня 2005 року виданого Миколаївською районною державною адміністрацією Одеської області, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.05.528.00187 Кн. №003638, а саме: у тризначному номері кадастрового кварталу в межах кадастрової зони, замість неправильного 001:, правильним є 002: та визнати правильним кадастровим номером земельної ділянки 5123585000:01:002:0386 в Державному акті на право власності на земельну ділянку серія ОД № 091903, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.05.528.00187 Кн. №003638, виданого ОСОБА_1 .

Свої вимоги, мотивував тим, що йому на підставі розпорядження Миколаївської районної державної адміністрації від 22 вересня 2004 року №526/А-2004 передано у приватну власність, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельну ділянку площею 7,75 га, яка знаходиться на території Ульяновської сільської ради Миколаївського району Одеської області.

04 жовтня 2005 року Миколаївською районною державною адміністрацією Одеської області йому було видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серія ОД № 091903, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.05.528.00187 Кн. №003638.

В державному акті на право власності на земельну ділянку серія ОД № 091903, виданого 04 жовтня 2005 року наявний план меж земельної ділянки, із якого вбачається, що земельна ділянка площею 7,75 га має кадастровий номер 5123585000:01:001:0386.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.10.2020 року, земельній ділянці площею 7,7523 га фактично присвоєно кадастровий номер 5123585000:01:002:0386.

Зазначені обставини позбавляють, заявника, реалізувати та захистити права власності на земельну ділянку, що і змусило звернутися до суду з відповідною заявою.

В інший спосіб, ніж судовий, заявник ОСОБА_1 позбавлений можливості виправити допущену помилку у державному акті на право власності на земельну ділянку серія ОД №091903, виданого 04 жовтня 2005 року.

Заявник, ОСОБА_1 , у судовому засідання підтвердив обставини викладені у заяві, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи, Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області, у судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву в якій просив суд розглянути справу у відсутності представника, не заперечував проти задоволення позову.

Вислухавши заявника, вивчивши матеріали справи суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі розпорядження Миколаївської районної державної адміністрації від 22 вересня 2004 року № 526/А-2004 ОСОБА_1 передано у приватну власність, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельну ділянку площею 7,75 га, яка знаходиться на території Ульяновської сільської ради Миколаївського району Одеської області.

04 жовтня 2005 року Миколаївською районною державною адміністрацією Одеської області ОСОБА_1 було видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серія ОД №091903, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.05.528.00187 Кн. №003638 (а.с.6).

В державному акті на право власності на земельну ділянку серія ОД №091903, виданого 04 жовтня 2005 року наявний план меж земельної ділянки, із якого вбачається, що земельна ділянка площею 7,75 га має кадастровий номер 5123585000:01:00 1 :0386 (а.с.6).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.10.2020 року за № НВ - 5115204392020, земельній ділянці площею 7,7523 га фактично присвоєно кадастровий номер 5123585000:01:00 2 :0386 (а.с.8-10).

Отже, як вбачається з матеріалів справи у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ОД № 091903, виданого Миколаївською районною державною адміністрацією Одеської області 04 жовтня 2004 року ОСОБА_1 допущено помилку у кадастровому номері земельної ділянки, а саме: замість вірного кадастрового номеру земельної ділянки 5123585000:01:00 2 :0386 помилково зазначено 5123585000:01:00 1 :0386.

Внаслідок такої помилки на даний час у заявника виникла проблема реалізувати та захистити права власності на земельну ділянку.

Зазначені розбіжності перешкоджають заявнику володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд.

Дані обставини і стали підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з відповідною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно із п. 4.1. Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009 № 325, яка втратила чинність 23.08.2013 року, виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускається. Із внесенням змін до норм діючого законодавства з 01 січня 2013 року, ні в територіальних органів Держкомзему, ні в будь-яких інших установ немає повноважень по видачі державних актів на право власності на землю.

На сьогоднішній день такі правовстановлюючі документи, як державні акти на право власності на землю, не виготовляються, ніким не видаються і не реєструються.

Відповідно до частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб (ч. 2 ст. 294 ЦПК України).

Згідно із частинами першою та другою статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Проаналізувавши зміст вищенаведених статей можна відокремити такі умови, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення: факт, який потребує встановлення, має породжувати юридичні наслідки, тобто від нього повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; встановлення відповідного факту не пов`язано з наявністю спору про право; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення такого факту, або заявник не має можливості одержати (відновити) загублений (знищений) документ, який посвідчує необхідний факт; встановлення факту потрібно заявникові для конкретної мети.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Встановлення факту, що має юридичне значення породить для заявника певні юридичні наслідки, так як іншого шляху для встановлення юридичного факту для заявника не існує.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Відповідно до діючого законодавства юридичний факт встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Відповідно до ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до Листа Верховного суду України від 01.01.2012 року Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення , виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон завжди пов`язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. У більшості випадків вони підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо). Тому в певних випадках допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про законність, правомірність та обґрунтованість вимог ОСОБА_1 , у зв`язку з чим його заява про встановлення факту, що має юридичне значення підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 19, 77,81, 258, 259, 263, 268, п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Миколаївська селищна рада Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити факт допущеної помилки в структурі кадастрового номеру земельної ділянки 5123585000:01:001:0386 в Державному акті на право власності на земельну ділянку Серія ОД № 091903, від 04 жовтня 2005 року виданому Миколаївською районною державною адміністрацією Одеської області, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.05.528.00187 Кн. №003638, а саме: у тризначному номері кадастрового кварталу в межах кадастрової зони, замість неправильного 001:, правильним є 002: та визнати правильним кадастровий номер земельної ділянки 5123585000:01:002:0386 в Державному акті на право власності на земельну д ілянку серія ОД № 091903, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.05.528.00187 Кн. №003638, виданого ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається через Миколаївський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду, або безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Суддя: Д.С. Банташ