Постанова

від 17.05.2021 по справі 910/18748/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2021 р. Справа№ 910/18748/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Петрол"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2021 року

у справі №910/18748/20 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Фермерського господарства "Світанок"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Петрол"

про стягнення 177 588,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Фермерське господарство "Світанок" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Петрол" про стягнення 177 588,00 грн заборгованості - попередньої оплати, сплаченої по рахунку № 695 від 04.08.2020 за платіжним дорученням № 412 від 05.08.2020 за товар, що залишився непоставленим.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання щодо здійснення поставки узгодженого товару на отриману суму не виконав, вказані кошти, у т.ч. на письмову вимогу та за запропонованим ним графіком не повернув у повному обсязі, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення 177 588,00 грн., що залишились неповерненими.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2021 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Петрол" на користь Фермерського господарства "Світанок" 177 588 грн. 00 коп заборгованості та 2663 грн. 82 коп витрат по сплаті судового збору.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначив, що за відсутності доказів повернення відповідачем авансового платежу, сплаченого по рахунку № 695 за платіжним дорученням № 412 від 05.08.2020 у повному обсязі у добровільному порядку, у т.ч. після визнання боргу листом від 02.09.2020, та пред`явлення позивачем позову у цій справі, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до відповідача про стягнення вказаної суми боргу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял Петрол" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2021 року у справі №910/18748/20 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачем в порушення п.п. 1.3., 3.1. 3.4. умов договору постачання нафтопродуктів не було зроблено жодної заявки, що є порушенням порядку отримання товару, який є предметом договору. Також апелянт посилається на те, що між сторонами не було досягнути згода щодо усіх його істотних умов договору (перелік продукції, перелік робіт, структуру звітності), а виконати даний договір без додатків не можливо, оскільки між сторонами не погоджено список товарних позицій та строки постачання. А тому апелянт вважає, що такий договір вважається неукладеним відповідно до закону.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/18748/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Петрол" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2021 року у справі №910/18748/20 залишено без руху.

При цьому, апелянту було встановлено строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 3995,73 грн.

Апелянтом протягом встановленого строку з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху були усунені недоліки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/18748/20 та роз`яснено сторонам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не заявлено.

Позиції учасників справи

13.04.2021 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як зазначає позивач у позовній заяві, Фермерське господарство Світанок (позивач, покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю Роял Петрол (відповідач, постачальник) на підставі усної домовленості дійшли згоди щодо поставки останнім продукції: Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0 у кількості 11 000л на підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату № 695 від 04.08.2020 на суму 192 588,00 грн.; поставка товару мала бути здійснена одразу після оплати повної вартості замовленого палива.

05.08.2019 платіжним дорученням № 412 позивач здійснив перерахування коштів на рахунок ТОВ Роял Петрол (код ЄДРПОУ 43048983) у сумі 192 588,00 грн із призначенням платежу за дизпаливо згідно рах. № 695 від 04.08.2020 .

Листом за вих. № 8 від 31.08.2020 позивач висловив вимогу про повернення авансу, сплаченого по рахунку №695 від 04.08.2020.

У відповідь на вказану вимогу відповідач листом від 02.09.2020 визнав вказану вище заборгованість та зобов`язався оплатити грошові кошти у сумі 192 588,00 грн згідно вказаного ним у листі графіку: у період з 07.09.2020 по 16.10.2020.

За платіжними дорученнями № 5890 від 02.09.2020 на суму 10 000,00 грн, № 6154 від 10.11.2020 на суму 5000,00 грн, відповідачем повернено перераховані кошти згідно вимоги № 8 від 31.08.2020 у загальному розмірі 15 000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання щодо здійснення поставки узгодженого товару на отриману суму не виконав, вказані кошти, у т.ч. на письмову вимогу та за запропонованим ним графіком не повернув у повному обсязі, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення 177 588,00 грн., що залишились неповерненими.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як зазначено у позові та вбачається з матеріалів справи, відповідач виставив позивачу рахунок на оплату № 695 від 04.08.2020 на суму 192 588,00 грн. за паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0 у кількості 11 000л.

05.08.2019 платіжним дорученням № 412 позивач за здійснив перерахування коштів на рахунок ТОВ Роял Петрол (код ЄДРПОУ 43048983) у сумі 192 588,00 грн із призначенням платежу за дизпаливо згідно рах. №695 від 04.08.2020 .

А тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач шляхом оплати товару, а відповідач шляхом виставлення рахунку та прийняття оплати, взяли на себе зобов`язання щодо виконання домовленостей, створили певні права та обов`язки, які аналогічні цивільним правам та обов`язкам сторін за договором поставки (у спрощений спосіб).

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на п.п. 1.3., 3.1., 3.4., 10.7. договору постачання нафтопродуктів колегія суддів відхиляє, оскільки такий договір в матеріалах справи відсутній, ні позивачем ні відповідачем не наданий.

Апелянтом не доведено належними та допустимими доказами підписання та відповідно укладення між сторонами такого договору у письмовій формі.

В той же час, як вже було встановлен вище, договір поставки між сторонами був укладений у спрощений спосіб шляхом виставлення відповідачем рахунку № 695 від 04.08.2020 та його оплати позивачем.

В силу вимог ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем здійснено оплату за товар у сумі 192 588,00 грн на користь відповідача по виставленому рахунку.

Вказаної оплати відповідач не заперечує.

Частина 1 статті 662 ЦК України встановлює, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За приписами ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві (стаття 664 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів поставки відповідачем на користь позивача товару на суму оплати, підписання первинних документів (видаткової накладної, ТТН, акта тощоу), суду не надано.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, зі змісту зазначеної норми права можна зробити висновок, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

У даному випадку, позивачем обрано такий варіант поведінки як повернення суми попередньої оплати товару.

Волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо,

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з листом за вих. № 8 від 31.08.2020, в якому вимагав повернути аванс, сплачений по рахунку №695 від 04.08.2020.

У відповідь на вказану вимогу відповідач листом від 02.09.2020 визнав вказану заборгованість та зобов`язався оплатити грошові кошти у сумі 192 588,00 грн згідно вказаного ним у листі графіку: у період з 07.09.2020 по 16.10.2020.

Як вбачається з доводів апеляційної скарги, відповідач не заперечує факту перерахування позивачем на його користь 192 588,00 грн.

В матеріалах справи також наявні докази часткового повернення відповідачем коштів на суму 15 000,00 грн., що підтверджує згоду останнього із наявним у нього обов`язком по поверненню авансового платежу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності з ч. 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем авансового платежу, сплаченого по рахунку № 695 за платіжним дорученням № 412 від 05.08.2020, у повному обсязі в добровільному порядку, у т.ч. після визнання боргу листом від 02.09.2020, та пред`явлення позивачем позову у цій справі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до відповідача про стягнення 177 588,00 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За наведених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, наведених в оскаржуваному рішенні, а тому відсутні підстави для скасування або зміни рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2021 у справі № 910/18748/20.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Петрол" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2021 у справі № 910/18748/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2021 у справі № 910/18748/20 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/18748/20 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко