Постанова

від 11.05.2021 по справі б29/106/04

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2021 року м.Дніпро Справа № Б29/106/04

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів Чередка А.Є., Коваль Л.А.

секретар судового засідання Крицька Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу арбітражного керуючого Чикильдіна Олександра Миколайовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2020 (повний текст ухвали складено та підписано 16.12.2020, суддя Примак С.А.) у справі

за заявою закритого акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» , м.Дніпро

до боржника державного науково-дослідного інституту великогабаритних шин, м.Дніпро

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст ухвал суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2020 у даній справі задоволено клопотання Фонду Державного майна України № 10-52-10404 від 29.05.2020 з урахуванням доповнень №10-52-18749 від 18.09.2020 про припинення провадження у справі. Припинено провадження у справі про банкрутство державного науково - дослідного інституту великогабаритних шин. Припинено повноваження ліквідатора Чикильдіна О.М. Залишено без розгляду скаргу Фонду Державного майна України № 10-52-12801 від 30.06.2020 на дії ліквідатора.

Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована посиланням на прийняття рішення про приватизацію державного науково - дослідного інституту великогабаритних шин, що відповідно до ч.5 ст.12 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство.

ІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи

2.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Арбітражний керуючий Чикильдін Олександр Миколайович, не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції.

Аргументуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що господарським судом у даній справі в ухвалах від 14.12.2020 та від 24.09.2020 були прийняті протилежні рішення.

Так, в ухвалі від 24.09.2020 Південно-Західному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України (м.Дніпро) відмовлено у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі. Ухвалою від 14.12.2020 аналогічне клопотання Фонду державного майна України задоволено.

За твердженням заявника апеляційної скарги норма частини 5 ст.12 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" працювала в кореспонденції із п.4-3 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Підпункт 10 пункту 9 розділу V втратив чинність з 21.10.2019, у зв`язку з втратою чинності Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" згідно з Кодексом України з процедур банкрутства. Про що зазначено в діючій редакції Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Норма, аналогічна п.4-3 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в Кодексі України з процедур банкрутства відсутня.

Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в його дію подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури здійснюється відповідно до цього Кодексу.

За таких обставин, скаржник вважає, що рішення господарського суду про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, прийняте ухвалою від 24.09.2020 у даній справі, є обґрунтованим та таким, що міститься у спеціальних нормах закону з питань банкрутства, а саме у Кодексі України з процедур банкрутства.

Арбітражний керуючий Чикильдін О.М. зазначає, що провадження у справі про банкрутство на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, має за мету задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Внаслідок припинення провадження у справі фактично за програмою приватизації на продаж в майбутньому буде виставлено підприємство, що має кредиторську заборгованість у розмірі більш ніж 26 млн.грн. Про те в оскаржуваній ухвалі не зазначено яким чином в майбутньому будуть враховані права та інтереси кредиторів державного науково-дослідного інституту великогабаритних шин.

2.2 Доводи інших учасників справи

Відзиву на апеляційну скаргу учасниками справи не надано.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України).

ІІІ. Апеляційне провадження

3.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді

Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.02.2021 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Чередко А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.2021 поновлено арбітражному керуючому Чикильдіну Олександру Миколайовичу пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2020; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; призначено справу до розгляду на 23.03.2021 на 10 годин 00 хвилин.

У зв`язку з перебуванням судді-доповідача Кузнецова В.О. у відпустці, відповідно до п.2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, розгляд справи, призначеної на 23 березня 2021 року не відбувся.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 29.03.2021 призначено справу до розгляду на 11.05.2021 на 10 годин 00 хвилин.

11.05.2021 у судове засідання з`явилися скаржник та представник ТОВ "Український завод понадвеликогабаритних шин", які надали відповідні пояснення.

Інші учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників.

Колегія суддів вважає, що неявка інших учасників справи не перешкоджає розгляду справи.

3.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами

Ухвалою господарського суду від 11.06.2004 за заявою публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" порушено провадження у справі про банкрутство державного науково-дослідного інституту великогабаритних шин.

Ухвалою господарського суду від 01.07.2004 введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Реву М.О.

Ухвалою господарського суду від 12.11.2004 затверджено реєстр вимог кредиторів державного науково-дослідного інституту великогабаритних шин.

Постановою господарського суду від 27.04.2018 державний науково-дослідний інститут великогабаритних шин визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 1 рік, до 27.04.2019, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Чикильдіна Олександра Миколайовича.

Ухвалою господарського суду від 04.10.2018 зобов`язано ліквідатора в строк до 20.10.2018 надати суду докази проведення інвентаризації активів банкрута; перелік ліквідаційної маси банкрута; докази проведення оцінки майна банкрута. Додатково направити зазначені докази Міністерству економічного розвитку і торгівлі України.

26.04.2019 до господарського суду від ліквідатора Чикильдіна О.М. надійшло клопотання № 01-31-1 від 26.04.2019 про продовження терміну ліквідаційної процедури на 6 місяців.

Ухвалою господарського суду від 18.07.2019 задоволено клопотання ліквідатора Чикильдіна О.М. № 01-31-1 від 26.04.2019. Продовжено термін ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора Чикильдіна О.М. до 18.01.2020.

28.01.2020 ухвалою господарського суду продовжено термін ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора до 01.04.2020. Зобов`язано ліквідатора надати до суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс до 01.04.2020.

28.02.2020 ухвалою господарського суду продовжено термін ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора до 21.04.2020.

21.04.2020 ухвалою господарського суду продовжено термін ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора до 19.05.2020. Замінено Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області його правонаступником - Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро).

19.05.2020 ухвалою господарського суду продовжено термін ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора до 21.10.2020. Замінено учасника провадження у справі Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на Фонд державного майна України. Залучено до участі у справі Фонд державного майна України у якості органу, уповноваженого управляти державним майном.

02.06.2020 до господарського суду надійшло клопотання Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 07-65/7843 від 01.06.2020 про закриття провадження у справі про банкрутство державного науково-дослідного інституту великогабаритних шин.

04.06.2020 до господарського суду надійшло клопотання Фонду Державного майна України № 10-52-10404 від 29.05.2020 про припинення провадження у справі.

24.09.2020 ухвалою господарського суду продовжено термін ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора до 19.11.2020. Відмовлено у задоволенні клопотання Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закриття провадження у справі про банкрутство Державного науково-дослідного інституту великогабаритних шин. Відкладено розгляд скарги Фонду Державного майна України № 10-52-12801 від 30.06.2020 на дії ліквідатора на 19.11.2020 на 12:50. Відкладено розгляд клопотання Фонду Державного майна України № 10-52-10404 від 29.05.2020 про припинення провадження у справі на 19.11.2020 на 12:50. Призначено розгляд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Український завод понадвеликогабаритних шин" на 19.11.2020 на 12:50.

Ухвалою господарського суду від 19.11.2020 продовжено термін ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора до 14.12.2020. Відкладено розгляд скарги Фонду Державного майна України № 10-52-12801 від 30.06.2020 на дії ліквідатора на 14.12.2020 на 12:20. Відкладено розгляд клопотання Фонду Державного майна України № 10-52-10404 від 29.05.2020 про припинення провадження у справі на 14.12.2020 на 12:20. Задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Український завод понадвеликогабаритних шин" від 09.06.2020 про заміну кредитора. Замінено кредитора по справі товариство з обмеженою відповідальністю "Міцар" на т з обмеженою відповідальністю "Український завод понадвеликогабаритних шин".

3.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, враховуючи таке.

Положенням статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала господарського суду в частині задоволення клопотання Фонду державного майна України про припинення провадження у справі про визнання банкрутом державного науково-дослідного інституту великогабаритних шин та припинення провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із частиною шостою статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство державного науково-дослідного інституту великогабаритних шин порушено ухвалою суду від 11.02.2004 відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Згідно пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України від 18.01.2018 №2269-VIII "Про приватизацію державного і комунального майна", який регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

Отже, враховуючи наведений порядок нормотворення, що відбувся у зв`язку з внесенням змін до Закону про банкрутство, суд дійшов висновку, що положення пункту 4-3 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про банкрутство не є самостійною підставою для припинення/закриття провадження у справі про банкрутство, оскільки зазначений розділ доповнений цим пунктом згідно з пунктом 10 розділу V "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" з метою реалізації норми частини п`ятої статті 12 цього закону.

А тому норма частини п`ятої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" самостійно застосовується у передбачених нею випадках у справах про банкрутство та є окремою правовою підставою для припинення/закриття провадження у справі про банкрутство у розумінні пункту 12 частини першої статті 83 Закону про банкрутство стосовно боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що господарські суди, які здійснюють провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, повинні враховувати обов`язкову вимогу законодавця та застосувати імперативні вимоги частини п`ятої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (окремо або разом з нормою пункту 4-3 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про банкрутство) щодо припинення (закриття) провадження у таких справах у разі прийняття компетентним органом рішення про приватизацію державного підприємства-боржника на будь-якій стадії провадження у справі, незалежно від того, яка судова процедура банкрутства застосовується до боржника і на яких стадіях розгляду перебуває ця справа про банкрутство (розпорядження майном, санація, ліквідація).

Отже, з урахуванням вищенаведеного, для прийняття рішення про закриття/припинення провадження у справі про банкрутство боржника на підставі частини п`ятої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" необхідним і достатнім є встановлення судом на підставі поданих сторонами доказів у справі обставин належності Державі Україна прямо або опосередковано акцій (часток) цього боржника, що перевищує 50%, та чинності (на момент ухвалення відповідного судового рішення) прийнятого стосовно боржника рішення про приватизацію.

Винятком з цього правила є боржники, що ліквідуються за рішенням власника.

Відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що положення частини п`ятої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" є безумовними та не ставлять обов`язковість припинення провадження у справі про банкрутство в залежність від наявності будь-яких умов.

Для прийняття рішення про закриття/припинення провадження у справі про банкрутство боржника на підставі частини п`ятої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" необхідним і достатнім є лише встановлення судом, на підставі поданих сторонами доказів у справі, обставин належності Державі Україна прямо або опосередковано акцій (частки) цього боржника, що перевищує 50%, та чинності (на момент ухвалення відповідного судового рішення) прийнятого Фондом державного майна України стосовно боржника рішення про приватизацію.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 20.01.2021 у справі №5017/2833/2012.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з Наказом Фонду державного майна України від 28.12.2019 № 1574 продовжено приватизацію об`єктів малої приватизації, що підлягали приватизації в 2018-2019 роках відповідно до наказів Фонду державного майна України від 27 березня 2018 року № 447 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році" (із змінами) та від 27 грудня 2018 року № 1637 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019 році" (із змінами), згідно з додатками.

Відповідно до Додатку № 7 до наказу Фонду державного майна України від 28.12.2019 №1574 до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду, приватизацію яких розпочато в 2018-2019 роках увійшов Єдиний майновий комплекс Державного науково-дослідного інституту великогабаритних шин.

Наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях №12/01-235-РП від 11.08.2020 було прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного науково - дослідного інституту великогабаритних шин, який розташований за адресою: м.Дніпро, вул. Б.Кротова, 16.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги наявність доказів прийняття та чинності рішення про приватизацію державного науково - дослідного інституту великогабаритних шин, керуючись імперативними приписами ч.5 ст.12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність підстав для закриття/припинення провадження у даній справі.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на ухвалу господарського суду від 24.09.2020, якою, зокрема, відмовлено у задоволенні клопотання Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закриття провадження у справі про банкрутство Державного науково-дослідного інституту великогабаритних шин, оскільки обставини, встановлені судом першої інстанції в ухвалі від 24.09.2020 є відмінними від обставин, встановлених судом в ухвалі від 14.12.2020.

Щодо наявності у боржника кредиторської заборгованості, колегія суддів звертає увагу скаржника, що припинення/закриття провадження у справі про банкрутство не припиняє прав та обов`язків учасників справи, які виникли в цих процедурах, та не призведе до унеможливлення вжиття заходів для задоволення вимог кредиторів з огляду на те, що судовий захист порушеного права особи не обмежується лише розглядом справи про банкрутство. Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства.

В решті ухвала господарського суду не оскаржується, а тому відповідно до приписів ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції не переглядається.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

3.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Аргументи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, не приймаються апеляційним господарським судом, оскільки вони спростовуються викладеними приписами законодавства та встановленими обставинами у справі, і не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено невірне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при розгляді справи.

3.5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги арбітражного керуючого Чикильдіна Олександра Миколайовича відмовити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2020 у справі №Б29/106/04 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржників.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Постанова складена у повному обсязі 19.05.2021.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді А.Є.Чередко

Л.А.Коваль