ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 травня 2021 року Справа № 923/1321/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. , при секретарі судового засідання Короткій Ю.А.
за участю представників судового процесу:
від прокуратури: Зубік В.В., посвідчення № 038468 від 05.01.2016,
від позивача-1: не прибув,
від позивача-2: не прибув,
від відповідача: не прибув,
розглянувши у судовому засіданні справу
за позовом: Заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області, Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Каштанова, 8
в інтересах держави в особі
позивача-1: Збур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Херсонська область, Голопристанський район, с. Збур`ївка, вул. Приморська, 9, код ЄДР 34381905
позивача-2 : Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, Херсонська область, Голопристанський район, с. Бехтери, вул. Благодатна, 50, код ЄДР 35908256
до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОН БУД КАПІТАЛ", м. Херсон, Бериславське шосе, 33, код ЄДР 40014485
про стягнення коштів.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяви, клопотання, процесуальні дії суду.
15.12.2020 до господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява Заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Збур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (надалі по тексту рішення - позивач-1, Збур`ївська сільська рада) та Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (надалі по тексту рішення - позивач-2, Бехтерська сільська рада). Відповідачем у позовній заяві визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОН БУД КАПІТАЛ" (надалі по тесту рішення- відповідач, ТОВ "ХЕРСОН БУД КАПІТАЛ"). В прохальні частині позовної заяви прокурор вказує наступні позовні вимоги:
- стягнути з ТОВ "ХЕРСОН БУД КАПІТАЛ" на користь Збур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області безпідставно отримані кошти за невиконані роботи по договору підряду № 1 від 12.06.2018 у розмірі 143 644,00 грн. у т.ч. ПДВ 23 941,00 грн.;
- стягнути з ТОВ "ХЕРСОН БУД КАПІТАЛ" на користь Збур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області кошти за прострочення основного зобов`язання: індекс інфляції у сумі 18 984,14 грн., а також 3% річних у сумі 10 224,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, Заступник керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором підряду № 1 від 12.06.2018 та завищення вартості будівельних робіт з поточного ремонту дорожнього покриття.
Прокурор вказує, що у порушення п.п.6.3.1-6.3.8 договору підряду №1 від 12.06.2018 ТОВ "ХЕРСОН БУД КАПІТАЛ" не забезпечило виконання робіт, не передало Збур`ївській сільській раді виконані роботи, безпідставно одержавши у період починаючи з 12.06.2018 по 25.07.2018 грошові кошти на суму 143644грн.
Ухвалою суду від 26.01.2021 було відкладено підготовче засідання до 16.02.2021.
12.02.2021 від прокурора надійшли письмові пояснення по справі (вх.№1134/21).
Так, прокурор вказує, що з урахуванням викладених у позовній заяві обставин вибуття із бюджету Збур`ївської сільської ради коштів на користь відповідача, як безпідставно отриманих внаслідок протиправних дій службової особи підрядника коштів за невиконані роботи, останні є майновою шкодою, завданою неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача майну позивача на підставі ст.1166 ЦК України.
За твердженнями прокурора, мовою оригіналу: "з огляду на те, що умисні неправомірні дії службової особи ТОВ "ХЕРСОН БУД КАПІТАЛ" зі складання завідомо неправомірних документів про виконання підрядних робіт призвели до завдання шкоди бюджету Збур`ївської сільської ради у вигляді здійснення безпідставних виплат на користь відповідача на суму укладеного договору, відтак у виконавця робіт із дати спричинення шкоди унаслідок заволодіння бюджетними коштами замовника робіт виникло відповідне зобов`язання по їх поверненню на суму 143644грн, яке підлягає стягненню на користь позивача ".
Ухвалою суду від 16.02.2021 було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, до 29.03.2021 включно та відкладено підготовче засідання до 23.03.2021.
Ухвалою суду від 23.03.2021 з підстав викладених в ухвалі суду було продовжено строк проведення підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання до 15.04.2021.
13.04.2021 за вх.№2991/21 прокурором було надана витребуванні судом документи.
15.04.2021 за вх.№2/1026/21 від прокурора надійшли письмові пояснення по справі, за якими було викладено п.1 прохальної частини позовної заяви у новій редакції: "Стягнути з ТОВ "ХЕРСОН БУД КАПІТАЛ" на користь Збур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області збитки за невиконані роботи по договору підряду № 1 від 12.06.2018 у розмірі 143 644,00 грн. у т.ч. ПДВ 23 941,00 грн.".
Враховуючи положення ч.3 ст.46 ГПК України, а якою до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви, суд задовольняє заяву прокурора від 15.04.2021 та констатує, що позовні вимоги по даній справі є вимоги в редакції заяви прокурора від 15.04.2021.
Окрім того у письмових поясненнях прокурором було наведено правове обґрунтування стягнення з відповідача збитків.
Ухвалою суду від 15.04.2021 підготовче провадження у справі було закрито та призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 18.05.2021.
В судовому засіданні 18.05.2021 прокурор підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.
Представники позивачів в судове засідання 18.05.2021 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, належним чином повідомлялись про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Представник відповідача в судове засідання 18.05.2021 не з`явився, ухвала про призначення розгляду справи по суті від 15.04.2021 надсилалась на адресу відповідача вказану у ЄДР: м.Херсон, Бериславське шосе, 33, повернулась до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно ч.ч.3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Згідно п.п.99-2 Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Бланк повідомлення про вручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертається до суду (пункт 106 Правил).
У разі коли адресат відмовляється засвідчити своїм підписом факт відмови від одержання рекомендованого листа з позначкою Судова повістка, працівник поштового зв`язку робить позначку Адресат відмовився і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
У разі відмови адресата (представника юридичної особи, уповноваженого на одержання пошти) одержати рекомендований лист з позначкою Судова повістка працівник поштового зв`язку робить позначку Адресат відмовився із проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 114 Правил).
У разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення (пункт 116 Правил).
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку (з посиланням) на відсутність (вибуття адресата), відмову від одержання, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду по справі №916/2349/17 від 21.03.2019р. та по справі №909/359/19 від 24.12.2019р.).
При цьому, суд зазначає, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подавав.
Із змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Приймаючи до уваги, що судові відправлення були направленні відповідачу за адресою вказаною у ЄДР, суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини, які встановленні судом та мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі, мотивована оцінка аргументів наведених учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
12.06.2018 на платформі Української універсальної біржи Збур`ївської сільською радою було проведено тендер UА -2018-06-12-000308-а на закупівлю послуг з поточного ремонту дорожнього покриття в селі Тендрівське по вулиці Вешнева Голопристанського району Херсонської області, вартістю 143644грн. з ПДВ.
Відповідачем було складено в поточних цінах станом на 16.04.2018 зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва №7/1-1, а саме поточного ремонту дорожнього покриття вул.Вишнева с.Тендрів Голопристанського району Херсонської області (а.с.24). Також відповідачем було складено договірну ціну (а.с.25), дефектний акт (а.с.26) відомість ресурсів до локального кошторису №7-1-1 (а.с.27), локальний кошторис на будівельні роботи №7-1-1 (а.с.28) та розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошториса №7-1-1.
12.06.2018 між Збур`ївською сільською радою Голопристанського району Херсонської області (замовник) та ТОВ "ХЕРСОН БУД КАПІТАЛ" (підрядник) укладено договір підряду №1 (а.с.21-23), за умовами якого підрядник за завданням замовника зобов`язується на свій ризик виконати роботи з поточного ремонту дорожнього покриття в с.Тендрівськ по вул.Вишнева Голопристанського району Херсонської області, а замовник зобов`язується прийняти виконанні роботи та оплатити їх вартість, згідно з умовами даного договору (п.1.1. договору).
У п.2.1. договору сторони узгодили, що сума договору включає в себе вартість матеріалів, робіт, визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною договору, і на момент підписання цього договору складає 143644грн.
Перелік, обсяги та вартість робіт визначаються кошторисною документацією, яка є невід`ємною частиною даного договору (п.2.2. договору).
Відповідно до п.3.1 та п.3.2. договору підрядник зобов`язаний виконати передбачені цим договором роботи, якість яких повинна відповідати умовам ДБН Д.1.1-1.2000 та інших нормативно-правових актів в галузі будівництва, з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Підрядник гарантує якість закінчених робіт, досягнення показників визначених у кошторисній документації.
Згідно п.4.1. договору до початку виконання робіт замовник зобов`язаний перерахувати підряднику авансовий платіж на закупівлю матеріалу у розмірі 43093грн. в т.ч. ПДВ 7182грн. Підрядник освоює суму перерахованого авансу впродовж 60 календарних днів з наданням замовнику необхідної документації, яка підтверджує вищенаведені витрати.
Остаточний розрахунок Замовник здійснює, за фактом виконаних робіт, про що свідчить акт виконаних робіт, наданий підрядником (п.4.2. договору).
Пунктами 5.1. договору визначено, що підрядник самостійно організовує всю роботу по виконанню договору під технічним контролем замовника та/або відповідної служби технічного нагляду визначеної замовником.
У відповідності до п.5.3. та п.5.6. договору після закінчення робіт, або їх частини, підрядник передає замовнику фактично виконані роботи та акт виконаних робіт (ф.КБ-2в та ф.КБ-3) та інші документи передбачені договором. Якщо роботи були виконані з недоліками, складається дефектний акт, на підставі якого підрядник повинен усунути недоліки за свій рахунок у визначені в акті терміни.
Замовник зобов`язаний негайно повідомити підрядника про виявлені недоліки в роботі (п.6.1.4. договору).
Відповідно до п.6.2.4. договору замовник має права відмовитись від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх (його) використання відповідно до мети, зазначеної у проектній та/або в кошторисній документації.
Збур`ївська сільська рада платіжним дорученням №2 від 12.06.2018 (а.с.30) в якості авансу 30% за поточний ремонт дорожнього покриття в с.Тендерівське вул.Вишнева згідно договору №1 від 12.06.2018 перерахувала відповідачу 43093грн.
25.07.2018 між Збур`ївської сільською радою та ТОВ "ХЕРСОН БУД КАПІТАЛ" було складено та підписано без зауважень акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ2 (а.с.49), довідку про вартість виконаних робіт форми КБ3 (а.с.50), вартість виконаних робіт за якими склала 143644грн.
Відповідачем 25.07.2018 було також складено відомість ресурсів по акту від 25.07.2018 (а.с.51) та розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат по акту від 25.07.2018 (а.с.52).
Збур`ївська сільська рада платіжним дорученням №3 від 25.07.2018 (а.с.32) в якості плати за поточний ремонт дорожнього покриття в с.Тендерівське вул.Вишнева, згідно договору №1 від 12.06.2018 та згідно акта виконаних робіт №25, перерахувала відповідачу 100551грн.
Посилаючись на висновки будівельно-технічної експертизи Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 23.04.2019 №19-280/281 та на висновок судово економічної експертизи Херсонського науково-дослідного -експертно-криміналістичного центру від 28.05.2019 №42-ЕК, проведеної під часдосудового розслідування у кримінальному провадженні №42019231070000014 Заступник керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Збур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області та Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області зазначив на невідповідність (завищенні) вартості виконаних обсягів робіт їх реальній вартості. Невідповідність у грошовому виразі склала 143644грн., тож прокурор, звернувшись з даним позовом до господарського суду, вважав, що підчас виконання підрядних робіт підрядником завдано шкоди замовнику шляхом завищення вартості виконаних підрядних робіт.
Наявність правових підстав участі прокурора у судовому процесі була предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 (постанова від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18).
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Цією нормою встановлено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3).
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1-3 частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).
Тобто, за приписами ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту, або робить це неналежно.
Водночас, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
У пункті 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 висловлено правову позицію, згідно з якою прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Суд, дослідивши обставини, які стали підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в суді у цій справі, у відповідності до вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановив, що прокурор належним чином обґрунтував представництво інтересів держави в особі позивачів та підстави для звернення до суду із заявленим позовом у цій справі, оскільки Збур`ївська сільська рада Голопристанського району Херсонської області та Бехтерська сільська рада Голопристанського району Херсонської області відмовились звертатись до суду із даним позовом (лист від 10.12.2020; а.с. 61).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 33 Господарського кодексу України та §1, 3 глави 61 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 875 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 318 Господарського кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1, 2 ст. 844 Цивільного кодексу України).
Сторони у Договорі узгодили тверді договірні ціни на виконання підрядних робіт та підписали відповідну кошторисну документацію.
В силу ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.
Відповідно до частини 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно ч. 2 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Порядок оплати виконаних за Договором робіт передбачений умовами розділу 4. Договору.
Прокурором в даному позові з посиланням на ст.ст. 224, 225 ГК України заявлено про стягнення збитків, завданих сплатою позивачем 143644 грн. за завищеною відповідачем вартістю виконаних за договором підряду №1 від 12.06.2018 робіт, тобто причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 143644грн. збитків.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.
За приписами ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушення.
Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому, враховано, що збиток - це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі.
У відповідності до ч.1 ст. 22, ч.1 ст. 623 ЦК України відшкодуванню підлягають збитки, що завдані правопорушенням. Тобто відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв`язку з правопорушенням. За таких умов визнається, що причинний зв`язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; податкові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною (ст. 225 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Обов`язок з відшкодування збитків настає для суб`єктів господарювання у разі порушення господарського зобов`язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст. ст. 224, 225 Господарського України, ст. 623 Цивільного кодексу України) або внаслідок завдання шкоди без договірних правовідносин (глава 82 Цивільного кодексу України).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Ураховуючи положеннястатті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме на позивача покладено обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Натомість відповідачу, з урахуванням положень частини першої статті 883 ЦК України, потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.
Означене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 01.03.2021 по справі № 927/375/19.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд приймає до уваги наданий прокурором висновок експерта №19-280/281 від 23.04.2019, в якому останнім вказано, що види та обсяги та вартість виконаних робіт з поточного ремонту дорожнього покриття по вул.Вишнева в с.Тендерівське Голопристанського району Херсонської області, не відповідають обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною документацією та актом приймання виконаних робіт, і встановлено завищення їх вартості на 143644грн. При цьому сторонами не висловлено заперечень щодо розміру визначеної в експертному висновку суми вартості виконаних робіт.
У зв`язку з цим прокурор правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача завданих бюджету збитків, пославшись при цьому на необхідність притягнення підрядника, який незаконно використав бюджетні кошти, до відповідальності.
Ухвалюючи рішення у справі, суд врахував, що висновок експерта Миколаївського відділення ОНДІСЕ №19-280/281 від 23.04.2019, підготовлений у рамках кримінального провадження особою, яка є атестованим судовим експертом, відповідає положенням статті 98 ГПК України.
Суд враховує допустимість висновку експерта як доказу, оскільки експертиза проведена у кримінальному провадженні містила інформацію щодо предмета доказування у господарському провадженні, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений.
Означене узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 05.02.2020 по справі №461/3675/17.
З урахуванням вищезазначеного, суд вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення збитків за невиконані роботи по договору підряду № 1 від 12.06.2018 у розмірі 143 644,00 грн. у т.ч. ПДВ 23 941,00 грн. та для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування заявленого розміру збитків.
Щодо вимог про стягнення 3% річних та втрат від інфляції, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.
Завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою. Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або негрошовим.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.
Судом перевірено здійснений прокурором розрахунок 3% річних та втрат від інфляції, та визнано його таким, що здійснений відповідно до норм чинного законодавства, а отже позовні вимоги про стягнення з відповідача 18984,17грн. втрат від інфляції та 3% річних у розмірі 10224грн. підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Судовими витратами у даній справі є витрати Херсонської обласної прокуратури на сплату судового збору, які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 2592,78грн.
Прокурором при подані позовної заяви сплачено 4255,66грн. судового збору, враховуючи заяву прокурора про повернення надмірно сплаченого судового збору та положення ст.7 ЗУ "Про судовий збір" Херсонській обласній прокураті підлягає поверненню з Державного бюджету України переплачена сума судового збору у розмірі 1662,88грн.
Керуючись ст. ст. 123, 129, ст. 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОН БУД КАПІТАЛ" (73000, м. Херсон, Бериславське шосе, 33, код ЄДР 40014485) на користь Збур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (75643, Херсонська область, Голопристанський район, с. Збур`ївка, вул. Приморська, 9, код ЄДР 34381905) 143 644,00 грн. збитків, 18 984,14 грн. втрат від інфляції, 3 % річних у розмірі 10 224,00 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОН БУД КАПІТАЛ" (73000, м. Херсон, Бериславське шосе, 33, код ЄДР 40014485) на користь Херсонської обласної прокуратури (адреса місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04851120) 2592,78 грн. компенсації по сплаті судового збору.
4. Повернути Херсонській обласній прокуратурі з Державного бюджету України переплачену суму судового збору у розмірі 1662,88 грн. сплачену в числі платіжного доручення № 2151 від 11.12.2020, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 923/1321/20.
Згідно з ч.1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК.
Повне рішення складено та підписано 19.05.2021.
Суддя Н.А. Павленко
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 18.05.2021 |
Оприлюднено | 20.05.2021 |
Номер документу | 96998208 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Павленко Н.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні