УХВАЛА
18 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/16501/20
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Lykryst International"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 року
та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 року
у справі № 910/16501/20
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Сервіс Дон"
до Приватного підприємства "Будрекс-2002"
про відкриття провадження у справі про банкрутство,-
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 року відкрито провадження у справі №910/16501/20 про банкрутство ПП "Будрекс-2002"; визнано вимоги кредитора ТОВ "Сіті Сервіс Дон" до ПП "Будрекс-2002" на загальну суму 297 510 721,39 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 11.11.2020р.; введено процедуру розпорядження майном ПП "Будрекс-2002" з 11.11.2020р.; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бову Дарію Володимирівну; призначено попереднє засідання суду у справі на 23.12.2020р. та вирішено інші процедурні питання.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Lykryst International" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 11.11.2020р. у справі №910/16501/20, без змін.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Lykryst International" (надіслана 13.04.2021 року, що підтверджується конвертом Укрпошта Експрес) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 року та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 року у справі№ 910/16501/20, в якій просить суд поновити строк на касаційне оскарження; скасувати оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції; передати справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 287-291 ГПК України , з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір" .
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.7 ч.2 ст. статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становив у розмірі 2 102 грн.
Відповідно до п.9 ч.2 ст. статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство становить 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, касаційних скарг у справі про банкрутство становить 200 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 року скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 42 040 грн. (2102 * 10 * 200%).
Проте скаржником сплачено 2 270 грн. судового збору за подання касаційної скарги, що менше ніж це встановлено законом. Сума судового збору, яку необхідно доплатити заявнику, складає 39 770 грн.
Крім того, 08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-ІХ, згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1)якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2)якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту п`ятого частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту четвертого частини другої статті 287 ГПК України на скаржника покладається обов`язок обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). При цьому касаційна скарга має містити мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для касаційного оскарження судових рішень, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" ) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Зважаючи на наведене скаржник повинен усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених пунктами 1-4 частини другої статті 287 ГПК України випадків потребує належних, вичерпних обґрунтувань, позаяк відкриття касаційного провадження за відсутності або неточності таких обґрунтувань може призвести до порушено принципу правової визначеності .
Так, в обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалені з порушенням норм процесуального права.
Водночас скаржник не посилається на відповідний пункт частини другої статті 287 ГПК України , як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій частині.
Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження на порушення норм процесуального права без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника порушено судом першої та апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваних судових рішень, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України .
В цілому доводи касаційної скарги фактично зводяться до власного викладення обставин справи стороною по справі.
Отже, перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки у порушення цього пункту у ній не зазначено конкретно передбачений пункт (пункти) частини другої статті 287 цього Кодексу як підставу касаційного оскарження з належним обґрунтуванням у чому конкретно полягало порушення норм процесуального права судом першої та апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України .
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження буде вирішено Судом після усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 174 , 234 , 235 , 287, 288, 290 , 291, 292 ГПК України , Верховний Суд, -
У Х В А Л И В:
1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Lykryst International" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 року та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 року у справі № 910/16501/20 - залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Lykryst International" строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 39 770 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати; виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
3. Роз`яснити скаржнику у справі, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Касаційного господарського суду
у складі Верховного Суду Огороднік К.М.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.05.2021 |
Оприлюднено | 20.05.2021 |
Номер документу | 96998519 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Огороднік К.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні