Рішення

від 19.05.2021 по справі 160/2597/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року Справа № 160/2597/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/2597/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Сана ЛТД (49000, м. Дніпро, пров. Білостоцького, буд. 18А, код ЄДРПОУ 20223191) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

22 лютого 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Сана ЛТД до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 14.08.2020 р. №0090885230.

Позовна заява мотивована протиправністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на необґрунтовані висновки контролюючого органу. Позивач зазначає, що перевіркою встановлено неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту квітня 2020 року суми ПДВ у розмірі 244050 грн. по ТОВ Мобіл Моторс . В обґрунтування своєї позиції позивач зазначає, що під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання ніж визначені статтею 75 Податкового кодексу України, тому контролюючий орган, проводячи камеральну перевірку позивача за результатами якої зроблено висновок про заниження податкових зобов`язань, діяв не у спосіб, передбачений Податковим кодексом України. Та вказує, що відповідно до абз. 22 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/2597/21 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 р. вказану позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви.

Так, на виконання вказаної ухвали, 16 березня 2021 року до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано оригінал квитанції про сплату судового збору №0.0.2046076082.1 від 11.03.2021 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/2597/21 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

28 квітня 2021 року представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області подано до суду відзив на позовну заяву, в якій відповідач заперечив проти заявлених ТОВ фірма Сана ЛТД до суду позовних вимог та зазначив, що викладені у позовній заяві твердження не спростовують виявлених в ході проведеної контролюючим органом порушень, допущених підприємством. За результатами аналізу податкової декларації позивача за квітень 2020 року встановлено включення до податкового кредиту ПДВ від ТОВ Мобіл Моторс (ІПН 219455904617, р. 6 Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за квітень 2020 року) суми ПДВ у розмірі 100000 гривень та 144050 гривень. В ЄРПН у квітні 2020 року по контрагенту-постачальнику ТОВ Мобіл Моторе зареєстрована одна податкова накладна на суму ПДВ 100000 грн. № 174, дата виписки - 14.04.2020, дата реєстрації якої - 04.05.2020 10:44:56 та одна податкова накладна на суму ПДВ 144050 грн. № 178, дата виписки - 15.04.2020, дата реєстрації якої - 05.05.2020 15:39:25, тобто зазначені податкові накладні зареєстровані в ЄРПН з порушенням граничних термінів реєстрації. Перевіркою встановлено неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту квітня 2020 року суми ПДВ у розмірі 24450 грн. по ТОВ Мобіл Моторс . Таким чином позивач в порушення п.198.1, п. 198.2 та 198.6 ст. 198 ПКУ завищено податковий кредит на суму 244050 грн., що призвело до заниження податкових зобов`язань у квітні 2020 року на 244050 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року було замінено відповідача в адміністративній справі №160/2597/21 - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015; 49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А) його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ (код ЄДРПОУ ВП 44118658; 49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А).

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Сана ЛТД (код ЄДРПОУ 20223191) є юридичною особою зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осію та фізичних осіб-підприємців 06.10.1993 року №12241200000007049

Із електронного кабінету платника податків позивачу стало відомо про наявну заборгованість на підставі податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість.

Представник ТОВ фірма Сана ЛТД 11.02.2021р. через адвокатський запит звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області із листом про надання копії акту перевірки та податкового повідомлення-рішення.

Відповідачем 17 лютого 2021 року листом від 16.02.21р. №4595/6/04-36-18-09-19 було надано копію Акту камеральної перевірки від 19.06.2020 р. №39398/04-36-52-30/20223191 та копію податкового повідомлення-рішення від 14.08.2020 р. №0090885230.

Так, на підставі підпункту 191.1.1 пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VII, зі змінами та доповненнями, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1. статті 75 та статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2020 року ТОВ Фірма Сана ЛТД

За результатами проведеної перевірки складено Акт Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ Фірма Сана ЛТД (код 20223191) за квітень 2020 року від 19.06.2020р. №39398/04-36-52-30/20223191.

У відповідно до висновків Акту від 19.06.2020р. №39398/04-36-52-30/20223191 камеральною перевіркою встановлено порушення, а саме:

в порушення п.198.1, п.198.2 та п.198.6 ст.198 ПКУ ТОВ Фірма Сана ЛТД за квітень 2020 року занижено позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету (р. 18) у сумі 244 050 грн.

На підставі висновку викладеного в акті перевірки від 19.06.2020р. №39398/04-36-52-30/20223191 відповідачем 14.08.2020р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0090885230 (Форма Р ), яким збільшено, суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 305062,50 грн., з яких податкове зобов`язання - 244050 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 61012,5 грн.

Вважаючи, що зазначене податкове повідомлення-рішення є незаконними та необґрунтованими та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 1. 1 статті 1 Податкового кодексу України, нормативно-правовим актом, що регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Пунктом 76.1 статті 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Таким чином, камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).

Також під час камеральної перевірки може бути перевірена своєчасність:

- подання податкових декларацій (розрахунків);

- реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних;

- виправлення помилок у податкових накладних;

- сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

За правилами пункту 201.10 статті 201 ПК України виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Абзацом 5 пункту 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

З акта камеральної перевірки від 19.06.2020 №39398/04-36-52-30/2022319 вбачається, що підставою для висновку контролюючого органу про порушення позивачем вимог пунктів п.198.1, п. 198.2 та 198.6 ст. 198 ПК України що призвело до заниження належного до сплати податку на додану вартість у квітні 2020 року, стало те, що податковий кредит у сумі 244050 грн. сформовано за рахунок податкових накладних, які були зареєстровані в ЄРПН з порушенням граничних термінів їх реєстрації.

Суд зазначає, що встановлені відповідачем обставини щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН, на підставі яких позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, свідчать про наявність розбіжностей між даними, що містяться у податковій звітності позивача, та даними ЄРПН, що є підставою для вчинення дій з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).

Також під час камеральної перевірки може бути перевірена своєчасність: подання податкових декларацій (розрахунків); реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних; виправлення помилок у податкових накладних; сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

При цьому пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Відтак, при збільшенні позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням суми грошового зобов`язання відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій. Суд зазначає, що виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку. Достовірність, повнота нарахування та сплата, зокрема податку на додану вартість є предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Зазначене доводить протиправність податкового повідомлення-рішення внаслідок недоведеності складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення останнього, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Аналогічне правозастосування викладене і в постановах Верховного Суду від 15 травня 2018 року (справа №804/6286/17), від 1 жовтня 2018 року (справа №821/1648/17), від 29 серпня 2019 року (справа 808/818/15), від 24 червня 2020 року (справа №640/18801/18), від 22 грудня 2020 року (640/15334/19).

Таким чином, акт камеральної перевірки перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, враховуючи викладене у сукупності та зважаючи на те, що відповідачем проведено перевірку не у спосіб, визначений законодавством, суд приходить до висновку про протиправність податкового-повідомлення рішення прийнятого на підставі такого акту перевірки та наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, судовий збір підлягає стягненню з відповідача - суб`єкта владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача у розмірі 4575,94 грн., сплата якого підтверджується квитанцією від 11.03.2021 року №0.0.2046076082.1.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Сана ЛТД (49000, м.Дніпро, пров. Білостоцького, буд. 18А, код ЄДРПОУ 20223191) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 14.08.2020 р. №0090885230.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Сана ЛТД (49000, м. Дніпро, пров. Білостоцького, буд. 18А, код ЄДРПОУ 20223191) судовий збір у розмірі 4575,94 гривень (чотири тисячі п`ятсот сімдесят п`ять гривень 94 копійки).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко