Справа № 420/8177/20
У Х В А Л А
19 травня 2021 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Горбаченка Е.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державної установи «Одеський навчальний центр підготовки поліцейських» про визнання протиправним та скасування наказу № 56 о/с від 28.04.2017 року та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ :
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державної установи «Одеський навчальний центр підготовки поліцейських» , в якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати Наказ від 13.08.2020 року № 593 о/с;
визнати протиправним та скасувати Наказ Державної установи Одеський навчальний центр підготовки поліцейських від 28.04.2017 року № 56 о/с;
поновити рядового поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського Управління патрульної поліції Одеської області, нарахувати та виплатити грошове забезпечення у вигляді середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу;
допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді рядового поліції з виплатою заробітної плати за один місяць.
Ухвалою від 31.08.2020 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 28.10.2020 року продовжено строк підготовчого провадження.
Ухвалою від 30.11.2020 року Одеським окружним адміністративним судом зупинено провадження у даній справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
Ухвалою від 28.01.2021 року призначено судове засідання для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі.
Ухвалою від 02.02.2021 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою від 25.02.2021 року зупинено провадження у справі до встановлення правонаступника Державної установи «Одеський навчальний центр підготовки поліцейських» .
Ухвалою від 13.05.2021 поновлено провадження у справі та продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження.
28.09.2020р. (вх. № ЕП/15596/20) від представника Департаменту патрульної поліції надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу Державної установи Одеський навчальний центр підготовки поліцейських №56 о/с від 28.04.2017 року у зв`язку з пропущенням станового законом строку звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування заяви зазначено, що спірні правовідносини пов`язані зі звільненням з публічної служби та повинні вирішуватись в порядку адміністративного судочинства, в зв`язку з чим з урахуванням приписів ч. 5 ст. 122 КАС України строк звернення до суду з цим позовом становить один місяць. Так, відповідно до відомостей з витягу наказу 56 о/с від 28.04.2017 року, наявного у відповідачів, ОСОБА_1 була ознайомлення з цим наказом та отримала його копію 05.05.2017 року, про що останньою зроблено відповідний напис на цьому наказі. Таким чином, саме з 05.05.2017 року позивч була обізнана про порушення її прав чи інтересів, проте звернулася до суду за їх захистом лише 26.08.2020 року (більше ніж через 3 роки.
12.10.20201р. (вх. № ЕП/16751/20) від представника позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої зазначено, що ознайомившись з матеріалами судової справи позивач дізнався про зміст Наказу Державної установи Одеський навчальний центр підготовки поліцейських від 28.04.2017 року № 56 о/с, який підписано напевно ОСОБА_1 . Крім того, вказано, що сам по собі Наказ ДУ Одеський навчальний центр підготовки поліцейських від 28.04.2017 року № 56 о/с не мав на час винесення будь-яких процесуальних наслідків, так як лише відраховував позивача з первинної професійної підготовки за обставин, які існували на той час.
Суд, вивчивши матеріали справи, розглянувши заяву відповідача про залишення позову без розгляду, дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, з огляду на наступне.
Виходячи з принципу рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом як принципу здійснення правосуддя в адміністративних судах (п. 2 ч.3 ст. 2 КАС України), правила ст. 122 КАС України поширюються на звернення до адміністративного суду особи з позовом у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст.118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, як вбачається з даної статті, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа: дізналася або повинна була дізнатися про порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.
Тобто, з аналізу приписів КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, а саме: обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Водночас, при визначенні початку перебігу строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналась або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, або бездіяльності), а не коли така особа з`ясувала для себе що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Позивач заявляє позовні вимоги про визнання протиправним та скасування Наказу Державної установи Одеський навчальний центр підготовки поліцейських від 28.04.2017 року № 56 о/с.
При цьому, відповідно до відомостей з витягу наказу 56 о/с від 28.04.2017 року, наявного у відповідачів, ОСОБА_1 була ознайомлення з цим наказом та отримала його копію 05.05.2017 року, про що останньою зроблено відповідний напис на цьому наказі (а.с. 34).
Таким чином, строк звернення до суду з даним адміністративним позовом складає один місяць, та такий строк обчислюється з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її прав.
Позивач звернувся до суду з даним позовом 26.08.2020 року, тобто з порушенням місячного строку звернення.
Згідно ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, суд зазначає, що позивачем не надано доказів звернення до суду з даним позовом з дотриманням строку звернення та не надано обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами на її підтвердження.
За змістом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на судовий захист гарантується на рівні Основного Закону (ст. 55 Конституції України).
За змістом ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так, за практикою ЄСПЛ недопустимим є обмеження права на доступ до суду.
У ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод міститься заборона зловживання процесуальними правами, суть якої полягає у тому, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Так, згідно ч.3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно ч.4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду .
Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
За висновками ЄСПЛ, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).
При цьому очікується, що заявник продемонструє уважне ставлення до дотримання процесуальних вимог національного законодавства, наприклад, до строків для подання апеляцій (рішення Європейського суду з прав людини від 7 вересня 1999 року у справі "Йодко против Литви" (Jodo v. Lithuania).
Суд зазначає, що дотримання строків звернення до суду з позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Голдер проти Сполученого Королівства").
Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є справа "Gradescolo S.R.L. проти Молдови". У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Враховуючи вище викладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду у цій категорії спорів.
З урахуванням наведеного, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду із позовом, враховуючи недоведеність існування обставин для визнання причин пропуску строку поважними, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви в частині позовних вимог без розгляду.
Керуючись ст. ст. 45, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 240 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державної установи «Одеський навчальний центр підготовки поліцейських» про визнання протиправним та скасування наказу № 56 о/с від 28.04.2017 року та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування Наказу Державної установи Одеський навчальний центр підготовки поліцейських від 28.04.2017 року № 56 о/с, - залишити без розгляду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду надіслати особам, які беруть участь у справі.
Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 12 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Повний текст ухвали складено та підписано 19.05.2021 р.
Суддя О.М. Тарасишина
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.05.2021 |
Оприлюднено | 20.05.2021 |
Номер документу | 97001071 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Тарасишина О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні