Постанова

від 19.05.2021 по справі 826/15637/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15637/17 Суддя (судді) першої інстанції: Клименчук Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Степанюка А.Г.,

Черпіцької Л.Т.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Спеціалізованого навчально-виховного комплексу Деснянка з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Спеціалізованого навчально-виховного комплексу Деснянка з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до суду з позовом до Спеціалізованого навчально-виховного комплексу Деснянка з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва (надалі - відповідач), в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення Спеціалізованого навчально-виховного комплексу Деснянка з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва за адресою: Вигурівський бульвар, 13-Б у Деснянському районі міста Києва до повного усунення порушень законодавства у сфері пожежної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час здійснення перевірки Спеціалізованого навчально-виховного комплексу Деснянка з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва було встановлено порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задоволено частково.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення Спеціалізованого навчально-виховного комплексу Деснянка з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва за адресою: Вигурівський бульвар, 13-Б у Деснянському районі міста Києва до повного усунення порушень законодавства у сфері пожежної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, при цьому, посилаючись на неповне дослідження обставин справи та доказів, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Спеціалізованого навчально-виховного комплексу Деснянка з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва на Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 підготовчі дії у справі за апеляційною скаргою закінчено та призначено справу до розгляду в суді апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021 прийнято до провадження судді Шостого апеляційного адміністративного суду Ганечко О.М. адміністративну справу та призначено до апеляційного розгляду у письмовому провадженні на 19 травня 2021 року.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві видано наказ № 337 від 29.09.2017 Про проведення планових перевірок , яким доручено провести планову перевірку приміщення Спеціалізованого навчально-виховного комплексу Деснянка з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва, за адресою: Вигурівський бульвар, 13-Б у Деснянському районі міста Києва щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

На підставі вказаного вище наказу видано посвідчення № 29/247 від 13.11.2017 на проведення позапланової перевірки відповідача, яке вручене ОСОБА_1 .

Під час проведення перевірки, посадовими особами позивача встановлено, що приміщення Спеціалізованого навчально-виховного комплексу Деснянка з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва, за адресою: Вигурівський бульвар, 13-Б у Деснянському районі міста Києва експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Вказані порушення зафіксовані в акті перевірки від 21.11.2017 № 29/265. (а.с. 21-24)

Примірник вказаного вище акта надано директору відповідача Діденко Л., про що міститься розписка у вказаному акті.

Вважаючи, що наведені в акті перевірки порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, контролюючий орган звернувся до суду з позовом про необхідність застосування заходів реагування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що не усунення відповідачем всіх виявлених перевіркою порушень правил протипожежної безпеки, несе реальний ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що може спричинити загрозу життю та здоров`ю людей.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції необґрунтованими, адже судом не було встановлено, чи дійсно виявлені порушення реально створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Крім того, апелянтом додано акт Деснянського РУ ГУ ДСНС у м. Києві від 09.02.2021 № 35, що складений за результатами позапланового заходу державного нагляду, згідно якого, з 21 порушення, що виявлено у 2017 році залишились лише 4 (а.с. 129-134), та які, на думку апелянта прямо не можуть створювати загрозу життю та здоров`ю людей. Також, апелянт наголошує на необхідності дотримання балансу та принципу пропорційності між виявленими порушеннями та можливими наслідками, що полягають у повному зупиненні експлуатації примішень навчального закладу.

Зважаючи на вказане вище, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).

Нормами ч. 2 ст. 51 Кодексу цивільного захисту України, передбачено, що забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Згідно з приписами ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до норм п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Положеннями ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

При цьому, з аналізу вищенаведеного убачається, що застосування заходів реагування можливо, у разі виявлення порушень, які реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Як убачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів наголошує на тому, що поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Підлягає врахуванню, що відповідачем проведено роботу з усунення порушень та недоліків, встановлених актом 21.11.2017 № 29/265.

Після відкриття апеляційного провадження, було також додано акт від 09.02.2021 № 35, складений за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Так, за результатами проведення останнього перевірочного заходу, контролюючим органом було зафіксовано 4 порушення:

1. евакуаційні виходи з спортивної та актової зали не позначені світловими покажчиками вихід та не підключені до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення;

2. вікна сходових кліток обладнанні пристроями для їх відчинення з рівня сходових площадок, маршів;

3. приміщення, в якому встановлений приймально-контрольний прилад системи автоматичної пожежної сигналізації, не забезпечене аварійним освітленням;

4. не надано результати іспитів зразків лінолеумного покриття щодо токсичності горіння, помірної димоутворювальної здатності. (а.с. 133)

Також, стороною апелянта додано:

- сертифікат відповідності ДП Рівнестандартметрологія (строк дії 03.04.2020 до 24.03.2022) про відповідність вимогам продукції полівінілхлоридних гетерогенних колекцій для покриття підлог в приміщеннях;

- висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 31.07.2018 № 602-123-20-3/33672 (покриття для підлоги полівінілхлоридне). (а.с. 154-155)

Ураховуючи наведене, колегія суддів наголошує на тому, що застосування заходів реагування спрямовано не як санкція для відповідача, а виключно для забезпечення безпеки життя та здоров`я людей, які працюють та навчаються у закладі, від будь-якого ризику настання небезпечних чинників, а захід реагування має тимчасовий та спонукаючий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень.

Отже, за результатами здійснення чергового перевірочного заходу, відповідачем так і не було повністю усунуто всі порушення. Проте, слід врахувати, що при вирішенні питання про наявність підстав для застосування заходів реагування, у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, слід виходити з того, чи можуть порушення, що так і не було усунуто призвести до реальної загрози життю та здоров`ю людей, адже важливим та необхідним є дотримання балансу наявності можливого ризику з негативними наслідками для навчального закладу, пов`язаними з блокуванням його роботи.

Так, колегія суддів вважає, що більшість виявлених порушень, які могли нести реальну загрозу було усунуто суб`єктом господарювання та підтверджується актом перевірки 2021 року, а інші ж порушення, що не були усунуті - не містять прямого та очевидного впливу на виникнення надзвичайної ситуації та можливості швидкого реагування - збереження життя/здоров`я людей та майна. Слід наголосити, що наявність порушень, які залишились не усунутими, є прямим обов`язком для виконання відповідачем, проте, виходячи з їх суті та можливих ризиків настання надзвичайної ситуації, не є співмірним для застосування заходів реагування у вигляді повного блокування роботи навчально-виховного комплексу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що, дійсно, перевіряючи обґрунтованість позовних вимог відповідного органу ДСНС України про застосування заходів реагування, суд має перевірити: 1) відповідність виявлених порушень з вимогами законодавства, що регулюють дані правовідносини; 2) встановити обсяг та вагу зазначених в акті перевірки порушень на предмет існування реальної загрози життю та здоров`ю людей (працівників, відвідувачів); 3) оцінити зібрані під час розгляду спору по суті докази від усіх сторін на предмет здійснення суб`єктом господарювання заходів по усуненню порушень, виявлених під час перевірочного заходу (вжиття заходів по ініціюванню проведення позапланової перевірки, часткове/повне усунення виявлених порушень, пріоритет усунення реальних загроз над паперовими порушеннями тощо); 4) надати оцінку спірним правовідносинам щодо наявності/відсутності підстав для застосування заходів реагування.

Водночас, перевірка реальності зазначених в акті перевірки порушень з встановленням певних технічних характеристик та оцінки технічної сторони таких порушень, виходить за межі компетенції суду, та є виключно дискреційними повноваженнями спеціального уповноваженого органу - Державної служби України з надзвичайних ситуацій, працівники якої, володіють спеціальними знаннями та мають необхідні навички по виявленню порушень вимог законодавства. Факт усунення порушень потребує також візуального огляду посадовими особами ДСНС України.

Таким чином, враховуючи вказані вище дії відповідача, спрямовані на усунення виявлених порушень, що залишились після проведення останнього перевірочного заходу, колегія суддів вважає, що застосування заходів реагування, у такому разі, буде спрямовано саме як санкція для відповідача, жодним чином не пришвидшуючи усунення порушень, які залишились.

На переконання колегії суддів, застосований судом першої інстанції захід реагування у повній мірі виконав свій спонукаючий характер, з огляду на що, порушення, які не усунуті на даний час, не створюють прямої загрози життю чи здоров`ю людей, та мають бути усунуті.

Крім того, під час прийняття судового рішення, мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача, як суб`єкта владних повноважень, звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, у зв`язку з чим, його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавцем покладений як основа і правова підстава для його застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і дають підстави для висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованого навчально-виховного комплексу Деснянка з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва - задовольнити .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Спеціалізованого навчально-виховного комплексу Деснянка з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва про застосування заходів реагування відмовити .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді А.Г. Степанюк

Л.Т. Черпіцька