Постанова

від 19.05.2021 по справі 826/6607/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року

м. Київ

справа № 826/6607/17

адміністративне провадження № К/9901/29239/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І. В.,

суддів : Коваленко Н. В., Берназюка Я. О.

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Шурка О. І., суддів: Кузьменка В. В., Оксененка О. М. від 29.10.2020

у справі № 826/6607/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, правонаступником якого є Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Громадська організація Українська асоціація студентів ,

про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У травні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, правонаступником якого є Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Громадська організація Українська асоціація студентів , в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи та внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, від 17.05.2017 щодо Всеукраїнської молодіжної громадської організації Українська асоціація студентського самоврядування (ЄДРПОУ 26437272).

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2019 позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи та внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах від 17.05.2017 щодо Всеукраїнської молодіжної громадської організації Українська асоціація студентського самоврядування (ЄДРПОУ: 26437272); стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у м. Києві сплачений ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640,00 грн.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2020 апеляційні скарги ОСОБА_2 , Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції задоволено; рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2019 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. 04.11.2020 від позивача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2020 і залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2019.

5. Ухвалою Верховного Суду від 18.11.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

6. 30.11.2020 від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (правонаступник Головного управління юстиції у місті Києві) надійшов відзив на касаційну скаргу, в якій просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2020 без змін.

7. 16.02.2021 та 18.02.2021 від особи, яка подавала апеляційну скаргу, надійшло клопотання про закриття касаційного провадження та відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.05.2017 згідно з описом документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах Всеукраїнською молодіжною громадською організацією Українська асоціація студентського самоврядування в особі ОСОБА_2 надано наступні документи: реєстраційна картка на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рішення уповноваженого органу управління про зміну керівника або осіб, що обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, або осіб, які мають право вчинити дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, реєстр осіб, відомості про керівні органи, квитанцію, заяви, документ, що підтверджує правомочність, статут.

9. Згідно з заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Всеукраїнської молодіжної громадської організації Українська асоціація студентського самоврядування вносився наступний перелік змін: зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого); зміна місцезнаходження юридичної особи; зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи; зміна відомостей про членів керівних органів громадського формування; зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою; зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

10. З матеріалів реєстраційної справи встановлено, що заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підписана ОСОБА_2, якого в заяві зазначено як уповноважену особу (за довіреністю чи іншим документом, що підтверджує її повноваження).

11. У протоколі Генеральної асамблеї Всеукраїнської молодіжної громадської організації Українська асоціація студентського самоврядування від 04.05.2017 зазначено, що ОСОБА_2 надано повноваження на представництво організації для цілей здійснення реєстраційних дій відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань . Також ним була надана державному реєстратору довіреність , датована 08.07.2016 та видана Президентом Всеукраїнської молодіжної громадської організації Українська асоціація студентського самоврядування ОСОБА_1

12. Наказом №1/17 від 10.05.2017 президента Асоціації ОСОБА_1 відповідно до статті 249 Цивільного кодексу України скасовано всі довіреності на здійснення будь-яких правочинів, виданих в період до 10.05.2017 від імені цієї організації.

13. 17.05.2017 реєстратором Головного територіального управління юстиції у м. Києві Юзьковою Ю. О. прийнято рішення про державну реєстрацію змін до відомостей про громадське об`єднання зі статусом юридичної особи Громадської організації Українська асоціація студентів , а саме зареєстровано нову редакцію статуту, змінено назву організації на Українська асоціація студентів , змінено керівника організації та склад керівних органів, визначено нову юридичну адресу, дані про нові засоби зв`язку та інші дії, що підтверджується витягом з ЄДР № 1002586418 від 17.05.2017 (розділ Дані про реєстраційні дії ).

14. 19.05.2017 на адресу Головного територіального управління юстиції у місті Києві надійшло повідомлення про скасування довіреності від імені Всеукраїнської молодіжної громадської організації Українська асоціація студентського самоврядування від 10.05.2017, підписане ОСОБА_3 , яким повідомлено, що він скасовує усі довіреності на здійснення будь-яких правочинів, видані від імені організації в період з 05.07.2016 до 09.05.2017, в тому числі на ім`я ОСОБА_2 .

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

15. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що рішення про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи та внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах від 17.05.2017, було здійснено державним виконавцем без належної перевірки повноважень особи, що звернулась з заявою з приводу внесення таких змін щодо громадської організації.

16. Відповідач та третя особа заперечували щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що приймаючи оспорюване рішення, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений чинним законодавством.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

17. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що перед вчиненням реєстраційної дії державний реєстратор повинен пересвідчитися в достатності, належності та правильності оформлення документів, поданих для оформлення прав та їх обтяжень, а також встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Однак державний реєстратор цих дій не вчинив, що свідчить про порушення ним вимог законодавства внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи та внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах від 17.05.2017 щодо Всеукраїнської молодіжної громадської організації Українська асоціація студентського самоврядування .

18. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що достатнім для проведення Державної реєстрації змін щодо юридичної особи є подання державному реєстратору заповненої заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; примірника оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру; установчого документа юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі. Державний реєстратор не наділений повноваженнями перевіряти правомірність рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, та достовірність поданих для проведення державної реєстрації документів. Скасування довіреностей, виданих на ім`я ОСОБА_2, жодним чином не впливає на повноваження цієї особи на подання документів щодо оскаржуваної реєстраційної дії з огляду на те, що документом, який підтверджує повноваження ОСОБА_2 на подання державному реєстратору документів, є протокол Генеральної асамблеї Всеукраїнської молодіжної громадської організації Українська асоціація студентського самоврядування від 04.05.2017. Рішенням Генеральної асамблеї ОСОБА_2 надано повноваження на представництво організації для цілей здійснення реєстраційних дій відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань . Зважаючи на викладене, Державному реєстратору були подані всі необхідні документи для державної реєстрації змін про юридичну особу.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВІВ НА НЕЇ

19. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що судом не враховано, що Наказом №1/17 від 10.05.2017 президентом Асоціації ОСОБА_1 відповідно до статті 249 Цивільного кодексу України скасовано всі довіреності на здійснення будь-яких правочинів, виданих в період до 10.05.2017 від імені цієї організації. Помилковим є також висновок суду апеляційної інстанції щодо надання державному реєстратору рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, яке б відповідало законодавству. І заявника, і відповідача було повідомлено позивачем про скасування довіреностей від імені організації на ім`я ОСОБА_2 . Позивач не міг впливати на швидкість роботи поштового оператора. Правила частини третьої статті 249 Цивільного кодексу України не застосовуються, якщо третя особа могла довідатися, що дія довіреності припинилася. Наказ №1/17 від 10.05.2017 був опублікованим у випуску газети Голос України 12.05.2017, тобто до моменту вчинення реєстраційних дій. 02.11.2019 набув чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності в Україні , яким передбачено можливість зупинення реєстраційної дії на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна та запроваджено обов`язкову перевірку довіреностей. Відсутність відповідного законодавства на момент вчинення відповідачем протиправних дій у 2017 році не повинно унеможливлювати захист його прав як керівника особи від протиправних дій третіх осіб та органів влади.

20. Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) (правонаступник Головного управління юстиції у місті Києві) у відзиві на касаційну скаргу позивача зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим. Державний реєстратор не наділений повноваженнями перевіряти правомірність рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру та достовірність поданих для проведення державної реєстрації документів.

21. Особа, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_2 у відзиві на касаційну скаргу позивача зазначає, що вирішення питань, зазначених у такій, зводиться до переоцінки доказів у справі і не належить до юрисдикції адміністративного суду.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

23. Щодо клопотання особи, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_2 про закриття касаційного провадження у цій справі, в обґрунтування якого ОСОБА_2 посилається на те, що ця справа розглядалася судами попередніх інстанцій за правилами спрощеного позовного провадження та не належить до категорії справ, які винятково підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження, а відтак наявні підстави для закриття касаційного провадження як помилково відкритого, колегія суддів зазначає наступне.

24. Зі змісту ухвали Верховного Суду від 18.11.2020 у цій справі вбачається, що перевіривши відповідність касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам КАС України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.

25. Так, зокрема, Судом встановлено, що позивач у касаційній скарзі посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

26. Проаналізувавши підставу, на якій подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів визначила доцільним здійснити касаційний перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2020 у справі № 826/6607/17, оскільки наведені доводи вказують на існування обставин, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, і є підставою для відкриття касаційного провадження.

27. Згідно з підпунктом а пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

28. Зважаючи на вищевикладені обставини, встановлені Судом під час ухвалення рішення про відкриття касаційного провадження у цій справі та наведене правове регулювання, постановляючи ухвалу від 18.11.2020, Суд встановив наявність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.

29. Водночас колегія суддів зауважує, що ухвала про відкриття касаційного провадження у цій справі набрала законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

30. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

31. Відповідно до статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

32. Пунктом 1 частини першої статті 3 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) визначено, що справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

33. За правилами статті 17 КАС України у зазначеній редакції юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

34. Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України у редакції, чинній на час звернення позивача до суду та ухвалення оскаржуваних судових рішень).

35. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

36. Наведене узгоджується й з положеннями статей 2, 4, 19 КАС України у чинній редакції, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

37. Водночас неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду його акт індивідуальної дії.

38. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

39. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.

40. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

41. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

42. Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.05.2019 у справі №826/9341/17.

43. У постанові від 17.04.2018 у справі №815/6956/15 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

44. Спірні правовідносини у цій справі регулюються Господарським кодексом України (далі - ГК України), Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , іншими похідними нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

45. Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

46. Згідно з положеннями статті 1 Господарського кодексу України господарські відносини виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

47. Частинами першою та другої статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

48. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з цим позовом) господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

49. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

50. Важливо зазначити, що корпоративні права характеризуються, зокрема тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

51. Предметом спору у цій справі є визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи та внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, від 17.05.2017 щодо Всеукраїнської молодіжної громадської організації Українська асоціація студентського самоврядування (ЄДРПОУ - 26437272).

52. Судом першої інстанції встановлено, що 17.05.2017 реєстратором Головного територіального управління юстиції у м. Києві Юзьковою Ю. О. зареєстровано нову редакцію статуту, змінено назву організації на Українська асоціація студентів , змінено керівника організації та склад керівних органів, визначено нову юридичну адресу, дані про нові засоби зв`язку та інші дії.

53. Як вбачається із доводів, викладених позивачем в обґрунтування своєї позиції, протиправність оскаржуваного рішення, на його думку, пов`язана з поданням документів, на підставі яких воно прийняте, неуповноваженою особою; державному реєстратору не було подано рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, яке б відповідало законодавству; звернення позивача до суду з цим позовом зумовлене, зокрема необхідністю захисту його прав як керівника у зв`язку з незгодою з призначенням нового керівника Громадської організації Українська асоціація студентів . Так, зокрема, у касаційній скарзі позивач зазначає, що відсутність відповідного законодавства на момент вчинення відповідачем протиправних дій у 2017 році не повинно унеможливлювати захист його прав як керівника особи від протиправних дій третіх осіб та органів влади.

54. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що у справі, яка розглядається, оскаржуються рішення щодо проведення реєстраційних дій, щодо яких, зокрема, існує невирішений корпоративний спір, у межах якого можуть бути розв`язані й питання, пов`язані, зокрема, з правомірністю державної реєстрації зміни керівника організації та складу керівних органів, статуту організації у новій редакції, а тому цей спір не може бути визнаний таким, що безпосередньо пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

55. Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що спір у цій справі не є публічно-правовим, не належить до юрисдикції адміністративних судів та не може вирішуватися за правилами адміністративного судочинства.

56. Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що цей спір може вирішуватися в порядку господарського судочинства.

57. Аналогічна правова позиція щодо визначення судової юрисдикції викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 805/4506/16-а, від 22.08.2018 у справі № 805/4505/16-а, від 28.11.2018 у справі № 815/3490/16 та Верховного Суду у постановах від 30.10.2020 у справі № 807/1945/14, від 25.11.2020 у справі № 640/6755/19 та від 29.01.2021 у справі №640/6150/20 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від цієї правової позиції.

58. Сформована відповідно до статей 37, 45 Закону України Про судоустрій і статус суддів та статті 346 КАС України практика Великої Палати Верховного Суду щодо обов`язку касаційного суду, встановивши порушення судами правил юрисдикції адміністративних судів, закривати провадження у справі незалежно від доводів касаційної скарги, має вже сталий характер.

59. Метою розгляду однакової категорії справ у межах судів однієї юрисдикції є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики.

60. Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє розвитку та економічного прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 Про верховенство права (Venice Commission: the Rule of Law), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року; пункти 44-50).

61. У рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

62. Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

63. Згідно з висновками Конституційного Суду України, що сформовані у рішенні від 09.09.2010 № 19-рп/2010, забезпечення прав і свобод потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24.12.2004 № 22-рп/2004). До таких механізмів належить структурована система судів і види судового провадження, встановлені державою. Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.

64. В Україні систему судів утворено згідно з положеннями статей 6, 124, 125 Конституції України із застосуванням принципу спеціалізації з метою забезпечення найбільш ефективних механізмів захисту прав і свобод людини у відповідних правовідносинах.

65. Законом України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур (частина перша статті 5); суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення (частини перша статті 18). Головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура. Процесуальними кодексами України встановлено неоднакову процедуру судового провадження щодо різних правовідносин.

66. Системний аналіз вказаних норм Конституції та законів України дає підстави стверджувати, що розмежування юрисдикційних повноважень у межах спеціалізації судів підпорядковано гарантіям права кожної людини на ефективний судовий захист.

67. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ).

68. Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

69. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене право на суд разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Ґолдер проти Сполученого Королівства ( Golder v. the United Kingdom ), заява № 4451/70, пункт 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Станєв проти Болгарії ( Stanev v. Bulgaria ), заява № 36760/06, пункт 230).

70. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

71. Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення у справі Доббертен проти Франції зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 13089/87).

72. Суд також враховує позицію ЄСПЛ, висловлену в справі Омельченко проти України (заява № 45965/08) про визнання заяви, яка стосувалася розмежування юрисдикцій між адміністративним та цивільними судами, неприйнятною у зв`язку з відсутністю порушення права заявника на доступ до суду; Суд нагадав, що згідно з його прецедентною практикою, пункт 1 статті 6 Конвенції закріплює право на суд , в якому право на доступ до суду (тобто право на звернення до національних судів) становить лише один з його аспектів; для того щоб право на доступ було ефективним, особа повинна мати чітку, практичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (Bellet v. France, заява № 23805/94, пункт 36, Церква села Сосулівка проти України , заява № 37878/02, пункт 50); Суд зазначає, що заявники мали можливість порушити провадження в національних судах, а суди ухвалити рішення, виходячи із суті їхніх позовів, незважаючи на початкову затримку, викликану питаннями щодо відповідної юрисдикції.

73. Відповідно до частин першої та третьої статті 354 КАС України (тут і далі також - у чинній редакції) суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

74. Відповідно пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

75. У разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

76. Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню, а провадження у справі - закриттю, оскільки спір у цій справі має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 354, 355, 356, 359, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні клопотання особи, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_2 про закриття касаційного провадження відмовити.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

3. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2020 скасувати.

4. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, правонаступником якого є Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Громадська організація Українська асоціація студентів , про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.

5. Роз`яснити, що спір може бути розглянуто за правилами господарського судочинства, а тому позивач має право звернутися протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Желєзний

Судді Я. О. Берназюк

Н. В. Коваленко