Постанова

від 12.05.2021 по справі 149/1011/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 травня 2021 року

м. Київ

справа № 149/1011/20

провадження № 61-15850св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство НІБУЛОН ,

відповідачі: ОСОБА_1 , Фермерське господарство СТЕПОВЕЦЬКЕ ,

третя особа - державний реєстратор сектору з питань державної реєстрації Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області Шевців Олена Василівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 02 липня 2020 року у складі судді Войнаревич М. Г. та постанову Вінницького апеляційного суду від 29 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Ковальчука О. В., Панасюка О. С., Шемети Т. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство НІБУЛОН (далі - ТОВ СП НІБУЛОН ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Фермерського господарства СТЕПОВЕЦЬКЕ (далі - ФГ СТЕПОВЕЦЬКЕ ), третя особа - державний реєстратор сектору з питань державної реєстрації Хмільницької районної державної адміністрації Вінницької області Шевців О. В., про визнання переважного права на поновлення договору оренди землі, визнання укладеним договору про внесення змін до договору оренди землі в редакції позивача, визнання договору оренди землі недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з одночасним припиненням права оренди земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що 18 серпня 2009 року між ТОВ СП НІБУЛОН та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, зареєстрований у Державному реєстрі земель 15 лютого 2010 року, за умовами якого остання передала в оренду строком на 10 років земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,26 га, розташовану на території Вишеньківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області. Умовами договору передбачено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, а орендар має переважне право на його поновлення на новий строк.

Товариство з 2010 року використовувало вказану орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням та виконувало всі покладені на нього обов`язки орендаря, а саме: своєчасно та в повному обсязі сплачувало орендну плату, використовувало земельну ділянку за цільовим призначенням та відшкодовувало податок на землю, тому вважає, що має переважне право на поновлення договору оренди землі.

11 грудня 2019 року, на виконання умов договору оренди землі від 18 серпня 2009 року та положень статті 33 Закону України Про оренду землі , у визначений законом строк воно звернулося до ОСОБА_2 з листом-повідомленням про продовження строку дії договору оренди землі, запропонувавши продовжити термін дії вказаного договору на 10 років та укласти договір про внесення змін до нього в частині строку його дії, проект якого було долучено до листа-повідомлення.

Всупереч приписам частини п`ятої статті 33 Закону України Про оренду землі ОСОБА_2 у місячний термін його лист не розглянула, заперечення до проекту договору про внесення змін до договору оренди землі не надіслала, питання щодо зміни істотних умов договору не узгоджувала, отже порушила переважне право товариства на оренду спірної земельної ділянки шляхом ухилення від поновлення договору оренди землі від 18 серпня 2009 року.

12 вересня 2019 року товариство листом проінформувало ОСОБА_2 про те, що спірна земельна ділянка оброблена під врожай 2020 року та строк оренди земельної ділянки продовжується до повного завершення збирання урожаю у 2020 році.

Проте, у березні 2020 року йому стало відомо, що між ОСОБА_2 та ФГ СТЕПОВЕЦЬКЕ укладено договір оренди спірної земельної ділянки строком на 10 років, а саме до 16 березня 2030 року, який зареєстрований 27 березня 2020 року державним реєстратором Шевців О. В.

Вважало, що вказаний договір оренди землі від 16 березня 2020 року підлягає визнанню недійсним у зв`язку з відсутністю заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі з попереднім добросовісним орендарем, неповідомленням його про намір укласти договір оренди спірної земельної ділянки з іншою особою, не наданням можливості конкурувати з таким потенційним орендарем, що є грубим порушенням переважного права позивача на поновлення договору оренди землі.

Ураховуючи наведене, ТОВ СП НІБУЛОН просило суд: визнати за ним переважне право на поновлення договору оренди землі від 18 серпня 2009 року, укладеного між ним та ОСОБА_2 , зареєстрованого 15 лютого 2010 року за № 041005400010; визнати укладеним договір про внесення змін до договору оренди землі від 18 серпня 2009 року у його редакції; визнати недійсним договір оренди землі від 16 березня 2020 року, укладений між ОСОБА_2 та ФГ СТЕПОВЕЦЬКЕ , зареєстрований 25 березня 2020 року, номер запису про інше речове право: 36103798; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51800788 від 27 березня 2020 року щодо державної реєстрації за ФГ СТЕПОВЕЦЬКЕ іншого речового права - право оренди земельної ділянки площею 4,2573 га, кадастровий номер 0524881200:04:002:0139, розташованої на території Вишеньківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, з одночасним припиненням права оренди даної земельної ділянки за ФГ СТЕПОВЕЦЬКЕ , номер запису про інше речове право: 36103798 від 25 березня 2020 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 02 липня 2020 року, ухваленим у порядку спрощеного позовного провадження, у задоволенні позову ТОВ СП НІБУЛОН відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 повідомила ТОВ СП НІБУЛОН про небажання продовжувати договір оренди землі, ще у серпні 2019 року та після закінчення строку дії договору оренди землі від 18 серпня 2009 року, відповідачі уклали договір оренди землі на законних підставах, дії відповідачів є правомірними та відповідають вимогам Закону Про оренду землі .

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного суду від 29 вересня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ СП НІБУЛОН залишено без задоволення, а рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 02 липня 2020 року - без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи, ухваливши законне та обґрунтоване рішення.

При цьому, судом апеляційної інстанції були відхилені всі доводи апеляційної скарги ТОВ СП НІБУЛОН щодо дотримання процедури продовження договору оренди землі та порушення його переважного права на таке продовження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2020 року до Верховного Суду , ТОВ СП НІБУЛОН , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкових висновків про те, що переважне право товариства не було порушено, через те, що ОСОБА_1 повідомила про небажання продовжувати договір оренди землі від 18 серпня 2009 року, оскільки таке повідомлення нею було відправлено раніше, а на лист товариства про продовження дії договору та зміни його умов орендодавець не відповіла.

Вважає, що судами не була врахована практика Верховного Суду про те, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди. Вказує, що всі вказані пункти були виконані товариством, а ОСОБА_1 не висловила жодних письмових заперечень про відмову в поновленні договору оренди.

Крім того, вказує, що судом першої інстанції справу помилково розглянуто в спрощеному позовному провадженні.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу в якому вказує, що її доводи є необґрунтованими, а оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу ТОВ СП НІБУЛОН без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2021 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ВН № 051866 ОСОБА_2 на підставі розпорядження Хмільницької районної державної адміністрації Ради народних депутатів від 11 червня 2002 року № 143, на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 4,26 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 0524881200:04:002:0139, яка розташована на території Вишеньківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

18 серпня 2009 року між ТОВ СП НІБУЛОН та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,26 га, розташованої на території Вишеньківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

За умовами цього договору він укладений на 10 років, а після закінчення його строку орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі, зацікавлена сторона повинна не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити іншу сторону про намір продовжити його дію. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється за актом прийому-передачі, який оформлюється не пізніше семи днів після державної реєстрації цього договору. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Вказаний договір зареєстрований у Хмільницькому районному відділі Вінницької регіональної філії Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15 лютого 2010 року за № 041005400010.

18 серпня 2009 року ТОВ СП НІБУЛОН та ОСОБА_2 склали акт визначення меж земельної ділянки у натурі (на місцевості).

16 лютого 2010 року ТОВ СП НІБУЛОН та ОСОБА_2 склали акт прийому-передачі земельної ділянки загальною площею 4,26 га, кадастровий номер 0524881200:04:002:0139, розташованої на території Вишеньківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

На заяву ОСОБА_2 від 05 серпня 2019 року щодо припинення обробітку земельної ділянки після закінчення строку дії договору оренди землі від 18 серпня 2009 року ТОВ СП НІБУЛОН надіслало їй відповідь у листі від 12 вересня 2019 року № 356/110/2-19 про те, що строк дії укладеного з нею договору оренди земельної ділянки закінчується 15 лютого 2020 року, проте відповідно до умов цього договору, строк його дії продовжується до повного завершення збирання урожаю. Земельна ділянка оброблена під врожай 2020 року, тому, за умови відсутності бажання продовжувати договірні відносини з ТОВ СП НІБУЛОН після закінчення строку дії договору оренди землі та збору врожаю у 2020 році, земельна ділянка буде передана по акту-прийому передачі з виплатою відповідної орендної плати.

11 грудня 2019 року ТОВ СП НІБУЛОН листом № 484/110/2-19 повідомило ОСОБА_2 про продовження строку дії договору оренди землі, у якому запропонувало їй продовжити строк дії договору оренди землі від 18 серпня 2009 року на 10 років та укласти договір про внесення змін до цього договору в частині продовження строку його дії. Також повідомило, що ця заява підлягає розгляду в місячний термін і, за відсутності заперечень, орендодавець укладає з орендарем договір про внесення змін до договору оренди землі про поновлення його на новий строк. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

До вказаного листа ТОВ СП НІБУЛОН долучено проект договору про внесення змін до договору оренди землі від 18 серпня 2009 року.

16 березня 2020 року ОСОБА_2 уклала договір оренди землі з ФГ СТЕПОВЕЦЬКЕ , за умовами якого передала останньому в оренду земельну ділянку площею 4,2573 га, кадастровий номер 0524881200:04:002:0139, розташовану на території Вишеньківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 07 травня 2020 року № 208420025 державним реєстратором 25 березня 2020 року здійснено державну реєстрацію договору оренди землі від 16 березня 2020 року, укладеного між ОСОБА_2 та ФГ СТЕПОВЕЦЬКЕ , за умовами якого в оренду останньому передана земельна ділянка площею 4,2573 га, кадастровий номер 0524881200:04:002:0139, розташована на території Вишеньківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51800788 від 27 березня 2020 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень ТОВ СП НІБУЛОН вказує неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18), від 27 грудня 2018 року у справі № 589/3937/17; від 22 вересня 2020 року у справі № 159/5756/18 та від 22 вересня 2020 року у справі № 313/350/16-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки районний суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга ТОВ СП НІБУЛОН задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно із частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ СП НІБУЛОН , суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_1 повідомила ТОВ СП НІБУЛОН про небажання продовжувати договір оренди землі до його закінчення, при цьому договір про внесення змін до договору оренди землі від 18 серпня 2009 року, який товариство пропонувало укласти орендодавцю, не був погоджений між сторонами, оскільки орендодавець свого підпису на ньому не ставила, чим не висловила свого волевиявлення на пролонгацію договору оренди землі від 18 серпня 2009 року.

Доводи касаційної скарги ТОВ СП НІБУЛОН про те, що переважне право товариства було порушено, через те, що ОСОБА_1 не відповіла на його лист про продовження дії договору та зміни його умов, а також, що товариством було дотримано процедуру, передбачену частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , є необґрунтованими.

Так, однією з вимог для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених положеннями статті 33 Закону України Про оренду землі , є те, що орендар до листа-повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк повинен додати проект додаткової угоди.

Проте, як було встановлено судами, ТОВ СП НІБУЛОН не додало до відповідного листа, адресованого ОСОБА_1 , проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на новий строк.

Натомість, товариство фактично висловило пропозицію укласти договір на нових умовах, додавши до вказаного листа проект договору про внесення змін до договору оренди землі від 18 серпня 2009 року.

При цьому, згоди на зміну істотних умов договору ТОВ СП НІБУЛОН від ОСОБА_1 не отримало, тому його переважне право на укладення договору оренди землі припинилося, оскільки відповідно до частин третьої, четвертої статті 33 Закону України Про оренду землі до листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору. При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Посилання заявника на неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду не заслуговують на увагу, оскільки в приведених заявником справах були встановлені інші фактичні обставини справи та доведено позовні вимоги.

Доводи касаційної скарги про те, що справа не могла бути віднесена судом першої інстанції до малозначної та не підлягала розгляду в порядку спрощеного позовного провадження не заслуговують на увагу.

Суд апеляційної інстанції правильно відхилив аналогічні доводи апеляційної скарги ТОВ СП НІБУЛОН , вказавши, що ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України, вона не становить значної складності для вирішення судами та не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України, а тому правомірно була розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Верховний Суд з таким висновком погоджується, оскільки він відповідає нормам ЦПК України.

Отже, вказані, а також інші доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що на підставі вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН залишити без задоволення.

Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 02 липня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 29 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк