Рішення

від 26.04.2021 по справі 179/1986/20

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/1986/20

2/179/170/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2021 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Ковальчук Т.А.

за участю секретаря судового засідання: Хорольської І.П.

представника позивача: ОСОБА_1 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в смт. Магдалинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом .

Позивач в позові посилається на те, що 16 червня 2020 р. позивач звернулася до Заплавської сільської ради із заявою щодо надання довідки стосовно того, за ким рахується прибудинкова територія і будинок, в якому проживала її бабуся, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та приватизована на її бабусю земельна ділянка розміром 4,040 га, що знаходиться на території Заплавської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1222383000-01-001-0529. Згідно отриманої довідки від Чернеччинської сільської ради Заплавського старостинського округу № 3 Магдалинівського району Дніпропетровської області, житловий будинок рахується як закинутий об`єкт. Таким чином, 26 червня 2020 р. позивач дізналася про те, що існує спадщина після її бабусі. Листом нотаріуса в оформленні права на спадщину було відмовлено, оскільки позивачем пропущено строк для прийняття спадщини. Позивач вважає, що має право на спадкування, тому звертається до суду та прохає визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3 на житловий будинок загальною площею 52,9 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 4,040 га, кадастровий номер 1222383000:01:001:0529, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Заплавської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, що належала померлій ОСОБА_3 на підставі Державного акту від 03.01.2003 р. ІІІ-ДП 096231.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву, в якій прохає розглянути справу без їхньої участі, при вирішенні питання покладається на розсуд суду.

Дослідивши докази, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за наступних підстав.

У відповідності до ч. 2 ст. 1220 ЦК України , часом відкриття спадщини є день смерті особи.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 14).

Статтею 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У відповідності до статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

У відповідності до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Частиною 3 статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтями 1296, 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Главою 86 ЦК, а також спеціальним законодавством, зокрема, Законом України Про нотаріат , підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику в справах про спадкування .

Листом Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування роз`яснено, що судам слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

У відповідності до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що позивач 08 грудня 2020 року звернулася до нотаріуса із усним зверненням про прийняття спадщини за законом після матері ОСОБА_3 (а. с . 31).

З повідомлення приватного нотаріуса Магдалинівського районного нотаріального округу Щоки В.О. від 08 грудня 2020 року вбачається, що позивачеві роз`яснено про пропущення нею встановленого шестимісячного строку для прийняття спадщини. А також те, що відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкодавця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. (а. с. 16).

За таких обставин, за наявності перешкод в отриманні свідоцтва про право на спадщину пов`язаних із пропущенням шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд вважає, що звернення до суду із позовними вимогами про визнання права власності на спадкове майно, є передчасним. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 13.11.2019 року у справі № 204/1972/18.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10-13, 81, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити.

Сплачений позивачем судовий збір в сумі 1949 грн. 50 коп. віднести на користь держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлено 17 травня 2021 р.

Суддя Т.А. Ковальчук