Рішення

від 11.09.2007 по справі 4/1253-18/158

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/1253-18/158

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

11.09.07                                                                                           Справа№ 4/1253-18/158

за позовом: Бісковицького споживчого товариства Самбірської райспоживспілки, с. Бісковичі, Львівська область

до: Відкритого акціонерного товариства “Львівський хлібозавод №1”, м. Львів

про стягнення 1080,17 грн.

та зустрічним позовом: Відкритого акціонерного товариства “Львівський хлібозавод №1”, м. Львів,

до: Бісковицького споживчого товариства Самбірської райспоживспілки, с. Бісковичі, Львівська область

про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 10.07.2001 р. та стягнення 2568,76 грн.

Суддя Т. Костів

Представники:

від позивача –Ревть В.М. –голова правління

від відповідача –Теслюк І.І. - юрисконсульт.

Суть спору: Позовну заяву подано Бісковицьким споживчим товариством Самбірської райспоживспілки, с. Бісковичі, Львівська область, до Відкритого акціонерного товариства “Львівський хлібозавод №1”, м. Львів, про стягнення заборгованості у сумі 1080,17 грн. Відкрите акціонерне товариство “Львівський хлібозавод №1”, м. Львів, звернулось із зустрічним позовом до Бісковицького споживчого товариства Самбірської райспоживспілки, с.Бісковичі, Львівська область, про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 10.07.2001 р. та стягнення 2568,76 грн. боргу.

          Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.04.2002 р. (суддя Краєвська М.В.) порушено провадження у справі та призначено розгляд на 18.04.2002р. Ухвалою суду від 18.04.2002р. зупинено провадження у справі у зв'язку із поданням апеляційної скарги на ухвалу суду від 04.04.2002р. про порушення провадження у справі. Ухвалою суду від 13.05.2002р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд на 28.05.2002р. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах. Ухвалою суду від 26.06.2002р. зупинено провадження у справі до розгляду заяви прокуратурою.

          Розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 13.09.2004 р., у зв'язку із призначенням Краєвської М.В. суддею Львівського апеляційного господарського суду, зазначену справу передано судді Костів Т.С.. Ухвалою суду від 10.07.2006 р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд на 20.07.2006 р.. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 20.07.2006 р., 01.08.2006 р., 12.09.2006 р., 10.10.2006 р..

          Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.11.2006 р. зупинено провадження у справі. Листом №8-6в Самбірська міжрайонна прокуратура інформувала суд про результати перевірки матеріалів, виділених з кримінальної справи №180-0143 та про прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відносно Ревть В.М. Кузьм”як М.Ф., Сечин Л.А.. Водночас, Залізничний районний суд м. Львова інформував господарський суд Львівської області про звільнення Мироновича І.А. від кримінальної відповідальності згідно із п. “г” ст. 1 Закону України “Про амністію”. У зв'язку із цим ухвалою господарського суду Львівської області від 23.07.2007 р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 06.09.2007 р.. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 11.09.2007 р., про що представники сторін ознайомлені під розписку.

Представникам сторін роз'яснювались їх права згідно ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що позивач мав заборгованість перед відповідачем в сумі 2457,58 грн.. На підставі договору купівлі-продажу від 10.07.2001 р. по накладній від 10.07.2001 р. за довіреністю КАК №232942 від 10.07.2001 р. позивач передав відповідачу автомобіль ГАЗ-5201 вартістю 3400 грн.. Різниця вартості автомобіля після погашення суми боргу 2457,58 грн. –942,42 грн. підлягала поверненню позивачу. Однак, відповідач суму різниці не повернув, у зв'язку із чим відповідачу нараховано пеню в сумі 137 грн.. Просить позов задовольнити. В ході судового розгляду позивач подав розрахунок нанесених матеріальних збитків за період з 01.01.2001 р. по 01.07.2006 р. в сумі 514,20 грн., однак, суму позову у встановленому законом порядку не збільшував. Зустрічний позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві.

Представник відповідача за первісним позовом позов заперечив, а зустрічний позов підтримав з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву, зустрічній позовній заяві. Зазначив, зокрема, що позивач автомобіль в погашення суми боргу не передавав, а тому просив припинити провадження у справі за первісним позовом у зв'язку із відсутністю предмета спору. У відзиві по справі №1282 відповідач зазначив, що довіреність КАК №232942 від 10.07.2001 р. на отримання матеріальних цінностей Мироновичу І.А. не видавалась, договір підписаний не уповноваженою особою, вважає договір купівлі-продажу недійсним, просить у первісному позові відмовити за безпідставністю, а зустрічний позов - задовольнити.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Позивач визнає свою заборгованість перед відповідачем станом на 01.07.2000 р. в сумі 2457,58 грн.. Зазначений розмір заборгованості підтверджує довідкою №44 від 21.07.2003 р., з якої випливає, що сума 385 грн. утворилась ще станом до 01.01.1998 р., сума 2432,58 грн. –станом на 07.05.1998 р., сума 240 грн. –станом на 24.07.1998 р.. Усього, сума заборгованості становила 3057,58 грн., що за вирахуванням проплат в сумі 600 грн. становить 2457,58 грн.. Первинних документів, які б підтверджували вказані обставини суду не надано у зв'язку з їх відсутністю. Однак, наявність даної заборгованості не заперечується і відповідачем за первісним позовом та додатково підтверджується випискою дебіторів відповідача, листом №1126 від 07.06.2000 р., відзивом на позовну заяву №1585 від 28.05.2002 р. тощо. Зазначена сума боргу не була стягнута відповідачем з позивача і в судовому порядку, що підтверджується постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22-25.07.2003 р. по справі №4/3345-14/177, постановою Вищого господарського суду України від 14.01.2004 р. по справі №4/3345-14/177, та залишалась не погашеною.

Як випливає з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ІНМ №271566, з серпня 1998 р. позивачу належав автомобіль ГАЗ 5201 1971 р. в., двигун №6870586.

З метою погашення боргової суми між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) 10.07.2001 р. було укладено оспорюваний відповідачем у зустрічній позовній заяві договір купівлі-продажу. Відповідно до умов даного договору, продавець переоформляє продаж автомобіля марки ГАЗ-5201 (переданого покупцю по накладній від 09.06.2000 р. вартістю 3400 грн.) в рахунок погашення суми боргу в розмірі 2457,58 грн. з поверненням різниці 942,42 грн. продавцю (п. 1-1 договору) до 15.07.2001 р. (п. 2-2 договору). Доказів погашення різниці суду не надано. Продавець зобов'язався зняти вказаний автомобіль з обліку та нести пов'язані з цим витрати. Покупець зобов'язався нести витрати, пов'язані із продажем та постановкою автомобіля на облік (п. п. 2-1, 2-3 договору).

З листа УДАІ УМВСУ у Львівській області №9/2914 від 07.09.2006 р. випливає, що позивач виконав свої обов'язки, знявши 10.07.2001 р. даний автомобіль з обліку для реалізації в межах України. Однак, відповідач не здійснив постановку автомобіля на облік у відповідності до умов договору.

Позивач посилається на порушення умов договору купівлі-продажу від 10.07.2001 р.. Як випливає з преамбули цього договору, він укладений між позивачем і ВАТ “Львівський хлібозавод №1 в особі начальника транспортного цеху Мироновича І.А., діючого на підставі довіреності КАК №232942 від 10.07.2001 р..

Відповідач стверджує, що даний договір був підписаний з його боку не уповноваженою особою –Мироновичем І.А. і ця обставина підтверджується матеріалами справи. З листів прокуратури Львівської області №04/2-306-03 від 25.02.2004 р., №04/2-306-03 від 20.04.2004 р., прокуратурою Залізничного району м. Львова порушено кримінальну справу №180-0143 відносно начальника транспортного цеху ВАТ “Львівський хлібозавод №1” Мироновича І.А., який, не будучи уповноваженим на укладання будь-яких договорів, 10.07.2001 р. підписав від імені ВАТ “Львівський хлібозавод №1” договір купівлі-продажу автомобіля із позивачем. Як випливає з постанови судового засідання Залізничного районного суду м. Львова від 02.10.2003 р. у справі №1ам-20/3 2003, Миронович І.А. підписав зазначений договір не будучи на це уповноваженим і своїми умисними діями скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 365 КК України, однак, був звільнений від кримінальної відповідальності згідно із п. “г” ст. 1 Закону України “Про амністію”.

У той же час, даний договір фактично визнавався відповідачем. Зокрема, автомобіль був фактично отриманий відповідачем та доставлений на територію заводу, що підтверджується, зокрема, змістом довідки №1285 від 31.07.2006 р., визнано у відзиві на позовну заяву №1585 від 28.05.2002 р.. Жодного доказу повернення даного автомобіля позивачу чи видачі його з території відповідача суду не надано, чим спростовуються заперечення відповідача щодо неотримання автомобіля. Та обставина, що вказаний автомобіль не поставлений відповідачем на облік, не спростовує даного факту, оскільки позивач не несе відповідальності за правильність ведення обліку майна відповідача. Крім того, протягом більш як три роки, аж до звернення позивача із первісним позовом, відповідач не звертався за примусовим стягненням з позивача суми заборгованості, визнаної рішенням господарського суду Львівської області від 05.10.1999 р., що свідчить про визнання факту її погашення шляхом передачі автомобіля. Згідно із ст. 63 ЦК УРСР, який діяв на час існування спірних відносин, подальше схвалення угоди, укладеної від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють. Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні зустрічного позову в частині визнання договору недійсним, слід відмовити. З постанови Львівського апеляційного господарського суду від 22 –25.07.2003 р. у справі №4/3345-14/177 випливає, що спір про стягнення з позивача на користь відповідача боргу в сумі 2568 грн. був розглянутий господарським судом Львівської області від 05.10.1999 р. у справі №4/3345-14/177 і рішення вступило в законну силу. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а тому зустрічна позовна вимога про стягнення суми боргу 2568,76 грн. підлягає припиненню провадженням.

З матеріалів справи вбачається, що різниця вартості автомобіля, яка підлягає стягненню з відповідача становить 942,42 грн.. У відповідності до п. 4-1 договору купівлі-продажу від 10.07.2001 р. відповідачу нараховано пеню в сумі 137,75 грн., що підтверджується відповідним розрахунком.

Згідно із ст. ст. 161, 162 ЦК УРСР, який діяв на час існування спірних відносин, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись ст.ст. 33, 41, 42 43, 49, 60, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Первісний позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Львівський хлібозавод №1” (м.Львів, вул.Городоцька, 168, ЗКПО 05492054) на користь Бісковицького споживчого товариства Самбірської райспоживспілки (Львівська область, с. Бісковичі, ЗКПО 01757938) 1080,17 грн.

3.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Львівський хлібозавод №1” (м. Львів, вул. Городоцька, 168, ЗКПО 05492054) на користь Бісковицького споживчого товариства Самбірської райспоживспілки (Львівська область, с.Бісковичі, ЗКПО 01757938) 51,00 грн. державного мита та 69,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В частині зустрічних позовних вимог про стягнення 2568,76 грн. боргу провадження у справі припинити.

5.          В решті зустрічних позовних вимог –відмовити.

6.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя