Рішення

від 11.09.2007 по справі 4/938-4/65

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/938-4/65

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.07                                                                       Справа№ 4/938-4/65

Господарський суд Львівської області в складі судді Гриців В.М. при секретарі Москалі Р.М. з участю представника позивача Клочника Ю.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Карпати-реєстратор” до відкритого акціонерного товариства „Дрогобицький завод продовольчих товарів” про стягнення заборгованості та розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Карпати-реєстратор” звернулося з позовом до відкритого акціонерного товариства „Дрогобицький завод продовольчих товарів”, з урахуванням наданих уточнень позовних вимог просить суд стягнути з відповідача 3061,59 грн. боргу та 917,26 грн. пені, а всього 3978,88 грн. за неналежне виконання умов договору про надання послуг щодо ведення реєстрів власників іменних цінних паперів № 51 від 1 квітня 1997 року та розірвати названий договір.

Представник позивача позовні вимоги підтримав і навів доводи, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, подав суду для огляду оригінали доданих до позовної заяви документів.

Про дату, місце і час розгляду справи суд повідомляв відповідача за його місцезнаходженням, підтвердженим державним реєстратором, а саме м.Дрогобич, вул.Стрийська,32. Однак, повідомлення суду відповідач не отримував з причини відсутності його за місцезнаходженням. Про зміну місцезнаходження відповідач зобов'язаний повідомити державного реєстратора, проте запис в єдиному державному реєстрі про зміну відповідачем місцезнаходження відсутні. Тому на підставі приписів ст.75 ГПК України суд ухвалив розглядати справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, дослідив надані докази суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.526, 625 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Статтями 193,230,231,232,265 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. За невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, пеню).

Згідно з матеріалами справи сторони 1 квітня 1997 року уклали договір № 51 про надання послуг щодо ведення реєстрів власників іменних цінних паперів за умовами якого позивач прийняв на себе обов'язок щодо ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Пунктом 4.2 договору визначено, що оплата послуг проводиться відповідно до протоколу узгодження цін шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок реєстратора. За прострочення терміну сплати емітетн (відповідач) сплачує пеню у розмірі 1 відсоток від загальної величини несплачених вчасно сум за кожен день прострочення, але не більше 50 відсотків суми.

Як стверджує позивач, заборгованість відповідача за надані позивачем послуги щодо ведення реєстрів власників іменних цінних паперів з 31 січня 2005 року до 28 лютого 2007 року становить 3061,59 грн. і така не сплачена. На суму боргу 3061,62 грн. На суму боргу відповідно до п.4.2 договору про надання послуг щодо ведення реєстрів власників іменних цінних паперів № 51 від 1 квітня 1997 року нараховано 917,26 грн. пені. Суду не надано доказів сплати боржником суми боргу. Отже, стягненню підлягає 3978,88 грн.

Суд відмовляє позивачу у задоволенні його вимог розірвати договір про надання послуг щодо ведення реєстрів власників іменних цінних паперів № 51, укладений сторонами 1 квітня 1997 року, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.214 Цивільного Кодексу України особи, які вчинили правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитись від нього. Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин. Правові наслідки відмови від правочину встановлюються законом або домовленістю сторін. За приписами ст. 907 Цивільного Кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів врегульовано Положенням про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 жовтня 2006 року № 1000 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 січня 2007 року за № 49/13316. Пунктом 4 названого Положення визначено, що про наміри зміни або розірвання договору про ведення реєстру в односторонньому порядку сторона повідомляє іншу сторону відповідно до договору між ними. Згідно з пунктом 7.3. договору про надання послуг щодо ведення реєстрів власників іменних цінних паперів № 51, укладеного сторонами 1 квітня 1997 року, такий діє безстроково та може бути розірваний на вимогу однієї із сторні у будь-який момент з письмовим повідомленням про це іншу сторону не менш як за один місяць При цьому реєстратор за два тижні до дати розірвання договору припиняє будь-які операції щодо ведення реєстру, готує і передає емітенту всю ситему реєстру станом на дату припинення цих операцій, а емітент забезпечує повноту розрахунків за надані реєстратором послуги. Уповноважені представники сторін складають акт звірки по розрахунках і підписують акт прийому-передачі документів, що входять у систему реєстру.

Позивач 23 лютого 2007 року надсилав відповідачу за його місцезнаходженням ( м.Дрогобич, вул.Стрийська, буд.32) повідомлення про розірвання договору про надання послуг щодо ведення реєстрів власників іменних цінних паперів № 51, укладеного сторонами 1 квітня 1997 року, з підстав систематичного невиконання зобов'язань щодо оплати за надані послуги. Відповідач цього повідомлення не отримав з причини відсутності його за місцезнаходженням, хоча довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 445334 стверджено, що станом на 26 липня 2007 року місцезнаходженням відкритого акціонерного товариства „Дрогобицький завод продовольчих товарів” ідентифікаційний код 00376418 було у 2004 році і є така адреса: м.Дрогобич, вул.Стрийська, буд.32, Львівська область.

Отже, сторони не домовились про розірвання договору і наслідки в порядку, як це визначено пунктом 7.3. договору про надання послуг щодо ведення реєстрів власників іменних цінних паперів № 51 від 1 квітня 1997 року, що є необхідною умовою для розірвання такої категорії договорів, оскільки наслідки розірвання впливають на права та обов'язки не тільки сторін договору, а й третіх осіб. Проте ні законом, ні підзаконними актами не визначено, хто повинен зберігати систему реєстру власників іменних цінних паперів та здійснювати повноваження реєстроутримувача у разі розірвання договору про надання послуг щодо ведення реєстрів власників іменних цінних паперів у випадку фактичної відсутності емітента.

Відповідно до вимог ст.ст.33,34 ГПК України обов'язком сторони є належними і допустимими доказами доводити суду обставини, які є підставою вимог чи заперечень. Суд розглядає спір за наявними у справі матеріалами, оскільки відповідач про місце, дату і час розгляду справи та про вимоги суду надати необхідні докази повідомлений належно, проте вимог суду відповідач вдруге не виконав, про причини невиконання суд не повідомив.

Судові витрати суд покладає на відповідача.

Керуючись ст.ст.4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд–

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Дрогобицький завод продовольчих товарів” (м.Дрогобич, вул.Стрийська,32; ідентифікаційний код ЄДР 00376418) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Карпати-реєстратор” (м.Львів, вул. Головацького, 23а; ідентифікаційний код ЄДР 22343054) - 3978,88 грн. та судові витрати –102,00 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя