Рішення

від 11.05.2021 по справі 752/309/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/309/20

Провадження № 2/752/1714/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

11.05.2021 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.

за участю секретаря Воробйова І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрміськбуд Холдинг , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю Техенерго про визнання попереднього договору купівлі-продажу квартири удаваним та визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2020 року позивач в особі представника звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрміськбуд Холдинг , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю Техенерго , в якому просить визнати попередній договір купівлі продажу квартири, укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрміськбуд Холдинг (код ЄДРПОУ: 40339238), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О., зареєстрований в реєстрі за №1905,1906 удаваним правочином; визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) майнові права на квартиру у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 із характеристиками: секція - 4 (четверта); поверх - 23-24 (двадцять три-двадцять чотири); номер квартири (будівельний) - 2304 (дві тисячі триста чотири); кількість кімнат - 4 (чотири); орієнтовна (проектна) площа квартири+тераси - 148,91 кв.м., вирішити питання про розподіл судових витрат.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що між позивачем та відповідачем укладено Попередній договір купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О., зареєстрованого в реєстрі за №1905,1906. Відповідно до пункту 1.1. Попереднього договору сторони зобов`язались, в строки встановлені в пункті 1.4. розділу 1 Попереднього договору, укласти Договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого Відповідач (Продавець) зобов`язується передати у власність (продати) окрему квартиру, характеристики якої вказані у підпункті 1.4.1. пункту 1.4. розділу 1 Попереднього договору (надалі - Об`єкт ), яка знаходиться у житловому будинку АДРЕСА_1 , а Позивач зобов`язується сплатити його вартість в обсязі згідно з розділом 2 Попереднього договору. На забезпечення виконання зобов`язань за Попереднім договором, між Позивачем та Відповідачем укладено Договір про забезпечення виконання зобов`язань №ОМ/4С-К2304 від 30.11.2018. Відповідно до пункту 2.3. Договору про забезпечення, платежі здійснюються наступним чином: 1 776 612 (один мільйон сімсот сімдесят шість тисяч шістсот дванадцять) гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ 20% - 296 102 гривень 00 копійок, Позивач зобов`язаний сплатити Відповідачу до 30.11.2018. На виконання взятих на себе зобов`язань, Позивач сплатив Відповідачу 1 776 612 (один мільйон сімсот сімдесят шість тисяч шістсот дванадцять) гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ 20% - 296 102 гривень 00 копійок, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача, а саме: № НОМЕР_2 , відкритий в ПАТ КБ ПриватБанк , МФО 300711. Зважаючи на те, що плановий термін закінчення будівництва Будинку (третій квартал 2019 року) закінчився, Позивач поштовим відправленням із штрихованим ідентифікатором: 0411624132939 направив на адресу Відповідача Вимогу від 23.08.2019 про укладення Основного договору. Разом з тим, в погоджені сторонами строки Відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань. Основний договір купівлі-продажу квартири між сторонами не підписано, квартира у власність Позивача не передана, більше того будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (квартира у якому є предметом договору) не закінчено.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15.01.2020 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання.

В судове засідання позивач не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, представник позивача подав до суду заяву, в якій зазначив, що підтримує в повному обсязі позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві, також зазначив, що просить провести розгляд справи за його відсутності та проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи в установленому законом порядку, свого представника не направив, будь-яких заяв чи клопотань не подав.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи в установленому законом порядку, свого представника не направили, будь-яких заяв чи клопотань не подали.

Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази, приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у місті Києві за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Ракетна 24, здійснюється будівництво житлових комплексів з діловим та культурним центром та підземною автостоянкою.

Відповідно до частини 1 статті 876 Цивільного кодексу України, власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Листом №10/26-1049/10 від 21.11.2019 Державна архітектурно-будівельна інспекція України повідомила, що для проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , замовником будівництва Товариством з обмеженою відповідальністю Техенерго (далі - третя особа ) подано ряд декларацій про початок виконання будівельних робіт, які згодом були анульовані а документи, щодо будівництва вилучені в межах досудового розслідування в порядку тимчасового доступу до речей і документів.

Між Позивачем та Відповідачем укладено Попередній договір купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О., зареєстрованого в реєстрі за №1905, 1906.

Відповідно до пункту 1.1. Попереднього договору сторони зобов`язались, в строки встановлені в пункті 1.4. розділу 1 Попереднього договору, укласти Договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого Відповідач (Продавець) зобов`язується передати у власність (продати) окрему квартиру, характеристики якої вказані у підпункті 1.4.1. пункту 1.4. розділу 1 Попереднього договору (надалі - Об`єкт ), яка знаходиться у житловому будинку АДРЕСА_1 , а Позивач зобов`язується сплатити його вартість в обсязі згідно з розділом 2 Попереднього договору.

Відповідно до пункту 2.2. Попереднього договору, розмір суми Основного договору (вартість/ціна Об`єкта), разом з податком на додану вартість визначається Сторонами у момент укладення та нотаріального посвідчення основного договору.

Згідно із пунктом 2.3. Попереднього договору, розрахунки по основному договору здійснюються у день укладення Основного договору до моменту його нотаріального посвідчення в наступному порядку: 2.3.1. Сума грошових коштів (включає в себе податок на додану вартість) в українських гривнях, що має бути сплачена Позивачем Відповідачу на виконання Договору про забезпечення, у розмірі, зазначеному у пункті 2.2. розділу 2 Договору про забезпечення, у разі її сплати Позивачем буде зарахована Відповідачем як оплата 144,44 кв. м. Об`єкта. 2.3.2. Різниця між розміром суми Основного договору (остаточна вартість/ціна Об`єкта) та розміром коштів, сплачених по Договору про забезпечення, які будуть зараховані Відповідачем як оплата 144,44 кв. м. Об`єкта, сплачується Позивачем в розмірі, який вираховується шляхом множення неоплачених квадратних метрів Об`єкта (остаточна площа Об`єкта, визначається згідно пункту 5.4. розділу 5 Попереднього договору) на вартість одного квадратного метра, яка за згодою Сторін становить 12 300 (дванадцять тисяч триста) гривень 00 копійок, в.т.ч. ПДВ 20% - 2050 гривень 00 копійок.

Згідно із підпунктом 4.2.3. пункту 4.2. розділу 4 Попереднього договору, Відповідач зобов`язався передати у власність Позивача Об`єкт, характеристики якого визначені у підпункті 1.4.1. пункту 1.4. розділу 1 Попереднього договору в момент укладення та нотаріального посвідчення Основного договору.

Відповідно до підпункту 4.2.4. пункту 4.2. розділу 4 Попереднього договору, відповідно до підпункту 3.2.3. пункту 3.2. розділу 3 Договору про забезпечення Відповідач зобов`язався зарахувати грошові кошти, сплачені по Договору про забезпечення як відповідну частину оплати за Основним договором.

Відповідно до пункту 1.3. Попереднього договору, плановий термін закінчення будівництва Будинку - ІІІ (третій) квартал 2019 року.

Згідно із пунктом 1.4. Попереднього договору, сторони зобов`язуються укласти Основний договір протягом - I (першого) кварталу 2020 року, але в будь-якому разі не раніше отримання Відповідачем правовстановлюючих документів на Об`єкт та надання Державною реєстраційною службою України та/або відповідними державними органами документів, що є необхідними для належного укладення та нотаріального посвідчення Основного договору та з урахуванням вимог пункту 5.2. розділу 5 Попереднього договору.

У пункті 5.2. розділу 5 Попереднього договору, сторони погодили, що Основний договір може бути укладений виключно у разі оплати Позивачем повної суми грошових коштів, що передбачена розділом 2 Попереднього договору.

На забезпечення виконання зобов`язань за Попереднім договором, між Позивачем та Відповідачем укладено Договір про забезпечення виконання зобов`язань №ОМ/4С-К2304 від 30.11.2018.

Відповідно до пункту 1.1. Договору про забезпечення для забезпечення виконання зобов`язань за Попереднім договором, Позивач сплачує Відповідачу суму грошових коштів, розмір, порядок та умови сплати якої встановлюються розділом 2 Договору про забезпечення. Вказана сума грошових коштів, після її належної сплати Позивачем зараховується Відповідачем до платежів за Основним договором.

Згідно із пунктом 2.2. Договору про забезпечення, розмір грошових коштів, які сплачуються відповідно до умов Договору про забезпечення, як забезпечення виконання зобов`язання згідно пункту 1.1. розділу 1 Договору про забезпечення становить: 1 776 612 (один мільйон сімсот сімдесят шість тисяч шістсот дванадцять) гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ 20% - 296 102 гривень 00 копійок.

Відповідно до пункту 2.3. Договору про забезпечення, платежі здійснюються наступним чином: 1 776 612 (один мільйон сімсот сімдесят шість тисяч шістсот дванадцять) гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ 20% - 296 102 гривень 00 копійок, Позивач зобов`язаний сплатити Відповідачу до 30.11.2018.

На виконання взятих на себе зобов`язань, Позивач сплатив Відповідачу 1 776 612 (один мільйон сімсот сімдесят шість тисяч шістсот дванадцять) гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ 20% - 296 102 гривень 00 копійок, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача, а саме: № НОМЕР_2 , відкритий в ПАТ КБ ПриватБанк , МФО 300711.

Факт здійснення Позивачем оплати за Договором про забезпечення підтверджується:

квитанцією 0.0.1200217757.1 від 30.11.2018 на суму 299 999,99 грн; квитанцією 0.0.1200215541.1 від 30.11.2018 на суму 299 999,99 грн; квитанцією 0.0.1200201014.1 від 30.11.2018 на суму 299 999,99 грн; квитанцією 0.0.1200196253.1 від 30.11.2018 на суму 299 999,99 грн, квитанцією 0.0.1200198628.1 від 30.11.2018 на суму 299 999,99 грн, квитанцією 0.0.1200225086.1 від 30.11.2018 на суму 266 612,05 грн.

З метою надання правової допомоги клієнту, адвокат Літвінов Євген Володимирович, діючи в інтересах Позивача звернувся до Відповідача з адвокатським запитом від 22.08.2019 про надання інформації та копій документів про хід будівництва, завершення будівництва та дату укладання основного договору. Відповідно до інформації з офіційного сайту Укрпошти, поштове відправлення із штрихованим ідентифікатором: 0411624132980, у якому містився вказаний адвокатський запит, отримано Відповідачем 27.08.2019.

Зважаючи на те, що плановий термін закінчення будівництва Будинку (третій квартал 2019 року) закінчився, Позивач поштовим відправленням із штрихованим ідентифікатором: 0411624132939 направив на адресу Відповідача Вимогу від 23.08.2019 про укладення Основного договору.

Відповідно до частини 1 статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Відповідно до пункту 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними (далі дослівно пункт 25 Постанови): За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин .

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною 3 статті 203 Цивільного кодексу України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

З аналізу вищенаведених норм випливає, що основним юридичним фактом, який необхідно встановити для визначення який саме правочин вчинено сторонами є дійсна спрямованість волі сторін при вчиненні правочину.

Відповідно до частини 4 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із частинами 5, 6 статті 13 закону України Про судоустрій та статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Так, аналогічні правові висновки, про те, що у справах про визнання правочину удаваним, основним юридичним фактом, який підлягає встановленню судом є дійсна спрямованість волі сторін зазначено у: Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.06.2018 у справі №910/19473/17 (реєстраційний номер рішення у ЄДРСР: 74767056); Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.04.2018 у справі 707/1541/16 (реєстраційний номер рішення у ЄДРСР: 73369088); Постанові Верховного Суду України від 07.09.2016 у справі №6-1026цс16 (реєстраційний номер рішення у ЄДРСР: 61718485).

Відповідно до частини 1 статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно із четвертим абзацом статті 635 Цивільного кодексу України попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Відповідно до частини 3 статті 640 Цивільного кодексу України, договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Таким чином правочин між Позивачем і Відповідачем є укладеним з дня його посвідчення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О. та реєстрації в реєстрі за №1905,1906.

Згідно із частиною 1 статті 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

З аналізу частини 1 статті 635 Цивільного кодексу України випливає, що попередній договір не є майновим, тобто не передбачає передачу майна, його оплату тощо, з такого договору виникає єдине спільне для сторін зобов`язання - укласти в майбутньому договір на узгоджених ними умовах.

Разом з тим, із змісту Попереднього договору та Договору про забезпечення вбачається, що сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору купівлі продажу, а саме: узгодили істотні умови (характеристики) Об`єкту договору купівлі-продажу (підпункт 1.4.1. пункту 1.4. розділу 1 Попереднього договору), узгодили ціну продажу Об`єкту (пункт 2.2. розділу 2 Договору про забезпечення), узгодили порядок та строк здійснення оплати за Об`єкт договору (пункт 2.3. розділу 2 Договору про забезпечення), узгодили орієнтовний строк передачі Об`єкту договору покупцю - I (перший) квартал 2020 (пункт 1.4. розділу 1 Попереднього договору).

У Попередньому договорі та у Договорі про забезпечення встановлено зобов`язання Позивача щодо внесення грошових коштів, які зараховуються на виконання зобов`язання щодо сплати загальної ціни купівлі-продажу квартири, тобто сторони узгодили між собою зобов`язання майнового характеру у вигляді сплати грошових коштів, які в контексті правовідносин, що склались між сторонами є по своїй правовій природі оплатою за договором купівлі-продажу.

Наявність у Попередньому договорі та у Договорі про забезпечення вищенаведених, узгоджених між сторонами зобов`язань вказує на те, що назва договору Попередній договір не відповідає змісту договору та дійсним правовідносинам, що склались між сторонами. Таким чином з`ясуванні сутності зобов`язання, яке виникло внаслідок укладення правочину, має здійснюватися шляхом оцінки умов договору про права та обов`язки сторін у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на вищевикладене, між Позивачем та Відповідачем було укладено не попередній договір в межах передбаченої статтею 635 Цивільного кодексу України правової конструкції, а договір купівлі-продажу відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно із частиною 2 статті 656 Цивільного кодексу України Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Враховуючи, що предметом договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем, є квартира у житловому будинку АДРЕСА_1 , який незважаючи на плановий термін закінчення будівництва, встановлений у пункті 1.3. Попереднього договору, станом на дату звернення до суду є незакінченим (тобто об`єкт будівництва є незавершеним, а відповідно майно (квартира) станом на дату звернення до суду не існує), випливає, що між сторонами укладено договір купівлі-продажу майнових прав на майбутню квартиру в об`єкті незавершеного будівництва.

Тобто, за правочином укладеним між Позивачем та Відповідачем, Позивач отримав у власність не індивідуально визначену умовами Попереднього договору нерухоме майно з усіма притаманними йому властивостями, а майнові права на ще не існуюче майно, яке може стати таким при сукупності всіх передбачених будівельною документацією обставин.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так у пункті 1.3. Попереднього договору встановлено, що плановий термін закінчення будівництва Будинку - ІІІ (третій) квартал 2019 року.

Згідно із пунктом 1.4. Попереднього договору, сторони зобов`язуються укласти Основний договір протягом - I (перший) квартал 2020 року.

Тобто Відповідач зобов`язався передати у власність Позивача квартиру протягом I (першого) кварталу 2020 року.

Разом з тим, в погоджені сторонами строки Відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань. Основний договір купівлі-продажу квартири між сторонами не підписано, квартира у власність Позивача не передана, більше того будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (квартира у якому є предметом договору) не закінчено.

При цьому Позивачем взяті на себе зобов`язання щодо сплати грошових коштів, які відповідно до умов договору зараховуються як оплата за договором купівлі-продажу квартири виконано у повному обсязі.

Згідно вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, відповідно до Протоколу засідання комісії з вирішення проблемних питань по об`єктах незавершеного будівництва №7 від 24.01.2019, об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 визнано проблемним та зобов`язано Відповідача вжити ряд заходів щодо врегулювання питання щодо ситуації, яка склалась із забудовою земельної ділянки на АДРЕСА_1 .

Четвертим слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, відомості про що внесено у Єдиний реєстр досудових розслідувань за №32019100000000295, в межах якого слідчому надано право тимчасового доступу до речей і документів Відповідача, а саме документів, що стосуються будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Слідчим відділом Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, відомості про що внесено у Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019100010005690, в межах якого слідчий звертався до слідчого судді із клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів, які знаходяться у володінні забудовника ЖК Деміївський квартал - ТОВ "Укрміськбуд холдинг" (Відповідач по даній справі) , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , щодо будівництва ЖК Деміївський квартал .

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином права Позивача підлягають захисту шляхом визнання майнових прав на квартиру у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 із характеристиками: секція - 4 (четверта); поверх - 23-24 (двадцять три-двадцять чотири); номер квартири (будівельний) - 2304 (дві тисячі триста чотири); кількість кімнат - 4 (чотири); орієнтовна (проектна) площа квартири+тераси - 148,91 кв.м.

Європейським судом з прав людини, зокрема у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Зеленчук і Цицюра проти України (заяви №846/16 та 1075/16), закріплено поняття та принцип Легітимних очікувань .

Відповідно до положень статті 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ ) до майна входить як наявне майно, так і активи, включаючи вимоги, щодо яких заявник може стверджувати про наявність у нього щонайменше правомірного очікування ефективного отримання майнового права.

Так відповідно до правових висновків Європейського суду з прав людини переважне право на придбання нерухомого майна залежить від волі продавця продати. Оскільки покупець не може змусити продавця здійснити продаж, таке переважне право не є майном у розумінні ЄКПЛ та не підлягає захисту. Суд наголосив, що концепція майна, до якого входить правомірні очікування , має автономне значення, незалежне від класифікації та критеріїв майна в національному праві, а також що правомірне очікування має містити вимогу, що є більш істотною та конкретною, ніж просто сподівання, або таку, що залежить від майбутніх непевних обставин. Вимога вважається майном лише тоді, коли є належне визнання, що вона може отримати примусовий захист.

З викладеного випливає, що саме право очікування в контексті застосування ЄКПЛ має захищатися як майно ( existing possession ), оскільки судова практика вже визнала його майном у національному контексті та надає йому захист, тобто визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва за умови належного виконання Позивачем взятих на себе зобов`язань з оплати грошових коштів, що зараховуються як плата за квартиру, являється належним способом захисту прав майбутнього покупця.

Відповідно до частини 1 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 134 Цивільного процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Згідно з частиною 3 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Згідно із частиною 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Користуючись правом наданим учасникам справи частиною 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, Позивач уклав Договір від 19.07.2019 про надання юридичних послуг з Адвокатським Об`єднанням КПД Консалтинг .

З метою належного захисту своїх прав та інтересів, на виконання Договору про надання юридичних послуг від 19.07.2019, Позивач та Адвокатське Об`єднання КПД Консалтинг підписали Заявку на надання послуг №1 від 19.07.2019 до Договору про надання юридичних послуг від 19.07.2019.

Відповідно до пункту 1 Заявки на надання послуг №1 Адвокатське Об`єднання КПД Консалтинг зобов`язується надати ОСОБА_1 наступні послуги: комплексний юридичний супровід спору щодо майнових прав Клієнта на майбутній об`єкт нерухомості в житловому будинку АДРЕСА_1; кількість кімнат - 4 (чотири); орієнтовна (проектна) площа квартири+тераси - 148,91 кв.м., відповідач по справі: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРМІСЬКБУД ХОЛДИНГ", 03150, м. Київ, вул. Лабораторна, будинок 33/37, ЄДРПОУ: 40339238.

Відповідно до пункту 3.1. Заявки на надання послуг №1 за представництво інтересів Клієнта у суді першої інстанції Клієнт сплачує 39 045 (тридцять дев`ять тисяч сорок п`ять) грн 07 коп., крім того ПДВ 7 809 (сім тисяч вісімсот дев`ять) грн 01 коп., що разом становить 46 854,08 коп. у вигляді передплати протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання даної Заявки.

При цьому пунктом 4 частини 3 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Так для належного захисту своїх прав та інтересів, для отримання та подальшого подання до суду усіх необхідних доказів та заяв по суті справи, Позивачем були понесені витрати пов`язані з послугами поштового зв`язку, орієнтовна сума яким складає 500,00 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрміськбуд Холдинг , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю Техенерго про визнання попереднього договору купівлі-продажу квартири удаваним та визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрміськбуд Холдинг , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю Техенерго про визнання попереднього договору купівлі-продажу квартири удаваним та визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва - задовольнити.

Визнати попередній договір купівлі-продажу квартири, укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянка Республіки Еквадор, місце проживання: АДРЕСА_4 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрміськбуд Холдинг (код ЄДРПОУ: 40339238, місцезнаходження: м. Київ, вул. Лабораторна, буд. 33/37), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О., зареєстрований в реєстрі за №1905, 1906 удаваним правочином.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянка Республіки Еквадор, місце проживання: АДРЕСА_4 ) майнові права на квартиру у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1; кількість кімнат - 4 (чотири); орієнтовна (проектна) площа квартири+тераси - 148,91 кв.м.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрміськбуд Холдинг (код ЄДРПОУ: 40339238, місцезнаходження: м. Київ, вул. Лабораторна, буд. 33/37) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянка Республіки Еквадор, місце проживання: АДРЕСА_4 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 47354 (сорок сім тисяч триста п`ятдесят чотири) грн 08 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрміськбуд Холдинг (код ЄДРПОУ: 40339238, місцезнаходження: м. Київ, вул. Лабораторна, буд. 33/37) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянка Республіки Еквадор, місце проживання: АДРЕСА_4 ) судовий збір у розмірі 10373 (десять тисяч триста сімдесят три) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Ю.Ю. Мазур