Постанова

від 20.09.2007 по справі 18/232а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/232А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

20.09.07                                                                                           Справа№ 18/232А

Господарський суд Львівської області в складі

головуючого-судді                                                                Мартинюка В.Я.

при секретарі судового засідання                                      Колтун Ю.М.

у відкритому судовому засіданні в м.Львові

розглянувши справу за позовомДержавної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Личаківському районі м.Львова

доПриватного підприємства (надалі ПП) „Арсанія”

простягнення податкового боргу

з участю представників сторін:

від позивача:    ххххх –старший державний податковий інспектор (довіреність за №12845/25/10-017 від 02.07.2007 року);     

від відповідача:   не з‘явився,  

В С Т А Н О В И В :

       що ДПІ у Личаківському районі м.Львова звернулася до господарського суду з позовом про стягнення з приватного підприємства „Арсанія” податкового боргу на суму 174821,25 грн..

        Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач належним чином не виконує вимоги чинного законодавства щодо сплати податкового боргу.

В судовому засіданні представник позивач підтримав позовні вимоги з тих самих міркувань, просить позов задоволити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, не повідомив суд про причини неявки останнього, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштових відправлень за №2015830 та за №2066760, а тому, справа розглядається у відповідності до вимог ч.6 ст.71 КАС України, на основі наявних доказів, без участі представника відповідача, як передбачено ч.2 ст.128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

          Приватне підприємство „Арсанія” зареєстроване управлінням Департаментом економічної політики Львівської міської ради 25.09.2000 року, підтвердженням чого є Свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб‘єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 25.09.2000 року.

Як платник податків позивач взятий на облік  ДПІ у  Личаківському районі м.Львова 08.11.2000 року за №5196, що підтверджується Довідкою позивача за №6474/24-0 від 16.07.2007 року.

 Податковий борг підприємства становить 174821 грн. 25 коп.

          Даний податковий борг виник у зв‘язку з несплатою узгоджених сум податкових зобов‘язань з податку на додану вартість, що підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 20.03.2007 року за №0000222340/0 на суму 174462 грн. 00 коп. та сумою несплаченї пені в розмірі 59 грн. 25 коп.

          У відповідності до п.1.2 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (процедура адміністративного оскарження).

Податковим боргом (недоїмкою), у відповідності до п.1.3 ст.1 цього ж Закону вважається, податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

На вимогу господарського суду відповідач не подав доказів, які б свідчили про те, що ним вказані суми податкових зобов‘язань узгоджувались в адміністративному чи судовому порядку, а тому, з врахуванням згаданих норм та обставин справи згадані податкові зобов‘язання дійсно є податковим боргом.

ДПІ у Личаківському районі  м.Львова на адресу відповідача направила першу податкову вимогу за №1/293 від 16.11.2001 року на суму 706 грн. 30 коп., яка була отримана уповноважною особою підприємства.

Враховуючи те, що відповідач не сплатив у строк 30 днів, визначений підп. „б” підп.6.2.3 п.6.2 ст.6 цього ж Закону, у повному обсязі суму податкового боргу органом державної податкової інспекції було направлено платнику податків другу податкову вимогу за №2/448 від 26.12.2001 року на суму 680 грн. 14 коп., яка була одержана уповноважною особою товариства.

Відповідачем суду доказів в підтвердження факту вжиття заходів щодо погашення заборгованості перед бюджетом не представлено.

У відповідності до вимог ст.20 Закону України „Про систему оподаткування”, контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов‘язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст.4 Закону України „Про систему оподаткування” платниками податків, зборів є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обов‘язок сплачувати податки і збори (обов‘язкові платежі).

Відповідно до ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” одним із обов‘язків платників податків є обов‘язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов‘язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Згідно частин 1 підп.10.1.1 п.10.1 ст.10 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Частиною 2 цього ж підпункту передбачено, що стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.

У відповідності до вимог підп.3.1.1 п.3.1 ст.3 даного Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обгрунтованість та під ставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зокрема, частин 2 та 3, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

                                                 ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задоволити.

2.          Стягнути з  Приватного підприємства „Арсанія”, код ЄДРПОУ 31145918, що знаходиться за адресою м.Львів, вул. Лисенка, 33, кв.1,  в користь державного бюджету 174821 грн. 25 коп. податкового боргу.

3.          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

4.          Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя