Ухвала

від 12.05.2021 по справі 760/22124/17

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 760/22124/17Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/302/21

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

12 травня 2021 рокумісто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛЕК СІ ТОРГ» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2017 року у кримінальному провадженні №52017000000000682,

В С Т А Н О В И Л А:

І. Зміст оскаржуваного рішення.

1. 19.10.2017 слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва постановив ухвалу.

1.1. Цією ухвалою клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) задоволено та накладено арешт на гроші у безготівковій формі, які надійшли на рахунок Київської міської митниці ДФС №37341210020026 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Києві (код ЄДРПОУ 37993783) від підприємств, серед яких було і ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ» (код ЄДРПОУ 41190731), в сумі 10 307 958,16 грн та внесені до Державного бюджету України на рахунки Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (код ЄДРПОУ 37993783) №№ 31118060705010, 31114183705010, 31114031705010 із забороною користування та розпорядження даним майном.

1.2. Ухвала мотивована тим, що: (1) НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000682 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК); (2) у даному кримінальному провадженні існує обґрунтована підозра вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна; (3) арешт майна накладено з метою забезпечення збереження речових доказів; (4) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власників майна; (5) детективом НАБУ доведено, що арештом майна може бути виконане завдання для виконання якого детектив звернувся із клопотанням.

ІI. Вимоги і доводи апеляційної скарги.

2. Не погодившись із зазначеним рішенням слідчого судді, директор ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ» ОСОБА_6 оскаржила його до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі АП ВАКС).

2.1. В апеляційній скарзі вона просить: (1) поновити строк на апеляційне оскарження; (2) скасувати ухвалу слідчого судді від 19.10.2017 та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

2.2. Апеляційна скарга мотивована таким: (1) її подано із дотриманням строків на апеляційне оскарження, оскільки ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ» участі у розгляді клопотання про арешт майна не приймало, копії судового рішення щодо цього не отримувало, а про існування зазначеної ухвали товариству стало відомо 15.04.2021 під час здійснення фінансово-господарської діяльності; (2) оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК); (3) ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ» у кримінальному провадженні не перебуває у статусі підозрюваного чи обвинуваченого; (4) клопотання про арешт майна подано неуповноваженою в розумінні ст. 64-2 КПК особою (детективом, а не прокурором), яку слідчим суддею безпідставно залучено до участі у розгляді справи; (5) клопотання детектива про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК; (6) арештоване майно не відповідає критеріям статті 98 КПК; (7) арешт було накладено на грошові кошти, які знаходяться на рахунку Київської митниці ДФС, на якому відсутні грошові кошти ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ»; (8) потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи юридичної особи, яким ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ» позбавлено можливості здійснювати фінансово-господарську діяльність.

ІII. Позиції учасників.

3. Представник ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ» та прокурор, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не прибули, із клопотаннями про відкладення судового засідання чи розгляду скарги за їх особистої участі не зверталися.

IV. Обставини, встановлені слідчим суддею.

4. Як установлено слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі від 19.10.2017:

4.1. Детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000682 від 11.10.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК.

4.2. Так, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні проводиться з приводу наступного:

4.2.1. Упродовж 2016-2017 років службові особи Київської міської митниці ДФС та Київської митниці ДФС, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди рядом юридичних осіб, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, сприяли злочинній діяльності по розмитненню товарів зі сплатою митних платежів, обчислених по суттєво заниженій митній вартості товарів, чим завдали істотної шкоди державним інтересам.

4.2.2. Зокрема, діючи із вказаною метою, групою осіб упродовж 2016-2017 років зареєстровано у м. Одеса ряд підприємств, від імені яких здійснено ввезення на митну територію України товарів за номенклатурою: тканина, білизна, полотно, сумки, рюкзаки, одяг, мереживо, рукавиці тощо, із декларуванням суттєво заниженої митної вартості під час митного оформлення цих товарів у Київській міській митниці ДФС та Київській митниці ДФС.

4.2.3. У такий спосіб, в тому числі, від імені ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ» (код ЄДРПОУ 41190731), розмитнення товарів здійснено у Київській міській митниці ДФС (т. 1 а. с. 7-8).

4.2.4. У свою чергу, згідно досягнутої злочинної змови, службовими особами Київської міської митниці ДФС та Київської митниці ДФС формально відмовлено у прийнятті даних декларацій та прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, не здійснюючи при цьому передбачені Митним кодексом України дії для належного контролю митної вартості товарів.

4.2.5. Після цього, для отримання товарів, що декларуються, у вільний обіг, відповідно до ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України, крім сплати суттєво занижених розмірів митних платежів, даною злочинною групою, враховуючи наявність попередньої змови зі службовими особами митниць на подальше незаконне повернення внесених коштів, здійснено сплату на рахунки Київської міської митниці ДФС та Київської митниці ДФС коштів у розмірі різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною даними митницями. Серед іншого від ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ» на рахунок Київської міської митниці ДФС №37341210020026 у ГУ ДКСУ України у м. Києві надійшло 10 307 958,16 грн, які, згідно злочинної домовленості, мали бути повернуті даному підприємству після скасування Одеським окружним адміністративним судом рішень про коригування заявленої митної вартості.

4.2.6. У подальшому дані кошти з рахунку Київської міської митниці ДФС №37341210020026 у ГУ ДКСУ України були внесені до Державного бюджету України на рахунки ГУ ДКСУ України у м. Києві №№31118060705010, 31114183705010, 31114031705010.

4.2.7. Після чого, даною групою осіб від імені, зокрема, ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ» подано адміністративний позов до Одеського окружного адміністративного суду про визнання рішень про коригування заявленої митної вартості протиправними та їх скасування.

4.2.8. Крім цього, згідно злочинної змови, після закінчення судового розгляду адміністративних позовів решти з вказаних підприємств та скасування суддями Одеського окружного адміністративного суду рішень Київської міської митниці ДФС про коригування заявленої митної вартості, службові особи Київської міської митниці ДФС, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ» у розмірі 10 307 958,16 грн, мають здійснити незаконне повернення вищевказаному підприємству даних коштів.

4.2.9. Зазначені кошти відповідають критеріям, наведеним у ст. 98 КПК, так як містять відомості, котрі можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також є набутими кримінально протиправним шляхом, тому постановою від 18.10.2017 визнані речовими доказами (т. 1 а. с. 32-35).

V. Обставини, встановлені колегією суддів.

5. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали провадження та перевіривши наведені доводи, колегія суддів встановила правильність установлення слідчим суддею обставин, зазначених у п. 4 цієї ухвали, виходячи із наявних у матеріалах провадження у справі №760/22124/17 документів та їх копій, а саме: (1) витягу з ЄРДР №52017000000000682 від 11.10.2017 (т. 1 а. с. 7-8); (2) службової записки (т. 1 а. с. 9-10); (3) інформації Державної фіскальної служби України (т. 1 а. с. 11-31); (4) протоколу огляду від 18.10.2017 з роздруківками судових рішень (т. 1 а. с. 36-78); (5) протоколу огляду від 18.10.2017 з роздруківками судових рішень (т. 1 а. с. 79-94); (6) роздруківки з офіційного сайту ДФС по Київській міській митниці (т. 1 а. с. 95); (7) витягу з ЄДР (т. 1 а. с. 96-97); (8) роздруківки офіційного сайту ДФС по Київській митниці (т. 1 а. с. 98); (9) витягів з ЄДР (т. 1 а. с. 99-128); (10) доручень НАБУ (т. 1 а. с. 129-134); (11) постанови про визнання речовими доказами (т. 1 а. с. 32-35); (12) клопотання (т. 1 а. с. 1-6).

6. Апеляційним судом, оцінивши доводи особи, яка звернулася з апеляційною скаргою, було встановлено нижченаведене.

6.1. 19.10.2017 детектив НАБУ за погодженням із прокурором звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт грошових коштів у безготівковій формі, які надійшли на рахунок Київської міської митниці ДФС у Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Києві від підприємств, серед яких, зокрема, було і ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ» (т. 1 а. с. 1-6, 148).

6.2. 19.10.2017 слідчий суддя у закритому судовому засіданні з участю в ньому детектива ОСОБА_7 та без виклику власників майна постановив ухвалу про арешт грошових коштів у безготівковій формі (т. 1 а. с. 150-152).

6.3. У матеріалах судового провадження відсутні докази направлення та вручення ухвали слідчого судді від 19.10.2017 ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ».

6.4. 27.04.2021 Апеляційною палатою отримано апеляційну скаргу директора ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ» на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 19.10.2017 (т. 2 а. с. 152-162, 228).

VI. Мотиви і висновки колегії суддів.

7. Надаючи оцінку обставинам, встановленим під час розгляду апеляційної скарги, колегія суддів виходь із такого.

(§1) Межі перегляду оскаржуваної ухвали

8. Судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим (ч. 1 ст. 370 КПК).

9. Незважаючи на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (п. 30 рішення Європейського суду з прав людини від 27.09.2001 у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» / Hirvisaari v. Finland, заява №49684/99).

10. Тому, вирішуючи на які саме аргументи власника майна надавати відповіді в ухвалі за результатами апеляційного розгляду, колегія суддів, зважаючи на положення ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 22, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404, ст. ст. 409, 410, 411, 412 КПК, здійснює перегляд оскаржуваного рішення у межах доводів учасників судового провадження.

11. Із урахуванням вищенаведеного, апеляційним судом з`ясовуються дотримання ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ» строків на апеляційне оскарження і наявність підстав для їх поновлення, а також перевіряється: (1) існування підстав для повернення клопотання; (2) наявність у детектива, який звернувся із клопотанням про арешт майна, права на звернення із відповідним клопотанням до суду та на участь у судовому засіданні з розгляду такого клопотання; (3) правильність висновків слідчого судді щодо наявності підстав для накладення арешту на майно; (4) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

(§2) Щодо дотримання строків на апеляційне оскарження

12. Строки, у межах яких особа може оскаржити ухвалу слідчого судді, передбачені ст. 395 КПК.

12.1. Так, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення (п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК).

12.2. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК).

13. Оскільки оскаржувану ухвалу постановлено слідчим суддею 19.10.2017 без участі представника ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ», то перебіг строку на її апеляційне оскарження мав розпочатися з наступного дня після отримання ним копії такого рішення.

14. Ураховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази направлення ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ» копії ухвали слідчого судді від 19.10.2017 та її отримання, колегія суддів дійшла висновку, що товариство звернулося з апеляційною скаргою до суду із дотриманням строків на апеляційне оскарження. А тому підстави для задоволення клопотання про поновлення відповідного строку відсутні.

(§3) Щодо існування підстав для повернення клопотання

15. Наслідки недотримання вимог до клопотання про арешт майна передбачає ст. 172 КПК.

15.1. Так, у разі невідповідності клопотання вимогам ст. 171 КПК, слідчий суддя повинен прийняти рішення про повернення детективу клопотання про арешт майна з визначенням часу на усунення в ньому недоліків (ч. 3 ст. 172 КПК).

15.2. При цьому, під невідповідністю клопотання про арешт майна вимогам ст. 171 КПК, в якому йдеться про необхідність арешту майна з метою збереження речових доказів, мається на увазі незазначення у ньому інформації, необхідність вказання якої вимагається у відповідності до п. п. 1-4 ч. 2 ст. 171 КПК, та/або не долучення до нього оригіналів або копій документів та інших матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

16.Разом ізтим,у жодній нормі кримінального процесуального закону не передбачено як саме у клопотанні особа, котра з ним звертається, має зазначати інформацію, що повинна у ньому бути відображена, а також яким саме повинен бути обсяг доданих до такого клопотання доказів.

16.1. Натомість, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (ч.1ст.26КПК), змагальність передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК (ч. 1 ст. 22 КПК), сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів (ч. 2 ст. 22 КПК).

16.2. Слідчий,прокурор,слідчий суддя,суд засвоїм внутрішнімпереконанням,яке ґрунтуєтьсяна всебічному,повному йнеупередженому дослідженнівсіх обставинкримінального провадження,керуючись законом,оцінюють кожнийдоказ зточки зоруналежності,допустимості,достовірності,а сукупністьзібраних доказів-з точкизору достатностіта взаємозв`язкудля прийняттявідповідного процесуальногорішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили (ст. 94 КПК).

16.3. Тому, на думку колегії суддів, виходячи із засад диспозитивності та змагальності, детектив, який звертається з клопотанням, самостійно визначає як його формулювати, а також у якому саме обсязі надавати до нього докази на підтвердження своїх вимог. І підставою для його повернення з метою усунення недоліків згідно з ч. 3 ст. 172 КПК у взаємозв`язку з ч. 2 ст. 171 КПК можуть бути виключно: (1) взагалі незазначення інформації,передбаченоїп. п. 1-4 ч. 2 ст. 171 КПК, а не спосіб чи форма її зазначення(наведення); та/або (2) ненадання у якості додатків до клопотання про арешт майна жодних доказів.

17. Зважаючи на те, що в апеляційній скарзі директор ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ» фактично стверджувала не про ненадання детективом до свого клопотання у якості додатків жодних доказів, а стверджувала про їх недостатність для прийняття рішення про арешт майна, колегія суддів вважає, що у слідчого судді не було підстав для повернення клопотання детективу. Адже вказане не свідчить про невідповідність зазначеного клопотання вимогам ст. 171 КПК.

(§4) Щодо наявності у детектива права на звернення із клопотанням та участі у судовому засіданні

18. Питання щодо того, хто має право на звернення із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні регулюється ст. 171 КПК, а права на участь сторони обвинувачення в судовому засіданні по його розгляду ст. 172 КПК.

18.1. Так, із клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором (ч. 1 ст. 171 КПК).

18.2. Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею не пізніше двох днів з дня його надходження до суду серед іншого за участю слідчого та/або прокурора (ч. 1 ст. 172 КПК).

18.3. У свою чергу ч. ч. 1, 2 ст. 64-2 КПК передбачають, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

19. На думку колегії суддів, зміст вищенаведених ч. 1 ст. 171 і ч. 1 ст. 172 КПК дозволяє дійти висновку, що слідчий (детектив) на рівні із прокурором наділений правом на звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, а також на участь у судовому засіданні під час розгляду такого клопотання. Єдиною особливістю, що відрізняє в такій ситуації з поданням клопотання детектива від прокурора є необхідність детективу перед зверненням до слідчого судді з відповідним клопотанням отримати погодження на його подачу від прокурора.

20. Із огляду на те, що, як установлено апеляційним судом у підп. 6.1., 6.2. п. 6 цієї ухвали, детектив НАБУ звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, яке було погоджене прокурором, і приймав участь у його судовому розгляді, то, як вважає колегія суддів, він мав право на відповідне звернення та участь у судовому засіданні з розгляду його клопотання. У той же час в слідчого судді не було підстав для повернення такого клопотання чи недопуску детектива до участі в судовому засіданні.

(§5) Щодо наявності/відсутності підстав для арешту майна

21. В Україні правила, які стосуються накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, містяться у ст. ст. 131, 132, 170-173 КПК.

21.1. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК).

21.2. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК).

22. Надаючи оцінку тому чи майно, на яке ухвалою слідчого судді, котра оскаржується, накладено арешт, відповідає ознакам речового доказу, колегією суддів ураховуються зміст поняття «речові докази» та обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

22.1. Так, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (п. п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК).

22.2. Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).

22.3. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) (п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК).

22.4. Застосовуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК апеляційний суд зауважує, що стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого у даній ситуації передбачає ч. 3 ст. 170 КПК, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.

22.5. Зважаючи на обставини, зазначені у п. п. 5, 6 цієї ухвали, ураховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із зробленими слідчим суддею висновками щодо відповідності арештованих грошових коштів ознакам речових доказів, передбачених ст. 98 КПК. Оскільки вони містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

23.Тому, доводи представника власника майна щодо невідповідності майна критеріям речових доказів, виходячи зі стандарту доведення «достатні підстави», не знайшли свого підтвердження.

24. Отже, слідчий суддя дійшов правильного висновку про можливість накладення арешту.

(§6) Щодо інших доводів апеляційної скарги

25.В ходіоцінки розумності та співрозмірності втручання у право власності ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ» апеляційним судом ураховується, що арештом майна право власника на мирне володіння ним не позбавлено, а лише тимчасово обмежено.

26. Тому, оцінюючи розумність та співрозмірність обмеження прав ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ» завданням кримінального провадження у конкретній ситуації, колегія суддів констатує, що на даній стадії кримінального провадження загальносуспільний інтерес обмежити право ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ» щодо вищевказаних коштів у безготівковій формі, шляхом накладення на них арешту для цілей кримінального провадження, переважає право такої особи на мирне користування та розпорядження цим майном. Саме тому, з огляду на суспільну небезпечність діяння і його можливі наслідки для значної кількості жителів України, застосування арешту майна не порушує справедливого балансу між інтересами власника такого майна і завданнями кримінального провадження.

27. Також у ході апеляційного розгляду не встановлено інших обставин, які б вказували на наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

28. Рішення,одне зяких зарезультатами розглядуапеляційної скаргиможе постановити апеляційнийсуд,передбачені ст. 407 КПК.

28.1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: (1) залишити ухвалу без змін; (2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу (ч. 3 ст. 407 КПК).

28.2. Ураховуючи, що підстав для скасування оскаржуваного рішення, передбачених КПК, а також підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження не встановлено, колегія суддів вважає, що: (1) у задоволенні клопотання слід відмовити; (2) апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22, 26, 98, 117, 131-132, 170-173, 370, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Відмовити директору Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛЕК СІ ТОРГ» ОСОБА_6 у задоволенні клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛЕК СІ ТОРГ» ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2017 року - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4