Рішення

від 19.05.2021 по справі 663/3690/19

СКАДОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 663/3690/19

Провадження № 2/663/10/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року Скадовський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого - судді Клімченка М.І.

при секретарі - Подляшко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Скадовська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Центральна районна аптека №17 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невикористану відпустку і спричинену моральну шкоду, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року позивачка звернулася до суду із позовом до КП Центральна районна аптека №17 , Скадовської районної ради Херсонської області про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невикористану відпустку і спричинену моральну шкоду, в обґрунтування якого вказала, що вона з 23.08.2018 року по 05.07.2019 року працювала в аптеці №169 КП Центральна районна аптека №17 на посадах фармацевта та завідувача рецептурного відділу аптеки №169. На підставі наказу № 40 від 05.07.2019 року її звільнено з займаної посади за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України. Після звільнення відповідачами не проведений з нею повний розрахунок. Згідно довідки КП Центральна районна аптека № 17 від 02.10.2019 року заборгованість по заробітній платі перед нею за березень - липень 2019 року складає 10257,74 гривень. Окрім цього їй не виплачена компенсація за невикористану відпустку при звільнені в сумі 241,40 гривень. Всього заборгованість становить 10499,14 гривень. Просила суд стягнути солідарно з відповідачів КП Центральна районна аптека № 17 та Скадовської районної ради на її користь 10257,74 гривень заборгованість із заробітної плати за період березень - липень 2019 року; 241,40 гривень компенсації за невикористану відпустку; середній заробіток в зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати в сумі 31732,48 гривень; 2000 гривень в рахунок компенсації спричиненої моральної шкоди, судові витрати.

В подальшому 20.11.2020 року представником позивача уточнено позовні вимоги в частині збільшення середнього заробітку в зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати та просила суд стягнути солідарно з відповідачів КП Центральна районна аптека № 17 та Скадовської районної ради на її користь 10257,74 гривень заборгованість із заробітної плати за період березень - липень 2019 року; 241,40 гривень компенсації за невикористану відпустку; середній заробіток в зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати в сумі 64690,06 гривень; 2000 гривень в рахунок компенсації спричиненої моральної шкоди.

29.01.2021 року представником позивача повторно уточнено позовні вимоги, виключено відповідача Скадовську районну раду Херсонської області та просила суд стягнути з КП Центральна районна аптека № 17 на її користь 10257,74 гривень заборгованість із заробітної плати за період березень - липень 2019 року; 241,40 гривень компенсації за невикористану відпустку; середній заробіток в зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати в сумі 119607,04 гривень; 2000 гривень в рахунок компенсації спричиненої моральної шкоди.

21.12.2019 року ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження.

27.05.2020 ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явились, відповідно до наданої заяви просили розглянути справу за їх відсутності. Просять позов задовольнити.

Представник відповідача КП Центральна районна аптека № 17 у судове засідання не з`явився, про місце, дату, час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, до суду від представника відповідача надійшла заява в якій уточнені позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Представник відповідача Скадовської районної ради Херсонської області до суду надіслав відзив на позовну заяву в якій заявлені вимоги до Скадовської районної ради Херсонської області, в подальшому, після зміни позовних вимог та виключення Скадовської районної ради Херсонської області з відповідачів до суду не з`являвся.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата являє собою винагороду, обчислену, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплати всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Невиконання роботодавцем вимог ст.116 КЗпП є тривалим правопорушенням, тому звільнений працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог за ст.117 моментом припинення правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, в тому числі й за рішенням суду.

Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, визначені ст.116 КЗпП, є підставою для відповідальності передбаченої ст.117 КЗпП, тобто виплати працівнику середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Пунктом 32 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 Про практику розгляду судами трудових спорів визначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час затримки розрахунку, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. У разі не проведення розрахунку у зв`язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.

Визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, необхідно керуватися ст. 7 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, абзацом 3 якого встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата.

Відповідно до статті 83 Кодексу Законів про Працю України та статті 24 Закону України Про відпустки від 15.11.1996 №504/96-ВР: У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей .

На підставі ст.237-1 КЗпП України працівник має право на відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно роз`яснень, викладених в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 виданої на ім`я ОСОБА_1 , запис №18, вона 23.08.2018 року призначена на посаду фармацевта аптеки №169 КП Центральна районна аптека №17 згідно наказу №53 від 22.08.2018 р. Відповідно до запису №19 від 02.01.2019 року її переведено на посаду завідувача рецептурного відділу№169 КП Центральна районна аптека №17 згідно наказу №3 від 02.01.2019 р. Відповідно до запису №20 від 05.07.2019 року її звільнено з посади завідувача рецептурного відділу аптеки №169 КП Центральна районна аптека №17 згідно наказу №40 від 05.07.2019 р. за угодою сторін згідно п.1 ст. 36 КЗпП України (а.с.10).

Відповідно до довідки КП Центральна районна аптека №17 від 02.10.2019 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становила 305,12 грн. (а.с.11)

Відповідно до довідки КП Центральна районна аптека №17 від 02.10.2019 заборгованість по ОСОБА_1 становить 10257,74 грн., компенсація за невикористану відпустку при звільненні 241, 40 грн (а.с.12).

Позивач стверджує, що заборгованість по заробітній платі їй не виплачено, та відповідачем визнана вказана обставина.

Позивачем надано розрахунок середнього заробітку в зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати станом на 01.02.2021 року, який становить 288 робочих днів помножених на середньоденний заробіток 305,12 гривень = 87874,56 гривень.

Сума середнього заробітку в зв`язку з несвоючасною виплатою становить 104 робочі дні та помножено на 145, 83 гривень = 31732,48 гривень.

При вирішенні питання обґрунтованості позовної заяви в частині стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (далі Постанова) слід звернути увагу судів на те, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов`язаних з відшкодуванням такої шкоди.

За змістом п. 3 Постанови, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з п. 13 Постанови, судам необхідно враховувати, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Суд вважає, що діями відповідача були порушені права позивача на отримання плати за свою працю, чим завдано їй моральної шкоди, оскільки остання була фактично позбавлена можливості задовольняти необхідні життєві потреби про що зазначено у позовній заяві.

При цьому, врахувавши характер та тривалість страждань позивача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що розмір моральної шкоди визначений позивачем у розмірі 2000 грн. відповідає фактичним обставинам її заподіяння. У зв`язку з цим позовна заява в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 768,40 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 10-13, 19, 81, 141, 258-259, 263-265, 273, ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Центральна районна аптека №17 , про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невикористану відпустку і спричинену моральну шкоду - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Центральна районна аптека №17 , розташованого за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Гуманенка, 14-А, код ЄДРПОУ 01979888 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість із заробітної плати за період березень - липень 2019 року в розмірі 10257 (десять тисяч двісті п`ятдесят сім) гривень 74 копійок.

Стягнути з Комунального підприємства Центральна районна аптека №17 , розташованого за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Гуманенка, 14-А, код ЄДРПОУ 01979888 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 241 (двісті сорок одна) гривня 40 копійок.

Стягнути з Комунального підприємства Центральна районна аптека №17 , розташованого за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Гуманенка, 14-А, код ЄДРПОУ 01979888 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , середній заробіток в зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати в розмірі 119607 (сто дев`ятнадцять тисяч шістсот сім) гривень 04 копійок.

Стягнути з Комунального підприємства Центральна районна аптека №17 , розташованого за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Гуманенка, 14-А, код ЄДРПОУ 01979888 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 компенсацію спричиненої моральної шкоди в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з Комунального підприємства Центральна районна аптека №17 , розташованого за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Гуманенка, 14-А, код ЄДРПОУ 01979888 на користь судовий збір на користь держави в розмірі 768,40 грн.

Рішення набирає сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.І. Клімченко