Ухвала

від 14.05.2010 по справі 2а-211/08/0570

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Суддя-доповідач - Мі ронова Г.М. Го ловуючий у 1 інстанції - Шаль єва В.А.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ А ДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2010 р. справа №2а-211/08/0570

зал судових засідань № 7 у пр иміщенні суду за адресою: м. До нецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністратив ного суду у складі:

головуючого Мі ронова Г.М.

Суддів

при секретарі

за участю представників

позивача

відповідача 1 Яманко В. Г., Радіонової О . О.

Сухоцькій Д.Ю.

Кутько О.М. - за довіре ністю № 69 від 18.12.09 року

Лонської Ю. В.- за довірені стю від 01.10.2009 року, Бєляєвої О. А.- за довіреністю від 07.04.2010 ро ку розглянувши апеляційну ск аргу Державної податкової інс пекція у Київському районі м . Донецька на постанову Донецького окружного адмі ністративного суду від 30 листопада 2009 р. у адміністративній спра ві № 2а-211/08/0570 за позовом Державної податкової інс пекції у Київському районі м . Донецька до

Товариства з обмеженою від повідальністю "Сігма-Маркет 2006"

Товариства з обмеженою від повідальністю "Касімус-2000" Про визнання господарського з обов'язання недійсним та стя гнення на користь держави ко штів, отриманих за угодою

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2007 року Державна податкова інспекц ія у Київському районі м. Доне цька звернулась до суду із ви щевказаним позовом.

В обґрунтування св оїх позовних вимог позивач п осилався на рішення Ленінськ ого районного суду м. Донецьк а від 30.10.2006 року, яким визнано не дійсним статут і установчий договір Товариства з обмежен ою відповідальністю «Касіму с-2000», код ЄДРПОУ 34456603 з моменту р еєстрації підприємства на ім 'я ОСОБА_8, визнано недійсн ими з моменту реєстрації під приємства на ім'я ОСОБА_8 с відоцтво платника податку на додану вартість № НОМЕР_1 від 26.06.2006 року, фінансово-госпо дарські документи, видані ві д Товариства з обмеженою від повідальністю «Касімус-2000» з 20.06.2006 року по 25.10.2006 року, а саме: под аткові накладні, товарно-тра нспортні закладні, накладні, доручення, угоди, векселі, рах унки. Припинено діяльність ю ридичної особи та визнано не дійсним запис про проведення державної реєстрації Товари ства з обмеженою відповідаль ністю «Касімус-2000».

Постановою Донецько го окружного адміністративн ого суду від 30 листопада 2009 рок у було відмовлено у задоволе нні позову Державної податко вої інспекції у Київському р айоні м. Донецька до Товарист ва з обмеженою відповідальні стю "Сігма-Маркет 2006" та Товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Касімус-2000" про визнання недійсною угоди купівлі-про дажу № 1 від 01.07.2006 року та стягнен ня на користь Державного бюд жету України всього, одержан ого за цією угодою.

Не погодившись з таки м судовим рішенням, податков ий орган звернувся до суду з а пеляційною скаргою, в якій пр осив постанову суду першої і нстанції скасувати і прийнят и нову постанову, якою позовн і вимоги задовольнити у повн ому обсязі, вважаючи, що оскар жене судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріаль ного та процесуального права , а саме: приписів ст. 208 Господа рського Кодексу України та с т. 215 Цивільного Кодексу Украї ни, а також всупереч нормам За кону України «Про державну п одаткову службу в Україні» в ід 4 грудня 1990 року № 509-XII, відпові дно до якого органи державно ї податкової служби мають пр аво на подання до судів позов ів до підприємств, установ, ор ганізацій та громадян про ви знання угод недійсними, стяг нення в доход держави коштів , одержаних без установлених законом підстав.

Суд першої інстанції вказав, що відповідно до стат ті 208 Господарського кодексу У країни якщо господарське зоб ов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, як а завідомо суперечить інтере сам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох ст орін - у разі виконання зобов'я зання обома сторонами - в дохо д держави за рішенням суду ст ягується все одержане ними з а зобов'язанням, а у разі викон ання зобов'язання однією сто роною - з другої сторони стяг ується в дохід держави все од ержане нею, а також все належн е з неї, першій стороні на відш кодування одержаного. У разі наявності наміру лише у одні єї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено друг ій стороні, а одержане останн ьою або належне їй на відшкод ування виконаного стягуєтьс я за рішенням суду в доход дер жави. Частина 2 цієї статті пе редбачає, що у разі визнання недійсним зобов'язання з інш их підстав кожна із сторін зо бов'язана повернути другій с тороні все одержане за зобов 'язанням, а за неможливості по вернути одержане в натурі - ві дшкодувати його вартість гро шима, якщо інші наслідки неді йсності зобов'язання не пере дбачені законом.

Крім цього, суд першо ї інстанції зазначив, що оскі льки санкції, передбачені ча стиною 1 статті 208 Господарськ ого кодексу України, є конфіс каційними, стягуються за ріш енням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, т о такі санкції не є цивільно-п равовими, а є адміністративн о-господарськими як такі, що в ідповідають визначенню част ини 1 статті 238 Господарського кодексу України. Тому такі са нкції можуть застосовуватис ь лише протягом строків, вста новлених статтею 250 Господарс ького кодексу України.

У судовому засіданні пре дставник податкового органу наполягав на задоволенні ап еляційної скарги, проти чого заперечували представники в ідповідача.

Заслухавши доповідача, по яснення сторін та дослідивши матеріали справи, колегія су ддів вважає, що апеляційна ск арга задоволенню не підлягає , а постанову суду першої інст анції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Ухвалою Апеляційного су ду Донецької області від 27 сер пня 2008 року скасовано рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 30 жовтня 2006 року , яким визнано недійсними уст ановчі документи ТОВ «Касіму с-2000», справу направлено до тог о ж суду на новий судовий розг ляд.

Закон України "Про державн у реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприєм ців" № 755-ІV від 15 травня 2003 року на брав чинності з 1 липня 2004 року, за Прикінцевими положеннями якого підприємства зобов'яз ані були провести заміну ран іше виданих їм свідоцтв про д ержавну реєстрацію на свідоц тва про державну реєстрацію єдиного зразка. Нездійснення цих дій та не внесення даних до Єдиного державного реєст ру не є ознакою ліквідації пі дприємства. Крім того, оскіль ки рішення Ленінського райо нного суду м. Донецька від 30.10.2006 року, на яке посилається пози вач, скасовано - реєстрація юр идичної особи ПП «Касі мус-2000» є дійсною, та не встановлено с удом факту недійсності уклад ених даним підприємством уго д.

Щодо застосованих податко вим органом норм цивільного законодавства, то системний їх аналіз свідчить про насту пне.

Частиною 1 статті 202 Цивільно го кодексу України визначено , що правочин - це дія особи, спр ямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав т а обов' язків. Договір - це д омовленість (погоджена дія) д вох або більше сторін, спрямо вана на встановлення, зміну а бо припинення цивільних прав та обов' язків (стаття 626 ЦК). З а змістом правочин не може су перечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільн ого законодавства, а також мо ральним засадам суспільства (частина 1 статті 203 ЦК). Припис и частини 1 статті 203 ЦК узгоджу ються з наступними нормами: П ід нікчемним правочином необ хідно розуміти правочин, нед ійсність якого встановлена з аконом. Під порушенням публі чного порядку розуміється по шкодження майна держави, нез аконне заволодіння ним, але у даній справі порушення публ ічного порядку укладенням та виконанням договорів купівл і-продажу шляхом незаконного заволодіння майна держави н е було, оскільки правовіднос ини склалися між фізичною ос обою - підприємцем та прива тним підприємством та майно держави в цьому правочині не було предметом купівлі-прод ажу, а порушення податкового обліку не є ознакою нікчемно сті угоди.

Колегія суддів зазначає, що статтею 204 Цивільного кодексу України передбачена презум пція правомірності правочи ну, під якою розуміється те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не вс тановлена законом або якщо в ін не визнаний судом недійсн им. Презумпція правомірності правочину є важливою гарант ією реалізації цивільних пра в учасниками цивільних відно син, яки вчиняючи правочин ді ють правомірно. При цьому, не в имагається прямої вказівки н а правомірність тих чи інших дій в акті цивільного законо давства: достатньо, що закон н е визначає ці дії як забороне ні. Спростувати презумпцію п равомірності правочину можл иво лише у випадку, коли недій сність правочину передбачен а прямою нормою закону, так са мо як застосувати наслідки т акого правочину можливо лише за санкціями встановленими законом, проте у спірних прав овідносинах податковий орга н всупереч вимог частини 2 ста тті 71 Кодексу адміністративн ого судочинства України не д овів ні факту нікчемності пр авочину, ні підстав для засто сування санкції до відповіда ча у вигляді стягнення отрим аного за правочином в дохід д ержави.

Правові наслідки нікчемно го правочину статтею 228 Цивіль ного кодексу України не пере дбачені. Такі санкції встано влені лише статтею 208 Господар ського кодексу України.

Згідно з частиною першою ст атті 207 Господарського кодекс у України (далі за текстом - Г К) господарське зобов'язання , що не відповідає вимогам зак ону, або вчинено з метою, яка з авідомо суперечить інтереса м держави і суспільства, або у кладено учасниками господар ських відносин з порушенням хоча б одним з них господарсь кої компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, аб о відповідного органу держав ної влади визнано судом неді йсним повністю або в частині . Частиною 1 статті 208 ГК передба чено, якщо господарське зобо в'язання визнано недійсним я к таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтерес ам держави і суспільства, то з а наявності наміру в обох сто рін - у разі виконання зобов'яз ання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стя гується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі викона ння зобов'язання однією стор оною з другої сторони стягує ться в доход держави все одер жане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшко дування одержаного. У разі на явності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею по винно бути повернено другій стороні, а одержане останньо ю або належне їй на відшкодув ання виконаного стягується з а рішенням суду в доход держа ви. Санкції, встановлені цією нормою, не можуть застосовув атися за сам факт несплати по датків (зборів, інших обов' я зкових платежів) чи за факт не правильного відображення ре зультатів господарської опе рації у бухгалтерському та п одатковому обліку однією зі сторін договору. За таких обс тавин правопорушенням є несп лата податків, а не вчинення п равочину. Для застосування с анкцій, передбачених частино ю першою статті 208 Господарськ ого кодексу України, необхід ним є наявність умислу на укл адення угоди з метою, яка заві домо суперечить інтересам де ржави і суспільства.

За частиною 1 статті 250 ГК адм іністративно-господарські с анкції можуть бути застосова ні до суб'єкта господарюванн я протягом шести місяців з дн я виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом вста новлених законодавчими акта ми правил здійснення господа рської діяльності, крім випа дків, передбачених законом.

Згідно приписів с т.216 Цивільного Кодексу Україн и оскільки дійсність чи неді йсність нікчемного правочин у визначається безпосереднь о законом і не залежить від во лі сторін, то наслідки його не дійсності визначаються безп осередньо законом. При цьому правові наслідки недійсност і нікчемного правочину, вста новлені законом, не можуть зм інюватися за домовленістю ст орін.

Проте, суд з власної і ніціативи, керуючись власним и переконаннями і матеріалам и справи, має право визначати , які саме наслідки недійснос ті нікчемного правочину буду ть застосуватися у кожному о кремому випадку. При цьому пр опозиції або бажання сторін не мають правового значення.

Так як судом першої інст анції правильно встановлено обставини справи та ухвален о судове рішення з додержанн ям норм матеріального і проц есуального права, апеляційни й суд не вбачає підстав для за доволення апеляційної скарг и.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністрати вного судочинства України, к олегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апел яційну скаргу Державної пода ткової інспекції у Київськом у районі м. Донецька на постан ову Донецького окружного адм іністративного суду від 30 лис топада 2009 року за позовом Дер жавної податкової інспекції у Київському районі м. Донець ка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма-Мар кет 2006" та Товариства з обмеже ною відповідальністю "Касіму с-2000" про визнання недійсною уг оди купівлі-продажу № 1 від 01.07.200 6 року та стягнення на користь Державного бюджету України всього, одержаного за цією уг одою - залишити без задовол ення, а постанову суду - без зм ін.

Ухвала суду ап еляційної інстанції за наслі дками перегляду набирає зако нної сили з моменту проголош ення.

Ухвала суду ап еляційної інстанції за наслі дками перегляду набирає зако нної сили з моменту її прогол ошення та може бути оскаржен а шляхом подачі касаційної с карги протягом одного місяця з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанці ї - Вищого адміністративног о суду України, а в разі вигото влення повного тексту у відп овідності до ч. 3 статті 160 Кодек су адміністративного судочи нства України - з дня вигото влення повного тексту.

Повний текст виготов лено 19 травня 2010 року.

Головуючий: Г.М.Міронова

Судді: В.Г.Яманко

О.О.Радіонова