Ухвала

від 29.04.2021 по справі 372/1514/21

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/1514/21

Провадження № 1-кс-449/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111230000336 від 19.04.2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України, яке обґрунтовує тим, що 10.04 2021 року до Обухівського РУП ГУНП в Київській області надійшла письмова заява від директора ТОВ «Ранеб» ОСОБА_4 , про те, що остання являється директором ТОВ «РАНЕБ» (код ЄДРПО № 3223151000:04:061:0123, ділянка розташована за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Плюти, ж/м «Лісовий», площа ділянки 7.1872 Га.

Вказана ділянка належить Товариству на підставі державного акту Серія ЯЛ № 008980, від 06.04.2011 року, на підставі виникнення права власності: Протокол № 2 від 22.12.2010 року про внесення ділянки до Статутного капіталу Товариства.

В березні 2021 року, остання дізналася, що земельна ділянка за вказаним вище кадастровим номером, а саме відомості про неї, відсутні на публічній кадастровій карті. У зв`язку з вище вказаним товариство «Ранеб» звернулося до Обухівського відділу ГУ Держгеокадастру у Київській області з вказаним питанням з документами, що підтверджують права власності товариства «Ранеб» на вище вказану земельну ділянку.

Спеціалістами Держгеокадастру було встановлено, що ділянка має дублюючий кадастровий номер, а саме первинний кадастровий номер товариства 3223151000:04:057:0032 за дубльований, та відповідно, товариству «Ранеб» було присвоєно новий кадастровий номер 3223151000:04:061:0123, що підтверджено витягом з ДЗК, номер витягу НВ 3222146972021 від 12.03.2021 року. Товариство «Ранеб» звернулося до Державного реєстратора з питань нерухомого майна ПН ОСОБА_5 за для внесення кадастрового номеру до ДРРП на нерухоме майно. ОСОБА_5 прийняла заяву від директора т овариства «Ранеб», але 22.03.2021 року повідомила товариство «Ранеб», що громадянин України ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) також звернувся до державного реєстратора Вишгородської міської ради, з питань реєстрації вказаної вище земельної ділянки на своє ім`я. Підстава реєстрації було зазначено дублікат Договору купівлі продажу земельної ділянки, що видано ПН КМНО ОСОБА_7 від 16.10.2015 року, первинний договір купівлі продажу датовано 21.02.2012 року, за яким товариство «Ранеб» відчужило на користь ОСОБА_6 земельну ділянку, що вказана вище. Однак, вказаний дублікат не було зареєстровано в порядку встановленим Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Окрім того, товариству «Ранеб» стало відомо, що ОСОБА_6 , має в наявності оригінал державного акту, з тими самими реквізитами, як у товариства «Ранеб», з відмітками ПН КМНО ОСОБА_7 про перехід права власності на користь ОСОБА_6 . Однак примірник оригіналу акту, зберігається у товариства «Ранеб».

Також директор ТОВ «Ранеб», повідомила, що жодних дій по відчуженню земельної ділянки, дане товариство не вчиняло, засновники товариства жодних погоджень або згоди на вчинення угоди, не надавали.Грошові кошти за начебто відчуження земельної ділянки, на користь товариства не надходили.

16 квітня 2021 року, товариству «Ранеб», стало відомо, що постановою ОСОБА_8 м. Київ, накладено арешт нерухомого майна, з формулюванням: відповідно до ухвали 756/386/21 від 15.01.2021 року, документ видано Оболонський районний суд м. Києва, необхідно накласти арешт на все нерухоме майно товариства з обмеженою відповідальністю «Ранеб».

Перевіривши за реєстром судових рішень та системою автоматичного розподілу судових справ встановлено, що вказана вище справа відноситься до категорії Цивільні справи, справи окремого провадження, справи про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних чи фізичних осіб.

За вказаною вище категорією справ, законодавство взагалі не передбачає накладання жодних арештів. Відповідно, вказана справа не має жодного відношення до товариства «Ранеб» і внесена ОСОБА_8 м. Київ, суто технічно, для того, щоб накласти арешт на майно товариства «Ранеб» .

Також на думку директора ТОВ «Ранеб» ОСОБА_4 , вказані вище дії, що вчиняють вказані особи та інші не встановлені особи прямо свідчать про намір незаконного відчуження (позбавлення), без волі її товариства права власності на земельну ділянку. Відповідно, дії по підробленню вказаного вище договору купівлі продажу земельної ділянки, ухвали суду та інших документів, свідчать про факти рейдерських дій з боку не встановлених осіб, що мають на меті позбавлення товариства «Ранеб» права власності на вказану вище земельну ділянку.

Також від директора ТОВ «РАНЕБ» ОСОБА_4 , надійшла письмова заява в якій остання просить, як власниця земельної ділянки з кадастровим номером № 3223151000:04:061:0123, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , накласти арешт на вище вказану земельну ділянку за для уникнення шахрайських дій, що пов`язанні з незаконним відчуженням ділянки на користь третіх осіб.

Земельну ділянку з кадастровим номерам № 3223151000:04:061:0123 у кримінальному провадженні, є матеріальним об`єктам, а тому на підставі викладеного 20 квітня 2021 року слідчим Обухівського РУП ГУНП в Київській області винесено постанову про визнання вище вказаної земельної ділянки речовим доказам.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене чинним КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;відшкодування шкоди; завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», державна реєстрація здійснюється за принципом екстериторіальності в межах України. Державною реєстрацією юридичних осіб - є офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Державним реєстратором є особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріус. Оскільки саме державна реєстрація на право власності на земельні ділянки є моментом переходу права власності від однієї особи до іншої вбачається необхідним також застосування заборони державним реєстраторам у проведенні реєстраційних дій щодо внесення змін на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером № 3223151000:04:061:0123.

Незастосування засобу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на вище зазначені земельні ділянки та заборони державним реєстраторам у проведенні реєстраційних дій щодо внесення змін щодо права власності на них, може призвести до їх відчуження (зникнення), втрати або настання інших наслідків.

Згідно ч. 10ст. 170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передача майна.

У зв`язку з чим подальше користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номерам: № 3223151000:04:061:0123 призведе до її псування.

Отже, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення.

Так, застосування арешту на вказане майно дозволить припинити кримінальне правопорушення та унеможливить подальше його відчуження на користь інших осіб, а заборона на проведення подальшого будівництва унеможливить надасть можливість органу досудового розслідування провести об`єктивне та неупереджене розслідування кримінального провадження для встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, винних осіб, що відповідає завданням та меті його проведення.

Ураховуючи вищевикладене, а також те, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту на земельну ділянку перешкодить всебічному, повному та об`єктивному досудовому розслідуванню, просить клопотання задовольнити.

Слідчий СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, просила розглядати клопотання без участі слідчого та прокурора, вимоги клопотання підтримала в повному обсязі, просила не здійснювати фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів, в тому числі не здійснювати аудіо запис та відео запис судового засідання за допомогою технічних засобів. Інші учасники в судове засідання не з`явились в судове засідання, про причини неявки суду не повідомили. Заяв, клопотань суду не подали.

Перевіривши та дослідивши матеріали клопотання вважаю клопотання таким, що не підлягає задоволенню зважаючи на наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно із п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завдання арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Майно, на яке пропонується накласти арешт не відповідає критеріям речового доказу у кримінальному провадженні, його правовий статус залишився неконкретизованим, достовірні дані про власника майна не встановлено, належність майна підозрюваному, обвинуваченому, цивільному відповідачеві чи іншій особі, яка мала процесуальний статус у цьому кримінальному провадженні слідчому судді не повідомлено.

Так, з наданих слідчому судді доказів не вбачається необхідність такого арешту, слідчим та прокурором не доведено необхідність арешту земельної ділянки, а тому клопотання слідчого є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

За таких обставин в задоволенні клопотання слідчого слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 7-9, 98, 131, 167, 170, 174 КПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111230000336 від 19.04.2021 року, відмовити повністю.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятиденний строк з дня проголошення ухвали, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1