Ухвала

від 14.05.2021 по справі 524/2322/21

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/2322/21

Провадження № 1-кс/524/1427/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2021 року слідчий суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021170500000399 від 19.03.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_5 з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного відповідно до ухвали суду від 29 березня 2021 року у кримінальному провадженні №12021170500000399 від 19.03.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначив, що станом на сьогоднішній жодні слідчі дії у кримінальному провадженні не проводяться, майно, на яке накладено арешт, він використовував для власних потреб, а саме для зберігання пального, яким заправляв сільськогосподарську техніку.

Представник заявника адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у ньому, просить задовольнити.

Слідчий ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, суду пояснив, що арешт, на яке накладено арешт слідчим суддею, є речовими доказами у кримінальному провадженні. Орган досудового розслідування після залучення відповідного спеціаліста буде проводити додатковий огляд виявлених посудин та резервуарів, відбирати проби залишків паливно-мастильних матеріалів, після чого направляти їх на експертизу.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

Ухвалою слідчого судді від 29.03.2021 року накладено арешт на вилучене в ході огляду місця події 19.03.2021 року за адресою: склад 278 року по вулиці Київській у місті Кременчуці Полтавської області майно, а саме: паливний резервуар металевий циліндричної форми розміром 2м на 3 метри, порожній; паливний резервуар металевий циліндричної форми розміром 1,5 м, на 2 метри, порожній; бочки без маркувань 200 літрові в кількості 11 штук, порожні; пластикові каністри об`ємом по 20 літрів в кількості 24 штуки, порожні; металеві каністри об`єм по 20 літрів в кількості 9 штук, порожні, заборонено відчуження, розпорядження та використання вказаного майна.

У судовому засіданні встановлено, що в рамках досудового розслідування 25.05.2021 року планується проведення огляду виявлених посудин та матеріалів у складі 278 року по вулиці Київській у місті Кременчуці, за участю спеціаліста Управління Держпраці в Полтавській області, з метою встановлення наявності в них залишків паливно-мастильних речовин, відібрання їх проб з метою проведення подальших експертних досліджень, а також для фіксації наявності або відсутності на них будь-яких маркувальних чи інших ознак, які свідчать про можливість використання вказаних ємностей для реалізації паливно-мастильних матеріалів і технічних речовин.

Відповідно дост. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цьогоКодексуарешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другійстатті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Згідно ч. 4ст. 173 КПК Україниу разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

У відповідності до абз. 2 ч.1ст. 174 КПК Україниарешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя вважає, що заявник в розумінні ст.64-2КПКУкраїни та ст.1 Протоколу (колишнього Першого протоколу) до Європейської конвенції прав людини та основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, має гарантоване право на вільне володіння своїм майном, зокрема автомобілем, який перебуває під арештом, але знаходиться у заявника, що означає, що заявник має право пов`язаного з правом власності, яке хоча і не є зареєстрованим на даний час, але становить певну сукупність прав щодо володіння, користування та розпорядження.

Тлумачення положень ст. 1 Протоколу до Конвенції при застосуванні її до вилучення майна під час кримінального провадження, надано Європейським судом з прав людини, зокрема, у Рішенні від 23 січня 2014 року у справи «EAST/WEST ALLIANCE LIMITED» проти України:

«...1. Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майно повинно бути законним (див. рішення у справі Іатрідіс проти Греції» (ВП), заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «ОСОБА_3 проти Франції» від 22.09.1994 року, Series AN 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, п. п. 49-62 від 10.05.2007 року).

2. Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майно повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п. п. 69 і 73 Series AN 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються та метою, яку прагнуть досягти (див. рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства, п. 50, Series AN 98)...»

Враховуючи те, шо кримінальне провадження триває, органу досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих дій, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для скасування арешту майна.

З огляду на викладене, у задоволенні клопотання ОСОБА_5 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 174,309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021170500000399 від 19.03.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1