Рішення

від 19.05.2021 по справі 750/2809/21

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/2809/21

Провадження № 2/750/1045/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого судді Требух Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Будаш М.В., Очерет О.В.

справа №750/2809/21

позивач ОСОБА_1

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпродакорд ОР»

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродакорд ОР» про стягнення середнього заробітку, компенсації за затримку невиплаченої заробітної плати, моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

18.03.2021 року позивач звернулася до суду з позовом, який був уточнений згідно поданої заяви від 14.04.2021 року, та просить стягнути на її користь з відповідача 100276,55 грн. середнього заробітку за період з липня 2019 року по 29 березня 2021 року включно, компенсацію за затримку невиплаченої заробітної плати в розмірі 6759,65 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона згідно наказу ТОВ «Укрпродакорд ОР» від 01.06.2013 року була прийнята на роботу на посаду завідуючої їдальнею у підрозділ військова частина НОМЕР_1 Чернігів. В період з жовтня 2015 року по січень 2016 року брала участь у проведенні антитерористичної операції та забезпечення функціонування військових комендатур у містах Донецької та Луганської областей. Отримала статус учасника бойових дій. Наказом ТОВ «Укрпродакорд ОР» від 31.03.2016 року звільнено з посади завідуючої їдальнею за угодою сторін п.1 ст.36 КЗпП України. Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 06.11.2017 року поновлена на посаді. Після вказаного рішення ТОВ «Укрпродакорд ОР» нараховувало та виплачувало по червень 2019 року встановлений ст..119 КЗпП України середній заробіток, однак з липня 2019 року припинив вказані виплати. Разом з тим на даний час проходження військової служби продовжується.

Позивач надала заяву про розгляд справи за її відсутності, на заочний розгляд справи згодна.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи сповіщався завчасно і належним чином, про причини неявки суд не подвідовим, відзив не надав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За загальним правиломкожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст.15, ч. 1 ст.3 ЦПК України).

Відповідно дост. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси, у спосіб, визначений законами України.

Згідно зі ст.ст.10, 11 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно наказу № 60 від 01 червня 2013 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу до відповідача на посаду завідуючої їдальнею з оплатою праці згідно штатного розпису та оплатою праці пропорційно відпрацьованого часу на період дії строкового трудового договору.

29.05.2015 року відповідно до Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 року № 15/2015 року ОСОБА_1 була призвана до ЗС України.

Згідно довідки №94 від 10.03.2021 року ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Чернігівському зональному відділі військової служби правопорядку з 29.05.2015 року і по теперішній час.

Наказом № 31.03.2016 року № 16/Ч ОСОБА_1 звільнено за угодою сторін п. 1 ст 36 КЗпП України.

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 06.11.2017 року ОСОБА_1 поновлено на вищевказаній посаді.

Після вказаного рішення ТОВ «Укрпродакорд ОР» нараховувало та виплачувало по червень 2019 року встановлений ст..119 КЗпП України середній заробіток, однак з липня 2019 року припинило вказані виплати. Разом з тим на даний час проходження військової служби продовжується.

Статтею 40 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232) встановлено, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону № 2232, призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Частиною 2 статті 39 Закону № 2232 передбачено, що громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 51, частиною п`ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п`ятою статті 61 Закону України "Про освіту".

Відповідно до статті 119 Кодексу законів про працю України, працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України. "Про військовий обов`язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв`язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв`язку з прийняттям на військову службу за контрактом, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, більше ніж на один рік.

Відповідно до статті 119 КЗпП України (в редакції, яка діяла на час укладання контракту), працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв`язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв`язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському - виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно до статті 21 Закону України «Про оплату праці» (далі Закон № 108/95-ВР), працівник має право на оплату своєї - праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Забороняється будь - яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

В статті 22 Закону № 108/95-ВР зазначено, що суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Відповідно до статей 94, 115, КЗпП України заробітна плата - це винагорода, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу, вона виплачується регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Відповідно до статті 2 Закону компенсація громадянам втрати частини - доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом (01 січня 2001 року).

Здійснення відповідних розрахунків визначено в статті 27 Закону України «Про оплату праці» та в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. Так, в абзаці третьому пункту 2 Порядку передбачено, що у всіх випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється ст. 2371 КЗпП України.

Стаття 2371 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування шкоди визначається законодавством.

Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

За змістом указаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 2371 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі відповідними змінами) роз`яснено, що відповідно до ст.2371 КЗпП України (набрав чинності з 13 січня 2000 року) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача за час перебування на військовій службі в період з липня 2019 року по 29 березня 2021 року включно суми середнього заробітку в розмірі 100276 грн. 55 коп., компенсації за затримку невиплаченої заробітної плати в сумі 6759 грн. 65 коп. та моральної шкоди в сумі 5000 грн.

У відповідно до ст..141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 2818 грн. 76 коп. ( за вимогу про стягнення середнього заробітку 1% - 1002,76 грн., за вимогу про стягнення компенсації 908 грн., за вимогу про стягнення моральної шкоди -908 грн.)

Керуючись ст..ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 354 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«Укрпродакорд ОР»(Київська областьмісто Васильків вулицяМиру 3код ЄДРПОУ33882399)на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) за час перебування на військовій службі в період з липня 2019 року по 29 березня 2021 року включно суми середнього заробітку в розмірі 100276 грн. 55 коп, виплату вказаної суми провести після утримання податків та інших обов`язкових платежів на користь держави.

Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«Укрпродакорд ОР»(Київська областьмісто Васильків вулицяМиру 3код ЄДРПОУ33882399)на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) компенсацію за затримку невиплаченої заробітної плати у розмірі 6759 грн. 65 коп. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн. 00 коп., а всього на загальну суму 11759 грн. 65 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродакорд ОР» ( Київська область місто Васильків вулиця Миру 3 код ЄДРПОУ 33882399) на користь держави судовий збір в розмірі 2818 грн. 76 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.В.Требух