Рішення

від 12.05.2021 по справі 715/2776/20

ГЛИБОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 715/2776/20

Провадження № 2/715/78/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року смт. Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складі головуючого судді Григорчака Ю.П.

секретар судового засідання Ткач О.М.

за участю позивачки ОСОБА_1

представників позивачки ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Глибока справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя . Свої вимоги обґрунтовує тим, що 06.11.2000 року між нею та відповідачем був зареєстрований шлюб. Від даного шлюбу народилося двоє дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Глибоцького районного суду від 01.10.2020 року шлюб між ними був розірваний. Вона та відповідач зареєстровані по АДРЕСА_1 в спільно побудованому будинку. На час звернення до суду вона проживає у будинку за адресою АДРЕСА_2 . Фактичне місце проживання відповідача їй не відоме. За час шлюбу вона з відповідачем набула нерухоме і рухоме майна, а саме: будівлі та споруди комплексу по обслуговуванню населення - бар - кафе, перукарня, ремонту взуття, інші офісні приміщення, пункт техобслуговування автотранспорту та мийки автомобілів по АДРЕСА_2 ; земельну ділянку площею 0,0774 га, кадастровий номер 7321085400:01:002:0123 по АДРЕСА_2 ; пасажирський мікроавтобус марки Mersedes-Benz , модель Vito 116CDI, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору. Враховуючи те, що автомобіль є неподільною річчю, а тому виділ частини автомобіля призведе до втрати його цільове призначення, зважаючи на те, що вказаний автомобіль знаходиться виключно у володінні та користуванні відповідача, вона просить суд визнати за останнім право власності на автомобіль та стягнути із відповідач на її користь грошову компенсацію в розмірі половини вартості вказаного транспортного засобу.

Також вони з відповідачем спільно побудували ресторан в с. Тереблече Глибоцького району Чернівецької області на земельній ділянці площею 0,1661 га, кадастровий номер 7321085400:01:002:0099 в с. Тереблече Глибоцького району Чернівецької області. У зв`язку із тим, що шлюбні відносини між нею та відповідачем припинені, вони не ведуть спільне господарство та не мають спільного бюджету, відповідач відмовляється в врегулювати спір у позасудовому порядку та з метою захисту та оформлення своїх прав на набуте за час шлюбу з відповідачем майно вона змушена звернутися до суду. Зважаючи на вищевикладене, просить суд визнати за нею право власності на 1/2 частину набутого за час шлюбу майна, а саме на: 1/2 частину будівель та споруд комплексу по обслуговуванню населення - бар-кафе, перукарня, ремонту взуття, інші офісні приміщення, пункт техобслуговування автотранспорту та мийка автомобілів по АДРЕСА_2 ; 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0774 га, кадастровий номер 7321085400:01:002:0123 по АДРЕСА_2 ; 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,1661 га, кадастровий номер 7321085400:01:002:0099 в с. Тереблече Глибоцького району Чернівецької області, а також стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію половини вартості рухомого майна, а саме: пасажирського мікроавтобусу марки Mercedes-Benz , модель Vito 116 CDI, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 сірого кольору.

16.12.2021 року ухвалою Глибоцького районного суду відкрито провадження по даній справі та призначено підготовче судове засідання на 12.01.2021 року.

11.01.2021 року від позивачки ОСОБА_1 до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог згідно якої остання просить суд визнати за нею право власності на Ѕ частину набутого за час шлюбу майна, а саме: 1 /2 частину будівель та споруд комплексу по обслуговуванню населення - бар-кафе, перукарня, ремонту взуття, інші офісні приміщення, пункт техобслуговування автотранспорту та мийка автомобілів по АДРЕСА_2 ; 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0774 га, кадастровий номер 7321085400:01:002:0123 по АДРЕСА_2 ; 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,1661 га, кадастровий номер 7321085400:01:002:0099 в с. Тереблече Глибоцького району Чернівецької області, а також стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію половини вартості рухомого майна, а саме: пасажирського мікроавтобусу марки Mercedes-Benz , модель Vito 116 CDI, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 сірого кольору, виходячи з висновку судової авто-товарознавчої експертизи щодо вартості вказаного автомобіля.

17.02.2021 року від представника позивачки ОСОБА_2 до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно якої остання просить суд визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 право спільної сумісної власності на: будівлі та споруди загальною площею 400,20 кв.м., а саме: будівлі комплексу по обслуговуванню населення - бар - кафе, перукарня, ремонт взуття, інші офісні приміщення для комерційної діяльності літ А , сарай літ. Б , альтанка літ. В , навіс літ. Г , убиральня літ. Д , пункт техобслуговування автотранспорту та мийка автомобілів літ. Е , колодязь №1, огорожа №2-4, інженерні колодязі №5-7, вимощення №1, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку площею 0,0774га, кадастровий номер 7321085400:01:002:0123, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення земельної ділянки - іншої комерційної діяльності; земельну ділянку площею 0,1661га, кадастровий номер 7321085400:01:002:0099, що знаходиться за адресою: Чернівецька область, Глибоцький район, с. Тереблече, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Просить суд здійснити поділ спільного майна подружжя, а саме:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальну частку будівлі та споруди загальною площею 400,20 кв.м., а саме: будівлі комплексу по обслуговуванню населення - бар - кафе, перукарня, ремонт взуття, інші офісні приміщення для комерційної діяльності літ. А , сарай літ. Б , альтанка літ. В , навіс літ. Г , убиральня літ. Д , пункт техобслуговування автотранспорту та мийка автомобілів літ. Е , колодязь №1, огорожа №2-4, інженерні колодязі №5-7, вимощення №1, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 ідеальну частку будівлі та споруди загальною площею 400,20 кв.м., а саме: будівлі комплексу по обслуговуванню населення - бар - кафе, перукарня, ремонт взуття, інші офісні приміщення для комерційної діяльності літ. А , сарай літ. Б , - альтанка літ. В , навіс літ. Г , убиральня літ. Д , пункт техобслуговування автотранспорту та мийка автомобілів літ. Е , колодязь №1, огорожа №2-4, інженерні колодязі №5-7, вимощення №1, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на будівлі та споруди загальною площею 400,20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

Здійснити поділ спільного майна подружжя, а саме: визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальну частку земельної ділянки площею 0,0774 га, кадастровий номер 7321085400:01:002:0123, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 ідеальну частку земельної ділянки площею 0,0774 га, кадастровий номер 7321085400:01:002:0123, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,0774 га, кадастровий номер 7321085400:01:002:0123, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Здійснити поділ спільного майна подружжя, а саме: визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальну частку земельної ділянки площею 0,1661га, кадастровий номер 7321085400:01:002:0099, що знаходиться за адресою: Чернівецька область, Глибоцький район, с. Тереблече.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 ідеальну частку земельної ділянки площею 0,1661 га, кадастровий номер 7321085400:01:002:0099, що знаходиться за адресою: Чернівецька область, Глибоцький район, с. Тереблече.

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,1661 га, кадастровий номер 7321085400:01:002:0099, що знаходиться за адресою: Чернівецька область, Глибоцький район, с. Тереблече.

11.03.2021 року від представника відповідача - ОСОБА_5 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вказує на те, що позивачка просить визнати за сторонами право спільної сумісної власності на:

- будівлі та споруди загальною площею 400,20 кв.м., а саме будівлі комплексу по обслуговуванню населення - бар - кафе, перукарня, ремонт взуття, інші офісні приміщення для комерційної діяльності літ. А , сарай літ. Б , альтанка літ. В , навіс літ. В , навіс літ. Г , убиральна літ. Д , пункт техобслуговування транспорту та мийка автомобілів літ. Е , колодязь №1, огорожа №2-4, інженерні колодязі №5-7, вимощення №1, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку площею 0,0774 га, кадастровий номер 7321085400:01:002:0123, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 . Цільове призначення земельної ділянки - іншої комерційної діяльності;

- земельну ділянку площею 0,1661 га, кадастровий номер 7321085400:01:002:009, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 . Цільове призначення земельної ділянки ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Вказане майно не може бути спільною сумісною власністю його та позивачки, оскільки воно придбано (земельні ділянки) за його особисті кошти та створено готельно-ресторанний комплекс як ФОП для здійснення своєї підприємницької діяльності. Вказане майно належить йому як ФОП і не ділиться під час поділу майна колишнього подружжя. Майно ФОП, яке використовується для його господарської діяльності, вважається спільним майно подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу, за умовами, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів. Крім цього, за час здійснення своєї підприємницької діяльності він самочинно добудував та перебудував вказані будівлі та споруди, при цьому збільшив їх загальну площу з 400,20 кв.м. до 1104,0 кв.м. Отже, предмет позову змінено внаслідок самочинного будівництва, вказаний об`єкт не здано в експлуатацію, право власності на нього не зареєстровано, будівлі та споруди, в тому вигляді, як зазначено у позові, уже не існують. Зважаючи на вище викладене, просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

11.03.2021 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному порядку у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уточненні позовні вимоги в редакції від 17.02.2021 року підтримали у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову та підтримали обставини, викладені у відзиві.

Вислухавши пояснення учасників справи та дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 06.11.2000 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Заочним рішення від 01.10.2020 року Глибоцьким районним судом Чернівецької області вищевказаний шлюб розірвано.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.09.2012 року ОСОБА_4 належить на праві приватної власності бар - кафе, перукарня, ремонт взуття, інші офісні приміщення для комерційної діяльності літ. А , сарай літ. Б , альтанка літ. В , навіс літ. В , навіс літ. Г , вбиральня літ. Д , пункт техобслуговування транспорту та мийка автомобілів літ. Е , колодязь №1, огорожа №2-4, інженерні колодязі №5-7, вимощення №1, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав №35662616 підставою виникнення права власності на вищевказане майно у ОСОБА_4 є свідоцтво про право власності серії НОМЕР_3 від 26.09.2012 року , видане виконавчим комітетом Тереблеченської сільської ради рішення №63 від 14.10.2011 року.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №8250709 ОСОБА_4 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,1661 га, кадастровий номер 7321085400:01:002:0099, що за адресою с. Тереблече Глибоцького району Чернівецької області.

Відповідно до свідоцтва, зареєстрованого в реєстрі за №2720 приватним нотаріусом Кінащук Н.М., посвідчено право власності ОСОБА_4 на вищевказану земельну ділянку, придбану ним на прилюдних торгах.

Згідно роздруківки із ЄДРЮО ФОП та громадських формувань ОСОБА_4 зареєстрований як фізична особа підприємець.

Відповідно до договору купівлі - продажу земельної ділянки від 26.07.2013 року Тереблеченська сільська рада на підставі рішення №367-17/2012 17 сесії 6 скликання від 15.11.2012 року продала, а ОСОБА_4 придбав земельну ділянку, розміщену за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0774 га, кадастровий номер 7321085400:01:002:0123.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №243425045 земельна ділянка, розміщена за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0774 га, кадастровий номер 7321085400:01:002:0123, зареєстрована за ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до статті 61 Сімейного Кодексу України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до статті 63 Сімейного Кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Правилами статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя. Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч.ч. 1, 2 ст. 71 СК України), або реалізується через виплату грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки (ч. 2 ст. 364 ЦК України).

Презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Зазначені висновки викладені, зокрема, в Постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.10.2020 року в цивільній справі № 345/5108/18, провадження № 61-21235св19

Згідно із частинами другою та третьою статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

До складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, і те, що знаходиться у третіх осіб.

Вирішуючи позовні вимоги в частині поділу спірних земельних ділянок, суд вважає, що такі позовні вимоги знайшли своє підтвердження, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували набуття спірних земельних ділянок за рахунок коштів відповідача як підприємця, тобто за його особисті кошти, розмір цих коштів та джерело їх походження, презумпцію спільності права власності подружжя на вказане майно відповідач не спростував.

Більш того, як вбачається зі змісту п. 11.1 договору купівлі - продажу земельної ділянки від 26.07.2013 року, позивачка надавала свою згоду на укладення цього договору як дружина, що дає підстави вважати, що договір укладався саме в інтересах сім`ї та земельна ділянка придбана за спільні кошти подружжя.

Відтак, спірні земельні ділянки є спільною сумісною власністю подружжя та підлягають поділу між подружжям в рівних частках. Разом з тим, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання права власності на ідеальну частку в спірних земельних ділянках за відповідачем ОСОБА_4 задоволенню не підлягають, оскільки позовна вимога може бути спрямована лише на захист свого порушеного чи невизнаного права та не може захищати в судовому порядку право відповідача, який з такими позовними вимогами до суду не звертався.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 щодо поділу будівель та споруд загальною площею 400,20 кв.м., а саме будівлі комплексу по обслуговуванню населення - бар - кафе, перукарня, ремонт взуття, інші офісні приміщення для комерційної діяльності літ. А , сарай літ. Б , альтанка літ. В , навіс літ. В , навіс літ. Г , вбиральня літ. Д , пункт техобслуговування транспорту та мийка автомобілів літ. Е , колодязь №1, огорожа №2-4, інженерні колодязі №5-7, вимощення №1, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

На підтвердження заявлених позовних вимог стороною позивачки надано до суду технічний паспорт, виготовлений на комплекс по обслуговуванню населення - бар - кафе, перукарня, ремонт взуття, інші офісні приміщення для комерційної діяльності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , із зазначенням переліку та площ таких будівель та споруд, що відповідає переліку, зазначеному в позовній заяві. Проте, як вбачається з даного технічного паспорту, остання реєстрації поточних змін у нерухомому майні, мала місце 28.08.2012 року.

Натомість, відповідачем до відзиву було надано технічний паспорт №27 на готельно-ресторанний комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до якого технічні характеристики будівель та споруд істотно відрізняються від їх показників, зазначених в правовстановлюючих документах та технічному паспорті, наданому стороною позивачки, зокрема в частині площ. При цьому технічний паспорт, наданий стороною відповідача, виготовлений 10.03.2021 року, тобто є актуальним на час розгляду справи, а тому приймається судом до уваги при вирішенні питання щодо складу спірного майна.

Як вбачається з пояснень відповідача, перебудова нерухомого майна, відбулась без будь-яких дозвільних документів, а тому спірні будівлі та споруди є самочинним будівництвом. При цьому, співставляючи надані сторонами технічні паспорти, суд не вбачає можливості виокремити на даний час в складі самочинного будівництва самостійне нерухоме майно, яке існувало станом на 28.09.2012 року, у зв`язку із зміною площ та перебудовою такого майна.

За змістом частини першої статті 61 СК України об`єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту.

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 № 55 (далі - Інструкція).

Пунктом 2.3 розділу 2 Інструкції передбачено, що не підлягають поділу об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об`єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону.

Зазначені положення узгоджуються з нормами статей 316, 317, частинами першою, другою статті 376 ЦК України.

Враховуючи те, що за змістом статей 316, 317 ЦК України право власності - це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але у межах, передбачених законом, здійснення особою самочинного будівництва відповідно до частини другої статті 376 ЦК України не породжує в неї права власності на таке майно, відтак виключає це майно із цивільного обороту.

Отже, самочинно збудоване нерухоме майно не може бути предметом поділу (виділу) згідно з нормами статей 364, 367 ЦК України.

За змістом частини першої статті 376 ЦК України самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Таким чином, виходячи зі змісту цієї норми самочинним є будівництво об`єкта нерухомого майна за наявності будь-якої з умов, зазначених у ній.

Отже, відсутність дозволу на будівництво, проекту або порушення умов, передбачених у цих документах, тягне визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої статті 376 ЦК України.

Головним наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього, як на об`єкт нерухомості (частина друга статті 376 ЦК України).

У розумінні частини першої статті 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а й об`єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, перебудови, надбудови вже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки в результаті таких дій об`єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності.

Таким чином, норма частини першої статті 376 ЦК України підлягає застосуванню й до випадків самочинної реконструкції об`єкта нерухомості, у результаті якої об`єкт набуває нових якісних характеристик (зміна кількості приміщень, створення нових, втручання в несучі конструкції).

За змістом частини першої статті 376 ЦК України правила про самочинне будівництво і його наслідки поширюються на всі випадки будівництва (реконструкції) всіх типів будівель, споруд та іншого нерухомого майна.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що не підлягають поділу (виділу) об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна.

Аналогічні висновки містить і в Постанові КЦС ВС від 25.03.2020 у справі № 715/1347/14-ц (61-34987св18) та Постанові КЦС ВС від 04.04.2019 року № 750/4445/17, провадження № 61-39527св18.

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання самочинно збудованих будівель і споруд об`єктами права спільної сумісної власності подружжя є безпідставними і не підлягають задоволенню, як і вимоги про поділ в ідеальних частках цих будівель та споруд.

Відтак , суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 4 , 5 , 12 , 13 , 81 , 200 , 206 , 259 , 263-265 , 268 ЦПК України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителькою с. Тереблече Чернівецького району Чернівецької області та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителем с. Тереблече Чернівецького району Чернівецької області, право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,1661 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 7321085400:01:002:0099, що знаходиться за адресою: с. Тереблече, Чернівецького району Чернівецької області.

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,1661 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 7321085400:01:002:0099, що знаходиться за адресою с. Тереблече, Чернівецького району Чернівецької області.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителькою с. Тереблече Чернівецького району Чернівецької області право власності на Ѕ ідеальну частку земельної ділянки площею 0,1661 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 7321085400:01:002:0099, що за адресою с. Тереблече, Чернівецького району Чернівецької області.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителькою с. Тереблече Чернівецького району Чернівецької області та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителем с. Тереблече Чернівецького району Чернівецької області, право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0774 га, цільове призначення - іншої комерційної діяльності, кадастровий номер 7321085400:01:002:0123, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,0774 га, цільове призначення - іншої комерційної діяльності, кадастровий номер 7321085400:01:002:0123, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителькою с. Тереблече Глибоцького району Чернівецької області право власності на Ѕ ідеальну частку земельної ділянки площею 0,0774 га, цільове призначення - іншої комерційної діяльності, кадастровий номер 7321085400:01:002:0123, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 18.05.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через суд першої інстанції.

СУДДЯ: