Постанова

від 12.09.2007 по справі 20-12/159-4/168

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-12/159-4/168

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-12/159-4/168

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"12" вересня 2007 р.  12:50                                                                                          м. Севастополь

За адміністративним позовом

Приватного підприємства „Суар” (вул. Шостака, 7, місто Севастополь, 99045)

до відповідача: Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя (вул. Пролетарська, 24, місто Севастополь, 99014)

про визнання податкових рішень № 0000372330/0, № 0000382330/0 від 11.03.2005 недійсними,

Суддя Остапова К.А.,

при секретарі Єрмолаєвій О.Ю.,

За участю представників:

від позивача: Авдєєв О.І., довіреність №1 Ю від 09.01.2006;

від відповідача: Сафронова  О.О., довіреність № 4/10-011/2007 від 14.03.2007;

                                  Кононов В.В., довіреність № 22/10-011/2007 від 08.08.2007,

Суть спору:

Приватне підприємство „Суар” звернулося до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя  про визнання податкових рішень № 0000372330/0, № 0000382330/0 від 11.03.2005 недійсними.

Ухвалою від 17.06.2005  позовна заява прийнята до провадження суддею Харченко І.А. з привласненням справі №20-12/159.

Рішенням суду від 15.07.2005 позовні вимоги Приватного підприємства „Суар” задоволені в повному обсязі.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.10.2005 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

16.11.2005 господарським судом міста Севастополя виданий наказ на примусове виконання рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.12.2005 касаційна скарга Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.10.2005 у справі №20-12/159 та справа передані до Вищого адміністративного суду України в зв`язку з тим, що спір по цій справі підвідомчий адміністративним судам України на підставі Кодексу адміністративного судочинства України, що набув чинності з 01.09.2005.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.03.2007 касаційна скарга Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя задоволена частково, рішення господарського суду міста Севастополя від 15.07.2005 та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.10.2005 –скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

У своїй ухвалі Вищий адміністративний суд України вказує на необхідність встановлення питання, який саме тип реєстратора розрахункових операцій використовувався на АЗС позивача, чи передбачає програмно-технічна конструкція такого реєстратора розрахункових операцій проведення розрахункових операцій з використанням талонів, не досліджено умови договорів купівлі-продажу пального, укладеного позивачем з контрагентами.

Також суд касаційної інстанції зазначив на те, що суди у своїх рішеннях посилаються на акти відповідача № 002076/564 та № 002078/565, в той час як в матеріалах справи містяться ксерокопії актів перевірки без зазначення номеру, на яких міститься порядковий номер бланку акту № 002076 та № 002078, що позбавило суд касаційної інстанції зробити висновок про відповідність вказаних актів.

Ухвалою від 26.04.2007 справу прийнято до провадження суддею Остаповою К.А., справі привласнений номер 20-12/159-4/168, попереднє засідання призначено на 16.06.2007.

До судового розгляду справу призначено на 18.06.2007 ухвалою від 16.05.2007.

Розгляд справи відкладався з 18.06.2007 на 08.08.2007, в судовому засіданні оголошувалась перерва  08.08.2007 до 22.08.2007, 22.08.2007 до 12.09.2007.

Позивач позовні вимоги підтримує, вважає застосування до нього штрафних санкцій безпідставним, оскільки бланк на відпуск нафтопродуктів не є засобом платежу, а борговим зобов'язанням по видачі із відповідального збереження вказаної у ньому кількості та типу нафтопродуктів. Таким чином операція із відпуску нафтопродуктів із збереження за вказаними документами не відноситься до сфери торгівлі та не є операцією з продажу товару, а тому не підлягає реєстрації із застосуванням реєстратора розрахункових операцій відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, стверджує, що при перевірці співпрацівниками податкового органу був встановлений факт реалізації паливно-мастильних матеріалів без проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій.

Відповідно до статті  41 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом  21 Заключних положень Кодексу адміністративного судочинства України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

Згідно зі статтями 9, 10 Конституції України, статті  9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003), статті  3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 №  1771), статті  10 Закону України «Про судоустрій»від 07.02.2002, статті  18 Закону України «Про мови»від 28.10.1989, статтям  10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 №  350), статті  15 Кодексу адміністративного судочинства України і клопотанню представників сторін, вони давали пояснення по справі російською мовою.

Відповідно до статті  130 Кодексу адміністративного судочинства України перед початком слухання справи представникам сторін була вручена пам'ятка про права і обов'язки сторін.

Розглянувши  матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін,  суд,

в с т а н о в и в:

Державною податковою адміністрацією у місті Севастополі 25.02.2005 проведено перевірки АЗС № 26 (вул. Карантинна, 51,  м. Севастополь) та АЗС № 25 (вул. Ревякіна, м.Севастополь), що належать ПП “Суар”,  в ході яких встановлені порушення статті 1, пунктів 1, 3, 4 статті 3  Закону України  “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій і сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, про що складені відповідні акти.

          По результатам перевірки ДПІ були винесені податкові рішення № 0000372330/0, № 0000382330/0 від 11.03.2005 про застосування до позивача відповідно до пунктів 1, 8 статті 17 Закону України  “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій і сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” штрафних санкції в розмірі 44577,75 грн. та 58632,50 грн. відповідно.

У вказаних рішеннях зазначено, що вони прийняти на підставі актів перевірок №002076/564 та № 002078/565 від 25.02.2005.

У вказаних актах не містяться номери у тому місці, де цей реквізит повинний бути розташований. Однак, як  випливає з пояснень відповідача, та встановлено в результаті вивчення актів та журналу реєстрації вхідної кореспонденції податкового органу, в якому зареєстровані акти,  номери актів від 25.02.2005 складені з номерів бланків актів перевірок –002076 та 002078 та номерів реєстрації вхідної кореспонденції структурного підрозділу органу державної податкової служби: по АЗС № 26 -  564/7, по АЗС № 25 -  565/7.

Перевіряючими в актах перевірок зазначено, що на АЗС, що належать позивачеві, здійснений відпуск пального по талонам на відпуск нафтопродуктів, при цьому відпуск паливно-мастильних матеріалів через реєстратор розрахункових операцій не проводився. На АЗС застосовується реєстратор розрахункових операцій із змінами його конструкції та невідповідністю технічним вимогам до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для АЗС.

Згідно з пунктами 1, 3, 4 статті 3 Закону України  “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або  в  безготівковій  формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при  продажу  товарів   (наданні   послуг)   у   сфері   торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити  розрахункові  операції  на  повну  суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку  та  переведені  у  фіскальний  режим  роботи  реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних  розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; застосовувати   реєстратори   розрахункових  операцій,  що включені  до   Державного реєстру   реєстраторів   розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування; забезпечувати  цілісність  пломб реєстратора розрахункових операцій  та   незмінність   його   конструкції   та   програмного забезпечення.

Відповідно до пунктів 1, 8 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування  та послуг” за порушення  вимог  цього  Закону  до  суб'єктів підприємницької  діяльності,  які здійснюють розрахункові операції  за товари (послуги),  за рішенням  відповідних  органів  державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг),  на  які  виявлено  невідповідність  -  у разі проведення розрахункових  операцій  на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори   розрахункових   операцій,   у  разі  нероздрукування відповідного  розрахункового  документа,  що підтверджує виконання розрахункової   операції,   або  проведення  її  без  використання розрахункової  книжки;  ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування  при  здійсненні  розрахункових  операцій реєстратора розрахункових  операцій,  в  конструкцію чи програмне забезпечення якого  внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та  програмною  документацією  виробника.

Судом встановлено, що на АЗС позивача використовувались реєстратори розрахункових операцій типа Datecs MP-500С-Є.06, який, відповідно до листа Приватного підприємства “Елекард-Сервіс”, що здійснює технічне обслуговування та ремонт реєстраторів розрахункових операцій позивача, не виконує операцію з продажу паливно-мастильних матеріалів, якщо ціна равна 0,00 грн.

01.07.2003 між Приватним підприємством “Суар” та Товариством з обмеженою відповідальністю “АЗС–Поставка»укладений договір № 17, відповідно до якого з врахуванням внесених сторонами змін, ПП «Суар»продає ТОВ “АЗС-Поставка” нафтопродукти (пальне) у кількості, асортименті та за цінами, що узгоджені сторонами, а також надає послуги по зберіганню пального та видачі його шляхом заправки автотранспорту ТОВ “АЗС-Поставка” або третіх осіб (клієнтів ТОВ “АЗС-Поставка”) на власних АЗС, а ТОВ “АЗС-Поставка” сплачує вартість пального та передає його на відповідальне зберігання Приватному підприємству “Суар”.

17.05.2004 між ПП “Суар” та ТОВ “АЗС-Поставка” укладено угоду № 1 про порядок зберігання та видачі паливно-мастильних матеріалів, відповідно до якого ПП “Суар” приймає, здійснює зберігання та забезпечує збереження паливно-мастильних матеріалів ТОВ “АЗС-Поставка”, організує цілодобову безперебійну видачу ціх паливно-мастильних матеріалів Товариству з обмеженою відповідальністю “АЗС-Поставка” або третім особам (клієнтам ТОВ “АЗС-Поставка”).

Згідно з пунктом 1.2 вказаної угоди паливно-мастильні матеріали, що передані Приватному підприємству “Суар”, залишаються власністю ТОВ “АЗС-Поставка”.

Пунктом 2.3 угоди передбачений обов'язок ПП “Суар” здійснювати приймання, зберігання та видачу паливно-мастильних матеріалів своїми технічними засобами.

Відповідно до пунктів 2.8 та 2.9 угоди ПП “Суар” здійснює видачу паливно-мастильних матеріалів Замовнику (ТОВ “АЗС-Поставка”) або його клієнтам тим сортом пального та тої якості, який отриманий від Замовника та відпускає паливно-мастильні матеріали клієнтам Замовника тільки при наявності в них відповідних документів, що видані  ТОВ “АЗС-Поставка” (бланків на відпуск нафтопродуктів).

Відповідно до видаткової накладної № РН-0000012 від 18.02.2005 ТОВ “АЗС-Поставка” придбало у ПП “Суар” пальне на загальну суму 508006,41 грн. (у тому числі ПДВ), а саме: бензин А-80 кількістю 60218,00 літрів, бензин А-92 кількістю 17308,00 літрів, бензин А-95 кількістю 45650,00 літрів, бензин А-98 кількістю 1200,00 літрів, дизельне пальне кількістю 61142,00 літрів.

Оплата за придбані паливно-мастильні матеріали підтверджується виписками банку (арк. справи 35-40 том 2).

Цього ж числа, відповідно до акту приймання-передачі (арк. справи 42 том 2) ПП “Суар” прийняло від ТОВ “АЗС-Поставка” на відповідальне збереження нафтопродукти у асортименті та кількості: бензин А-80 кількістю 60218,00 літрів, бензин А-92 кількістю 17308,00 літрів, бензин А-95 кількістю 45650,00 літрів, бензин А-98 кількістю 1200,00 літрів, дизельне пальне кількістю 61142,00 літрів.

Відповідно до супровідної відомості до бланків відпуску нафтопродуктів ТОВ “АЗС-Поставка” (видача продуктів із відповідального зберігання) позивачем 25.02.2005 здійснено видачу ТОВ “АЗС–Поставка” бензину марки А-80 у кількості 8980,00 літрів, марки А-92 у кількості 3850,00 літрів, марки А-95 у кількості 9130,00 літрів, марки А-98 у кількості 565,00 літрів, дизельного пального у кількості 8040,00 літрів.

Відповідно статей 1 та 2 Закону України „Про застосування регістраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори розрахункових операцій застосовуються  для розрахунків у готівковій та/або  в  безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних  чеків,  жетонів  тощо). Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, в результаті дослідження договорів, укладених між ПП “Суар” та ТОВ “АЗС-Поставка” судом встановлено, що на АЗС позивача 25.02.2005 здійснена видача Приватним підприємством “Суар” пального що належить на праві власності ТОВ “АЗС-Поставка” із відповідального зберігання особам, які пред'являли бланк на відпуск нафтопродуктів, що видані цим товариством,  тобто не мала місце операція з продажу цього пального.

Таким чином висновок Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м.Севастополі про те, що відпуск товару за бланками на відпуск нафтопродуктів в даному випадку є розрахунковою операцією, є безпідставним.

В частині нарахування штрафних санкцій за порушення вимог пунктів 3, 4 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” щодо конструктивних змін реєстраторів розрахункових операцій, суд також вважає рішення інспекції таким, що не відповідає обставинам справи.

          Так, в актах перевірки інспекції зазначено, що пломби на реєстраторах розрахункових операцій в наявності та не порушені. Інших аргументів про конструктивні зміни реєстраторів розрахункових операцій  позивачем при перевірці  в акті не зазначено.

В підтвердження безпідставності висновків інспекції позивач надав додаткові докази, а саме:  довідку про опломбування реєстратора розрахункових операцій, та довідку центра сервісного обслуговування  від 12.07.2005 про те що реєстратори розрахункових операцій ніяким конструктивним та програмним змінам не піддавалися.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача такими, що відповідають законодавству і підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсними рішення  Державної податкової інспекції у Гагарінському  районі міста Севастополя від 11.03.2005 № 0000372330/0 про застосування до Приватного підприємства “Суар” фінансових санкцій в сумі 44577,75 грн. та від 11.03.2005 № 0000382330/0 про застосування до Приватного підприємства “Суар” фінансових санкцій в сумі 58632,50 грн.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства “Суар” (99045, м. Севастополь, вул. Шостака,7, ідентифікаційний код 24862215) судовий збір в сумі 6,80 грн.

4.          Примирники постанови направити сторонам.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                          К.А. Остапова

          Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

14.09.2007