Рішення

від 14.09.2007 по справі 20-5/203

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-5/203

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"14" вересня 2007 р. справа № 20-5/203

За позовом: Колективного сільськогосподарського підприємства „Агрофірма „Червоний Жовтень”  (99805 м. Севастополь,  с. Орлине,  вул. Тюкова, 68)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Есмеральд” (99058 м. Севастополь, вул. Гер. Бреста, б. 27, кв. 35)

про визнання договору купівлі-продажу недійсним

Суддя Євдокимов І.В.

Представники сторін:

Позивач - Колягин Віталій Володимирович, представник, довіреність № 152 від 16.04.07, КСП "Агрофірма "Червоний Жовтень";

Відповідач - не з'явився,  ТОВ "Есмеральд";

Суть спору:

Позивач, КСП „Агрофірма „Червоний Жовтень”, звернувся до суду з позовом до відповідача, ТОВ „Есмеральд”, про визнання договору купівлі-продажу від 02.09.2004 недійсним, та зобов'язати відповідача повернути позивачу майно, придбане за даним договором.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, та просить суд визнати недійсним договору купівлі-продажу від 02.09.2004, та застосувати до сторін двосторонню реституцію.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір не відповідає вимогам діючого законодавства України.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку, за адресою вказаною у позовній заяві.

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками „адресат вибув”, „адресат не значиться” і таке інше, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані позивачем докази,  суд, -

в с т а н о в и в:

02.09.2004 між КСП „Агрофірма „Червоний Жовтень” та ТОВ "Есмеральд" був укладений договір купівлі-продажу № б/н.

Відповідно до п. 1 договору позивач продав, а покупець придбав майно, яке належить позивачу, а саме: залишки будови тютюнового сараю і льоху для отволожки тютюну, розташованого в с. Рудникове м. Севастополя.

Вартість майна складає 3000,00 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно зі статтями 215, 203 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути  вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст.ст. 209, 220 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно зі ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Як вбачається із матеріалів справи, договір укладений без дотримання діючого законодавства, а саме: нотаріально не посвідчений.

Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо  недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з 6. 20 Роз'яснень Вищого господарського суду України №  02-5/111 від 12.03.1999 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише у разі, якщо такий наслідок прямо зазначений у законі (стаття 45 Цивільного кодексу). Виходячи з цього, господарський суд, приймаючи рішення про недійсність угоди, укладеної сторонами з порушенням установленої законом форми, повинен керуватися законодавчим актом, який прямо передбачає такі наслідки порушення форми даного виду угод.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст.  ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 85,00 грн.  і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються  на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 02.09.2004, укладений  між Колективним сільськогосподарським підприємством „Агрофірма „Червоний Жовтень”  (99805 м. Севастополь,  с. Орлине,  вул. Тюкова, 68, код ЄДРПОУ 00850106) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Есмеральд” (99058 м. Севастополь, вул. Гер. Бреста, б. 27, кв. 35, код ЄДРПОУ 32506133) повернув сторони у первісне становище.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Есмеральд” (99058 м. Севастополь, вул. Гер. Бреста, б. 27, кв. 35, код ЄДРПОУ 32506133, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь Колективного сільськогосподарського підприємства „Агрофірма „Червоний Жовтень”  (99805 м. Севастополь,  с. Орлине,  вул. Тюкова, 68, код ЄДРПОУ 00850106, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн., а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                            І.В. Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

18.09.2007

Розсилка:

1.          Колективне сільськогосподарське підприємство „Агрофірма „Червоний Жовтень”  (99805 м. Севастополь,  с. Орлине,  вул. Тюкова, 68)

2.          ТОВ „Есмеральд” (99058 м. Севастополь, вул. Гер. Бреста, б. 27, кв. 35)

3.          Справа

4.          наряд