Постанова

від 11.05.2021 по справі 910/7815/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2021 р. Справа№ 910/7815/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Білоус О.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 11.05.2021,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фок-Сігма

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 (повний текст складено 26.02.2021)

у справі №910/7815/18 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Керівника Київської місцевої прокуратури №9

до 1) Київської міської ради;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Фок-Сігма

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсною угоди та відсутнім права користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Керівник Київської місцевої прокуратури №9 (далі, позивач або прокурор) в інтересах держави звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі, КМР або відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю Фок-Сігма (далі, відповідач-2 або ТОВ Фок-Сігма ) про визнання:

- незаконним та скасування рішення (оформлене висновком до кадастрової справи №А-22502) постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 27.10.2016 про поновлення ТОВ Фок-Сігма на 5 років договору оренди земельної ділянки від 13.03.2008 №72-6-00496 площею 0,1456 га по вул. Гарматній, 35/2 у Солом`янському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:69:006:0030);

- недійсною Угоди від 05.10.2017 №321 про поновлення Договору оренди земельної ділянки площею 0,1456 га (кадастровий номер 8000000000:69:006:0030) по вул. Гарматній, 35/2 у Солом`янському районі м. Києва;

- відсутності у ТОВ Фок-Сігма права користування земельною ділянкою площею 0,1456 га (кадастровий номер 8000000000:69:006:0030) по вул. Гарматній, 35/2 у Солом`янському районі м. Києва.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що строк дії Договору оренди земельної ділянки від 13.03.2008 №72-6-00496 закінчився 13.03.2013, відповідач-2 не має переважного права на поновлення договору оренди, оскільки неналежно виконував обов`язки орендаря, мав заборгованість зі сплати орендної плати та не використовував земельну ділянку за цільовим призначенням, тому прийняття рішення щодо поновлення договору оренди є незаконним, укладена угода про поновлення договору оренди підлягає визнанню недійсною, а також має бути визнано відсутнім право у відповідача-2 на користування спірною земельною ділянкою.

За твердженнями прокурора, враховуючи, що відповідач-2 втратив переважне право на поновлення договору оренди, а земельна ділянка вільна від забудови, вона могла бути передана в оренду лише за результатами проведення земельних торгів у порядку, передбаченому статтями 116, 124, 134 Земельного кодексу України.

Історія справи, короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі №910/7815/18 у задоволенні позову керівника Київської місцевої прокуратури №9 до Київської міської ради, ТОВ Фок-Сігма про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсною угоди та відсутність права користування земельною ділянкою відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку, що прокурор не довів, що прийняття оспорюваного рішення комісії про поновлення договору оренди земельної ділянки було здійснено без дотримання встановленого порядку, а також з порушенням вимог законодавства, прав та інтересів власника земельної ділянки - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради. Також прокурором не доведено належними засобами доказування наявність підстав, з якими положення закону пов`язує визнання недійсним правочину, а вимоги про визнання відсутнім права користування у відповідача-2 спірною земельною ділянкою також визнані необґрунтованими.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі №910/7815/18 скасовано, позов задоволено частково, а саме: визнано незаконним рішення (оформлене висновком до кадастрової справи №А-22502) постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 27.10.2016 про поновлення ТОВ Фок-Сігма на 5 років Договору оренди земельної ділянки від 13.03.2008 № 72-6-00496 площею 0,1456 га по вул. Гарматній, 35/2 у Солом`янському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:69:006:0030); визнано недійсною угоду №321 про поновлення Договору оренди земельної ділянки площею 0,1456 га по вул. Гарматній, 35/2 у Солом`янському районі м. Києва, укладену 05.10.2017 між Київською міською радою та ТОВ Фок-Сігма . У решті позову відмовлено.

Приймаючи постанову про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний господарський суд зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що 05.12.2012, в межах встановленого пунктом 11.7. договору оренди, ТОВ Фок-Сігма направило Київській міській раді лист, у якому вказало про намір скористатись переважним правом оренди на новий строк. Однак, в порушення положень Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затверджений рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 №63/9120, ТОВ Фок-Сігма не додало до листа передбачених Тимчасовим порядком документів, зокрема, проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у даних правовідносинах поновлення договору оренди землі на підставі частин першої-п`ятої статті 33 Закону України Про оренду землі не мало місця і не є можливим.

Разом із тим, апеляційний господарський суд з`ясував, що ухвалюючи рішення (оформлене висновком до кадастрової справи) про поновлення договору оренди, відповідач-1 не врахував обставини щодо неналежного виконання умов Договору зі сторони ТОВ Фок-Сігма , а тому остаточне рішення щодо можливості поновлення договору оренди земельної ділянки повинно було прийматися Київською міською радою. Таким чином, рішення (оформлене висновком до кадастрової справи № А-22502) постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування про поновлення ТОВ Фок-Сігма на 5 років договору оренди земельної ділянки, не відповідає наведеним положенням законодавства та підлягає визнанню незаконним.

На думку суду апеляційної інстанції, сукупність встановлених судом обставин, а саме: несплата орендної плати, починаючи за рік до закінчення строку договору оренди землі і понад 4 роки після закінчення строку договору, відсутність будь-якої будівельної діяльності, обумовленої договором оренди, на спірній земельній ділянці, невжиття ТОВ Фок-Сігма понад 3 роки заходів до оформлення поновлення оренди землі і її використання за цільовим призначенням, невжиття органом місцевого самоврядування заходів до стягнення з ТОВ Фок-Сігма орендної плати за землю після завершення дії договору оренди землі у 2013 році у сукупності з тим фактом, що ТОВ Фок-Сігма після закінчення строку договору оренди землі не звітувало перед органами фіскальної служби щодо орендної плати за землю або плати за землю, свідчить про те, що договір оренди землі між відповідачами вичерпав свою дію в момент закінчення його строку, а ТОВ Фок-Сігма втратило правовий зв`язок із вказаною земельною ділянкою до моменту ухвалення оскарженого рішення постійною комісією Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування та укладення спірної угоди.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріалами справи підтверджується, що укладена відповідачами спірна угода №321 про поновлення договору оренди суперечить положенням частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , оскільки відсутні правові підстави для поновлення оренди землі. Спірною угодою договір продовжено до 05.10.2022, тобто, фактично більш ніж на дев`ять років. При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що угодою викладено договір оренди у повністю новій редакції, отже, були змінені умови договору оренди.

Стосовно позовної вимоги про визнання у ТОВ Фок-Сігма відсутнім права користування земельною ділянкою, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що остання не підлягає задоволенню, оскільки не відповідає встановленим статтею 152 Земельного кодексу України способам захисту порушених прав, а є фактично вимогою про встановлення юридичного факту.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/7815/18 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі №910/7815/18, справу №910/7815/18 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Передаючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції вказав на наступне:

- суди попередніх інстанцій, прийшовши до протилежних висновків щодо суті спору, у повній мірі не проаналізували застосування до спірних правовідносин частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , оскільки не встановили обов`язкових для її застосування обставин. Так, апеляційний господарський суд не надав оцінки обставинам справи щодо (1) продовження користування земельною ділянкою ТОВ Фок-Сігма після закінчення строку договору оренди, а також (2) відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення Київської міської ради у порядку частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі про заперечення у поновленні договору оренди землі. Місцевий господарський суд, у свою чергу, лише зазначив, що доказів висловлення заперечень орендодавця щодо користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку дії договору та висловлення наміру її повернути суду не надано. При цьому, рішення місцевого господарського суду не містить висновків щодо продовження користування спірною земельною ділянкою ТОВ Фок-Сігма після закінчення строку договору оренди;

- апеляційний суд не навів достатніх та аргументованих мотивів про те, що угодою викладено договір оренди у повністю новій редакції;

- висновки апеляційного господарського суду про те, що спірною угодою Договір продовжено до 05.10.2022, тобто фактично більш ніж на дев`ять років, є передчасними та необґрунтованими, оскільки право на укладення відповідної додаткової угоди виникає у сторін саме з юридичного факту (у випадку встановлення обставин) поновлення договору оренди (з урахуванням обов`язковості укладення додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення у відповідності до вимог частини 8 статті 33 Закону України Про оренду землі ). Окрім цього, підстави, з яких суд апеляційної інстанції визнав спірну угоду недійсною, можуть бути предметом доказування/дослідження за наявності спору між сторонами договору оренди щодо поновлення такого договору / укладення додаткової угоди про таке поновлення. У правовідносинах, щодо яких виник спір, сторони досягли домовленості щодо укладення такої додаткової угоди без відповідного судового спору, тобто виявили свою добровільну згоду щодо продовження орендних правовідносин;

- суд не вдається до аналізу висновків судів першої та апеляційної інстанцій стосовно правильності та ефективності обраного позивачем способу захисту, які вважає передчасними. Водночас, за доведеності під час нового розгляду справи наявності факту порушеного права, необхідним у даній справі буде з`ясування, чи підлягає застосуванню до спірних правовідносин правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №910/5217/18.

Водночас, суд касаційної інстанції у прийнятій постанові зазначив, що погоджується із висновками судів попередніх інстанцій (і відповідними мотивами суду апеляційної інстанції) щодо того, що зі змісту позовної заяви, аргументації про протиправність дій Київської міської ради, зазначеного предмета спору, характеру спірних правовідносин, вбачається, що прокурор навів достатньо суджень і обґрунтувань для звернення до суду за захистом інтересів держави та, відповідно, розгляду його позовних вимог по суті.

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 у справі №910/7815/18 позов Керівника Київської місцевої прокуратури №9 до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Фок-Сігма задоволено частково.

Визнано недійсною угоду №321 про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 0,1456 га по вул. Гарматній, 35/2 у Солом`янському районі м. Києва, укладену 05.10.2017 між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Фок-Сігма .

В іншій частині позову відмовлено.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фок-Сігма на користь Прокуратури міста Києва 881,00 грн судового збору.

Присуджено до стягнення з Київської міської ради на користь Прокуратури міста Києва 881,00 грн судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції встановив, що єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівельних об`єктів, не містить відомостей щодо будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру з підземним паркінгом за адресою: вул. Гарматна, 35/2, Солом`янський район м. Києва, тобто не містить даних щодо вчинення дій, які визначають цільове призначення оренди за Договором. Отже, ТОВ Фок-Сігма з часу закінчення строку Договору - 13.03.2013 і до його поновлення - 05.10.2017, не використовувало спірну земельну ділянку за призначенням, визначеним Договором - будівництво, експлуатація та обслуговування торговельно-офісного центру з підземним паркінгом. Документально підтверджено використання ТОВ Фок-Сігма земельної ділянки у період між закінченням строку Договору до його поновлення тільки з 16.07.2016 - з моменту реєстрації права власності за ТОВ Фок-Сігма на будівлю, що розташована на земельній ділянці по вул. Гарматній, 35/2 у м. Києві.

У контексті дотримання порядку поновлення договору оренди, передбаченого частинами 1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі , місцевий господарський суд наголосив на тому, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі, передбачена частиною 1 статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої законом процедури та наявності волевиявлення сторін. Результатом такого волевиявлення сторін є укладення сторонами додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Водночас, за висновками суду, звернення ТОВ Фок-Сігма від 05.12.2012 до Київської міської ради про наявність бажання скористатись переважним правом оренди на новий строк та укласти угоду щодо поновлення строку оренди земельної ділянки не відповідає процедурі, передбаченій нормами частин 1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі та Тимчасовим порядком передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затверджений рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 №63/9120, а тому відсутні правові підстави вважати, що укладення угоди мало місце в порядку, передбаченому частиною 1 статті 33 Закону України Про оренду землі .

Стосовно можливості поновлення договору оренди на підставі частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі суд зазначив, що вказаною нормою передбачено іншу підставу поновлення договору оренди у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди. Водночас, договір оренди землі вважається поновленим лише у разі укладення у місячний строк додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України Про оренду землі .

За висновками суду першої інстанції право користування земельною ділянкою за договором оренди, строк якого сплив, поновлюється у орендаря у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України Про оренду землі . Однак, оскільки всупереч приписам частини 8 статті 33 Закону України Про оренду землі у місячний строк додаткова угода не була укладена, ТОВ Фок-Сігма втратило статус користувача земельної ділянки.

Враховуючи викладене, суд визнав обґрунтованими доводи прокурора про те, що укладення угоди мало місце всупереч приписам частин 6, 8 статті 33 Закону України Про оренду землі , а тому така угода має бути визнана судом недійсною.

Стосовно позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення (оформленого висновком до кадастрової справи №А-22502) постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 27.10.2016 про поновлення ТОВ Фок-Сігма на 5 років договору оренди земельної ділянки від 13.03.2008 №72-6-00496 суд першої інстанції зазначив, що вказане рішення не є правовим актом індивідуальної дії органу місцевого самоврядування або нормативно-правовим актом органу державної влади або органу місцевого самоврядування у розумінні пункту 2 частини 2 статті 16, статей 21, 393 Цивільного кодексу України, прийняття якого має наслідком поновлення Договору на підставі статті 33 Закону України Про оренду землі , та який може бути оскаржений.

Також за висновками суду не підлягають задоволенню вимоги прокурора про визнання відсутнім у ТОВ Фок-Сігма права користування земельною ділянкою, площею 0,1456 га (кадастровий номер 8000000000:69:006:0030) по вул. Гарматній, 35/2 у Солом`янському районі м. Києва, оскільки така вимога не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність прав є обставиною, яка підлягає встановленню при розгляді вимоги про захист права цивільного (звільнення земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні тощо), і не можуть бути самостійним предметом позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 27.11.2020 (про що свідчить відбиток вхідного штемпеля Господарського суду міста Києва) Товариство з обмеженою відповідальністю Фок-Сігма звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 у справі №910/7815/18 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Керівника Київської місцевої прокуратури №9 в інтересах держави до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Фок-Сігма про визнання незаконним та скасування рішення постійної комісії Київської міської ради від 27.10.2016, визнання недійсною угоди №321 від 05.10.2017, визнання відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю Фок-Сігма права користування земельною ділянкою, площею 0,1456 га (кадастровий номер 8000000000:69:006:0030) по вул. Гарматній, 35/2 у Солом`янському районі м. Києва, відмовити у повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача-2 зводяться до наступного:

- приймаючи за результатами нового розгляду оскаржуване судове рішення, місцевий господарський суд не врахував висновків, що містяться у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/7815/18, допустивши порушення у застосуванні норм матеріального та процесуального права;

- суд неправильно застосував положення частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , оскільки, на переконання скаржника, норми даної статті передбачають поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, за принципом мовчазної згоди . Заявник вказує, що ТОВ Фок-Сігма було додержано всіх установлених законодавством умов для поновлення договору оренди;

- відповідно до умов укладеної спірної угоди сторони (КМР та ТОВ Фок-Сігма ) поновили на 5 років договір оренди земельної ділянки, що свідчить про те, що орендодавець - Київська міська рада не заперечувала проти поновлення договору, а між сторонами був відсутній будь-який спір щодо належності виконання орендарем умов договору оренди;

- при фактичному порівнянні умов договору оренди та угоди про його поновлення вбачається, що вони укладені на однакових умовах;

- у порядку господарського судочинства розглядалась інша судова справа з аналогічними учасниками №910/7813/18, яка стосувалась сусідньої земельної ділянки, але мала одні і ті ж підстави позовних вимог прокурора, як і у даній справі №910/7815/18. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 у справі №910/7813/18, яка набрала законної сили, у задоволенні позову було відмовлено, однак суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване у даній справі рішення, встановлених у постанові №910/7813/18 обставин не врахував;

- у прокурора були відсутні підстави для звернення до суду із позовом у даній справі, оскільки Київська міська рада, як орган місцевого самоврядування, уповноважений законом щодо володіння, користування, розпорядження об`єктами права комунальної власності, ці функції здійснює на належному рівні.

У тексті апеляційної скарги апелянтом порушено також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

15.03.2021 від відповідача-2 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення до апеляційної скарги, у яких скаржник додатково звернув увагу на те, що переглядаючи у порядку касаційного провадження постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 у справі №910/7813/18, Верховний Суд ухвалою від 19.01.2021 закрив касаційне провадження за необґрунтованістю. При цьому, в ухвалі від 19.01.2021 зазначено, що суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду у справі №910/7813/18, цілком правомірно послався на правовий висновок, викладений у пункті 70 постанови Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/7815/18 (зі спору між тими ж самими сторонами зі схожими предметом і підставами позову).

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

24.03.2021 від прокуратури через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити рішення місцевого господарського суду в даній справі без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор зазначив наступне:

- доводи ТОВ Фок-Сігма про неврахування Господарським судом міста Києва при розгляді справи №910/7815/18 висновків Північного апеляційного господарського суду, викладених у постанові від 20.10.2020, та висновків Касаційного господарського суду, викладених в ухвалі від 19.01.2021 про закриття касаційного провадження у справі №910/7813/18, є необґрунтованими та не можуть братись судом до уваги з огляду на зміст положень частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України;

- для поновлення договору оренди землі відповідно до частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування земельною ділянкою, орендар належно виконує обов`язки за умовами договору, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди землі, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Так, згідно пункту 8.4. Договору оренди орендар зобов`язаний, зокрема, своєчасно вносити орендну плату, завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору. Однак, ТОВ Фок-Сігма неналежно виконувало умови договору оренди в частині своєчасної сплати орендної плати, не використовувало земельну ділянку за призначенням, вказаним у договорі, у тому числі з 2008 року по 2013 рік та з 2013 року по 2018 рік, а відтак втратило переважне право на поновлення договору оренди спірної земельної ділянки;

- у зв`язку з тим, що відповідачем-2 неналежно виконувались умови договору оренди, відповідно до пункту 8 статті 34 Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням КМР від 28.02.2013 №63/9120, зі змінами відповідно до рішення КМР від 04.03.2015 №195/1060), остаточне рішення щодо можливості поновлення договору оренди мало прийматись Київською міською радою (колегіально на сесії), а не постійною комісією Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування;

- редакція договору оренди землі від 13.03.2008 в редакції угоди від 05.10.2017 передбачає, поряд з умовами, що існували у попередній редакції, нові умови, зокрема, щодо порядку зміни розміру орендної плати (пункт 4.6. договору в редакції угоди), щодо відповідальності (пункт 4.12. договору в редакції угоди), щодо сплати оренди у випадку викупу та продажу земельної ділянки (пункт 4.13, 4.14. договору в редакції угоди), щодо підстав припинення оренди (пункт 11.3. договору в редакції угоди), а також встановлює нову нормативну грошову оцінку земельної ділянки;

- матеріали справи не містять доказів оскарження ТОВ Фок-Сігма відмови чи зволікання КМР в укладенні додаткової угоди про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки, та/або здійснення товариством інших активних дій, спрямованих на укладення такої угоди. ТОВ Фок-Сігма умисно протягом року ухилялось від укладення додаткової угоди із КМР та її реєстрацією;

- доводи скаржника про те, що на даний час ТОВ Фок-Сігма сплачує орендну плату не відносяться до предмету спору та не можуть враховуватись судом, оскільки спір у даній справі стосується правовідносин, пов`язаних з наявністю чи відсутністю підстав для поновлення договору оренди та укладення додаткової угоди на час їх виникнення (2016-2017 роки), а не на момент розгляду даної справи в суді;

- у зв`язку з тим, що відповідач-2 втратив переважне право на поновлення договору оренди, земельна ділянка могла бути відведена ТОВ Фок-Сігма лише у порядку, передбаченому статтями 116, 124, 134 Земельного кодексу України, за результатами проведення земельних торгів;

- право прокурора на подання позову в даній справі оцінено та встановлено Верховним Судом у постанові від 21.01.2020, а тому не потребує повторної переоцінки.

Відповідач-1 відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фок-Сігма передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 у справі №910/7815/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фок-Сігма на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 у справі №910/7815/18, встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, заяв, клопотань, призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фок-Сігма на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 у справі №910/7815/18 на 13.04.2021. Клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду судом апеляційної інстанції не розглядалось, оскільки апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Фок-Сігма була подана до моменту складення повного тексту рішення, тобто у строки, встановлені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання, призначене на 13.04.2021, з`явилися представники апелянта та прокуратури.

Представник відповідача-1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд у судовому засіданні 13.04.2021 перейшов до розгляду справи по суті, заслухавши пояснення представників відповідача-2 та прокуратури.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі №910/7815/18 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фок-Сігма на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 у справі №910/7815/18 відкладено на 11.05.2021.

У судовому засіданні відповідач-2 заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи з подібних правовідносин (щодо застосування статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Колегія суддів протокольною ухвалою відмовила у задоволенні вказаного клопотання відповідача-2, враховуючи, що предмети спору у даній справі та справі, на яку послався скаржник, не є ідентичними, а також з огляду на вказівки суду касаційної інстанції та обставини справи, які, як наголосив суд касаційної інстанції у постанові від 21.01.2020 у справі №910/7815/18, підлягають дослідженню та встановленню під час нового розгляду справи.

За результатами проведеного у справі 11.05.2021 судового засідання суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників учасників судового процесу

У судове засідання 11.05.2021 з`явилися представники прокуратури та відповідача-2.

Представник відповідача-1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи положення частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України та частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка представника відповідача-1 в судове засідання у даному випадку не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржене рішення суду першої інстанції скасувати, у позові відмовити.

Представник прокуратури у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача-2, просив її відхилити, а оскаржене рішення суду залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

14.06.2007 рішенням Київської міської ради №862/1523 Про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю Фок-Сігма для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру з підземним паркінгом на вул. Гарматній, 35/2 у Солом`янському районі м. Києва затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю Фок-Сігма для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру з підземним паркінгом на вул. Гарматній, 35/2 у Солом`янському районі м. Києва; передано Товариству з обмеженою відповідальністю Фок-Сігма в оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,1456 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру з підземним паркінгом на вул. Гарматній, 35/2 в Солом`янському районі м. Києва за рахунок земельної ділянки, відведеної відповідно до пункту 61 рішення Київської міської ради від 10.07.2003 №638/798 Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею та право користування якою посвідчено договором оренди земельної ділянки від 20.04.2004 №72-6-00155.

06.03.2008 між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ Фок-Сігма (орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки, розташованої по вул. Гарматній, 35/2 у Солом`янському районі м. Києва, розміром 0,1456 га, кадастровий номер 8000000000:69:006:0030, з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру з підземним паркінгом, зі строком дії договору на 5 років (далі, Договір). Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 06.03.2008 за реєстровим №365, та зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 13.03.2008 за №72-6-00496.

Відповідно до пункту 2.2. Договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3 665 661,92 грн.

Пунктом 3.1. Договору оренди встановлено, що його укладено строком на 5 (п`ять) років.

Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі п`яти відсотків від її нормативної грошової оцінки (пункт 4.2. Договору).

Відповідно до пункту 5.1. Договору на земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов`язана із цільовим призначенням земельної ділянки. Зміна цільового призначення земельної ділянки можлива лише в разі прийняття Київською міською радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки та внесення відповідних змін до договору. Роботи по розробці проекту землеустрою щодо відведення сплачує орендар.

Після припинення дії договору оренди орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (пункт 7.1. Договору).

Пунктом 8.3. Договору оренди сторони встановили, що після закінчення строку, на який було укладено цей договір, при умові належного виконання обов`язків відповідно до умов цього договору, орендар має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

Відповідно до пункту 8.4. Договору оренди орендар зобов`язаний, у тому числі, завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з державної реєстрації договору; використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення; своєчасно вносити орендну плату; у строки, встановлені чинним законодавством, звітувати перед податковими органами за місцем розташування земельної ділянки про сплату орендної плати.

Пунктом 11.3. Договору оренди встановлено, що він припиняється, у тому числі, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін (пункт 11.7. Договору).

05.12.2012 ТОВ Фок-Сігма направило Київській міській раді лист, у якому вказало про намір скористатись переважним правом оренди на новий строк та укласти відповідні угоди щодо поновлення строку оренди земельної ділянки. Також вказало про відсутність заборгованості з орендної плати. Проект договору про поновлення строку оренди земельної ділянки позивачем до листа доданий не був. Лист отриманий Київською міською радою 15.12.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак КМР не повідомила ТОВ Фок-Сігма про результати розгляду вказаного листа.

Відповідно до акта обстеження земельної ділянки від 12.02.2013 №59/09, складеного Департаментом земельних ресурсів КМДА, земельна ділянка частково огороджена парканом, для будівництва торгівельно-офісного центру з паркінгом не використовується.

25.05.2016 ТОВ Фок-Сігма подало Київський міській раді лист (вх. №08/8954), у якому повідомило про закінчення терміну дії Договору оренди та намір поновити термін дії договору оренди.

26.05.2016 ТОВ Фок-Сігма подало Київський міській раді клопотання (вх. №КОП-0878 від 26.05.2016 до справи А-22502) про поновлення договору оренди земельної ділянки. До клопотання був доданий гарантійний лист, у якому орендар вказав, що має заборгованість щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, яка виникла у зв`язку із скрутним фінансовим становищем, однак має намір повернутися до забудови земельної ділянки та гарантує сплату наявної заборгованості при укладенні угоди про поновлення договору оренди.

Постійною комісією Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування 13.09.2016 прийнято рішення, оформлене висновком до кадастрової справи №А-22502 (висновок зареєстрований у Київській міській раді 27.10.2016 за №057/17911), відповідно до якого за наслідками поданих в складі клопотання про поновлення договору оренди земельної ділянки документів, вирішено відповідно до пункту 6 статті 34 рішення Київської міської ради від 04.03.2015 №195/1060, зі змінами, поновити ТОВ ФОК-Сігма Договір оренди земельної ділянки без прийняття Київською міською радою відповідного рішення на 5 років.

05.10.2017 між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ Фок-Сігма (орендар) на підставі статті 792 Цивільного кодексу України, статті 33 Закону України Про оренду землі , пункту 9.11. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 №241/2463, та висновку постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування до кадастрової справи №А-22502 до протоколу від 13.09.2016 №19, було укладено Угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки (далі, Угода).

Відповідно до пункту 1 Угоди сторони поновили на 5 років договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 06.03.2008 за реєстровим №365, та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 13.03.2008 за №72-6-00496.

Право оренди зареєстровано за відповідачем-2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.10.2017.

Із матеріалів справи вбачається, що у відповідь на лист Київської місцевої прокуратури №9 від 26.04.2014 №3733вих-18 Департамент земельних ресурсів Київської міської ради листом від 07.05.2018 за вих. №057029-9878 повідомив прокурора про обставини укладення договору оренди земельної ділянки від 13.03.2008 №72-6-00496, який з урахуванням угоди про поновлення договору від 05.10.2017 №321, дійсний до 05.10.2022.

Листом від 07.05.2018 Головне управління ДФС у м. Києві повідомило прокурора, що ТОВ Фок-Сігма у період з 2013 року по вересень 2017 року не звітувало та не сплачувало орендну плату за землю, а станом на 04.05.2018 податковий борг не обліковується.

Матеріали справи містять копії платіжних документів щодо сплати орендної плати ТОВ Фок-Сігма у період грудня 2017 року до червня 2018 року.

Листом від 08.05.2018 за вих. №073-4160 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва повідомив прокурора, що за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 35/2 декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації подавались ТОВ АЛДІ-ТРЕЙД .

Відповідно до акта обстеження земельної ділянки від 14.05.2018 №18-0692-09, складеного Департаментом земельних ресурсів КМДА, земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:69:006:0030 частково огороджена, не охороняється. На ділянці розташовано цегляну будівлю невстановленого призначення, металевий гараж, автостоянку.

Право власності ТОВ Фок-Сігма на будівлю, що розташована на земельній ділянці по вул. Гарматній, 35/2 у м. Києва, як на об`єкт нерухомого майна, зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.07.2016.

Листом від 04.06.2018 за вих. №055-7173 Департамент містобудування та архітектури повідомив прокурора, що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на вул. Гарматній, 35/2 (кадастрові номери 8000000000:69:006:0030, 8000000000:69:006:0009) не надавались.

Листом від 05.06.2018 за вих.№057029-12003 Департамент земельних ресурсів КМДА повідомив прокурора, що Договір оренди спірної земельної ділянки поновлений на підставі витягу з протоколу №19 засідання Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування 13.09.2016 (угода про поновлення договору оренди земельної ділянки від 05.10.2017 №321).

02.08.2018 Департаментом земельних ресурсів Київської міської ради проведено повторне обстеження земельної ділянки, за результатами якого складено акт №18-1161-09, у якому зазначено, що спірна земельна ділянка огороджена, не охороняється, на ділянці розташовано цегляну будівлю невстановленого призначення, металевий гараж, автостоянку, ділянка не впорядкована, виробнича діяльність на час обстеження не велась.

Відповідно до листа Головного управління ДФС у м. Києві від 03.08.2018 станом на 05.12.2012 заборгованість за договорами оренди становила 150 590,00 грн, станом на 13.03.2013 - 193 790,00 грн, станом на 19.08.2013 - 193 790,00 грн, станом на 27.11.2013 - 193 790,00 грн та станом на 03.08.2018 - відсутня.

Спір у даній справі виник стосовно наявності або відсутності підстав для визнання недійсним рішення постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 27.10.2016, оформленого висновком до кадастрової справи №А-22502, на підставі якого, на думку прокурора, незаконно поновлено дію Договору оренди, а також наявності або відсутності підстав для визнання недійсною угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, а також визнання відсутнім у відповідача-2 права користування спірною земельною ділянкою після спливу строку дії Договору, а об`єктом захисту є права територіальної громади міста Києва щодо користування та розпоряджання земельною ділянкою.

Прокурор стверджує, що відповідачем-2 не була дотримана процедура поновлення договору оренди, ТОВ Фок-Сігма не сплачувало належним чином орендну плату, не здійснило забудову спірної земельної ділянки у визначений Договором оренди строк, тобто неналежно виконувало свої обов`язки за Договором оренди. Усе вказане виключало можливість прийняття Київською міською радою рішення про поновлення договору оренди у порядку статті 33 Закону України Про оренду землі . За твердженнями прокурора, враховуючи, що відповідач-2 втратив переважне право на поновлення договору оренди, а земельні ділянка вільна від забудови, вона могла бути передана в оренду лише за результатами проведення земельних торгів у порядку, передбаченому статтями 116, 124, 134 Земельного кодексу України.

Обґрунтовуючи підстави для представництва прокуратурою інтересів держави у даній справі, прокурор зазначив, що оскаржуваним рішенням КМР щодо поновлення ТОВ Фок-Сігма договору оренди порушено інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів. При цьому, прокурор зазначив, що у даному спорі відсутній орган, який мав би здійснювати захист порушених інтересів держави, оскільки органи Держгеокадастру законодавством не наділені правом на звернення до суду з позовами про скасування рішень органу місцевого самоврядування та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, а спір належить до випадків, коли прокурор може звертатись до суду у порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру та в порядку статті 53 Господарського процесуального кодексу України як позивач.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, враховуючи вказівки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у даній справі, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача-2 підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 5 статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно статті 6 Закону України Про столицю України місто-герой Київ місцеве самоврядування у м. Києві здійснюється територіальною громадою міста, в тому числі, через Київську міську раду.

У відповідності до статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить, в тому числі: розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Отже, розпорядження землями комунальної власності міста Києва є виключними повноваженнями Київської міської ради як органу місцевого самоврядування.

При цьому, даючи характеристику юридичної природи діяльності органів місцевого самоврядування Конституційний Суд України наголосив, що гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними (Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 у справі №1-9/2009).

Колегія суддів враховує, що поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Частиною 2 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря.

Відносини, пов`язані з орендою землі, врегульовані, зокрема, Законом України Про оренду землі , яким визначені умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Частиною 2 статті 4 Закону України Про оренду землі визначено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Так, відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 2 статті 16 Закону України Про оренду землі передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Судом встановлено, що між Київською міською радою та ТОВ Фок-Сігма укладено Договір оренди земельної ділянки від 06.03.2008 за реєстраційним №365, відповідно до якого відповідач-1, на підставі рішення Київської міської ради від 14.06.2007 №862/1523 передав, а відповідач-2 прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, розташовану по вул. Гарматній, 35/2 у Солом`янському районі м. Києва, розміром 0,1456 га, кадастровий номер 8000000000:69:006:0030, з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру з підземним паркінгом, зі строком дії договору - 5 років.

Договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 13.03.2008 за №72-6-00496, а відтак строк дії Договору оренди земельної ділянки становив до 13.03.2013.

За приписами статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі передбачено поновлення договору оренди землі в наступному порядку.

Відповідно до частин 1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

За змістом частин 6, 7, 8, 11 статті 33 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності), уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Отже, наведеною правовою нормою встановлено умови щодо укладення договору оренди землі на новий строк.

У пункті 11.7. Договору Київська міська рада та ТОВ Фок-Сігма погодили, що після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Колегією суддів встановлено, що із листом, у якому викладена наявність наміру скористатись переважним правом на поновлення договору оренди та укласти відповідні додаткові угоди ТОВ Фок-Сігма вперше звернулось до КМР 05.12.2012 (том 1, а.с. 92). На підтвердження отримання вказаного листа 15.12.2012 відповідачем-1 у матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (том 1, а.с. 93). Вказане свідчить про те, що ТОВ Фок-Сігма повідомило орендодавця про намір пролонгації договору із дотриманням визначеного Договором строку. Однак, КМР відповіді на вказаний лист орендарю на надала.

При цьому, після закінчення строку дії Договору (13.03.2013) відповідач-2 продовжував користуватися земельною ділянкою. Доказів повернення спірної земельної ділянки орендодавцеві до матеріалів справи не надано. Доказів заперечення відповідачем-1 щодо подальшого користування відповідачем-2 спірною земельною ділянкою матеріали справи не містять.

Вказане свідчить про те, що у даному випадку слід застосовувати положення частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі .

У травні 2016 року відповідач-2 повторно звернувся до відповідача-1 із клопотанням про поновлення договору оренди (том 1, а.с. 43). До повідомлення було додано, зокрема, проект додаткової угоди.

Колегія суддів зазначає, що на момент первісного звернення орендаря до орендодавця з повідомленням про наявність наміру використати переважне право на пролонгацію договору (у визначений договором строк) був чинним Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності міста Києва, затверджений рішенням КМР від 28.02.2013 №61/9120 (далі, Тимчасовий порядок).

Вказаний Тимчасовий порядок із урахування змін, внесених до нього рішенням Київської міської ради від 04 березня 2015 року №195/1060, був чинним і на момент повторного звернення орендаря з метою поновлення договору оренди після закінчення його дії та прийняття органом орендодавця відповідно рішення про поновлення договору оренди.

Вищезазначеним порядком визначено процедури щодо поновлення договору оренди, в т.ч. на підставі прийняття та без прийняття Київською міською радою рішення, який в свою чергу регулював дві окремі процедури поновлення (в т.ч. стосовно дій органу місцевого самоврядування) у випадку якщо договір поновлюється після його припинення (пункт 6 статті 35 без прийняття рішення, якщо орендар користується земельною ділянкою та за відсутності повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору) або до його припинення (пункти 1-5 статті 35 Тимчасового порядку - поновлюється за рішенням, проект якого готується департаментом).

Пунктом 6 статті 35 нової редакції Тимчасового порядку встановлено, що договори оренди земельних ділянок, строк дії яких закінчився, поновлюються на той самий строк без прийняття Київською міською радою рішення про поновлення договору оренди у разі, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення цього строку листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі та за умови згоди орендаря на приведення розмірів орендної плати за земельну ділянку та інших умов договору у відповідність до вимог законодавства.

Згідно частини 8 зазначеної статті якщо Департаментом земельних ресурсів або постійною комісією Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування виявлено порушення умов договору оренди земельної ділянки або невідповідність використання земельної ділянки містобудівній документації чи документації із землеустрою, остаточне рішення щодо можливості поновлення договору оренди земельної ділянки приймається Київською міською радою.

Так, постійною комісією Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування 13.09.2016 прийнято рішення, оформлене висновком до кадастрової справи №А-22502 (висновок зареєстрований у Київській міській раді 27.10.2016 за №057/17911), відповідно до якого за наслідками поданих в складі клопотання про поновлення договору оренди земельної ділянки документів, вирішено відповідно до статей 34, 35 Тимчасового порядку у редакції рішення Київської міської ради від 04.03.2015 №195/1060, зі змінами, поновити ТОВ ФОК-Сігма Договір оренди земельної ділянки без прийняття Київською міською радою відповідного рішення на 5 років.

У висновку зазначено, що у Київської міської ради заперечення щодо поновлення вказаного договору оренди землі відсутні, а тому посилання прокурора на необхідність вирішення питання щодо поновлення договору оренди виключно на сесії Київської міської ради є безпідставними.

Пунктом 1 вказаного висновку визначено, що Договір оренди поновлюється за умови згоди орендаря на приведення усіх умов договору у відповідність до вимог законодавства.

У свою чергу пунктом 2 цього ж висновку Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доручено після надання орендарем необхідних документів підготувати додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, привівши розмір орендної плати та інші умови договору у відповідність вимогам чинного законодавства.

За результатами засідання постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 13.09.2016 (витяг з протоколу №19) комісія ухвалила:

1. Поновити ТОВ ФОК-Сігма на 5 років Договір оренди земельної ділянки №72-6-00496 від 13.03.2008 площею 0,1456 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельно-офісного центру з підземним паркінгом на вул. Гарматній, 35/2 у Солом`янському районі м. Києва.

2. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підготувати додаткову угоду щодо поновлення договору оренди земельної ділянки №72-6-00496 від 13.03.2008 на 5 років та приведення умов договору оренди у відповідність до законодавства у порядку, передбаченому статтями 34 та 35 Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, у редакції згідно з рішенням Київської міської ради №195/1060 від 04.03.2015.

За наслідками прийняття постійною комісією Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування вищевказаного рішення 05.10.2017 між Київською міською радою та ТОВ Фок-Сігма укладено угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 6.1. Договору у редакції після поновлення договору оренди, сторони підтверджують, що земельна ділянка, яка є об`єктом оренди за даним договором передається в оренду у придатному для її використання стані та вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.

Згідно пункту 14.1. Договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення.

Право оренди спірної земельної ділянки зареєстровано за орендарем на підставі Угоди про поновлення договору 05.10.2017, що підтверджується інформаційною довідкою відомості з держаного реєстру речових прав на нерухоме майно (том 1, а.с. 81-83).

Отже, в даному випадку відбулась автоматична пролонгація договору на підставі частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі .

При цьому у правовідносинах, щодо яких виник спір у даній справі, сторони досягли домовленості щодо укладення такої додаткової угоди без відповідного судового спору, тобто виявили свою добровільну згоду щодо продовження орендних правовідносин. На вказану обставину звернув увагу Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 21.01.2020, направляючи справу №910/7815/15 на новий розгляд.

Також, направляючи справу №910/7815/15 на новий розгляд, суд касаційної інстанції у вказаній постанові зазначив, що суд апеляційної інстанції (при попередньому розгляді справи) формально зазначив, що Угодою викладено договір оренди у повністю новій редакції, а отже були змінені умови договору оренди, не навівши достатніх та аргументованих мотивів для такого висновку.

Із цього приводу, у першу чергу, колегія суддів також зазначає про необґрунтованість тверджень прокурора про те, що спірною угодою договір продовжено фактично більш ніж на дев`ять років, оскільки право на укладення відповідної додаткової угоди виникає у сторін саме з юридичного факту (у випадку встановлення обставин) поновлення договору оренди (з урахуванням обов`язковості укладення додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення у відповідності до вимог частини восьмої статті 33 Закону України Про оренду землі ), що відповідає викладеним у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/7815/18 висновкам.

Також прокурор у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що Договір оренди землі від 13.03.2008 в редакції Угоди про його поновлення від 05.10.2017 передбачає, поряд з умовами, що існували у попередній редакції, нові умови, зокрема, щодо порядку зміни розміру орендної плати (пункт 4.6. договору в редакції угоди), щодо відповідальності (пункт 4.12. договору в редакції угоди), щодо сплати оренди у випадку викупу та продажу земельної ділянки (пункт 4.13, 4.14. договору в редакції угоди), щодо підстав припинення оренди (пункт 11.3. договору в редакції угоди), а також встановлює нову нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Дослідивши зміст укладеної Угоди про поновлення, колегія суддів встановила, що остання дійсно передбачає деякі нові, порівняно із попереднім договором, умови (перелік пунктів Угоди, які відрізняються, наведено прокурором вище), які, як встановлено судом, у переважній більшості стосуються розміру орендної сплати, порядку її сплати.

У даному контексті колегія суддів зазначає, що, по-перше, Київська міська рада як орган, уповноважений розпоряджатись землями комунальної власності, не висловлювала жодних заперечень проти поновлення договору на викладених в Угоді умовах, по-друге, як уже зазначалось вище, пунктом 6 статті 35 нової редакції Тимчасового порядку встановлено, що договори оренди земельних ділянок, строк дії яких закінчився, поновлюються на той самий строк без прийняття Київською міською радою рішення про поновлення договору оренди, зокрема, за умови згоди орендаря на приведення розмірів орендної плати за земельну ділянку та інших умов договору у відповідність до вимог законодавства, що також відображено у пункті 1 висновку до кадастрової справи №А-22502.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що додані сторонами за взаємною згодою до Договору умови, у тому числі щодо нової нормативно грошової оцінки спірної земельної ділянки, були включені до нього з метою приведення умов договору у відповідність до вимог чинного на момент її укладення законодавства, що не суперечить вищенаведеним нормам та положенням статті 33 Закону України Про оренду землі .

Колегія суддів зазначає, що доказів на підтвердження наявності обставин, що свідчать про порушення законодавства при прийнятті рішення постійної комісії Київської міської ради від 27.10.2016, як і доказів наявності саме станом на момент укладення відповідачами додаткової угоди заборгованості з орендної плати та не здійснення забудови прокуратурою суду не надано.

Водночас, пропущення встановленого для укладення угоди про поновлення договору оренди строку, про що стверджує прокурор, не може мати наслідком визнання цієї угоди недійсною або втрати права на поновлення договору оренди.

Стосовно посилань прокурора на неналежне виконання ТОВ Фок-Сігма умов Договору оренди в частині своєчасної сплати орендної плати, використання земельної ділянки за призначенням (відсутність будівельної діяльності, обумовленої договором оренди, на спірній земельній ділянці), у тому числі з 2008 року по 2013 рік (під час дії договору оренди землі) та з 2013 року по 2018 рік, невжиття орендарем понад 3 роки заходів до оформлення поновлення оренди землі і її використання за цільовим призначенням, якими позивач обґрунтовує втрату орендарем переважного права на поновлення договору оренди, колегія суддів зазначає, що вказані обставини не входять до предмету доказування у даній справі, а можуть (могли) бути предметом доказування/дослідження за наявності спору між сторонами договору оренди щодо поновлення такого договору/укладення додаткової угоди про таке поновлення, якого у даному випадку між сторонами не існувало.

Суд першої інстанції, втім, приймаючи оскаржуване рішення, вищезазначених обставин не врахував.

До вказаного слід також зазначити, що у листі ТОВ Фок-Сігма , доданому до клопотання про поновлення договору оренди земельної ділянки від 26.05.2016, орендар гарантував сплату заборгованості з орендної плати при поновленні договору оренди, а у матеріалах справи міститься лист Головного управління ДФС у м. Києві від 03.08.2018, в якому зазначено, що станом на 03.08.2018 заборгованість за договором оренди відсутня. При цьому, матеріали справи містять копії платіжних документів щодо сплати орендної плати ТОВ Фок-Сігма у період грудня 2017 року до червня 2018 року.

Разом з тим, прокурором не доведено порушення права на отримання орендної плати у більшому розмірі, оскільки у матеріалах справи відсутні докази того, що будь-якою іншою особою ініціювалась процедура відведення в оренду спірної земельної ділянки, а також реальної можливості отримання територіальною громадою доходу від відчуження права оренди вказаної земельної ділянки та орендної плати у більшому розмірі, ніж вказано у проекті угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, яка відповідає орендній платі, встановленій Договором.

При цьому, у пункті 4 прикінцевих положень Угоди про поновлення визначено, що орендар сплачує орендну плату за період від дня припинення дії договору оренди до дня поновлення його дії у порядку та у розмірах, встановлених договором оренди, що спростовує твердження прокурора щодо можливості недоотримання орендної плати за окремі періоди.

У контексті викладеного, колегія суддів вважає, що прокурором не доведено порушення інтересів територіальної громади міста Києва прийняттям оспорюваного рішення КМР.

Із приводу доводів прокурора щодо порушення умов Договору в частині цільового використання спірної земельної ділянки, колегія суддів зазначає наступне.

Умовами Договору не було передбачено конкретного строку забудови земельної ділянки. Відповідної проектної документації, яка б відображала конкретні строки забудови земельної ділянки до матеріалів справи не надано, а тому судом критично оцінюються доводи прокурора про порушення строків забудови земельної ділянки. При цьому, у будь-якому випадку порушенням умов Договору є саме використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, а не її невикористання для забудови. Надані прокурором акти обстеження від 14.05.2018 №18-0692-09 та №18-1161-09 від 02.08.2018 складені після прийняття спірного висновку Комісії Київської міської ради з питань містобудування та укладення спірної угоди про поновлення договору оренди та не підтверджують використання відповідачем-2 земельної ділянки не за цільовим призначенням. Також, як вказані акти, так і акт №59/09 від 12.02.2013 складені посадовою особою Департаменту земельних ресурсів на підставі звернення прокуратури, а не з ініціативи власника земельної ділянки з підстав неналежного, нецільового використання та охорони землі територіальної громади міста Києва. Доказів повідомлення орендаря про обстеження земельної ділянки, вручення йому вказаних актів, відібрання заперечень/погодження з викладеними в актах обставинами, суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що відповідачем-1 не було порушено положень статті 33 Закону України Про оренду землі при прийнятті рішення про поновлення.

Відповідно до висновків, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18, вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Відтак передумовами та матеріальними підставами для захисту права, зокрема у спосіб визнання незаконним та скасування рішення КМР, є наявність у позивача (у даному випадку прокурора) права або законного інтересу (інтересу держави) та з`ясування, чи має місце його порушення.

Однак, прокурором належними та допустимими доказами не доведено, а матеріали справи не містять доказів того, що внаслідок поновлення відповідачем-1 відповідачу-2 строку дії договору оренди земельної ділянки відбулось порушення прав та інтересів держави, територіальної громади, чи сусідніх землекористувачів.

Оскаржуване рішення Київської міської ради, оформлене висновком до кадастрової страви №А-22502, прийняте в рамках наданих їй повноважень, а договір оренди земельної ділянки є поновленим в силу закону, оскільки було дотримано процедуру, визначену частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , та відповідає наявному волевиявленню Київської міської ради щодо добровільної згоди на поновлення Договору, яка в силу наданих їй законом дискреційних повноважень має право визначати особливості землекористування землями комунальної власності на території міста Києва.

Обставин, що свідчать про порушення законодавства при прийнятті Київською міською радою спірного рішення, оформленого висновком до кадастрової страви №А-22502, судом не встановлено, а тому відсутні підстави для визнання його незаконним та скасування.

Стосовно позовних вимог про визнання недійсною Угоди від 05.10.2017 №321 про поновлення Договору оренди земельної ділянки колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. У статті 205 Цивільного кодексу України наведено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Законом закріплено презумпцію правомірності правочину: право правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України ).

Згідно частин 2, 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Нормами статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Прокурором не доведено належними засобами доказування наявність підстав, з якими положення закону пов`язує визнання недійсним правочину.

Оскільки судом не встановлено доведеності підстав для визнання незаконним та скасування рішення постійної комісії Київської міської ради від 13.09.2016, на підставі якого було укладено оспорювану угоду, та за недоведеністю інших доводів прокурора, підстави для задоволення позовної вимоги про визнання недійсною угоди про поновлення договору оренди землі № 321 від 05.10.2017 відсутні.

Вимоги позивача про визнання відсутнім права користування у відповідача-2 спірною земельною ділянкою також визнаються судом необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від вимог про визнання незаконним та скасування рішення постійної комісії Київської міської ради від 27.10.2016 та визнання недійсною угоди № 321 від 05.10.2017, яка була укладена на підставі вказаного рішення, у задоволенні яких судом відмовлено.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, місцевий господарський суд помилково прийняв до уваги доводи позовної заяви прокурора та дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позовної вимоги про визнання недійсною Угоди, а також щодо мотивів відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення КМР та визнання відсутнім у відповідача-2 права користування спірною земельною ділянкою.

Доводи апеляційної скарги відповідача-2 по суті спору, натомість, є обґрунтованими.

Водночас, стосовно посилань скаржника на відсутність у прокурора підстав для звернення до суду із позовом у даній справі, колегія суддів наголошує, що право прокурора на цей позов було оцінено та встановлено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 21 січня 2020 року в даній справі, а тому не потребує повторної переоцінки.

Усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі Серявін проти України від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Пунктом 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Частиною 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів за результатами апеляційного перегляду справи встановила, що судом першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення не було надано оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, у результаті чого місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо прав та обов`язків сторін спірних правовідносин.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд доходить висновку, що доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв`язку з чим оскаржене рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Фок-Сігма є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фок-Сігма на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 у справі №910/7815/18 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 у справі №910/7815/18 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Матеріали справи №910/7815/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 20.05.2021.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко