Постанова

від 19.05.2021 по справі 913/19/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2021 р. Справа № 913/19/19

Колегія суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі Пархоменко О.В.

за участю:

кредитора - не з`явився;

боржника - не з`явився;

арбітражного керуючого - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» - адвоката Гребенар О.В. (вх. №531Х/1-18)

на ухвалу господарського суду Луганської області від 15.03.2021 року у справі №913/19/19, постановлену в приміщенні господарського суду Луганської області (суддя Яресько Б.В.), повний текст якої складено 18.03.2021 року

за заявою боржника Лисичанського комунального підприємства "Паспортна служба", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про банкрутство

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.03.2021 року у справі №913/19/19 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Лисичанського комунального підприємства "Паспортна служба"; ліквідовано банкрута - Лисичанське комунальне підприємство "Паспортна служба" (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, 31, код ЄДРПОУ 23258267), як юридичну особу у зв`язку з банкрутством; постановлено Державному реєстратору за місцезнаходженням банкрута провести державну реєстрацію припинення Лисичанського комунального підприємства "Паспортна служба" (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, 31, код ЄДРПОУ 23258267), як юридичної особи; вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна банкрута постановлено вважати погашеними; затверджено звіт арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 01.01.2020 року по 15.03.2021 року у розмірі 218 353,00 грн.; затверджено звіт арбітражного керуючого про здійснення та відшкодування витрат за період з 01.01.2020 року по 15.03.2021 року у розмірі 2938,05 грн.; стягнуто з Головного управління ДПС у Луганській області на користь ліквідатора Лисичанського комунального підприємства «Паспортна служба» арбітражного керуючого Кирика Віктора Кириловича 205 799, 75 грн.; стягнуто з Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України на користь ліквідатора Лисичанського комунального підприємства «Паспортна служба» арбітражного керуючого Кирика Віктора Кириловича 15 490,30 грн.; провадження у справі № 913/19/19 закрито.

Представник Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» - адвокат Гребенар О.В. з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 15.03.2021 року у справі в частині стягнення з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» на користь арбітражного керуючого Кирика В.К. 15490,30 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити арбітражному керуючому Кирику В.К. в задоволенні клопотання про стягнення грошової винагороди за виконання повноважень арбітражного керуючого у сумі 15490,30 грн.; зупинити виконання ухвали в частині стягнення з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» на користь арбітражного керуючого Кирика В.К. 15490,30 грн.

Власником Лисичанського комунального підприємства "Паспортна служба" є Лисичанська міська рада і саме власником 24.01.2013 року було прийнято рішення №42/743 про ліквідацію юридичної особи та призначено ліквідаційну комісію; в подальшому Лисичанська міська рада рішенням від 11.10.2018 року №51/781 затвердила проміжний баланс, дала згоду комісії з припинення та звернення до господарського суду Луганської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство та визнання Лисичанського комунального підприємства "Паспортна служба" банкрутом, зазначаючи при цьому, що згідно даних інвентаризації та звіту за результатами проведення аналізу фінансово господарської діяльності неплатоспроможного підприємства активів у боржника не має.

Підприємство - банкрут віднесено до комунальної власності, тобто, безпосередньо Лисичанська міська рада, як представник територіальної громади м. Лисичанськ приймає рішення щодо боржника, наявності у нього майна та будь-яких інших активів.

Втім, всупереч положень ст. 4 Кодексу України з процедур банкрутства, з боку власника цього зроблено не було, не було прийнято заходів ще на стадії добровільної ліквідації для погашення заборгованості, яка була у боржника.

Належним боржником, за рахунок якого повинна бути сплачена основна винагорода арбітражного керуючого та його витрати, повинен бути власник майна - Лисичанська міська рада.

Указом Президента України від 27.02.2020 року №293/2020 «Про утворення військово-цивільної адміністрації» , утворено Військову - цивільну адміністрацію м. Лисичанськ Луганської області, яка виконує на території м. Лисичанськ функції органу місцевого самоврядування та яка повинна сплатити належні суми основної винагороди арбітражного керуючого за весь час процедури банкрутства.

АТ «Ощадбанк» є неналежною особою, з якої повинні стягуватися вказані витрати.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року за №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 року до 03.04.2020 року в Україні введений карантин; постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239, від 22.04.2020 року №291, від 11.05.2020 року №349, від 20.05.2020 року №392, від 17.06.2020 року №500, від 22.07.2020 року №641, від 26.08.2020 року №760, від 13.10.2020 року №956, від 09.12.2020 року №1236, від 17.02.2021 року № 104, від 21.04.2021 року №405 до постанови від 11.03.2020 року № 211 внесено зміни, якими дію карантину продовжено до 30.06.2021 року.

Рада суддів України на офіційному сайті 11.03.2020 року звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін та листом №9рс-186/20 від 16.03.2020 року до Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, місцевих та апеляційних судів з рекомендацією встановити особливий режим роботи судів України, в тому числі роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами.

Для запобігання розповсюдженню особливо небезпечного вірусного захворювання серед працівників суду на період з 13.03.2020 року по 03.04.2020 року наказом голови Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 року за № 04-а встановлено особливий режим роботи суду в умовах карантину; наказами голови суду від 26.03.2020 року № 05-а, від 23.04.2020 року №07-а, від 08.05.2020 року №08-а, від 22.05.2020 року №10-а, від 22.06.2020 року №12-а, від 28.07.2020 року №14-а, від 31.08.2020 року №15-а, від 22.10.2020 року №21-а, від 18.12.2020 року №24-а на період дії карантину суд продовжує працювати в умовах встановленого раніше особливого режиму.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2021 року, для розгляду справи суддею - доповідачем визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.04.2021 року апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» - адвоката Гребенар О.В. на ухвалу господарського суду Луганської області від 15.03.2021 року у справі залишено без руху; останнього зобов`язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та роз`яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

13.04.2021 року на адресу суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків (вх.№4318, вх.№1692), з доказами надіслання копії апеляційної скарги Лисичанському комунальному підприємству "Паспортна служба", яку, разом з додатками, долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 року клопотання представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» - адвоката Гребенар О.В. про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» - адвоката Гребенар О.В. на ухвалу господарського суду Луганської області від 15.03.2021 року у справі; боржнику, кредиторам та арбітражному керуючому встановлено строк до 12.05.2021 року на протязі якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу; призначено справу до розгляду на "19" травня 2021 року; явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась; роз`яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".

13.05.2021 року на адресу суду від арбітражного керуючого Кирика В.К. надійшла заява (вх.№5428), в якій останній просить судове засідання провести за його відсутності, у зв`язку з участю останнього у розгляді справи №15/238-б у господарському суді м. Києва; апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, яку долучено до матеріалів справи.

У судове засідання 19.05.2021 року представники боржника, АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» , Відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Луганській області, арбітражний керуючий Кирик В.К., Лисичанський міський відділ ДВС ГТУЮ у Луганській області, ГУ ДФС у Луганській області, Центр надання адміністративних послуг м. Лисичанськ не з`явились, належним чином були повідомлені про час та місце розгляд справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення (т.4, а.с.156-163).

Державний реєстратор виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради Луганської області в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, повідомлення про час та місце розгляду справи було розміщено на офіційному сайті Судової влади України - 18.05.2021 року.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції, Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" ).

Ухвалу суду від 19.04.2021 року було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається була розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039 .

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з карантинними заходами, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Постановою господарського суду Луганської області від 18.02.2019 року у справі №913/19/19 визнано банкрутом Лисичанське комунальне підприємство "Паспортна служба" (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, 31, код ЄДРПОУ 23258267); відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кирика Віктора Кириловича (свідоцтво від 18.04.2013 №774 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса вул. Вербицького, буд. 28, кв. 127, м. Київ, Україна, 02121).

19.02.2019 року за №57647 оприлюднене на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання Лисичанського комунального підприємства "Паспортна служба" (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, 31, код ЄДРПОУ 23258267) банкрутом.

30.11.2020 року та 06.01.2021 року ліквідатором господарському суду Луганської області подано клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, звіту ліквідатора, ліквідацію банкрута та закриття провадження у справі, в якому ліквідатор просив затвердити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора банкрута та про компенсацію понесених ліквідатором витрат у період з 01.01.2020 року по 25.01.2021 року; стягнути із Головного управління ДПС у Луганській області 176 284, 48 грн. та і Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 13 268,72 грн. на користь ліквідатора Лисичанського комунального підприємства «Паспортна служба» арбітражного керуючого Кирика В.К. винагороду за виконання ним повноважень у період з 01.01.2020 року по 25.01.2021 року та компенсацію понесених ліквідатором банкрута витрат у відповідності до наданого у звіті розрахунку; затвердити звіт ліквідатора Лисичанського комунального підприємства «Паспортна служба» ; провадження у справі про банкрутство Лисичанського комунального підприємства «Паспортна служба» закрити.

15.03.2021 року господарським судом Луганської області постановлено оскаржувану ухвалу, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Так, за наслідками проведеної ліквідаційної процедури Лисичанського комунального підприємства «Паспортна служба» , реалізація майнових активів (ліквідаційної маси), за рахунок продажу яких було б можливе погашення кредиторських вимог, не відбувалась у зв`язку із їх відсутністю, кредиторські вимоги погашені не були.

Ліквідатором банкрута були вжиті всі необхідні заходи, що передбачені чинним законодавством, щодо проведення ліквідаційної процедури банкрута, у зв`язку з чим поданий до суду звіт ліквідатора банкрута за результатами проведення ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс Лисичанського комунального підприємства «Паспортна служба» , правомірно затверджені господарським судом першої інстанції.

Пропозицій від інвесторів, засновників, директора підприємства та інших бажаючих осіб щодо поліпшення фінансового стану підприємства не надходило.

Згідно ч. 3 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Будь-яких об`єктів, які підлягають включенню до ліквідаційної маси, ліквідатором банкрута не встановлено.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується правомірність складеного ліквідатором банкрута звіту та ліквідаційного балансу, згідно якого у Лисичанського комунального підприємства «Паспортна служба» відсутні грошові кошти та майнові активи, за рахунок яких можливо було б здійснити задоволення вимог кредитора.

Отже, зважаючи на підтвердження здійснених у ліквідаційній процедурі заходів належними доказами, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про вчинення ліквідатором банкрута усіх необхідних для пошуку та виявлення майна банкрута дій та затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, відповідно до якого на кінець звітного періоду активи і пасиви у Лисичанського комунального підприємства «Паспортна служба» відсутні.

Як встановлено місцевим господарським судом, за час роботи призначеного судом у справі ліквідатора банкрута, скарг на його дії не надходило.

Відповідно до ч. 7 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.

За змістом ч. 3 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства якщо ліквідатор банкрута не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

У ч. 2 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, як це передбачено в п. 5 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі затвердження звіту ліквідатора банкрута в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Господарським судом першої інстанції вірно встановлено, що для виявлення майнових активів банкрута з метою задоволення вимог кредиторів ліквідатор банкрута виконав усі необхідні дії та покладені на нього Кодексом України з процедур банкрутства обов`язки.

Отже, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про затвердження поданого звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Лисичанського комунального підприємства «Паспортна служба» та ліквідацію банкрута, як юридичну особу, з закриттям провадження у справі.

Окрім того, за матеріалами справи, ліквідатором подано звіт про нарахування та виплату грошової винагороди за час виконання повноважень ліквідатора банкрута у період з 01.01.2020 року по 15.03.2021 року на суму 218 352,00 грн. та компенсацію витрат арбітражного керуючого Кирика В.К. у справі на суму 2938 грн. 05 коп.

Згідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

За змістом ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 29.10.2019 року у справі №10/Б-1287 та від 04.10.2018 року у справі №916/1503/17, де зазначено на таке.

«Відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України .

Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, має здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.»

Колегія суддів, також, враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі № 3/67-Б, де, між іншим, вказано на те, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство; тобто, не виявлення ліквідатором в процедурі ліквідації боржника його майна, інших активів та грошових коштів, за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ним своїх обов`язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Таким чином, беручи до уваги відсутність майна у банкрута, за рахунок якого могла бути сплачена винагорода, відсутність скарг на дії ліквідатора, враховуючи, що відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів суперечить статті 43 Конституції України, господарський суд першої інстанції правомірно задовольнив клопотання ліквідатора щодо затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди.

Аргументи апелянта на те, що належним боржником, за рахунок якого повинна бути сплачена основна винагорода арбітражного керуючого та його витрати, повинен бути власник майна - Лисичанська міська рада, втім Указом Президента України від 27.02.2020 року №293/2020 «Про утворення військово-цивільної адміністрації» , утворено Військову - цивільну адміністрацію м. Лисичанськ Луганської області, яка виконує на території м. Лисичанськ функції органу місцевого самоврядування та яка повинна сплатити належні суми основної винагороди арбітражного керуючого за весь час процедури банкрутства, не приймаються з огляду на те, що відповідно до Статуту, Лисичанське комунальне підприємство «Паспортна служба» є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків здійснює всі види розрахункових, касових операцій; має круглу печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, інші символи юридичної особи, підприємство наділено цивільною правоздатністю та дієздатністю, має право від свого ім`я набувати майнові та особові немайнові права та нести обов`язки, виступати в якості позивача чи відповідача в суді.

Отже, висновок місцевого господарського суду про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ліквідатора Лисичанського комунального підприємства «Паспортна служба» арбітражного керуючого Кирика Віктора Кириловича 15490,30 грн. грошової винагороди відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 255, 269, 270, ч.1 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» - адвоката Гребенар О.В. залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 15.03.2021 року у справі №913/19/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20.05.2021 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Суддя І.А. Шутенко