Рішення

від 11.05.2021 по справі 903/164/21 (7/98-б)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 травня 2021 року Справа № 903/164/21 (7/98-Б)

за позовом : Державного підприємства "Волиньторф"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних конструкцій» , м.Луцьк

про стягнення 35 617,57 грн.

в межах справи №7/98-Б

за заявою Акціонерного товариства відкритого типу «Волиньрембуд» , м. Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних конструкцій» , м.Луцьк

про банкрутство

Суддя Шум М.С.

Без повідомлення сторін

встановив: Державне підприємство Волиньторф в позовній заяві від 03.03.2021 за №792 просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Завод будівельних конструкцій заборгованість в розмірі 35 617, 57 грн. в тому числі 34 155, 00 грн. основного боргу, 1 462, 57 грн. 3% річних, а також понесені судові витрати в розмірі 2 270 00 грн. судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані не оплатою відповідачем отриманого згідно з видатковою накладною за №3768 від 27.09.2019 поставленого товару.

Ухвалою суду від 11.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності.

Відповідач ухвалу суду від 11.03.2021 отримав 15.03.2021, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень за №4301039375286 (а.с. 18).

Відзив на позовну заяву до суду від відповідача не надходив.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в матеріалах справи відсутні.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх в сукупності, господарський суд встановив наступне.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 29.10.2009 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Завод будівельних конструкцій .

Постановою Господарського суду Волинської області від 28.02.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Завод будівельних конструкцій визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Василюка І.М.

Ухвалою суду від 08.08.2017 схвалений комітетом кредиторів згідно протоколу № 7 від 18.07.2017 і представлений суду план санації Товариства з обмеженою відповідальністю Завод будівельних конструкцій , затверджено зі строком санації до 31.12.2022.

На підставі усної домовленості позивач - ДП "Волиньторф" поставив відповідачу - ТзОВ "ЗБК" брикети торфові в кількості 27.50 тон на суму 34 155,00 грн.

Факт поставки товару відповідачу підтверджується видатковою накладною за №3768 від 27.09.2019 з відміткою про отримання в графі "Отримав" засвідченої підписом відповідальної особи та перепусткою за №3005 від 27.09.2019 на автомобіль Державний номер: НОМЕР_1 (а.с. 4,5).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог ст. 147 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦКУ правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Як вбачається з матеріалів справи, письмового договору між сторонами не укладалося, проте у сторін виникли взаємні права та обов`язки з приводу позадоговірної поставки товару.

Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

21.02.2020 позивач надіслав відповідачу претензію про погашення заборгованості за отриманий товар та Актзвірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2019 по 20.02.2020, що підтверджується накладною Укрпошти та описом вкладення у цінний лист від 22.02.2020, отже строк оплати настав 01.03.2020.

Проте, відповідач відповіді на претензію позивача не надав, повну оплату отриманого товару не здійснив.

На день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 34 155,00 грн. не погашена, не оспорена відповідачем, підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача 3 % за користування коштами в сумі 1 462,57 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Вимога про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1 462,57 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 13, частиною 1 ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 165, 202, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Завод будівельних конструкцій (м. Луцьк, пров. Комунальний, 4, код ЄДРПОУ 23251236) на користь Державного підприємства "Волиньторф" (44614, Волинська обл., Маневицький район, с. Прилісне, вул. Сойне, 15 код ЄДРПОУ 00426302) 35 617,57 грн. заборгованості в тому числі 34 155,00 грн. основного боргу, 1 462, 57 грн. 3% річних, та 2 270,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256 ГПК України.

Суддя М. С. Шум